УДК 821.111.08(73)

Т.С. Михасів

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

У статті розглядаються лексичні одиниці семантичного поля «релігія» на сторінках поетичної збірки «Листя трави» Уолта Уїтмена. Будучи вжитими у ролі спеціальних слів, вони беруть участь у достовірному відтворенні реальних подій, особливостей внутрішнього світосприйняття поета. Під впливом контексту їхня семантика може набувати емоційних, експресивних та конотативних відтінків та значень. Особливо цікавими є випадки використання лексики цього розряду як основи метафор та порівнянь, коли ці елементи, втрачаючи свої первинні значення, трансформуються у засоби художньо-естетичного зображення та допомагають повною мірою осягнути космічний розмах поетичної картини світу Уолта Уїтмена.

Ключові слова: трансценденталізм, поетична картина світу, ключові слова, метафоричний контекст.

В статье рассматриваются лексические единицы семантического поля «религия» на страницах поэтического сборника «Листья травы» Уолта Уитмена. Выступая в роле специальных слов, они берут участие в достоверном воспроизведении реальных событий, особенностей внутреннего мировосприятия поэта. Под влиянием контекста их семантика может приобретать эмоциональные, экспрессивные и коннотативные оттенки и значения. Особенно интересны случаи использования лексики этого разряда как основы метафор и сравнений. Когда данные элементы, теряя  свои первичные значения, трансформируются в средства художественно-эстетического изображения и помогают в полной мере постичь космический размах поэтической картины мира Уолта Уитмена

Ключевые слова: трансцендентализм, поэтическая картина мира,  ключевые слова, метафорический контекст.

The article deals with the analysis of the lexical units of semantic field “religion” in the poetry of Walt Whitman “Leaves of Grass” which help to create not only an all-embracing image of America but also underline the peculiarities of Walt Whitman’s individual worldview. The analysis has shown that the linguistic picture of the world presents a complex unity of the national-cultural characteristics of the human community reflected in the language. At the same time the individual picture of the world is considered to be the one that is gradually influenced not only by the author’s general knowledge but also by the poet’s personal experience and viewpoints expressed in his literary texts. A special attention is paid to the key words of this semantic field aimed at studying the structure of a word’s meaning as well as revealing the individually important features of the author’s literary concept the word formally conveys. The key words are organized in lexical-semantic fields, lexical-semantic groups and synonymic rows.

The lexical-semantic field is regarded as a linguistic reflection of some part of objective reality; it is the largest paradigmatic unity, a group of lexical units that are centered on the same meaning and correspond to the same fragment of reality. A special attention is focused on the metaphorical contexts that reveal specific shades of meaning which enrich the semantic structure of the key words and bring to light the peculiarities of the cosmic scope of Walt Whitman’s poetic picture of the world.

Key words: transcendentalism, poetic picture of the world, key words, metaphorical context.

Нові тенденції на сучасному етапі розвитку лінгвопоетики характеризуються детальним опрацюванням проблеми мовної особистості письменників.  Когнітивні поетологи (А.О. Ліпгарт, Н.П. Небор­сіна, І.М. Колєгаєва) акцентують увагу на стратегіях отримання інформації, втіленої в літературному творі, виявленні специфіки когнітивного стилю поетів і прозаїків, зосереджуються на визначенні способів відбиття в мові творчої особистості концептуальної картини світу [2, с.86].

Для такого дослідження великий інтерес становить творчість видатного американського письменника, одного з основоположників національної літератури США – Уолта Уїтмена. У ракурсі когнітивно-дискурсивної парадигми відкрились нові перспективи осмислення  його творів, вивчення яких набуває все більшої значущості, як в царині лінгвокультурології, так і когнітивній лінгвістиці.

Актуальність статті визначається необхідністю вивчення найважливіших семантичного поля «релігія», його ключових одиниць у поетичній збірці Уолта Уїтмена “Листя трави”, що сприяють усвідомленню особливостей індивідуальної картини світу митця художнього слова. Метою статті є розгляд ключових одиниць семантичного поля «релігія», функціонування яких у поезіях збірки допомагають зрозуміти, що релігія у розумінні У. Уїтмена – це мрія про оновлену людську свідомість та людяну основу суспільного існування осо­бистості з її непохитною вірою. Об’єктом дослідження є концептуальний простір поетичної збірки Уолта Уїт­мена “Листя трави”,  предметом – ключові слова семантичного поля «релігія».

Наукова новизна полягає у недостатньому вивченні лексичного складу поезії Уолта Уїтмена, ключових слів зокрема, що слугують засобом встановлення градації концептуальних пріоритетів у світосприйнятті поета, а також виявлення індивідуальних характеристик у його концептуальній системі.

Питання віри, її змісту і місця в житті людини завжди хвилювали Уолта Уїтмена. Цікавим є той факт, що поет відкидав саме слово religion (“релігія”), натомість використовуючи devotion (“набожність, відда­ність”). Його “віра” шукала вираження не в суворій завершеній системі пере­конань, а в безмежній любові до всього живого. Лексику, що виражає семантичне поле «релігія», можна об’єднати в декілька мікрополів:

1. Мікрополе слів, що змальовують безпосереднє звернення людини до Бога та божественних сил: God (77випадків вживання; 43% ), heaven (33; 18%), Lord (9; 4, 7%), Christ (6; 3%), Deity (2; 1,5%), saviour (2; 1,5%).

До цього ж мікрополя слів належать такі прикметники як divine
(68 випадків вживання; 31%), holy (14; 6%), deific (5; 3%), godlike (2; 0,5%), godly (0, 5%).

2. Мікрополе слів, що передають поклоніння людини Богові, представ­лене такими лексемами: faith (34 випадки вживання; 25%), worship (7; 5%), prayer (7; 5%), oath (6; 4%), goodness  (5; 3%), charity (5; 3%), sermon (2; 2%), congregation (1; 1%).

До мікрополя належать дієслова: swear (20 випадків вживання 15%), worship (6 – 4%), pray (5 – 3%), obey (4 – 2,5%), preach (2 – 2%) та прик­мет­ники: faithful (13 – 9%), religious (5 – 3%), pious (4 – 2,5%), devout (1 – 1%).

3. Мікрополе слів, що називають духовні особи та культові споруди, представлено наступним чином: temple (16 випадків вживання; 27%), church (11; 18.6%), priest (6; 10.2%), preacher (5; 8.5%), tomb (5; 8.5%), cathedral (4; 6.8%), deacon (4; 6.8%), altar (2; 3.4%).

Письменник використовує релігійну лексику в її номіна­тивному значенні з метою реалістичного відображення людських відносин у релігійних питаннях:

I see something of God each hour of the twenty-four, and each moment then,

In the faces of men and women I see God, and in my own face in the glass,

I find letters from God and every one is sign’d by God’s name [3, c.102].

Більшість елементів ЛСП religion/релігія, як бачимо, не є високо час­тотними, у більшості випадків нейтральні та служать для створення реальної картини релігійного життя:

The deacons are ordain’d with cross’d hands at the altar,

The spinning-girl retreats and advances to the hum of the big wheel

Let the preacher preach in his pulpit [3, c.181]!

I see the spots of the successions of priests on the earth, monks,

I see the temples of the deaths of the bodies of Gods, I see the old signifiers.

I see Christ eating the bread of his supper in the midst of youths [3, c.115]…

Однак ключові лексеми ЛСП religion/релігія, які широко використо­вує У.Уїтмен на сторінках поезій збірки “Листя трави”, наповнюють семантичне поле «релігія» новим змістом та інтенсифікують його індивідуальні ознаки, властиві для художнього світосприйняття поета, такі, як:

• велич та всюдисущість божественного начала,
• богоподібність людини.

 

Велич та всюдисущість божественного начала

Власна філософія життя У.Уїтмена назавжди поселила в його душі віру в Бога та людину – віру в божественне начало, розлите в природі та присутнє в душі людини:

Walking the old hills of Judaea with the beautiful gentle God by my side

I adopt each theory, myth, I see that the old accounts, bibles, genealogies

I hear tale of divine life and bloody death of beautiful God the Christ [3, c.75].

У вищенаведеному прикладі прикметники beautiful, gentle, які вжи­ваються з іменником God, надають останньому особливого поетичного звучання, підкреслюючи велич, могутність та милосердність Бога. Окрім цього, лексема God вживається зі словами філософського змісту life та death, полярність яких підсилюється завдяки опозиційній парі емоційно-екпресивних прикметників divine та bloody.

Слово God, яке є ключовим елементом цього поля, лінійно вживається з лексемами Life, Nature, Freedom, Poetry, Land, що належать до інших ЛСП, створюючи радісне відчуття піднесеності; велика літера в словах підсилює значущість та масштабність змальованого; епітет encompassing посилює авторську інтерпретацію Бога у всій його величі.

У поезіях ми також неодноразово спостерігаємо контактне вживання лексем семантичного поля «релігія» зі словами Time та Space, що належать до
ЛСП time/час та universe/всесвіт:

Give me O God to sing that thought,

Give me, give him or her I love this quenchless faith,

Belief in Thee enclosed in Time and Space, salvation universal [3, c.189];

а також з ключовою одиницею Earth, що належить до ЛСГ слів, що називають елементи географічної карти:

Or Time and Space, or shape of Earth divine and wondrous,

Or some fair shape I viewing, worship, Be ye my Gods [3, c.459]!

Спільний художній контекст лексичних одиниць різних семантичних полів допомагає Уїтмену маніфестувати ідею про те, що все на землі взаємо­пов’язане, а людина, що знайшла Релігію, навчиться сприймати світ як цілісний “космос” [1, с.84].

 

Богоподібність людини

Віра в можливість людини вступити в безпосереднє надчутливе спіл­кування з Богом живила непохитний уїтменівський оптимізм. Письменник, як і інші трансценденталісти, розчиняв Бога в людині. Зближення людини з Богом – обов’язкова умова містичного спілкування з Богом:

I advance from the people in their own spirit, here is what sings unrestricted faith.

For I am affection, I am the cheer-bringing God,

With hope and all-enclosing charity  [3, c.493].

Контактне вживання референта особового займенника I з лексемою God, художня цінність якого зростає завдяки персоніфікованому прикметнику cheer-bringing, виражає смисл концепту про те, що кожна людина має божественне начало душі. Подібний випадок метафоризації лексичних одиниць цього концепту помічаємо і в наступному уривку:

The ocean fill’d with joy – the atmosphere all joy!

Joy! Joy! In freedom, worship! Joy in the ecstasy of life!

And love and faith like scented roses blooming!

Enough to merely be! Enough to breathe [3, c.520]!

У вищенаведеному прикладі одиниця faith у складі порівняння like scented roses blooming, вступає в нове лексичне оточення, а її поетичне звучання стає особливо відчутним, адже віру Уїтмен порівнює з квітучими запашними трояндами.  Уїтмен-трансценденталіст щоразу наголошує на благородній величі людини, в душі якої розчиняється Бог-творець:

Young man I think I know you – I think this face is the face of the Christ himself,

But that man or woman is as good as God?

And that there is no God any more divine than Yourself [3, c.412]?

Божественність людини підкреслюється завдяки емоційній забарвленості прикметника divine у спільному контексті з лексичними одиницями семантичного поля концепту “людина” man, woman, присвійним займенни­ком yourself, з одного боку, та словами мікрополя релігійного концепту God та Christ,  з іншого.

“Божественність” людини Уїтмен увиразнює завдяки традиційній сполуці особового займенника I, вжитого в інверсії, зворотного займенника yourself з лексичною одиницею God та прикметниками divine та holy, які доповнюють поетичний образ. Про це свідчить наступний приклад:

Divine am I inside and out, and I make holy whatever I touch or am touch’d from.

What do you suppose I would intimate to you in hundred ways as God [3, c.99]?

Риторичні питання, які автор широко використовує в художній тканині збірки поезій “Листя трави”, мають очевидну та вичерпну відповідь, яку дає сам Уїтмен. Вживання ключової одиниці God та слів divine, holy у зверненні до Бога підкреслює важливе місце релігійного концепту в авторській картині світу поета. Увиразнити індивідуальні характеристики концепту “релігія” У.Уїтмену допомагають контексти, в яких лексичні одиниці вживаються автором з метою актуалізації образних асоціацій як основи стилістичного прийому:

No friend of mine takes his ease in my chair,

I have no chair, no church, no philosophy,

I lead no man to a dinner-table, library, exchange [3, c.97]…

У наведеному прикладі контекстуальні умови функціонування слова church, яке входить до складу метонімії, ведуть до розширення його смислового об’єму: на пряме значення цієї лексичної одиниці накладається семантичне прирощення смислу релігії загалом.

Семантика деяких слів семантичного поля “релігія” ускладнюються за рахунок емоційно-образних компонентів-метафор:

As George Fox rais’d his warning cry, “Is it this pile of brick and mortar,

These dead floors, windows, rails, you call the church?

Why this is not the church at all, church is living, ever living souls” [3, c.447].

Вищенаведений уривок характеризується особливою поетичністю та патетичною тональністю завдяки метафоричному розміщенню лексичної одиниці church у спільному контексті з опозиційною парою словосполучень dead floors – living souls і посилює авторське індивідуальне розуміння того, що проста будівля з каменю та вапна перетворюється в храм лише завдяки вірі та щирості людської душі.

Отже, аналіз лексичних домінант семантичного поля «релігія» у художній збірці Уолта Уїтмена «Листя трави» дозволяє поокремити не лише мовні особливості поетичного твору, але й через детальний мовний аналіз побачити унікальність та неповторність авторського світобачення.

 

Список літератури

1. История литературы США. Литература эпохи романтизма. Т. 2 / под ред. Зверева А.М. – М. : Изд-во Наследие, 1999. – с. 180–305.
2. Кагановська О.М. Концептуальне бачення художнього тексту
   у світлі сучасних лінгвістичних теорій / О.М.Кагановська // Вісник ХНУ
   ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. – № 461. – Х. : Константа. – 1999. – С.85–92.
3. Whitman, Walt. Leaves of Grass. Barnes and Noble Books, New York, 1993. – 602 p.