Солопчук Назарій Анатолійович
студент 4 курсу економічного факультету

Науковий керівник: Шулик Юлія Віталіївна
кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту
Національного університету «Острозька академія»

Якість життя населення України як показник соціальної політики держави

У статті розглянуто основні фактори, що впливають на якість життя населення. Визначено оцінку добробуту життя в сучасних умовах та зроблено порівняння можливостей українців з якістю життя у сусідній державі. Обґрунтовано вплив соціальної політики держави на добробут населення та запропоновано напрями покращення якості життя в Україні.

Ключові слова: якість життя населення, добробут, можливості населення, соціальна політика.

The quality of life of the population of Ukraine as an indicator of the state’s social policy

The article considers the main factors influencing the quality of life of the population. The estimation of the welfare of life in modern conditions is determined and a comparison of the Ukrainians’ ability to quality of life in the neighboring state is made. The influence of social policy of the state on the welfare of the population is substantiated and directions of improvement of quality of life in Ukraine are offered.

Key words: quality of life of the population, welfare, opportunities of the population, social policy.

Постановка проблеми. Економічний розвиток будь-якої країни світу визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення. В останні десятиліття посилилася увага дослідників до вивчення якості життя населення. Це було обумовлено переходом від традиційного розуміння соціального розвитку як наслідку економічного зростання до його осмислення як розширення можливостей людини [10]. Найважливішим завданням державних органів управління є подолання низького рівня життя населення. Підтвердженням цього є Програма розвитку ООН в Україні. Першим завданням у списку глобальних цілей розвитку визначається подолання бідності. Система управління в країні постійно змінюється, тому постало завдання розробки ефективного механізму управління якістю життя. Виконати це завдання можна через формування та реалізацію дієвої соціальної політики. На сьогоднішній день проблемою, яка вимагає вирішення, є комплексна оцінка факторів якості життя населення. Держава може впливати на чинники розширення можливостей населення, тому це питання вимагає більш системного вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто сказати, що досі не існує єдиного підходу до оцінки якості життя. Дослідники зазвичай вивчають це питання за специфікою об’єкта дослідження, тому універсального механізму немає. Різні аспекти рівня та якості життя населення досліджувалися вітчизняними і закордонними вченими: О. І. Амошею,  Д. П. Богинею,  П. Т. Бубенко,  М. І.   Долішнім,    В. В.  Онікієнком та іншими. Кожен з дослідників намагався визначити оцінку якості життя населення за різними показниками, факторами та на певний період. За останні три роки бюджетна система Україна зазнала значних змін. Позитивна динаміка соціальних стандартів, оплати праці, доходу домогосподарства, зміни демографічної ситуації зумовлюють необхідність проведення дослідження обраної проблематики. Оцінка якості життя населення дасть зрозуміти не тільки можливості населення, а й ефективність соціальної політики держави.

Метою статті є оцінка якості життя населення України та дієвості соціальної політики держави, визначення стимулів підвищення якості життя людей та розширення їх можливостей.

Виклад основного матеріалу дослідження. Якість життя – ступінь відповідності умов і рівня життя науково обґрунтованим нормативам або визначеним стандартам [9]. Іншими словами можна сказати на скільки задоволено населення життям з точки зору їхніх потреб та інтересів. Виділяють дві складові для визначення рівня життя населення, де, з одного боку, потреби у різних життєвих благах, їх склад та величина, а з іншого – можливість задоволення цих потреб, що залежить від пропозиції товарів і послуг на ринку та реальних статків громадян. Роль держави у цьому питанні є головною, оскільки відомо, що добробут населення є показником ефективної соціальної політики держави. Високий рівень якості життя населення усіх категорій неможливий без встановлення та дотримання високих соціальних стандартів, що покладається на державу. Будь-яка держава повинна дбати про своїх громадян та виконувати одну з головних функцій – соціальний захист населення.

Сьогодні найбільш впливовим чинником, що впливає на якість життя, є стан економіки. Чимало показників можна пов’язати з добробутом життя громадян, які дають оцінку у різних аспектах. Так можна говорити про економічні показники (величина валового внутрішнього продукту, національного доходу тощо), побічну оцінку демографічних показників та ін. Якщо ми говоримо про ключову роль соціальної політики у якісному житті населення, то звертати увагу необхідно на показники бюджетної системи.

Нині спрогнозувати покращення добробуту населення досить важко. Це пов’язано з відсутністю збалансованості між економічним зростанням та, власне, рівнем життя людей. Якщо щороку, коли триває бюджетний процес, ми чуємо прогнозну оцінку зростання економіки, то про реальне зростання можливостей населення лишається тільки здогадуватися. Хоч ми і говорили про тісний зв’язок економічного зростання та якості життя людей, однак визначити причино-наслідкові зв’язки нелегко. У цьому й полягає основна проблема ефективної політики держави, де в пріоритеті є розвиток людського потенціалу. Досвід іноземних країн показує, що правильна політика влади це запорука постійному зростанню якості життя. Прикладом може бути  США. Ми не раз чули про високий рівень життя американців, однак науково обґрунтованого пояснення не отримуємо. Таку ж ситуацію спостерігаємо в країнах ЄС, до розвитку яких порівнюють Україну.

Для оцінки якості життя населення, по-перше, ми використаємо показники соціальних стандартів та визначимо реальні можливості населення. По-друге, щоб підтвердити отримані нами результати, порівняємо якість життя в Україні з сусідньою державою. Також метою нашого дослідження є визначення впливу соціальної політики України на добробут населення, тому для написання конкретних висновків ми будемо спиратися на пріоритети та завдання, яких дотримується влада. Визначення дієвості соціальної політики є важливим для подальшого планування заходів та прогнозування результатів.

Важливим є питання доходу населення, що визначає додаткові можливості для добробуту. У структурі доходу найбільшу частку займає оплата праці, тому держава може впливати на статки громадян. Щороку ми спостерігаємо зростання суми прожиткового мінімуми та мінімальної зарплати. Кожен бюджет на наступний рік передбачає підвищення платоспроможності громадян через зростання різних соціальних гарантій та стандартів. Першою проблемою є невисокі темпи зростання доходів громадян. Хоч ми і чуємо про підвищення мінімальної заробітної плати на 15% чи 20%, однак реальна зарплата з врахуванням індексу споживчих цін зростає повільно. Досвід іноземних країн показує, що високий рівень оплати праці є фундаментом для успішної соціальної політики держави. Це можна пояснити тим, що люди мають змогу забезпечити собі комфортне життя та не потребують додаткових виплат від держави. Заощадження населення спрямовуються на пенсійне страхування, операції на фінансовому ринку чи споживання. На жаль, в Україні невисокий рівень оплати праці, що вимагає від держави додаткового контролю та підтримки. Ми говоримо про низьку заробітну плату через незбалансовану політику у сфері ціноутворення. Продемонструємо цікаву статистику: у І півріччі 2017 року найбільша частка домогосподарств (12,5%) отримувала в середньому на душу до 3000 грн., а вже у І півріччі 2018 року понад 5600 грн. в середньому на душу отримувало 25,5% домогосподарств. Ці дані свідчать про збільшення сімей, які мають високі доходи. Однак зробити певні висновки зможемо, коли розглянемо структуру сукупних витрат домогосподарств. У середньому за місяць у І півріччі 2017 року 97,3% витрат сім’ї склали сукупні споживчі витрати. Відповідно лише 6,3% неспоживчих витрат, а це допомога родичам та іншим особам, купівля акцій, сертифікатів, вклади до банків, аліменти, будівництво та капітальний ремонт. У І півріччі 2018 року в середньому за місяць споживчі витрати становили 92,5%, що все ж лишається високим показником. Можна зробити висновок про те, що виключно підвищення оплати праці не є ефективним кроком для покращення якості життя. Структура показує, що більше 90% ресурсів витрачається на споживання та менше 10% на інвестиції чи інші цілі.

Порівняти якість життя у різних країнах можна на електронному ресурсі numbeo.com – найбільша в світі база даних, що надає інформацію про умови життя (у тому числі вартість життя, охорону здоров’я, транспорт, злочинність тощо). Вартість проживання у Польщі на 33,81% вища, ніж в Україні (сукупні дані по всіх містах). Середня місячна чиста зарплата в Польщі становить 3318,03 злотих. За даними сайту середня зарплата українця в місяць 7880,56 грн. Порівнюючи ці показники у двох країнах, робимо висновок, що доходи в польського жителя значно вищі за вартість стандартного набору товарів та послуг. Середня зарплата в Україні еквівалентна приблизно 1100 злотих, а в Польщі становить 3318,03 злотих. Тобто заробітна плата відрізняється приблизно в 3 рази, а вартість життя лише в 1,3 рази. На цьому прикладі ми бачимо реальний вплив державної політики на умови та якість життя населення. Це відбувається через встановлення соціальних стандартів та гарантій, податкової політики та регулювання у сфері ціноутворення.

Другою локальною проблемою є висока питома вага пенсійних виплат. Також про це свідчить від’ємний баланс Пенсійного фонду. В іноземних країнах намагаються дотримувати відповідності на одного пенсіонера один працюючий. На жаль, ситуація в Україні інша, тому й держава змушена покривати дефіцит пенсій. З одного боку, держава гарантує населенню виплати по досягненню пенсійного віку, однак це не можна назвати кроком для покращення якості життя. Світовий досвід показує успішне функціонування накопичувальної пенсійної системи, коли громадяни самі формують розмір своєї майбутньої пенсії. Однак низькі заробітні плати створюють ситуацію, за якої ресурсів для накопичення в українців не вистачає. Відповідно держава гарантує пенсійні виплати громадянам, однак вони не є інструментом підвищення якості життя.

Держава регулює оплату праці громадян через встановлення розміру мінімальної зарплати, умов і розмірів оплати праці бюджетних установ і організацій, керівників державних підприємств. Мінімальна заробітна плата впродовж останніх років постійно збільшується. Вдвічі мінімальна зарплата зросла з 1 січня 2017 року та становила 3200 грн. У Кабінеті Міністрів пояснювали, що соціальні стандарти в Україні останні роки піднімалися дуже повільно та не відповідали реальним темпам інфляції. Це було причиною бідності населення, а також впливало на скорочення споживчого попиту. Для вирішення цієї проблеми було вирішено підвищити зарплату вдвічі, що також зменшить дефіцит Пенсійного фонду та обсяги його державної підтримки. У січні 2019 року сума мінімальної зарплати встановлена на рівні 4173 грн. Для порівняння покажемо зміну соціальних стандартів за останні 5 років.

Динаміка мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму в Україні за 2015-2019 рр.

         Джерело: складено автором на основі [6, 8]

         Для підвищення якості життя всіх верств населення держава встановлює прожитковий мінімум (динаміку можна спостерігати на попередньому графіку). Це показник у грошовому вимірі, який розраховується на основі кошику споживача. До споживчого кошика включають стандартний набір товарів і послуг, які необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності особи, задоволення соціальних, культурних потреб. Очевидними суперечностями є включення всіх необхідних товарів та послуг. У 2019 році споживчий кошик України містить 296 найменувань необхідних благ. Однак цей перелік товарів та послуг не збільшується відповідно до нових потреб населення. Можна почути думку, що українці є найскромнішими споживачами, оскільки для них не передбачено тих благ, які вже давно використовуються в інших країнах. Вирішення питання справедливо встановлення прожиткового мінімуму є ключовим для ефективної соціальної політики держави.

Незважаючи на позитивну динаміку прожиткового мінімуму та рівня зарплати в Україні, співвідношення цих показників залишається невиправданим. Європейська соціальна хартія – міжнародний документ, яким встановлено окремі соціальні економічні права громадян країн, що підписали цей договір. Документ передбачає соціальну орієнтацію розвитку економіки кожної країни та фіксує високі матеріальні стандарти життя. Ратифікована ВРУ Європейська соціальна хартія була законом від 14.09.2006. Як бачимо, уряди європейських країн пріоритетним завдання вважають соціальний розвиток громадян. Політика базується на принципі, що багатою країна не може бути, якщо населення бідне. Тобто підвищення доходів громадян є одночасно метою та інструментом для розвитку та збагачення економіки. Наприклад, мінімальна зарплати повинна становити не менше 2,5 прожиткового мінімуму. Сьогодні політика українського уряду ще не повністю відповідає вимогам Хартії.

Ми вже згадували про те, що економічний розвиток тісно пов’язаний з соціальним. Потенціал розвитку країни залежить від двох груп факторів. По-перше, традиційно економічні фактори – природно-ресурсний, науково-технологічний, фінансовий, виробничий потенціал тощо. По-друге, це довіра населення до політики держави, можливості населення та впевненість у свої діях. Останнім часом вага неекономічних факторів зростає, що пояснює необхідність розвитку людського потенціалу.

Хибною думкою є те, що податкова політика держави невиправдана та значно зменшує можливості населення. В усіх розвинених країнах світу податки є основним джерелом наповнення бюджету. Якщо порівняти податкове навантаження на громадянина в різних країнах, то українець не сплачує більше податків, ніж інші, а навіть інколи менше. Тобто говорити про низький рівень життя населення через жорстку податкову політику не можна. Варто сказати, що бідність населення починається ще до сплати податків. Уряд розглядає підвищення податків як додаткові ресурси для розвитку економіки та виконання своїх функцій, однак перед цим необхідно подбати про підвищення можливостей населення. Якщо проблема насправді в дефіциті фінансових ресурсів, то джерелом може бути виведення економіки з тіні.

         Для порівняння якості життя у різних країнах електронний ресурс Numbeo.com пропонує певний показник. Індекс якості життя – оцінка загальної якості життя за допомогою емпіричної формули, яка враховує купівельну спроможність населення, індекс забруднення, співвідношення ціни на житло до доходу, індекс вартості життя, індекс безпеки, індекс охорони здоров’я, індекс часу дорожнього руху та індекс клімату. У результаті ми отримаємо стандартизовані значення якості життя для порівняння та таблиці рейтингу. Оцінка включає в себе фактори, які по різному впливають на кінцевий результат. Формула пропонує наступні якісні оцінки: «Very Low», «Low», «Moderate», «High», «Very High». Розглянемо дані в наступній таблиці.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика якості життя в Україні та Польщі

Показники якості життя	Україна	Польща
Купівельна спроможність	32,16 Very Low	69,81 Moderate
Індекс безпеки	51,59 Moderate	70,35 High
Індекс охорони здоров’я	50,75 Moderate	62,42 High
Індекс клімату	70,69 High	76,02 High
Індекс вартості життя	28,86 Very Low	38,95 Very Low
Відношення ціни нерухомості до доходу	14,57 High	10,38 Moderate
Індекс часу дорожнього руху	37,58 Moderate	31,96 Low
Індекс забруднення	66,17 High	52,45 Moderate
Індекс якості життя	102,16 Moderate	148,18 High

         Джерело: складено автором на основі [1, 2]

         По-перше, спостерігаємо різницю індексу купівельної спроможності, який в Україні оцінюється як дуже низький, а у Польщі – середній. За формулою індекс охорони здоров’я в Україні досягає середньої оцінки. Медицина у Польщі оцінюється на високому рівні. Вартість життя в сусідніх країнах невисока, що є позитивним фактором. Відношення ціни нерухомості до доходу є дуже високим в Україні. Наприклад, при чистій середній зарплаті 7894,2 грн. на місяць ціна 1 метра квадратного нерухомості в середньому 23 тисячі гривень. У Польщі ситуація трохи краща, при середній чистій зарплаті 3318,03 злотих на місяць ціна нерухомості становить в середньому 6890,39 злотих за 1 м². Інші показники (індекс часу дорожнього руху, забруднення) пояснюють більш сучасний рівень інфраструктури в Польщі, що є перевагою для країни. Так за рейтингом якості життя серед 71 країни, які були обрані для дослідження на ресурсі Numbeo.com, Україна посідає 62 місце, а Польща – 35 позицію у рейтинговій таблиці.

На добробут населення також впливають не економічні фактори. Одним з таких є якість доріг транспортної системи країни. За даними 2018 року Україна посідає 130 місце за якістю доріг, у той час, коли сусідня Польща – 65 позицію [3]. Через Україну пролягають транзитні шляхи для європейських країн, однак якість доріг не задовольняє навіть українців.

Ще однією характеристикою якості життя є тривалість життя. За даними Державної служби статистики України середня очікувана тривалість життя при народженні у 2017 року для чоловіків становила 67,02 років, а для жінок – 76,78 років. У той же період середня тривалість життя у Польщі – майже 78 років. Безумовно, за останні 10 років тривалість життя українців зросла, однак серед європейський країн цей показник найнижчий. Причин цьому може бути декілька, наприклад, недосконалість системи охорони здоров’я, забруднення навколишнього середовища, неякісні продукти харчування тощо. Одною з головних проблем є невисока якість медичних послуг. За даними сайту Numbeo.com система охорони здоров’я в Україні, й справді, не задовольняє повністю населення медичними послугами. Такі характеристики як майстерність та компетентність медичного персоналу, обладнання для сучасної діагностики та лікування, задоволення вартістю відповідають лише середньому рівню (до 50% задоволення зі 100% можливих).

Висновки. Отже, ключовим напрямом соціально-економічної політики держави повинно бути підвищення платоспроможності населення, покращення якості життя та добробуту. Наші дослідження показали, що цього можна досягти завдяки справедливому розміру прожиткового мінімуму, регулюванню у сфері ціноутворення та зростанню доходів громадян. Якість життя населення України оцінюється на середньому рівні. Чимало кроків державою було зроблено для подолання бідності, однак можливості українців ще не відповідають населенню європейських країн. Наведена нами статистика показує, що зростання соціальних стандартів не повністю забезпечує високий рівень життя населення. Основними проблемами було визначено несправедливий розрахунок прожиткового мінімуму та те, що зростання доходів домогосподарств значно не збільшує їхніх можливостей. Однак пріоритети влади визначено правильно, це показує, що держава реально намагається своїми діями впливати на добробут громадян. Вплив соціальної політики держави на якість життя населення є беззаперечним, що підтверджує проведене нами дослідження. Щодо оцінки можливостей населення, то найкраще це видно у порівнянні з сусідньої Польщею. Ключовим фактором, який би дозволив підвищити якість життя населення, є купівельна спроможність. Що більше люди задовольняють себе необхідними благами, то вище рівень життя. Влада своїми заходами створює умови для реалізації соціального потенціалу людини. Це постійних процес, який необхідних для соціального захисту громадян. Також держава повинна постійно покращувати якість медичних послуг та інфраструктуру. Ці фактори є не менш важливими для задоволення усіх потреб людини. В цілому було доведено, що багатою держава не можу бути без високого рівня життя населення.

Список використаних джерел

1. Quality of Life in Ukraine [Електронний ресурс] // numbeo.com – Режим доступу до ресурсу: https://www.numbeo.com/quality-of-life/country_result.jsp?country=Ukraine.
2. Quality of Life in Poland [Електронний ресурс] // numbeo.com – Режим доступу до ресурсу: https://www.numbeo.com/quality-of-life/country_result.jsp?country=Poland.
3. Quality of roads [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://reports.weforum.org/pdf/gci-2017-2018-scorecard/WEF_GCI_2017_2018_Scorecard_EOSQ057.pdf.
4. Доходи населення [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/dn.htm.
5. Європейська соціальна хартія (переглянута) [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062.
6. Мінімальна заробітна плата [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min/.
7. Поліщук М. Є. Зміни середньої очікуваної тривалості життя в Україні за останні 50 років як показник ефективності охорони громадського здоров’я / М. Є. Поліщук, К. С. Красовський, Т. І. Андреєва // Україна. Здоров’я нації. – 2009. – № 3(11). – С. 54-61.
8. Прожитковий мінімум в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/wagemin/.
9. Рівень та якість життя населення України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2009-1/doc/23.pdf.
10. Рябека О. Г. Оцінка рівня та якості життя населення України / О. Г. Рябека. // Економічна наука. – 2014. – №11.