УДК 821.161. 2
Марія НЕУМИТА,
студентка 3 курсу ОПП “Українська мова та література” ННІСГМ
Національного університету “Острозька академія”
МАГІЧНА СИСТЕМА ФАНТАСТИЧНОЇ ТРИЛОГІЇ НАТАЛІЇ МАТОЛІНЕЦЬ “ВАРТА У ГРІ”
Анотація. У дослідженні розглянуто магічну систему в межах трилогії Наталії Матолінець «Варта у Грі» як важливий елемент «вторинного світу» у художній структурі твору. Простежено авторську реалізацію фантастичної світобудови, притаманної жанру фентезі. Визначено вплив обмежень чарівних елементів у «вторинному світі» на читацьке сприйняття та шлях подальших досліджень трилогії.
Ключові слова: магічна система, вторинний світ, міське фентезі.
Neumyta M. V. Magic system of the fantastic trilogy «Varta in the Game» by Natalia Matolinets. The research examines the magical system within the trilogy by Nataliya Matolinets «Varta in the Game» as an important element of the «secondary world». The author’s realization of the fantastic world structure inherent in the fantasy genre is traced. The impact of the limitations of magical elements in the «secondary world» on the reader’s perception and the path of further research of the trilogy is determined.
Keywords: magic system, secondary world, urban fantasy.
Жанр фентезі за останні два десятиліття набув великої популярності у світі й Україні не лише поміж читачів, а й серед авторів. Однією з основних характеристик цього жанру є наявність чарівного, магічного у вторинних світах. У есе Д. Р. Толкіна «Про казкові сюжети» термін «вторинний світ» (secondary world) використано для позначення художнього простору, що існує за власними законами й з власною системою цінностей, які, однак, витікають з «первинного світу» (primary world), що є умовно більш реальним, формуючи «внутрішню узгодженість з реальністю» [1, с. 34]. Незалежно від ступеня автономності та відокремленості вторинного світу від умовної реальності важливою його особливістю є наявність магічної системи. Дослідження структури магічного у творі фентезі набувають все більшої популярності. Підтвердженням є, зокрема, цьогорічна Міжнародна наукова конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: “Магічна система як засадничий елемент фентезійного світотворення”», організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка [2].
Враховуючи актуальність зазначеного аспекту дослідження фентезі, вважаємо доречним звернути увагу на реалізацію магічної системи, аби визначити її вплив на реалістичність «вторинного світу» та оригінальність в межах української трилогії «Варта у Грі» Наталії Матолінець – львівської письменниці, яка працює у жанрах фентезі, юнацької та молодіжної літератури. Авторка отримала ІІ премію «Коронації слова» 2017 року, перемогла у номінації «Дебют року в прозі» конкурсу «Топ БараБуки 2018» та у номінації «Серія року» конкурсу «Топ БараБуки 2021» за «Варту у Грі». У 2023 році отримала нагороду Chrysalis Award 2023 Європейського товариства наукової фантастики [3].
Трилогія «Варта у Грі» вперше опублікована впродовж 2018-2021 років, після чого мала кілька перевидань. На читацькій платформі Goodreads її рейтинг коливається між 4,16 і 4,61 [4]. Минулого року вийшов друком переклад першої частини трилогії чеською, наразі триває робота над перекладом польською мовою.
«Варта у грі» є зразком міського фентезі, яке побудоване на поєднанні реального з дивовижним і магічним. Події трилогії відбуваються в центральних містах сучасної Східної Європи: перша книга – Львів, друга – Прага, третя – Будапешт. Сюжет першої книги розгортається навколо так званої Гри та її наслідків. Гра – це масове дійство, на кшталт квесту по місту, що відбувається раз на сто років і метою якого є наповнити міський простір чаклунською силою. Саме сила керує ходом Гри, визначає точки на мапі міста, де учасникам необхідно пролити кров обраної силою ж мішені, якою стають представники світлих і темних чаклунів. Результати Гри чаклунська спільнота використовує під час політичного розподілу влади у межах Конгломератів.
Головна героїня – Варта (Агата) Тарновецька – народилася в Польщі за сто років до початку ключових подій у творі, але її малою батьки перемістили в теперішнє та залишили в далеких родичів у Львові, тож вона виросла в українському середовищі й вважає себе українкою. Варта мимоволі залучена у Гру її новим знайомим – чехом Златаном Богуміном – представником ворожого роду, який із прихованими мотивами взявся допомогти т. з. «темним», до яких належить головна героїня.
У другій книзі події зосереджені на пошукові артефактів, необхідних для обряду ініціації Вартових. У третій основне завдання персонажів – віднайти корону, яка є ключем від порталу до виміру вампірів та здатна запобігти їхньому вторгненню.
Магічна система у творі є багаторівневою. Чаклунська спільнота існує пліч-о-пліч зі звичайним світом. Чаклуни, як і звичайні люди, навчаються і викладають в університетах, підпрацьовують баристами у кав’ярнях, а з поїздок додому привозять магнітики. Однак вони також мають іншу сторону життя – чаклунську, приховану від сторонніх.
Окрім імені, яке записано в паспорті, чаклуни у процесі дорослішання отримують ще одне – магічне, за аналогією з козацькими прізвиськами. Вживання цих імен у різних містах неоднакове: у Львові, наприклад, паспортним ім’ям послуговуються під час сварки. У Празі не люблять розкривати серед «своїх» паспортні імена, а в Будапешті навпаки – чаклунське ім’я існує лише для якихось визначних подій, а в побуті послуговуються паспортним іменем.
Чаклунський світ поділений на Конгломерати – регіони, які об’єднують кілька країн. Так, Україна належить до Центральноєвропейського Конгломерату, а Росія – до Середньоазійського.
Конгломерат – це своєрідний чаклунський парламент, який складається з фракцій, кожна з яких має свого представника – Суддю. Одна країна – одна фракція – один Суддя. Серед суддів усіх фракцій обирають Верховного Суддю. Щоправда, через несформованість української фракції у конгломераті відсутній українських Суддя. У трилогії прозоро представлені алюзії на політичні реалії України початку ХХ ст. Загалом Україна показана периферією Конгломерату, дикою, напівцивілізованою територією.
Спільнота чаклунів ділиться на два великі табори – світлий та темний. Всі, і молоді чародії, й поважні Судді, є або світлими, або темними. Розподіл цей існує через метод поповнення чаклунського резерву. Усі – як світлі, так і темні – енергетичні вампіри. Аби швидко поповнити резерв, вони «підключаються» до людини (чаклуна або нечаклуна) і живляться її емоціями. Світлим необхідні позитивні емоції, темним – негативні. Це процес може бути смертельним для «донора».
У кожному Конгломераті є по два роди Вартових – чародіїв, які можуть міняти свій полюс сили – ставати то темними, то світлими. Вони сильніші за всіх інших і можуть протиставляти себе Суддям, виступати на з’їздах, однак не мають права голосу. Їхні ролі – стримувати «демона» наприкінці Гри й боротися проти вампірів.
Поділяються чаклуни також і відповідно до їхнього методу використання сил. Так, чародії (зрідка їх називають магами), плетуть силову павутину, через яку вивільняють закляття. Алхіміки потребують концентратора – такого собі застосунку виведення сили – крейди. Вони креслять нею схеми, і таким чином вивільняють магію. Особливе місце у персоносфері трилогії займають відьми, які не належать ні до світлого, ні до темного табору. Існуючи за власними законами вони не підкорюються наказам та заборонам інших, є нейтральними; на їхній території заборонені бої.
Активні чародії та алхіміки, це здебільшого люди, у яких ще немає дітей. Правила сили такі: коли в тебе народжується дитина, ти втрачаєш левову частку своїх сил. Таким чином зберігається баланс, тож не існує якогось потужного архічаклуна, який міг би рознести пів світу. Винятками є Судді – навіть якщо чародій чи алхімік має дітей, але стає Суддею, він отримує особливу силу – стирати пам’ять, зупиняти час і створювати клонів – однак використовувати її може виключно в рукавичках-артефактах, інакше сила пошкодить руки.
Окрім людей у чаклунській спільності живуть вампіри та вовкулаки. Вампіри – тіньові істоти, які харчуються кров’ю. Завдяки своїй тіні вони малопомітні, швидкі та невловимі. Однак якщо здерти тінь із вампіра, то він на сонці гине. Вовкулаки згадані лише побіжно, як ті, з ким колись боролися і перемогли. Тексти Наталії Матолінець насичені чарівними елементами на зразок квітки папороті чи драконів. Однак, вони більше схожі на казки навіть для чаклунської спільноти.
Для кожної категорії чаклунського в світі трилогії є свої обмеження, що робить його реалістичним, максимально схожим до нашого повсякдення. Чародії та алхіміки не є всемогутніми, і не можуть такими стати. Обмеження у вторинних світах уберігають від створення так званих Мері Сью та Марті Стю – невиправдано сильних, ідеалізованих персонажів, які роблять сюжет карикатурним та нереалістичним [5]. Тож читач не вирішить, що «такого не може бути», а припускатиме реальність описуваних авторкою подій. Ворожість до тих, хто «не такий» і поділ на «своїх-чужих» навіть у межах чаклунської спільноти нагадує суспільну ворожнечу на основі расових, релігійних, ідеологічних упереджень, а відображена в розмовах героїв політична ситуація (зневажливе, легковажне ставлення до України та спроб її чаклунської спільноти стати рівною з іншими і гидливе ставлення до росіян) натякають читачеві, що всі події справді могли відбуватися десь поряд, але ми, як нечаклуни, можемо лише читати про них.
Загалом магічна система у трилогії Наталії Матолінець «Варта у Грі» є збалансованою та логічною, побудованою на поєднанні традиційних фентезійних елементів із оригінальними авторськими прийомами. Письменниця дотрималася канонів жанру – ввела у світобудову магічне, створила категорію чаклунів у суспільстві, і поділила їх на світлих-темних та чародіїв-алхіміків, використала фольклорні елементи. Але автентичними є трактування магічних типів і класів, задані для них обмеження, українські алюзії в розмовах персонажів. Перспективним вважаємо поглиблене дослідження жанрових особливостей фентезі наявних у трилогії на різних рівнях тексту.
Список використаної літератури:
- Tolkien J. R. R. On Fairy-Stories. 1939. URL: https://archive.org/details/on-fairy-stories_202110/page/n33/mode/2up (дата звернення: 15.05.2024).
- Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: магічна система як засадничий елемент фентезійного світотворення: анотації доповідей ІІІ Міжнародної наукової конференції ЦДЛФ при Інституті Літератури НАН України (Київ, 25–26 січня 2024 року) / упоряд. Є. Канчура, Т. Рязанцева. Київ. 2024. 16 с.
- Матолінець Наталія Ярославівна. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (дата звернення: 15.05.2024).
- Матолінець Н. Варта у Грі Series. URL: https://www.goodreads.com/series/261372 (дата звернення: 15.05.2024).
- Мері Сью. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%A1%D1%8C%D1%8E (дата звернення: 15.05.2024).