У статті визначено роль друкованих ЗМІ у задоволенні інформаційних потреб споживачів. Простежено задоволення інформаційних запитів споживачів на регіональному рівні.
The article defines the role of print media in satisfaction information needs of consumers. Satisfaction of information request of consumers on regional level was investigated.
Як немає артиста без публіки, так і немає ЗМІ без читачів, слухачів, глядачів. З одного боку, протягом усього свого життя людина невід’ємно пов’язана із ЗМІ, які здійснюють вплив на формування особистості. З іншого – ефективність роботи ЗМІ залежить від того, наскільки враховуються особливості аудиторії, до якої звертається журналіст, адже ефективна діяльність потребує точних знань про неї. Головним критерієм тут виступають інформаційні інтереси і потреби аудиторії [1]. Отже, ЗМІ повинні досліджувати інформаційні потреби споживачів та відгукуватись на них, між ними повинен існувати взаємозв’язок. Враховуючи недостатній рівень дослідження проблеми, виникає необхідність з’ясування рівня задоволення інформаційних запитів споживачів на регіональному рівні.
Аналіз останніх досліджень. Свій внесок у дослідження інформаційних потреб зробили А. Асланов (визначає роль друкованих ЗМІ у задоволенні інформаційних потреб) [1], В. Ф. Іванов (розглядає поняття інформаційні потреби, чим зумовлено їх виникнення) [6], С. П. Кулицький (описує інформаційний цикл) [7], А. М. Паніна (визначає особливості інформаційних потреб) [9] та ін. Характер ЗМІ та їх особливості в сучасних умовах аналізували В. Бартельдс (описує теорію задоволення інформаційних потреб) [2], С. М. Гуревич (розглядає особливості різноманітних ЗМІ, зокрема газети) [5], С. А. Панченко (досліджує особливості регіональних ЗМІ) [10] та інші.
Метою статті є визначти рівень задоволення інформаційних потреб споживачів на регіональному рівні.
Виклад основного матеріалу дослідження. Українські реалії засвідчують, що, пропагуючи певні ідеали, цінності, стереотипи поведінки, ЗМІ стають тими чинниками, які виконують, окрім інформативної, ще й виховну функцію, яка є однією із домінантних у розбудові громадянського суспільства. У більшості сучасних друкованих ЗМІ відзеркалено політичну, ідеологічну, національну, конфесійну боротьбу тощо [8].
Для того, щоб збільшити свою аудиторію, ЗМІ використовують різноманітні способи, зокрема, намагаються привернути увагу споживачів інформацією, яка є актуальною саме для даного цільового сегменту. Проте, врахувати усі інформаційні потреби аудиторії, які постійно змінюються та є різнорідними, не спроможний жоден ЗМІ, тому такий підхід має епізодичний характер, ЗМІ намагаються орієнтуватися на найбільш суттєві інформаційні потреби [6, с. 47].
Інформаційні потреби, які виникають у людей, спонукають їх шукати необхідну інформації у різних джерелах та купувати її носія. Таким чином виникають ринкові відносини між виробником інформації та споживачем, в результаті яких обидві сторони задовольняють свої потреби. Зокрема, споживач інформації отримує необхідні йому відомості та знання, а виробник – прибуток та можливість впливу на реципієнта інформації [5].
В основі теорії задоволення інформаційних потреб лежить ідея, що головними мотивами людей є задоволення певних потреб, тобто вона описує мотиви, наприклад, чому ми обираємо дане видання, а інше нам набридло читати. Тобто замість дослідження як медіа використовує нас, досліджується, як ми використовуємо медіа [2].
Фахівці визначають інформаційні потреби, як «мегапотребу», оскільки реалізація усіх інших потреб передбачає, насамперед, задоволення інформаційних. Зокрема, В. Коган стверджує, що реалiзацiя всiх iнших потреб: у працi, освітi, дозвіллi, культурних i наукових благах тощо – як обов’язкова умова припускає попереднє задоволення потреби в iнформації [4]. Дослідники вважають, що інформаційна потреби – це потреба знань, яка притаманна кожному суб’єкту, що відображає його індивідуальність і отримує конкретний вияв у формі інформаційних запитів. Вони мають індивідуальний характер. Поняття «інформаційна потреба» та «інформаційний запит» тісно пов’язані між собою, оскільки інформаційний запит є вираженням інформаційної потреби. Тобто, інформаційні потреби – характеристики галузі, значення якої необхідно встановити, а інформаційний запит – текст, який відображає потребу в інформації. Результати різноманітних соціологічних досліджень показують, що знання, розуміння і врахування потреб аудиторії – один із основних факторів ефективної роботи ЗМІ в діалозі із аудиторією [6, с. 47].
Особливістю інформаційних потреб є те, що першопричиною їх появи постає нестача знань, яка вимагає задоволення і представлена в інформаційному запиті та неможливість повного її задоволення, тобто виникає пертинентне відношення до інформації, що сприяє виникненню нових потреб [9]. Інформаційна потреба обумовлює появу інформаційного бажання (інформації, яку певна особа чи організація хотіла б мати), яке реалізуються в інформаційні запити (у замовленні одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана). Послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації складає інформаційний цикл. Інформаційний цикл має завершений характер, якщо використання інформації відповідає потребі в ній. Якщо ж використана інформація не задовольнила інформаційну потребу, то такий цикл має незавершений характер. Водночас варто брати до уваги, що використання певної інформації породжує нові інформаційні потреби [7, с. 59].
Кожна людина обирає те, чи інше джерело інформації керуючись різними причинами, зокрема мотивами звернення до преси, на першому місці, є прагнення орієнтуватись в тому, що відбувається, розбиратись в закономірностях життя, і лише потім – бажання отримати певну корисну інформацію, з користю провести час. Як наслідок, для діяльності преси є характерним вільне представлення подій у супроводі серйозних коментарів і звернення до фундаментальних закономірностей життя. Крім того, важливою є практична спрямованість інформації, а орієнтація на відпочинок може бути послабленою і використовуватись як фонова [1].
Динаміка і якість реалізації суспільних інформаційних інтересів аудиторії часто визначається тим, що місцеві ЗМІ починають керуватися відповідно до загальних закономірностей інформаційного ринку, більш комерційним спрямуванням. Ринкові відносини, мають вплив на місце та роль преси як соціально-політичного інституту, та на характер взаємодії з аудиторією. Ефективність комунікативної практики регіональної преси обумовлена такою особливістю, як просторово-часова близькість подій місцевому соціуму, яка і визначає фактичну значущість новин [3, с. 135].
Регіональний чинник розповсюдження інформації є одним із головних параметрів, що визначає якісні та кількісні характеристики регіональної журналістики, а також організаційні умови її функціонування. Перш за все, на відміну від загальнонаціональної преси, регіональна журналістика обслуговує інформаційні потреби тієї читацької аудиторії, яка обмежується межами певної частини країни, а не всієї її території. Життя обласного центру – житлово-комунальна сфера, транспорт, освітлення вулиць, стан доріг тощо – ця суто побутова, приземлена тематика близька читачеві, а звернення до стану суспільної моралі, проблем довкілля, різних аспектів сімейного життя, виховання молоді лише доповнює звичне коло інтересів сучасного пересічного мешканця міста. До того ж, регіональна преса загально-інформаційного характеру, як правило, зорієнтована не на окремі соціальні верстви, а на найширшу аудиторію, яка не обмежена ні соціальним статусом, ні політичними поглядами [10, с. 101-102].
Зростання потреб в інформації, її виробництво та споживання формулює та регулює інформаційний ринок. Аудиторія читає газету, якщо відчуває, що ЗМІ несуть важливу для неї інформацію, задовольняє її потреби. Активність аудиторії виявляється через зворотній зв’язок, коли читачі звертаються в газету, виражаючи власну думку, прохання, твердження про подій чи проблеми, стають авторами публікацій в ЗМІ. Близькість матеріалів інтересам аудиторії дозволяє встановлювати і підтримувати із нею контакт Як наслідок, знання інформаційних потреб аудиторії є важливим для соціології, а їх задоволення – для ЗМІ [5].
Щоб у результаті дослідження зробити об’єктиві та точні висновки, необхідно враховувати думку населення. Тому з метою визначення якості задоволення інформаційних потреб було проведено опитування жителів м. Старокостянтинова.
Відповідно до мети було сформульовано дослідницькі завдання: збір емпіричної інформації (а саме анкетне опитування респондентів); обробка отриманої інформації, а саме інтерпретація отриманої інформації та визначення чи всі інформаційні потреби задовольняють друковані ЗМІ.
Респондентами нашого дослідження, у даному випадку, стали жителі міста Старокостянтинова віком від 15 до 57 років.
Предметом дослідження була думка жителів міста Старокостянтинова, щодо задоволення їхніх інформаційних потреб друкованими ЗМІ, зокрема газетами «Наше місто» та «Перша міська». У дослідженні генеральною сукупністю є мешканці міста Старокостянтинова, вибіркову сукупність складають 35 опитаних респондентів, обраних методом доступної вибірки.
Для того, щоб зробити об’єктивні та точні висновки, проаналізуємо відповіді на кожне запитання анкети. Більшість респондентів серед регіональних газет надають перевагу газеті «Наше місто» – 66% та «Першій міській» – 31%, найменше – по 6% – «Життю Старокостянтинівщини» та «Голосу громади» відповідно. Вибір газети «Наше місто» респонденти обґрунтували тим, що вона більше освітлює новини міста, подобається подача матеріалу, довіряють їй, «Перша міська» – завдяки правдивому, детальному висвітленню життя громадськості та актуальних проблем міста, більш конструктивна, багато інформації присвячено життю молоді, «Життя Старокостянтинівщини» та «Голос громади» – вдало висвітлюють подій, які відбуваються у місті, крім того, можна дізнатися про новини регіону. Деякі читають і «Наше місто» і «Першу міську» з метою отримання інформації з різних джерел та вироблення власних висновків щодо ситуації у місті та, оскільки вони є найбільш правдивими та описують різноманітні факти та події, доповнюють одна одну. Крім того, вибір газет респонденти пояснюють звичкою купувати певне видання.
66% опитаних читають газету «Наше місто» (інколи – 20%, не читають – 14%), «Першу міську» – лише 29% (інколи – 22%, не читають – 49%). Тобто, «Наше місто» користується більш попитом у жителів міста. «Наше місто» читають завдяки великій кількості цікавих рубрик та оперативному висвітленню новин, оскільки вона висвітлює місцеві події, містить в своєму змісті цікаві факти та події, перевірена часом, зарекомендувала себе позитивно. Крім того, її читають з метою дізнатися більше про діяльність міської ради. Не читають, оскільки інформація є занадто офіційною, формальною та суб’єктивною, відсутній різнобічний погляд на проблеми та її аналіз, відсутність критичних статей тощо. З іншого боку в «Першій міській» – подобається інформаційне наповнення номерів, нестандартне висвітлення новин, правдиво репрезентується діяльність міської ради, різнобічний огляд подій, подання різних точок зору на проблеми, подобається оформлення, ілюстрації до статей, глибина освітлення тематик, велика кількість розважальної інформації, а не читають через велику кількість недостовірної інформації або їм не відомо про існування даної газети.
Від газет респонденти очікують, крім отримання корисної інформації, порад, формування духовних цінностей, розширення кругозору, також отримання перевіреної, достовірної, об’єктивної та різнобічної інформації, задоволення їхніх інформаційних потреб тощо.
Однією із основних оцінок ЗМІ є ступінь довіри до їхніх матеріалів, з іншого боку рівень довіри виступає одним із індикаторів задоволення інформаційних потреб аудиторії. Отже, на запитання, чи довіряєте Ви інформації, яка друкується в даних газетах, 60% опитаних відповіли «частково», 20% – «так», 11% – «лише газеті «Наше місто», 6% – «лише газеті «Перша міська» та 3% – «ні».
Більшість респондентів оцінюють свій ступінь довіри до газети «Перша міська» 34% – на 4 (29% – на 3, 20% – на 1, 11% – на 5, 6% – на 2), а до «Нашого міста» – 33% – на 5 (по 29% – на 3 і 4 відповідно, 6% – на 1 та 3% – на 2).
Оцінюючи за п’ятибальною шкалою: 1 – погано, 2 – задовільно, 3 – середньо, 4 – добре, 5 – відмінно, якість газетних матеріалів в газетах «Наше місто» та «Перша міська», з наступних тематик: політичні матеріали, кримінальна інформація, матеріали про економіку та бізнес, соціальна тематика, історичні матеріали, розважальна, екологічна та релігійна тематика, думки респондентів розподілились наступним чином.
Більшість опитаних – по 29% в газеті «Наше місто» оцінюють політичні матеріали на 1 і 3 відповідно (22% – на 4, 14% – на 2 і 6% – на 5), а в «Першій міській» – 37% – на 1 (29% – 4, 20% – 3, 8% – 2 та 6% – 5).
Кримінальну інформацію в «Нашому місті»: 26% – на 2, 23% – 4, по 20% – 1 і 3 відповідно і 11% – 5, а в «Першій міській»: 40% – на 3, 28% – 1, 20% – 4 та по 6% – 2 і 5 відповідно.
Матеріали про економіку та бізнес в «Нашому місті» більшість респондентів – 29% оцінюють на 2 (23% – 3, по 20% – 1 і 4 відповідно та 8% – 5), а в «Першій міській» – 40% – на 3 (31% – 1, 14% – 2, 9% –4 та 6% – 5).
Соціальну тематику в «Нашому місті» 34% оцінюють на 4, 29% – 1, 23% – 3, 8% – 2 та 6% – 5, а в «Першій міській» – 29% – на 4, 26% – 1, 20% – 2, 14% – 3, 11% – 5.
Історичні матеріали в «Нашому місті» 34% опитаних оцінюють на 4 (23% – 1, 17% – 5, 14% – 3 та 12% – 2), а в «Першій міській» – 29% – на 1 (23% – 4, 20% – 5, 17% – 2 та 11% – 3).
Екологічну тематика в «Нашому місті» 37% опитаних оцінюють на 3 (29% – 1, 20% – 4 та 14% – 2), а в «Першій міській» – 34% – на 1 (33% – 3, 14% – 4, 11% – 2 та 8% – 5).
Релігійну тематика в «Нашому місті» 40% опитаних оцінюють на 1 (23% – 3, по 14% – 2 і 4 відповідно та 9% – 5), а в «Першій міській» – 43% – на 1 (26% – 3, 17% – 2, 8% – 5 та 6% – 4).
Розважальну тематика в «Нашому місті» 26% опитаних оцінюють на 5 (по 20% – 1, 2 та 4 відповідно та 14% – 3), а в «Першій міській» – 32% – на 3 (23% – 4, 17% – 1, по 14% – 2 та 5 відповідно).
Більшість респондентів – 60% – вважають, що газета «Наше місто» задовольняє лише 40-70% їхніх інформаційних потреб, тобто частково відповідає їх інформаційним запитам (29% – 0-40% та 11% –70-100%), а «Перша міська» – 54% – 0-40% їхніх потреб, тобто не відповідає запитам (40% – 40-70% та 6% – 70-100%).
54 % опитаних читають в газеті «Наше місто» лише окремі розділи, вибірково, 29% – повністю, 14% – більшу частину та 3% – близько половини, в «Першу міську» 69% – лише окремі розділи, 14% – більшу частину, 11% – повністю та 6% – близько половини. Це є показником того, що читачі підходять до матеріалів газет вибірково, прагматично, тобто обирають ті, які відповідають їхнім інтересам та задовольняють існуючі у них інформаційні потреби.
Перевагою газети «Перша міська» є наявність великої кількості матеріалів на розважальну тематику, про культурне життя міста, в той час, як недоліком «Нашого міста» є офіційність видання, велика кількість його статей орієнтована на більш старшу аудиторію, як наслідок з цільової аудиторії виключається молодь.
На запитання, чи влаштовує Вас інформаційне наповнення номеру газети «Наше місто», 31% відповіли «ні», 26% – «частково», 23% – «так» та 20% – «важко відповісти», щодо «Першої міської»: 46% – «частково», 23% – «ні», 20% – «важко відповісти» та 11% – «так».
Причинами не задоволення інформаційним наповненням номерів є психологічні характеристики читача, зокрема той факт, що деякі із них переглядають видання поверхово, не заглиблюючись у його зміст, та власне інформаційне наповнення, зокрема негативно впливає велика кількість рекламних оголошень в обох виданнях, недостатнє висвітлення тих чи інших проблем та необґрунтованість інформації. Як позитивною так і негативною характеристикою газети «Перша міська» є її опозитивний характер щодо «Нашого міста» та наявність великої кількості критичних щодо місцевої влади статей.
Висновки. ЗМІ відіграють велику роль у задоволенні інформаційних потреб споживачів, оскільки основною функцією ЗМІ є інформаційна, а тому ЗМІ повинні відповідати на інформаційні запити аудиторії. Проте, ЗМІ, зокрема друковані, не в змозі задовольнити усі потреби в інформації, які щодня зростають, з’являються нові, в результаті ЗМІ орієнтуються на найбільш важливі із них. Дослідження, в якій інформації відчувають потребу громадяни та налагодження зворотнього зв’язку між ЗМІ та споживачами – є запорукою успіху будь-якого ЗМІ.
На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що регіональні друковані ЗМІ частково задовольняють інформаційні потреби споживачів певної категорії населення, оскільки вони не в змозі писати про все, а потреба в інформації має індивідуальний характер.
Список використаних джерел та літератури
- Асланов, А. Роль преси і інформаційних агентств у забезпеченні інформаційних потреб населення [Електронний ресурс] / А. Асланов. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_33/ Gileya33/I15_doc.pdf. – Заголовок з екрану.
- Бартельдс, В. Гражданская журналистика [Электронный ресурс] / В. Бартельдс. – Режим доступа: http://учебники-бесплатно.рф/smi-jurnalistika/teoriya-udovletvoreniya-informatsionnyih-nujd-41457.html. – Загл. с экрана.
- Вербкин, В. А. Информационные запросы аудитории и изменения в типологической структуре местной прессы в условиях современного медиарынка (на примере Старого Оскала) [Текст] / В. А. Вербкин // Вестник ВГУ / глав. ред. В. В. Тулупов. – Воронеж, 2009. – №1. – С. 133-140. – (Филология. Журналистика).
- Грипич, С. Н. Інформатизація сучасного суспільства [Електронний ресурс] / С. Н. Грипич. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/fps/2012_2/grypych.pdf. – Заголовок з екрану.
- Гуревич, С. М. Экономика отечественных СМИ [Электронный ресурс] / С. М. Гуревич. – Режим доступа: http://evartist.narod.ru/text11/36.htm. – Загл. с экрана.
- Іванов, В. Ф. Інформаційні потреби суспільства [Текст] / В. Ф. Іванов // Інформаційне суспільство: наук. журн. / гол. ред. В. Ф. Іванов. – К., 2010. – №12. – липень-грудень. – С. 47.
- Кулицький, С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління [Текст]: навч. посіб. / С. П. Кулицький. – К.: МАУП, 2002. – 222 с.
- Маслова, Ю. П. Роль гендерних стереотипів у розбудові громадянського суспільства (на прикладі сучасних українськомовних ЗМІ) [Електронний ресурс] / Ю. П. Маслова. – Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/1470/1/Маслова.pdf. – Заголовок з екрану.
- Паніна, А. М. Інформаційна потреба як складова інформаційної культури особистості [Електронний ресурс] / А. М. Паніна. – Режим доступу: http://mdgu-kid.at.ua/publ/informacijna_potreba_jak_skladova_informacijnoji_ kulturi_osobistosti/1-1-0-65. – Заголовок з екрану.
- Панченко, С. А. Роль регіональної преси у зростанні соціально-кумунікативного попиту на екологічну тематику [Текст] / С. А. Панченко // Держава та регіони: наук.-вироб. журн. / гол. ред. В. Д. Буряк. – Запоріжжя: Класич. приват. ун-т , 2012. – №1. – С. 101-104. – (Гуманітарні науки).