УДК 81́ 1 (811.111 + 811.133.1 + 811.161.2)                             

   Т. О. Алексахіна

(Сумський державний університет, м. Суми)

Статтю присвячено дослідженню специфіки флористичної фразеології із компонентом «назва квітки». На матеріалі англійської, французької та української мов виявлено розбіжності у тлумаченні поняття «квітка». Виявлено інвентар назв квіток у фразеологічних корпусах досліджуваних мов та простежено універсальні й специфічні тенденції у виборі флоролексем як компонентів стійких словосполучень.

Ключові слова: фразеологізм, назва квітки, флоролексема.

    Статья посвящается изучению специфики флористической                 фразеологии с компонентом «название цветка». На материале английского, французского и украинского языков определены расхождения в толковании понятия «название цветка». Определен инвентарь названий цветов во фразеологических корпусах исследуемых языков и прослежены универсальные и специфические тенденции в выборе флоролексем как компонентов устойчивых словоспочетаний.

Ключевые слова: фразеологизм, название цветка,   флоролексема.

The article is devoted to studying of the specificity of floral phraseology  with the component “the name of a flower”. It is identified the differences in the explanation of the concept of “the name of a flower” on the material of the English, the French and the Ukrainian languages. It is determined the list of the names of the flowers in phraseology cases of the being studied languages and it is traced the universal and specific trends in the choice of florolexeme as components of invariable word combinations.

      Key words: phraseological unit, the name of a flower, florolexeme.

У руслі сьогоденної антропоорієнтованої парадигми лінгвістики фразеологічний фонд мови є невичерпною, а, отже, завжди актуальною темою для дослідників. Система стійких словосполучень відображає у собі усі сфери об’єктивного світу, у центрі якого знаходиться суб’єкт, що пізнає, інтерпретує та втілює результати когнітивної діяльності у мовних одиницях, зокрема, у фразеологізмах.

Характерними рисами сучасної фразеології є наявність різноманітних підходів до вивчення механізмів утворення сталих словосполучень, їхньої мотиваційної основи, внутрішньої форми тощо. Найбільш розробленими є структурно-семантичний аналіз фразем (Л. Сміт, А. Маккай, О. Левченко, М. Юсупова, Н. Лалаян), ідеографічний (Ю. Солодуб, І. Колеснікова), лінгвокультурологічний (З. Коцюба, В. Шевелюк), когнітивний (О. Селіванова, М. Алефіренко, Ю. Апресян, С. Олійник, І. Андрєєва) та ін.

Вже стало аксіоматичним твердження про те, що фразеологічні словосполучення є найяскравішим відбитком специфіки національної картини світу.        Як правило, у ролі компоненту таких словосполучень  виступають найменування об’єктів навколишнього світу, серед яких є і назви рослин. Флоролексеми доволі часто виступають об’єктом дослідження багатьох вчених (В. Жайворонок, Н. Петрова, Л. Бєлєхова, Н. Панасенко, А. Сердюк та ін.). Особливий інтерес викликають у нас дослідження, присвячені фразеологізмам із рослинним компонентом (О. Хабарова, О. Худенцова, О. Флорова, О. Шара та ін.). Однак, не зважаючи на велику кількість праць, присвячених вивченню і  фразеологізмів, і функціонуванню назв рослин у мові, залишається нерозв’язаним ряд проблем. Серед них варто виокремити дослідження семантики й структури стійких словосполучень із компонентом «назва квітки»  у зіставному аспекті.

Таким чином,  актуальність нашого дослідження  зумовлена потребою вивчення специфіки фразеологізмів із назвами квіток у їхній структурі на матеріалі мов трьох різних груп  (германської, романської та слов’янської)  індоєвропейської сім’ї.

Метою нашої розвідки є виявлення особливостей фразеологізмів із компонентом «назва квітки».             Поставлена мета передбачає розв’язання наступних завдань: уточнення поняття «назва квітки» на матеріалі англійської, французької та української мов; виявити спектр назв квіток у фразеологічних корпусах досліджуваних мов; встановити універсальні та етноспецифічні риси у виборі назви квітки як компонента фразеологізмів.

Для встановлення семантики компоненту «назва квітки» звертаємося до лексикографічних джерел.

В англійській мові лексема «квітка» має наступні еквіваленти – «flower», «bloom», «blossom».       За словниковими дефініціями «flower»  тлумачиться як  «the colored part of a plant from which the seed or fruit develops. <…>. a plant grown for the beauty of its flowers» (букв. кольорова частина рослини, з якої виростають насіння або плоди. <…>. рослина, яка зростає заради краси її квітів) [8]. Лексеми «bloom» та «blossom» визначаються як синоніми «flower»: «a flower (usually one on a plant that people admire for its flowers)» (букв. квітка (зазвичай одна на рослині, якою люди захоплюються заради її квітів))  [6]; a flower or a mass of flowers, especially on a fruit tree or bush  (букв. квітка, або сукупність квітів, особливо на фруктовому дереві або кущі)  [7].

Французький корелят «fleur» має значення: «Partie des plantes phanérogames, qui porte les organes reproducteus. <…> plante qui porte des fleurs» (букв. частина явнобрачних (квіткових – прим. наша (Т.А.)) рослин, яка має репродуктивні органи. <…> рослина, яка має квіти) [9, t. IV, p. 560];  «Partie d’un végétale qui se développpe généralement après les feuilles, dont les pièces peuvent être de couleurs vives et d’un parfum agréable, et qui, après une existence passagère, est remplacée par le fruit <…>. Plante qu’on cultive spécialement pour la beauté ou le parfum de sa fleur» (букв. частина рослини, яка розвивається зазвичай після листя, пелюстки якої можуть бути яскравих кольорів та приємного запаху, і яка після   короткочасного існування заміщується плодом <…>. Рослина, яку вирощують спеціально заради краси та запаху її квітки) [5, t. III, p. 1980].

Українське «квітка» тлумачиться як «частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах.<…>. Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. <…>. Трав’яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї» [3, т. 4, с. 135]. Дана лексема має в українській мові синоніми: «цвіт» і «квіт». Пор.: цвіт – це «квіти (пелюстки) на рослині в період цвітіння. <…>. Квітка» [3, т. 11, с. 188]; а квіт – «те саме, що квітка» [3, т. 4, с. 134].

У свідомості європейців, до квіток належать, як правило, одні й ті ж рослини, зокрема, троянда, лілія, мак, бузок, гвоздика тощо. Однак, як показують попередні дані нашої розвідки, у  досліджуваних мовах простежується певна асиметрія щодо визначення  таких рослин. Така розбіжність виявляється у французькій мові. Так, за даними словника Robert P. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, до основних квіток, що застосовують для прикрашання, відносяться, окрім традиційних, й інші рослини, які у нашій свідомості квітами не вважаються, як-от: глід, будяк, валеріана, дурман, звіробій, лавр, шавлія, конюшина  та ін. [9, t. IV, p. 560 – 561].

На підставі вищезазначених дефініцій будемо вважати у нашому дослідженні під компонентом «назва квітки» не лише репродуктивну частину б у д ь – я к о ї (розбивка наша – Т.А.) рослини, але й всю саму квіткову трав’янисту рослину, яку вирощують заради краси, аромату, для прикрашання. При цьому у французькій мові враховуємо особливості згаданого вище тлумачення лексеми «fleur» [9, t. IV, p. 560 – 561].

Щодо фразеологізмів, то слідом за Д. Баранником, Л. Булаховським, М. Шанським  ми відносимо до них, крім ідіом, прислів’я, приказки, паремії [1; 2; 4] .

Методом суцільної вибірки нами було досліджено понад 1300 фразеологізмів із компонентом «назва квітки». Виявлено приблизний паритет у кількості назв квіток у досліджуваних фраземах. Із невеликою перевагою за цим показником домінує французький фразеологічний корпус: нами зафіксовані сталі словосполучення із 39 назвами квіток: ajonc Genista, angélique  Angelica, aubépine  Crataegus, bégonia Begonia, belis Bellis, bouton d’or  Ranunculus, bruyère Calluna, camélia Camellia, camomille  Matricaria, chardon Cirsium, coquelicot Papaver, fleur  Flos, fleurette Flos, fleuron Flos, genêt  Genista, giroflée Matthiola, jasmin Jasminum, jaunet  Nuphar, joubarbe  Sempervivum, laurier  Laurus, lavande Lavandula, lilas Syringa, lis Lilium, lys Lilium, marguerite Bellis, mauve  Malva, orchidée Orchis, pâquerette Bellis, pissenlit Taraxacum, pivoine Paeonia, renoncule  Ranunculus, rose Rosa, rue  Ruta, sauge  Salvia, scabieuse  Scabiosa, souci Calendula, trèfle  Trifolium, tulipe Tulipa, violette Viola.

У структурі досліджених  англійських фразеологізмів нами виявлено 37 назв квіток: blaver Campanula, bloom Flos, blossom Flos, bluebell  Campanula, broom Cytisus, chamomile Matricaria, crocus Crocus, crowfoot Ranunculus, daffodil Narcissus, dahlia  Dahlia, daisy Bellis, dandelion Taraxacum,  flower Flos, furze Genista, gillyflower Mathiola, gorse Genista, harebell  Campanula, heather  Calluna, lavender Lavandula, lilac Syringa, lilie Lilium, lily Lilium, lotus Nelumbium, lychnis Lychnis,  Michaelmas daisie Aster, passion–flower Passiflora,  pink  Dianthus, poppy Papaver, primrose Primula, ragged  Coronaria, rosе Rosa, tulip Tulipa, violet Viola, virgin’s bower  Clematis, wallflower Cheiranthus, water–lily Nymphaea, whins  Genista.

Найменшим є інвентар назв квіток в українських стійких словосполученнях – 30 флоролексем: барвінок Vinca, бузок Syringa, васильок Centaurea, волошка Centaurea, квіт Flos, квітка  Flos, квіточка Flos, крин Lilium, лілія Lilium, мак  Papaver, маківка Papaver, маковина Papaver, маковка Papaver, маруна   Pyrethrum, панська рожа Rosa, півники Iris, півонія Paeonia, рожа Malva, рожа Rosa, роза Rosa, ромашка Matricaria, ружа Rosa, рута Ruta, сон Pulsatilla, троянда Rosa, фіалка Viola, цвіт Flos, цвіток   Flos, цвіточок Flos, чорнобривці Tagetes.

У кожній із досліджуваних нами мов спостерігаються певні тенденції у виборі назви квітки як компонента. Так, зокрема, в англійській та українській мовах виявлено вживання синонімів до Flos, пор.: англ. flower, bloom, blossom; укр. квітка, цвіт. У французькій та українській мовах спостерігається вживання похідних або зменшувально-пестливих назв від Flos, зокрема: фр. fleur,  fleurette, fleuron; укр. квіт, квітка, квіточка; цвіт, цвіток, цвіточок.

Крім того, в усіх досліджуваних мовах нами виявлено вживання у складі фразеологізмів різних назв одних і тих же квіток, як-от: англ. blaver – bluebell – harebell  Campanula (as blue as a blaver; about St. George, when blue is worn, bluebellsthe woods and fields adorn; about Saint George when blue is worn, the blue harebells the fields adorn); furze – gorse – whins Genista (better keep under an old hedge, than creep under a new furze–bush; when the gorse is out in bloom, kissing’s out in fashion; when whins are out of bloom, then kissing is out of fashion); lilie – lily Lilium (as sweet as lilies in May; white as a lily); фр. belis – marguerite – pâquerette Bellis (la rybergère et blanche fleur sont le belis du gay pasteur; à la franche marguerite; au ras de pâquerettes); ajonc – genêt  Genista (quand l’ajonc fleurit, la brébis pâlit; le jeune homme qui aime et manie le genêt est sûr d‘être cocu quand il sera marié); bouton d’or – renoncule  Ranunculus (à Saint–Théodore fleurit chaque boutond’or; les enfants sont comme la renoncule, ils se trouvent partout);  lis – lys Lilium ( pur comme le lis; les Lys ne filent point); укр. крин – лілія Lilium (сельний крин; часом і між кропивою лілія росте); васильок – волошка  Centaurea (ти посій жито – васильки вродяться самі; де волошки, там хліба трошки); панська рожа – рожа – роза – ружа – троянда Rosa (як панська рожа; нема рожі без терня, а також без колючок; рози без колючок не буває; у файного мужа жінка, як ружа;  нема бджоли без жала, а троянди без колючок).

Як видно з наведених прикладів, ця тенденція також є рівномірною у досліджуваних мовах. Диференційність вживання різних назв однієї квітки пояснюється наявністю у структурі фразем як загальновживаних, так і діалектних, застарілих або синонімічних номінацій.

Крім того, для української мови є характерним наявність у складі фразем ряду дериватів назви квітки Papaver: мак – маківка – маковина – маковка (мов Кузьма з маку; гарна дівка, як маківка; збудуй хату з маковини та для любої дівчини; голова, як маковка, а в неї розуму, як наклано).

Якщо систематизувати усі назви квіток за їхніми номенклатурними назвами, то можна констатувати, що для трьох мов універсальними компонентами є назви квіток Lilium (англ. as white as a lily; фр. siéger sur les lis; укр. часом і між кропивою лілія росте); Matricaria (англ. the chamomile, the more it is trodden on the faster it grows; фр. bois de l‘infusion de camomille et tu n‘auras pas mal au ventre; укр. ворожити на пелюстках ромашки); Papaver (англ. red as a poppy; фр. rouge comme un coquelicot; укр. червоний як мак); Rosa (англ. the white rose of innocence; фр. chapeau de roses; укр. любиш троянду – мирися з колючками); Syringa (англ. in the season when lilacs are scarce apples will fail; фр. quand lilas il y a, blé  y a; укр. кудахче курка під бузком, а яйця несе в кропиві); Viola (англ. to play the shrinking violet; фр. faire sa violette; укр. перша жінка, як фіалка, а друга, як грабарка) та гіперонім Flos (англ. in full flower; фр. à la fleur des ans; укр. прибитий на цвіту).

Спостерігаються також і часткові збіги у фразеологічних корпусах двох мов. Так, для англійської та французької мов спільним є вибір назв наступних квіток: Bellis (англ. fresh as a daisy; фр. effeuiller la marguerite); Calluna (англ. to take to the heather; фр. lorsque la bruyère sera sans fleur les jeunes filles seront sans amour); Genista (англ. under the furze; фр. quand la fleur est au gênet, le midi est au corbillon); Lavandula (англ. to lay up in lavender; фр. sauge et lavande, je te dis, guérissent toute maladie); Ranunculus (англ.while on the day of the Holy Cross, the crowfoot gilds the flowerie grasse; фр. les enfants sont comme la renoncule, ils se trouvent partout); Taraxacum (англ. God’s dandelion; фр. bouffer les pissenlits par la racine); Tulipa (англ. What does the blind man know of the beauty of the tulip? фр. former tulipe ). Щодо збігів у французькій та українській мовах, то маємо наступні спільні компоненти:  Malva (фр. fumer les mauves par la racine; укр. цвіте, як рожа); Paeonia (фр. rouge comme une pivoine; укр. червона, як півонія); Ruta (фр. fenouil et ruerendent la vue perçante; укр. чи з рутою, чи без рути, а вже старій бабі дівчиною не бути). Зауважимо, що нами не виявлено збігу між англійською та українською мовами.

Аналіз досліджуваних фразеологізмів показав, що в англійській мові переважають стійкі словосполучення із гіперонімом Flos та назвою квітки Rosa: їхня частка становить відповідно 34,5 % та 33,3 % від усіх досліджених.  Аналогічна тенденція є характерною і для французької мови: Flos (44,1 %) та Rosa (28,0 %). Щодо української мови, то саме у її фразеокорпусі найяскравіше простежується тенденція до домінування фразеологізмів із назвою конкретної  квітки, у даному випадку – це назва квітки мак Papaver. Майже половина стійких словосполучень (47,5 %) має у своєму складі назву цієї рослини. Як і в англійській та французькій мовах, також значне місце займають фраземи із гіперонімом Flos (37,3 %).

Як видно з наведених даних, спільною є тенденція до значної кількості фразеологізмів із назвою гіпероніма, однак в  англійській та французькій мові стійкі словосполучення із даним компонентом перевищують інші.

Аналіз відмінних рис у виборі назви квітки як складника фразеологізмів показує, що найяскравіше етноспецифіка виявляється в англійському фразеокорпусі: 40,5 % флоролексем від загальної кількості зафіксованих притаманні лише цій мові. Приблизно однаковий показник зафіксовано нами у французькій мові – 38,5 %. Щодо української мови, то для її фразеокорпусу специфічність у виборі назви квітки є менш вираженою – 20,0 %.

Перспективою наших подальших розвідок вважаємо вивчення впливу назви квітки на семантику фразеологізмів в англійській, французькій та українській мовах.

Список літератури

1. Баранник Д. Х. Фразеологія в усному та писемному мовленні / Д. Х. Баранник // Питання мовної культури. – К.: Наукова думка, 1968. – Вип. 2. – С. 34 – 38.
2. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка / Л. А. Булаховский. – К.: Рад. школа, 1952. – Т.1. – С. 102 – 103.
   1. Словник української мови: [в 11т.] / [ за ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наукова думка, 1970 –1980. – Т. 1–11.
   2. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка / Н. М. Шанский. – М.: Либроком, 2012. – 272 с.
   3. Larousse P. Grand Larousse de la langue française / P. Larousse: [en 6 vol.]. – Paris: Librairie Larousse, 1971–1978. – Vol. 1 – 7.
   4. Oxford advanced American dictionary [Електронний ресурс]. –Режим доступу http://oaadonline.oxfordlearnersdictionaries.com/dictionary/bloom].
   5. Oxford advanced American dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://oaadonline.oxfordlearnersdictionaries.com/dictionary/blossom.
   6. Oxford advanced American dictionary [Електронний ресурс]. –Режим доступу http://oaadonline.oxfordlearnersdictionaries.com/dictionary/flower].
   7. Robert P. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française: [en 9 tomes]. – Paris: Le Robert, 1986. – Tomes 1– 9.