Розроблено багатофакторну нечітко-множинну модель аналізу рівня економічної безпеки підприємства, що дозволяє розрахувати інтегральний показник економічної безпеки підприємства. Виконано комп’ютерну реалізацію моделі в середовищі MATLAB.
Ключові поняття: економічна безпека підприємства, нечітко-множинна модель, нейромережі, аналіз чутливості мережі.
Постановка проблеми. У вітчизняній економіці після тривалих реформаційних, кризових та посткризових періодів спостерігається поглиблення ринкових відносин, що має безпосередній вплив на функціонування підприємств. Економічна безпека підприємства грає виняткову роль у подальший діяльності підприємства. Вивчення, аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств, знаходження засобів для їх ефективної діяльності, розширення сфери виробничої діяльності, а також відшукування джерел її фінансування вимагає особливої уваги. Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього й внутрішнього середовища.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.Проблеми економічної безпеки науково-практичного та методологічного характеру висвітлено в роботах багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних вчених. Значну їх кількість присвячено питанням економічної безпеки на макро- та мезорівнях. Так, аспекти державної та регіональної економічної безпеки висвітлено в працях В. Мунтіяна, Г. Пастернака-Таранушенка, В.І. Франчука, О.В. Мірошниченка та інших [7-10]. Досягнення національної безпеки держави неможливе без фінансово-економічної безпеки підприємства – первинної ланки національної економіки. Теоретичні та практичні питання моделювання економічних процесів та економічної безпеки підприємства знайшли відображення в роботах М.І. Камлик, С.Н. Ільяшенко, А. Одінцов, В. Волошин, О. Ареф’єва, Д. Ковальов, С. Покропивний, Т. Васильців та ін. [1-6; 11; 13].
Враховуючи значення здобутих ними результатів, необхідно зазначити, що деякі важливі питання оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства потребують подальшого вдосконалення та розвитку. На сьогоднішній день існують певні суперечності щодо методів і моделей оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства, і, в результаті, відсутній єдиний модельний базис оцінки.Недостатньо вивчено питання кількісної оцінки й аналізу економічної безпеки, що, в свою чергу, стає перешкодою своєчасному попередженню кризових явищ на підприємстві, знижує ефективність його функціонування. Тому актуальність цієї проблеми зумовила вибір теми, мети та завдань роботи.
Мета і завдання дослідження. Основною метою цієї роботи є дослідження процесу забезпечення належного рівня безпеки фінансової складової економічної безпеки підприємства, ідентифікація позитивних та негативних факторів, які впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства, а також побудова адекватної моделі оцінки рівня економічної безпеки підприємства.
У процесі досягнення основної мети необхідно:
- визначити та охарактеризувати модель оцінки економічної безпеки підприємства;
- здійснити аналіз фінансового стану підприємства;
- побудувати модель оцінки рівня економічної безпеки підприємствата оцінити її адекватність;
Виклад основного матеріалу.Аналіз літературних джерел свідчить про те, що попри різноманітні підходи до трактування поняття «економічної безпеки» та виділення різних її складових, усі автори однозначно виділяють фінансову складову як одну з основних у системі економічної безпеки як держави в цілому, так і окремого суб’єкта господарювання. Стабільність фінансовоекономічного стану підприємства визначає його здатність до гнучкого реагування на зовнішню дію і постійність саме успішного функціонування економічної системи.
Особливої уваги заслуговує визначення факторів (груп) та часткових показників фінансової безпеки, які повинні відображати стан фінансової системи підприємства, слугувати базою для внесення, за необхідності, відповідних коректив в його розвиток. Їх вибір обумовлюється тим, що всі показники в комплексі повинні визначати економічну безпеку підприємства. Фактори економічної безпеки підприємства упорядковані на основі експертного методу. В результаті було обрано наступні показники факторів економічної безпеки підприємства:
- ліквідності;
- фінансової стійкості;
- рентабельності;
- ділової активності.
Адекватні математичні моделі для управління економічною безпекою вимагають всебічного врахування факторів невизначеності, пов’язаних з особливостями функціонування підприємств в сучасних ринкових умовах. Вплив даних факторів ускладнює отримання необхідних правильних та обґрунтованих рішень, що обумовлює практичну важливість обробки нечітких даних та необхідність використання нечітко-множинного підходу.
Розроблено багатофакторну нечітко-множинну модель аналізу рівня економічної безпеки підприємства, що дозволяє розрахувати інтегральний показник економічної безпеки підприємства на основі відповідної системи груп факторів, розподілених за нечіткими рівнями.
Економічна безпека підприємства (І) може бути оцінена на основі значень узагальнених груп показників:
І = fZ(Y1, Y2, Y3, Y4)
де Yi– відповідна і-та група показників.
У свою чергу, комплексне значення кожної з вказаних груп показників було розраховане за наступними коефіцієнтами (див. табл. 1)
Таблиця 1
Групи показників економічної безпеки підприємства
Назва групи |
Назва показника |
Позначення |
Оцінка ліквідності активів (Y1) |
Коефіцієнт покриття |
Х1 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
Х2 |
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
Х3 |
|
Оцінка фінансової стійкості (Y2) |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
Х4 |
Коефіцієнт незалежності (автономії) |
Х5 |
|
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу |
Х6 |
|
Оцінка рентабельності (Y3) |
Коефіцієнт рентабельності активів |
Х7 |
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу |
Х8 |
|
Коефіцієнт рентабельності діяльності |
Х9 |
|
Коефіцієнт рентабельності продукції |
Х10 |
|
Оцінка ділової активності (Y4) |
Коефіцієнт оборотності основних засобів |
Х11 |
Коефіцієнт оборотності активів |
Х12 |
|
Коефіцієнт оборотності власного капіталу |
Х13 |
Наступним кроком було здійснення розрахунку значимості факторів за правилом Фішберна. Результат продемонстровано на таблиці 2
Таблиця 2
Розрахунок вагових коефіцієнтів для груп показників
Назва групи |
Вага групи |
Коефіцієнт |
Вага показника |
Оцінка ліквідності активів |
0,32 |
Коефіцієнт покриття |
0,107 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,107 |
||
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,107 |
||
Оцінка фінансової стійкості |
0,24 |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
0,080 |
Коефіцієнт незалежності (автономії) |
0,080 |
||
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу |
0,080 |
||
Оцінка рентабельності |
0,16 |
Коефіцієнт рентабельності активів |
0,040 |
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу |
0,040 |
||
Коефіцієнт рентабельності діяльності |
0,040 |
||
Коефіцієнт рентабельності продукції |
0,040 |
||
Оцінка ділової активності |
0,08 |
Коефіцієнт оборотності основних засобів |
0,027 |
Коефіцієнт оборотності активів |
0,027 |
||
Коефіцієнт оборотності власного капіталу |
0,027 |
Після отримання вагових коефіцієнтів було здійснено обрахунок інтегральних показників по групах коефіцієнтів Y1-Y4 та інтегрального показника оцінки економічної безпеки підприємства І.
Для кожного моменту часу за всіма групами показників отримаємо згортання цих показників в межах своїх груп за рівнями відповідно:
де l – нечіткий рівень відповідної групи показників, l {«ДН»; «Н», «СР»; «В»};
n – кількість показників відповідної групи;
– показники відповідної групи;
– ваги показників відповідної групи.
Інтегральну оцінку фінансової безпеки підприємства розраховано за формулою:
Наочно динаміку зміни інтегральних показників для ПАТ «Рівнегаз» можна побачити на рисунку 1.
Рис.1. Динаміка зміни інтегральних показників оцінки фінансового стану та економічної безпеки ПАТ «Рівнегаз» протягом 2009-2013 рр.
Аналіз основних груп фінансових показників продемонстрував загальне підвищення рівня ліквідності, недостатнє забезпечення власними основними засобами, недостатньо високий рівень фінансової стійкості. Незважаючи на підвищення ефективності використання ресурсів підприємства, ефективність використання основних засобів та власного капіталу має тенденцію до зниження. Хоча динаміка зміни показників рентабельності ПАТ «Рівнегаз» за досліджуваний період має позитивний характер, її рівень не є достатньо високим для підприємств України.
За допомогою графічних засобів системи MATLAB можна виконати контроль і налаштування параметрів функцій належності вхідних змінних і нечітких правил-продукцій. Для виконання відповідних операцій можна скористатися редактором функцій належності.
Для оцінки інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства необхідно формалізувати вигляд показника, тобто описати ті рівні, за якими буде проводитися комплексна оцінка рейтингу підприємства. Ґрунтуючись на типи фінансової стійкості, крізь призму яких науковці розглядають питання економічної безпеки підприємства для інтегральної оцінки її рівня виділимо нечіткі підмножини[3]:
1) Економічна небезпека («ДН») – підприємство характеризується як таке, що має дуже низьку фінансову стійкість, воно знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності.
2) Хитлива економічна безпека («Н») – ситуація, за якої відбувається порушення платоспроможності, але зберігається можливість відтворення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов‘язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів в оборот підприємства.
3) Нормальна економічна безпека («СР») – гарантується платоспроможність підприємства. Середня фінансова стабільність.
4) Висока економічна безпека («В») – підприємство характеризується високою фінансовою стабільністю, має високий запас конкурентоспроможності.
5) Абсолютна економічна безпека («ДВ») – фінансовий стан підприємства стабільний, такий, що швидко розвивається, характеризується досить високим рівнем платоспроможності у порівнянні з іншими підприємствами.
Класифікатор інтегрального показника оцінки рівня економічної безпеки за виділеними нечіткими рівнями наведений в рисунку 2.
Рис. 2. Класифікація інтегрального показника оцінки рівня економічної безпеки підприємства
Відповідно до класифікатора, відображеного у рисунку 2, можемо визначити рівень економічної безпеки ПАТ «Рівнегаз» у динаміці (табл. 3).
Таблиця 3
Рівень економічної безпеки ПАТ «Рівнегаз»
Роки |
Квартали |
Інтегральний показник оцінки ЕБП |
Лінгвістична змінна |
2009 |
I |
0,083 |
Високий «В» |
II |
0,064 |
Середній «СР» |
|
III |
0,055 |
Середній «СР» |
|
IV |
0,047 |
Середній «СР» |
|
2010 |
I |
0,050 |
Середній «СР» |
II |
0,025 |
Середній «СР» |
|
III |
0,002 |
Середній «СР» |
|
IV |
0,033 |
Середній «СР» |
|
2011 |
I |
0,053 |
Середній «СР» |
II |
0,031 |
Середній «СР» |
|
III |
0,116 |
Високий «В» |
|
IV |
0,087 |
Високий «В» |
|
2012 |
I |
0,128 |
Високий «В» |
II |
0,023 |
Середній «СР» |
|
III |
-0,132 |
Дуже низький «ДН» |
|
IV |
0,132 |
Високий «В» |
|
2013 |
I |
0,176 |
Дуже високий «ДВ» |
Відповідно до наступного етапу побудови моделі для автоматизації процесу представлення знань правил лінгвістичних змінних, скорочення часу побудови та корегування параметрів функцій належності змінних здійснюється побудова гібридної нейромережні системи на підставі логічного висновку типу Сугено.
Для навчання гібридної мережі було використано гібридний метод навчання з рівнем похибки 0, та кількістю циклів навчання – 40. Після завершення навчання даної гібридної мережі виконано аналіз графіка похибки навчання, який показав, що навчання практично завершилось після 2-го циклу. Отримано середньоквадратичну помилку 1,3494Е-006, яка свідчить про загальну адекватність навчання гібридної мережі.
Ще одним важливим моментом при оцінці економічної безпеки підприємства є визначення впливу вхідних параметрів на результуючу. Використовуючи показник чутливості мережі визначають ранги домінування змінних для мережі. Найбільше значення рангу дорівнює 1. Значення показнику чутливості Кrij отримують для кожної зі сформованих множин вхідних значень за такою формулою:
,
де Krij — показник чутливості для j-ї змінної i-ї множини значень; Eij — помилка роботи мережі з виключенням j-ї змінної з мережі для i-ї множини значень; Ebei — помилка роботи мережі з включенням всіх змінних до неї для i-ї множини значень.
Проведений аналіз чутливості мережі (табл. 4) дозволив сформувати таке розподілення рангів показників, негативні зміни значень яких являють внутрішні загрози безпеки: значення рангу ділової активності дорівнює 1 (виключення показника дасть помилку мережі 1,4Е-06), рентабельності – 2, ліквідності – 3, фінансової стійкості – 4.
Таблиця 4
Аналіз чутливості мережі
Показники |
Ei | Kri |
Y1 |
3,22E-05 |
0,041852 |
Y2 |
0,000184 |
0,007324 |
Y3 |
5,46E-06 |
0,246975 |
Y4 |
1,41E-06 |
0,956479 |
Ebe |
1,35E-06 |
– |
На закінчення виконується візуальний аналіз поверхні виведення для побудованої гібридної мережі, яка також дозволяє оцінити значення вихідної змінної. Виконати аналіз навченої і налаштованої гібридної мережі можна за допомогою візуалізації поверхні нечіткого виведення. Для цього слід скористатися програмою перегляду поверхні системи нечіткого виведення Surface. Зображення поверхні виведення може бути інтерпретоване як графік функціональної залежності вихідної змінної від вхідних змінних [12, 439].
Для прикладу оцінки адекватності моделі наведемо графіквпливу рентабельності та ділової активності на економічну безпеку підприємства ПАТ «Рівнегаз» (рис. 3).
Рис. 3. Графік впливу рентабельності та ділової активності на економічну безпеку підприємства ПАТ «Рівнегаз»
Тобто, програма перегляду поверхні нечіткого виведення Surface, показала досить гнучку поверхність тривимірного графіка, а саме, відсутність плоских площин вказує на вплив кожної змінної на результативну величину (економічну безпеку підприємства) та на те, що створена система є адекватною.
Висновки. Отже, в результаті побудовано модель ідентифікації класу економічної безпеки підприємства на основі гібридних нечітких нейронних мереж, яка дозволяє отримувати адекватні оцінки класу економічної безпеки в поточному та перспективному періодах та завдяки властивості узагальнення гнучко реагувати на особливості нових даних.
Результати моделювання показали, що протягом досліджуваного періоду інтегральний показник економічної безпеки для ПАТ «Рівнегаз» коливався в межах середнього та високого рівня. А саме, протягом 2009-2010 рр. показник економічної безпеки демонструє в основному нормальний рівень, а вже в 2011 році спостерігається тенденція до його покращення. 2012 рік характеризується деякою мінливістю – у перші три квартали рівень показника знижувався до критичного рівня, тоді як останній квартал демонструє різке підвищення рівня фінансового стану до класу «Високий». Останній період показує, що станом на кінець першого кварталу 2013 року рівень економічної безпеки знову покращився порівняно з попереднім кварталом.
Згідно оцінки чутливості моделі, можна зробити висновок, що найбільшого впливу на економічну безпеку підприємства ПАТ «Рівнегаз» завдають зміни рівнів рентабельності та ділової активності, тому у разі необхідності покращити значення рівня економічної безпеки, слід перш за все звернути увагу на зміну коефіцєнтів, що формують саме ці групи показників.
Література.
1. Aреф’єва О.В. Наукові основи формування економічної безпеки підприємств / О.В. Aреф’єва // Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції, Київ, 16-17 травня 2001 р. / Редкол.: І.І. Тимошенко (голова) та ін.. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – с.49-53.
2. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: монографія / Тарас Григорович Васильців. – Львів: Арал, 2009. – 386 с.
3. Волошин В. І. Пріоритети та методи забезпечення економічної безпеки малого і середнього підприємництва : дис. … канд. экон. наук : 08.00.03 « економіка та управління національним господарством» / Володимир Іванович Волошин ; [Ін-т регіональних досліджень НАН України]. –Л., 2008. – 196 с.
4. Ільяшенко С.Н. Складові економічної безпеки підприємства і підходи до їх оцінки / С.Н. Ільяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3. – С. 12-19.
5. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: навч. посібник / М.І. Камлик. – К.: Атака, 2005. – 432 с.
6. Ковальов Д, І. Плєтникова. Кількісна оцінка рівня економічної безпеки підприємства// Економіка України. – 2001. – №4. – С.35-39.
7. Мірошниченко О. В. Визначальні функції системи національної економічної безпеки / О. В. Мірошниченко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2007. – № 12. – С. 8-11.
8. Пастернак-Таранушенко Г. А. Економічна безпека держави. Статики процесу забезпечення / Геннадій Адольфович Пастернак-Таранушенко ; за ред. Б. Кравченка. – К. : Кондор, 2002. – 302 с.
9. Петренко Л.М. Моделювання процесів управління фінансовою безпекою підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук : 08.00.11 «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці» / Л. М. Петренко. – К., 2010. 19 с.
10. Франчук В.І. Проблеми забезпечення Економічної безпеки в Україні: суть та шляхи вирішення / В.І. Франчук // Науковий вісник Львівського державного ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 1(1). – С. 230-238.
11. Чаговець Л. О. Моделі оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.11 “Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці“ / Л. О. Чаговець. – Харків, 2010. – 21 с.
12. Леоненков А.В. Нечеткое моделирование в бреде MATLAB и fuzzyTECH. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 736с.
13. Одинцов А.А. Защита предпринимательства. Экономическая и информационная безопасность: учеб. пособие для студентов, обучающихся по специальностям: менеджмент организации, финансы и кредит, приклад. информатика в экономике / А.А. Одинцов. – М.: Международные отношения, 2003. – 325 с.