У статті визначено сутність активних операцій комерційного банку, розглянуто специфіку нестабільності банківської системи України, а також визначено перспективи здійснення активних операцій комерційними банками в умовах нестабільності банківської системи.
Ключові слова: активні операції комерційного банку, нестабільність банківської системи, комерційні банки, кредити, кредитний портфель, кредитна політика.
В статье определена сущность активных операций коммерческого банка, рассмотрена специфика нестабильности банковской системы Украины, а также определены перспективы осуществления активных операций коммерческим банком в условиях нестабильности банковской ситемы.
Ключевые слова: активные операции коммерческого банка, нестабильность банковской системы, коммерческие банки, кредиты, кредитный портфель, кредитная политика.
Essence of active operations of commercial bank was defined in the article, the specific of instability of the banking system of Ukraine was overlooked, and also the prospects of realization of active operations by a commercial bank in the conditions of insta.юbility of the banking system are determined.
Key words: active bank transaction, financial instability in banking system commercial banks, loans, loan portfolio, credit policy.
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку національної економіки України нестабільність її банківської системи, яка зумовлена політичною ситуацією в країні, призвела до поглиблення фінансово-економічної кризи та зростання недовіри населення до банківських установ. Однак, в умовах загострення конкуренції між комерційними банками за клієнта та його фінансові ресурси, питання забезпечення ефективності здійснення ними активних операцій залишаються актуальними.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження сутності поняття «активні операції» та оцінювання проблем здійснення активних операцій комерційними банками в умовах нестабільності висвітлено у багатьох роботах зарубіжних вчених: Дж. Еванса, Дж. Едвіна Долана, Ф. Котлера, М. Портера, П. Роуза, Дж. Сінкі, Р. Сміта, А. та вітчизняних: А. Герасимовича, А. Даниленка, О. Дзюблюк, І. Дугіна, О. Затварської, Р. Коцовська, С. Лаптєва, А. Мороз, О. Петрук, М. Савлука та інші. Однак, питання забезпечення ефективності здійснення активних операцій комерційними банками в умовах нестабільності банківської системи України недостатньо вивчені на сучасному етапі розвитку національної економіки та потребують подальших досліджень.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів підвищення ефективності здійснення активних операцій комерційними банками в умовах нестабільності банківської системи України на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.
Виклад основного матеріалу. Активні операції складають істотну частину банківських операцій і в діяльності банків мають одне з первинних значень, оскільки є операціями, що формують доходи банків, а отже їхні активи. Структура і якість активів значною мірою визначають ліквідність і платоспроможність банку, а отже, його надійність.
На сьогодні існує велика кількість тлумачень поняття «активні операції», але не існує єдиного трактування. Так, А. Мороз вважає, що активні операції – це операції з розміщення мобілізованих банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні засоби й товарно-матеріальні цінності [7].
О. Петрук зазначає, що активні банківські операції – це операції, шляхом яких банки розміщують наявні ресурси для отримання прибутку і підтримання ліквідності [11].
Прасолова С.П. стверджує, що активні операції комерційного банку – це операції банку, спрямовані на розміщення ресурсів банку [10].
Крім того, доцільно зазначити, що відповідно до методичних рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02.08.2004 № 361 – активні операції – це операції, спрямовані на розміщення та використання наявних у банку власних та залучених ресурсів з метою одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій та підтриманні необхідного рівня ліквідності [1].
Розглядаючи поняття активних операцій комерційних банків різних вчених, ми погоджуємося з думкою А.М. Герасимовича, який активні операції трактує як розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення їхньої діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності [4].
Одне з центральних місць в економіці будь-якої країни належить банківській системі. Будь-які прояви нестабільності у банківській системі (не кажучи про банкрутство банків і банківські кризи) не тільки несуть у собі загрозу для вкладників і кредиторів банків, але й можуть підірвати довіру до економічної політики держави та національних грошей [2, 75].
Крім того, нестабільність банківської системи України та кризових явищ в економіці призводять до втрати ліквідності та масової збитковості більшості кредитних установ. В деяких випадках прослідковується і банкрутство, яке в умовах застосування неефективних методів фінансового оздоровлення може привести до ліквідації [9]. Таким чином, фінансова нестабільність у банківській системі – це комплексна характеристика стану банківської системи, за якого спотворено або не в повному обсязі реалізується її сутність і призначення в економічній системі країни, неадекватно або неефективно виконуються її функції, а також проявляється неспроможність підтримувати рівновагу та відновлювати внутрішній стан після зовнішніх потрясінь чи посилення диспропорцій, будь-яких відхилень від безпечних параметрів, спричинених кризовими явищами (спадом економіки, фінансовою кризою, трансформацією економіки тощо) [3, 22].
Специфіка функціювання комерційних банків полягає у тому, що їх продуктом є, з одного боку, надання різних послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з іншого – створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих же операцій.
Так, одним із напрямів здійснення активних операцій комерційним банком в умовах нестабільності банківської системи України є формування ефективної кредитної політики. Оцінити яку можливо на основі вивчення структури поданих кредитів комерційними банками України за 2008-2014 роки (табл. 1).
Таблиця 1
Структура наданих кредитів банками України за 2008-2014 роки
| № | Показники | Роки | ||||||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | ||
| 1 | Загальні активи, млн.грн. | 599 396 | 926 086 | 880 302 | 942 088 | 1 054 280 | 1 127 192 | 1 278 095 |
| 2 | Кредити надані з них (млн.грн): | 485 368 | 792 244 | 747 348 | 755 030 | 825 320 | 815 327 | 911 402 |
| 3 | кредити, що надані суб’ктам господарювання, млн.грн. | 276 184 | 472 584 | 474 991 | 508 288 | 580 907 | 609 202 | 698 777 |
| 4 | кредити, надані фізичним особам, млн.грн. | 153 633 | 268 857 | 222 538 | 186 540 | 174 650 | 161 775 | 167 773 |
| 5 | Частка простроченої заборгованості за кредитами у загальній сумі кредитів,% | 1,3 | 2,3 | 9,4 | 11,2 | 9,6 | 8,9 | 7,7 |
Джерело: cформовано автором на основі [8]
Сучасні проблеми економічного розвитку країни зумовлюють значні порушення кінцевих строків погашення банківського кредиту і зростання обсягів заборгованості. Так, зокрема, за даними НБУ у 2008 році у загальній структурі кредитного портфеля банківської системи нашої країни прострочена заборгованість за кредитними ставками складала 1,3 %. Стає очевидним, що завданням банківських установ у процесі організації кредитування є необхідність більш ретельного підходу як до оцінки кредитоспроможності клієнтів, так і до контролю за використанням наданих позик.
Дані табл.1 свідчать про те, що з кожним роком обсяг кредитів, які надавалися, зростав, але між 2009 і 2010 роком спостерігався спад. Це може бути спричинено невисокою якістю робочих активів, включаючи значний обсяг і питому вагу простроченої заборгованості. Таким чином, однією з проблем кредитування є зростання простроченої заборгованості за кредитами в період з 2008 по 2011 роки, причинами цього можуть бути неплатоспроможність клієнтів, неефективна кредитна політика банків.
У 2011-2014 роках відбулося зниження заборгованості, що можна пояснити покращенням економіки в країні за допомогою відновлення кредитування реального сектору економіки. Разом з тим, необхідно дати оцінку основнх проблем здійснення активних операцій банківськими установами, що негативно вплинуло на розвиток банківської системи вцілому, так і на прибутковість діяльності комерційних банків зокрема.
Отже, до основних проблем здійснення активних операцій слід віднести:
- недосконалість законодавчо-нормативного забезпечення фінансової діяльності суб’єктів бізнесу в Україні, зокрема, кредитної підтримки малих підприємств;
- відсутність гнучкої системи гарантійних фондів із використанням коштів державного, місцевого і муніципального бюджетів, а також коштів міжнародних фінансових інститутів, що дало б змогу мобілізувати активи й ресурси на центральному і регіональному рівнях з метою забезпечення кредитів для підприємств;
- непродуманість режиму пільгового оподаткування прибутку банків, що здійснюють активні операції у сфері бізнесу [6, 29].
Фінансово-економічна криза в Україні призвела до фактичної зупинки здійснення активних операцій банків. Дугін І.П. запевняє, що зі зростанням фондового ринку почнеться процес стабілізації у сфері економіки, з’являться грошові ресурси. Для повноцінного економічного відновлення важливим залишається питання введення нових правил функціонування фінансових ринків, забезпечення зайнятості населення, що є передумовою для проведення активних операцій. Одним із визначальних, окрім класичних, чинників для відновлення кредитування бізнесу в Україні має бути перегляд системи оцінки ризиків комерційними банками, а саме кредитувати по спрощеній системі підприємства, що вистояли під час кризи та показали добрі результати діяльності, і вихід на зовсім інший менеджмент [5, 35].
Перспективними напрямами забезпечення ефективності здійснення активних операцій комерційними банками в Україні, на нашу думку, є:
- удосконалення технологій здійснення активних операцій торгово-посередницьких підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності;
- розширення спектра суб’єктів використання активних операцій;
- визначення пріоритетних напрямків здійснення активних операцій підприємствам;
- створення умов для розширення спектра електронних банківських технологій і електронних послуг;
- підвищення рівня надійності банківських автоматизованих систем, їх резервування;
- розвиток нових видів банківських послуг і сегментів фінансового ринку, орієнтованих на широке коло юридичних і фізичних осіб – клієнтів банків [12].
Висновки. Таким чином, активні операції комерційних банків – це розміщення ними власного капіталу та залучених ресурсів з метою одержання прибутку, забезпечення їхньої діяльності при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій та підтримання необхідного рівня ліквідності. Нестабільність банківської системи України напряму пов’язана з теперішніми реаліями і змінами, які відбуваються у національній економіці країни і в світі загалом. Насамперед, це зумовлено високими процентними ставками на кредити, девальвацією національної грошової одиниці, зниженням купівельної спроможності населення; зменшенням довіри до банків; зростанням вартості придбання товарів в кредит. Тому, на нашу думку, для забезпечення ефективності здійснення активних операцій комерційними банками в умовах нестабільності банківської системи України необхідно: моніторити рівень та покращувати капіталізацію банків, шляхом залучення довгострокових депозитів від населення і суб’єктів господарювання; зміцнювати довіру до банківської системи з боку вкладників та інвесторів; забезпечувати збереження якості кредитного портфеля банків.
Література:
1. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова №361 від 02.08.2004 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Барановський О.І. Стійкість банківської системи України / Барановський О.І. // Фінанси України. – 2007. – №9. – С. 75–83.
3. Васильченко З. М. «Фінансова нестабільність та її вплив на процес управління кредитним портфелем у банківських установах України» / З. М. Васильченко, О. А. Терещенко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики . – 2013. – Вип. 2. – С. 12–23.
4. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 599 с.
5. Дугін І.П. Врахування чинників зовнішнього середовища в процесі управління кредитним портфелем комерційного банку/ І. П. Дугін // Вісник НБУ. – 2010. – № 6. – С. 32–37.
6. Затварська О.О. Перспективи розвитку банківської системи України/ О.О. Затварська // Наукові праці НДФІ. – 2010. – №3. – С. 27–30.
7. Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін.; Банківські операці: Підручник / За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384с.
8. Офіційний сайт Національного банку України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
9. Лютий І.О., Криклій А.С., Міщенко В.І., Науменкова С.В., Версаль Н.І. Банківська справа: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Лютого І.О. – К.: Видавництво «Київський університет», 2009. – 392 с.
10. Прасолова С.П. Банківські операції.: навч. посібник. / С.П. Прасолова – К.: Центр навчальної літератури, 2013. – 568с.
11. Петрук О.М. Банківська справа : навч. посібник / О. М. Петрук ; за ред. д. е. н., проф. Ф. Ф. Бутинця. – К. : Кондор, 2004. – 461 с.
12. Хорошенюк І.І. Сучасна проблематика здійснення активних операцій комерційними банками в україні // І.І. Хорошенюк – Буковинський державний фінансово-економічний університет. – 2014. – С. 38–42.