УДК 81 ’22:81 ’42                

                                              І.П.Борковська

          Національний технічний університет України

«Київський Політехнічний інститут», Київ

 

У статті розглядається трьохрівнева система мовленнєвих актів, а саме: локутивний, ілокутивний та перлокутивний акти та аналізується прагматична роль адресата і адресанта в ділових документах.

Ключові слова: комунікація, постулати, інтенція, прагматична роль, направленість.

В статье рассматривается трехуровневая система речевых актов, а именно: локутивный, иллокутивный и перлокутивный акты, а также анализируется прагматическая роль адресата и адресанта в деловых документах.

Ключевые слова: коммуникация, постулаты, интенция, прагматическая роль, направленность.

The article highlights the three-level system of speech acts:  locutionary, illocutionary and perlocutionary acts and pragmatical role of the sender and addressee is analyzed.

Key words: communication, postulates, intention, pragmatical role, direction.

 

Як відомо, вибір мовних засобів (семантичних, граматичних, синтаксичних і стилістичних) залежить від прагматичних та соціальних цілей автора. А тому для тексту характерні як відношення відповідних мовних одиниць  до предметів і явищ реальної дійсності (семантика) та їх відношення один до одного (синтактика),так і прагматична направленість [ 7, с.106].

Прагматика – це «аспект дослідження мови, який виділяє і вивчає одиниці у їх відношенні до тієї особи або до тих осіб, які користуються мовою [2, с.344].

Для текстів ділових документів прагматична направленість відіграє особливу роль.Офіційно-діловий текст «направлений на створення прагматичного ефекту, який визначається як специфічний тип впливу, що включає в себе змушення адресату до здійснення певної дії.»[5].

У сфері ділової комунікації як і в будь-якій сфері існують умови успішної комунікації. Ділове спілкування базується  на принципах кооперації, а тому, тут слід нагадати постулати мовленнєвого спілкування, сформульовані Г.П.Грайсом.   До постулатів мовленнєвого спілкування, які ще називаються конверсаційними максимами (наприклад, максими ведення розмови), належать постулати якості ( повідомлення повинно бути правдивим), кількості ( повідомлення повинно бути оптимальним за довжиною змісту), відношення ( повідомлення слід сформулювати релевантним  відносно теми розмови для адресату) і способу ( повідомлення має містити чіткі висловлювання,зрозумілі для адресата) [3, с.225]. Г.П. Грайс не відносив постулат ввічливості  до основних постулатів. Але ввічливе і тактовне повідомлення відіграє значну роль для  ефективності передачі повідомлення саме у діловій сфері. Такий постулат у діловому спілкуванні виходить на передній план, адже максим принципу ввічливості включає в себе сплановану стратегічну поведінку, направлену на досягнення мети адресанту.

В теорії мовленнєвих актів є три основні види актів : локутивний, ілокутивний та  перлокутивний [11, с.33].

Локутивний акт – побудова певного висловлювання. Оскільки у локутивному акті висловлювання має фонетичну, граматичну та семантичну структуру,  Остін Д.Л. виділяє три аспекти або три акти: фонетичний, де відбувається реалізація звукової структури, граматичний , який реалізується у фатичному акті і нарешті, семантичний, що здійснюється у ретичному акті. При ілокутивному акті  мовець не тільки артикулює звуки, вимовляє слова, використовуючи граматичні конструкції і виражаючи їх зміст, але й вказує на мету цього висловлювання. Іншими словами, ілокутивний акт – є вираження комунікативної мети. Наслідки впливу ілокутивного акту на певного адресата  реалізуються в перлокутивному акті.

Комунікація, яка здійснюється при написанні ділових листів ,як правило, не обмежується констатацією певного факту. Адресант підводить адресата до бажаної дії або рішення  за допомогою впевненого і чіткого викладення інформації. Можна стверджувати, що ілокутивний акт програмується завчасно з орієнтацією на результат. Відповідь адресата є перлокутивний акт. Отже, мета комунікації при написанні ділового листа направлена на перлокутивний акт.

Діловий лист або договір відображають діловий процес: один із партнерів пропонує свої послуги, інший партнер приймає їх. Одночасно вони беруть на себе певні зобов’язання. Наприклад, одна компанія  надає для користування площу землі для складу:

TheCompanyprovidestheEnterprisewithanopenstoragearea….

Інша компанія зобов’язується сплатити певну суму за користування цією землею:

TheEnterprisewillpaytotheCompanyfortheusageofECDinthe order and under conditions specified thereunder.

Таким чином, текст у вигляді договору або ділового листа на надання послуг стає юридичним документом і в той же час є перлокутивним актом (тобто були здійснені певні мовленнєві дії і тепер два партнери можуть бути притягнуті до відповідальності).

 Розглядаючи діловий документ як спілкування або як комунікативний акт,  потрібно враховувати такі компоненти як адресат, адресант(автор листа),відношення між комунікантами, ситуацію спілкування, інтенцію комунікантів.

Як відомо, позамовні фактори впливають на ділове спілкування, серед яких слід зазначити сферу діяльності комунікантів, відношення адресанта до змісту повідомлення, ступінь підготовки адресата до сприйняття інформації, соціальний статус комунікантів у суспільстві, існуючі та майбутні відношення між ними.

Адресант керує «мовною діяльністю і виробляє для цього цілий ряд стратегій, правил, оперативних систем», і тому наявність певних мовних засобів в діловому документі  диктується прагматичними аспектами  і мотивуючими цілями комунікантів. Дослідження людського фактору можна пов’язати з аналізом породження мовленнєвого процесу і прослідкувати прямий і безпосередній вплив людини на мову і на її використання[6,  c.17].

 Будь-який комунікативний акт відображає відношення адресанта до адресату, причому це є процес двосторонній [4, c.104]. Характерною особливістю обміну інформацією є те, що за допомогою мовної системи партнери впливають один на одного, причому комунікативний вплив відбувається, коли адресант і адресат володіють єдиною системою кодифікації і декодифікації, тобто єдиною системою значень для розуміння один одного .

 Адресант як автор ділового документу грає відповідну прагматичну роль, що корелюється видом тексту, у нашому випадку діловим документом. Той же адресант може написати різні типи документів,  при цьому змінюючи свою прагматичну роль [9, c.81].

В залежності від того, як впливає адресант  на адресата,  тексти ділових документів можна поділити на тексти позитивного, нейтрального і негативного спрямування. Всі тексти нашого дослідження – ділові листи і договори є текстами позитивного спрямування і для успішної комунікації потребують застосування  певних стратегій.    

Аналізуючи компоненти комунікативного акту,  слід відзначити і  важливу роль адресата. Адресат – це той, кому направлено мовлення, хто провокує спілкування[10]. Адресат вважається одним із найсуттєвіших факторів, хто впливає на побудову тексту і   диктує побудову тексту, відбір лексики та деякі інші його параметри, оскільки адресант змушений рахуватися із чинником адресата [1].

           При породженні мовлення ураховуються «оцінка стану, знань, складу розуму, належності до того або іншого соціального прошарку тих осіб, на кого розраховане мовлення» [6, с.18].

Отже, текст ділового документу будується по-різному в залежності від того хто буде адресатом . Зазвичай адресат таких документів – спеціаліст певної ділової сфери а тому автор, включаючи в документ професійні терміни, заохочувальні мовні форми та  висловлювання, впливає на рішення адресату і розраховує на швидке декодування інформації. Більшість текстів різних жанрів  позбавлені певного адресатного спрямування і ураховуються тільки певні параметри потенційного адресату , його освіта або соціальний статус . В текстах ділових листів та договорах адресат конкретизується.

Кожний діловий лист містить звернення до адресату, причому місце його знаходиться на початку листа і таким чином, є стимулом у прийнятті рішення. В ділових листах зазвичай звернення складається із прикметника (dear) та іменника (Sir, Madam). Для пом’якшення офіційності застосовується словосполучення: MydearMadamабо MydearMsChris. Для підкреслення офіційності в діловому листі звернення має спрощену анонімну форму: Mr.Carterl.

 Особистість адресату впливає також на вибір мовних засобів листа адресанта, який знайомий з адресатом і використовує необхідні прагматичні параметри для досягнення мети. В залежності від того, хто є адресат, адресант може змінювати,  наприклад, ступінь офіційності листа, лексику,кількість абревіатур та  складних граматичних конструкцій.

В сучасних ділових листах існує тенденція посилювати направленість листа на адресата за допомогою займенника you з метою зацікавити адресата у встановленні ділових відношень:

We agree to keep as confidential all the information you will provide us with in the framework of the Proposed Engagement

For the purposes of this letter of confidentiality, we acknowledge that all the information (the “Information”) that you may provide to us orally or in writing…..

В ділових листах та договорах направленість висловлювання адресату реалізується на трьох рівнях: лексичному, морфологічному та синтаксичному. На першому лексичному рівні адресованість реалізується передусім в статусних найменуваннях адресату:

FROM: BlackseaLogisticsUKLimited

TO: European Bank for Reconstruction and Development

а також у використанні  лексичних одиниць з елементами волевиявлення:

….you will provide us with certain confidential information [in order for us to submit a proposal in relation with the Proposed Engagement].

 Any process should be delivered to Blacksea Logistics UK Limited at the following address…

На морфологічному рівні обираються такі форми дієслів як інфінітив, безособова форма дієслів. Значення минулого часу, яке виражається виключно через PresentPerfect у ділових листів,  має значення «минулого підкресленої констатації» , тобто чітко вираженої фіксації інформації, яка повідомляється в документі. В преамбулі договорів застосовується часова форма PresentPerfect, як констатація того, що угода була здійснена успішно.

Поширене використання пасивних конструкцій можна пояснити тим, що вони підкреслюють офіційність тексту і роблять його статичним.Адресант комунікативної ситуації а даному випадку відступає на задній план,  в результаті чого виявляється одна із основних функцій пасивного стану – ввічливість ділового документу.

На синтаксичному рівні зустрічаються конструкції, де висловлюється ідея вказівки, рекомендації, а тому дуже поширені речення з модальними дієсловами і з інфінітивом: shouldbedelivered, shallbereadandconstrued.

Особистість адресата враховується і при графічно-композиційному оформленні ділового листа. Вже в передтекстовій частині листа міститься інформація для адресату – назва виду документу, що є сигналом до теми повідомлення:

Engagement Letter                                                                     

May 5, 2013

Blacksea Logistics UK Ltd 
Company reg. № 6008688

Registered address: Blick Rogenberg, 12, York Bate; Regents Park,

London Nо1 6QS United Kingdom

Re: Provision of advisory services relating to the ________ project development in Kyiv, Ukraine 

Схожа ситуація і з договорами де заголовок документу це скорочене повідомлення для адресату:

CONSULTANCY AGREEMENT

Concludedbyandbetween….                                                      

Після вступної частини ділового листа звичайно йде основна частина, де розкривається мета написання документу і додаткова інформація для адресату. Заключна частина документу дуже важлива для адресата, де підкреслюється юридична сила документу. Наприклад, в договорі така заключна частина міститься в останніх розділах:

6. Governing law

This agreement shall be subject to and construed in accordance with German law.

7. Competent jurisdiction

Any dispute arising out of, or in connection with the validity, interpretation or implementation of this agreement shall be submitted to the Commercial Court of London.FILLIN “indicate place” \d “”

В ділових листах це останній абзац:

This letter and all matters arising out of or connected with it and any non-contractual obligations arising out of or in relation to this letter shall be governed by English law and the parties (other than EBRD) shall submit to the jurisdiction of the English courts.

Графічний розподіл ділового листа на абзаци також спрямований на адресата і допомагає йому розмежовувати інформацію і виділяти основну. Інколи за допомогою порядку дотримання абзаців адресант намагається передати приховану інформацію, яку не можна виразити словесно.

     З вищезазначеного можна зробитивисновок, що адресат є по суті співавтором тексту і таким чином, впливає на функціональний стиль і жанр твору, композиційну структуру, лексику, синтаксис, термінологію, ступінь емоційності, та  графічне оформлення тексту.

 

Література

1. Арутюнова Н. Д. Фактор адресата / Арутюнова Н. Д.// Изв. АН СССР. – Сер. літератури і мови. – 1981. – Т. 40, № 4. – С. 357

2. Ахманова О.С.Словник лінгвістичних термінів /О.С.Ахманова –М.: Радянська енциклопедія, 1969. -607 с.  

3. Грайс Г.П. Логіка і мовленнєве спілкування / Г.П. Грайс // Нове в закордонній лінвістиці. – М. : Прогресс, 1985. – Вип. 16: Лінгвістична прагматика. – С. 217–237

4.Колшанский Г.В. Співідношення суб’єктивних та об’єктивних факторів у мові/ Г.В.Колшанський– М.: Наука, 1975. — 232 с.

5. Комлєва О.В.Лінгвостилістичні особливості вираження заохочення у текстах офіційно-ділової прози (на матеріалі суч.нім мови):дис. …канд..філол.наук.: спец.10.02.04. «Германські мови»/ О.В.  Комлєва. –  СПб., 2003.

6. Кубрякова Е. С. Людський фактор у мові: Мова і породження мовлення / Кубрякова Е. С., Шахнарович А. М., Цукровий Л. В. – М.: Наука, 1991. – 239с. 

7. Наєр В.Л. Прагматичний аспект англійського газетного тексту/В.Л.Наєр // Комунікативні і прагматичні особливості текстів різних жанрів. Сб. наук. пр. Вип. 178. – М.: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1981. – С. 106 – 116

8. Омоле О.І. Лінгвокультурні компонентисучасного ділового листа: дисс.наздоб. доктора філ. наук : спец.10.02.04. «Германські мови»/ О. І. Омоле. – Москва, 2000.- 182 с.

9. Радзиєвська, Т.В. Текстова комунікация. Текстоутворення/ Т.В.Радзієвська// Людський фактор в мові:Комунікація, модальність, дейксис. – М.: Наука, 1992. – С. 79 – 108

10. Формановская И.Н. Речевое общение. – М.: Русский язык, 2002. – 216 c.

11. Austin J.L. Locutionary and illocutionary acts. A main theme in J. L. Austin’s Philosophy./J.L.Austin Goteborg, 1963. –  259p.