Стаття присвячена дослідженню функціонування власних імен у політичних текстах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс. У роботі класифіковано оніми, що використовуються у промовах австралійського політика за жанрами і проаналізовано їх вживання.

    Ключові слова: політична промова, власні назви, антропоніми, топоніми, ергоніми.

Статья посвящена исследованию функционирования имен собственных в политических текстах генерал-губернатора Австралии Квэнтин Брайс. В работе классифицированы онимы, которые используются в речах австралийского политика по жанрах, а также проанализировано их употребление.

Ключевые слова: политическая речь, имена собственные, антропонимы, топонимы, эргонимы.

The article is dedicated to the study of functioning of proper names in political speeches of Governor-General of Australia Quentin Bryce. The article deals with classifying of proper names that are used in the speeches of Australian politician according to genres. Analysis of their usage is done.

Key words: political speech, proper names, anthroponyms, toponyms, ergonyms.

У статті ми класифікували та проаналізували використані у промовах генерал-губернатора Квентін Брайс власні назви – оніми. Часте їх вживання у політичних текстах є особливістю мовлення Брайс. Актуальність дослідження полягає у тому, що ономастикон у політичних промовах мало досліджений, а у текстах австралійського політичного дискурсу – тим більше.

    Метою нашої статті є класифікація та аналіз використаних у промовах Квентін Брайс, яка наразі займає посаду генерал-губернатора Австралії, власних назв. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

–         розкрити та описати зміст поняття власної назви;

–         класифікувати використані у промовах оніми за жанрами;

–         подати приклади та проаналізувати найбільш уживані Квентін Брайс класи власних назв.

    Об’єктом дослідження є тексти політичних промов генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а предметом – особливості функціонування онімів у її промовах.

Теоретичною основою статті є праці О. Суперанської, А. Уфімцевої, А.В. Пономаренко, М.К. Шарашової та ін. Для аналізу та дослідження ономастикону у політичних промовах генерал-губернатора Австралії ми використали десять її промов.

Власні назви займають особливу лексичну нішу в мові. Власні імена та  назви можуть мати якості “соціального” образу, що виступає як “елементарна частка” переосмислення суспільно важливих подій, а також бере участь у творенні механізму впливу на поведінку і діяльність людей, формування громадської думки, смаків, ставлення до фактів та явищ дійсності.

Вступаючи в різноманітні синтагматичні та парадигматичні контакти, власні імена забезпечують актуальність тексту, відтворюють складну ієрархію відношень об’єктів дійсності, орієнтують слухачів в просторі й часі.  Соціальні компоненти значення імені тісно переплітаються з авторськими семами, які передбачають оцінку об’єкта іменування, емоційно-експресивний заряд [4].

Автори роботи «Теория и методика ономастических исследований» О. Суперанська,  В. Сталтмане та ін. висловлюють думку, що всім класам спеціальної лексики властиві наступні загальні риси: підвищений зв’язок з екстралінгвістичними факторами; відсутність емоційного, суб’єктивно-оціного фактору в словах у спеціальному вжитку; омонімічність слів загальної і спеціальної лексики; відсутність полісемантичності; прямий переклад слів, що належать до спеціальної лексики, на інші мови є неможливим; спеціальна лексика привалює в кількісному відношенні; більшість спеціальних слів і виразів залишаються надбанням вузького кола спеціалістів і т.д. [7, 33-35].

Власні імена називають предмет, але не надають йому ніяких властивостей. Належачи до індивідуальних предметів, власні імена ніяк не характеризують їх, не повідомляють про них нічого істинного або помилкового. Мовець не несе відповідальності за той образ об’єкта, який стимулюється власним ім’ям. На скільки б не були далекі уявлення про носія імені в того, хто говорить, ці відмінності не можуть перешкоджати комунікації, тобто з’ясуванню того, про який саме об’єкт йде мова [9, 66].

У таблиці нижче наведено розподіл власних імен, використаних у політичних промовах Квентін Брайс, за категоріями, а також вказане їх кількісне та процентне співвідношення.

Таблиця 1

Кількісні показники вживання онімів у політичних промовах Квентін Брайс

№	Власні назви		Кількість	Відсоткове співвідношення
1.	Антропоніми	Ім’я та прізвище	51	20.2%
		Посади, титули	48	19.0%
		Національності	5	2.0%
		Місцеві жителі	3	1.2%
2.	Топоніми	Континенти	4	1.6%
		Країни	16	6.3%
		Населені пункти	28	11.1%
		Федеральні землі (області)	5	2.0%
		Назви вулиць, площ, доріг	1	0.4%
		Річки	2	0.8%
		Океани	2	0.8%
		Назви кладовищ	1	0.4%
3.	Зооніми	Назви видів тварин	3	1.2%
4.	Хрононіми	Події, заходи	25	9.9%
		Періоди	6	2.4%
5.	Ідеоніми	Література	4	1.6%
		Стилі	1	0.4%
		Музика	8	3.2%
6.	Ергоніми	Державні організації та установи	12	4.8%
		Правоохоронні органи та військові установи	6	2.4%
		Міжнародні організації	3	1.2%
		Навчальні заклади	1	0.4%
		Підприємства	1	0.4%
		Спортивні організації, угрупування, ліги	1	0.4%
		Видавничі доми	1	0.4%
7.	Хрематоніми	Назви кораблів	1	0.4%
		Меморіали, споруди	6	2.4%
		Бренди	7	2.8%
Всього			252	100%

Проаналізуємо найчастіше вживані класи онімів у промовах Квентін Брайс, а саме антропоніми, топоніми та ергоніми.

При вивченні явищ ономасіології особлива увага приділяється  дослідженню характеристик  антропонімів  як  окремого  класу  власних  назв. Вивченням антропонімів як сегменту  мовної  картини  світу  займалось  чимало  видатних  лінгвістів:  Р.С. Гінзбург, Н.Д. Арутюнова, В.В. Лопатін та багато інших.

На сьогодні існує проблема визначення поняття антропоніма. Загалом, можна виокремити три основні підходи до визначення цього лінгвістичного явища. Лінгвісти О. Функе, Е. Брендаль, Ю.С. Маслов, Н.Д. Артюнова та ін. вважають, що на відміну від загальних імен, які не лише називають предмет, а й мають денотативне значення, власні імена виконують лише функцію репрезентації, оскільки є вторинними по відношенню до загальних імен. Інша група вчених (А. Нурен, О. Єсперсен) вважає, що оніми мають лексичне значення, і навіть є більш змістовними, ніж загальні імена. Треті розглядають значення власні імена і з позицій мови, і з позицій мовлення (Л. М. Щетинін, В.А. Ніконов, Н.Г.Комлєв) [1, 5].

Як у випадку онімів, для антропонімів не існує єдиної загальної класифікації. Однак більшість дослідників, наприклад М. К. Шарашова, Л. Г. Шеремет та ін., відносять до них особисті імена, прізвища, патроніми, прізвиська та клички, етноніми та зооніми [12; 13].

Серед антропонімів, вжитих у політичних промовах Квентін Брайс ми виокремили такі їх категорії: ім’я та прізвище; посади та титули; національності; місцеві жителі.

Імена та прізвища використовуються К. Брайс найчастіше (51 раз). Їх частка становить 20.2 % від усіх онімів, використаних в аналізованих промовах. Найчастіше вони вживаються генерал-губернатором на початку кожної промови, коли жінка звертається до організаторів певного дійства, високопосадовців чи шанованих гостей. Візьмемо для прикладу початок однієї з її промов:

    Dr Joy Murphy, Wurundjeri Elder; Mr Richard Fisher, Managing Director Academic Publishing, Cambridge University Press; Ms Kim Armitage, Academic Publishing Manager, Cambridge University Press; Professor Stuart Macintyre, and Professor Alison Bashford, Editors of the Cambridge University History of Australia (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). На початку промови-презентації книги про історію Австралії, виданої Кембріджським університетом, генерал-губернатор поіменно вітає всіх осіб, причетних до видавництва. Цим вона показує, що з повагою ставиться до всіх тих, хто доклав руку до появи на світ цього видання. Крім імен та прізвищ, тут поряд з ними використані ще й так звані техноніми (статусні імена) – Dr, Ms, Mr тощо.

Назви посад та титулів були вжиті 48 разів (19.0 %). Найчастіше (7 разів) звучала фраза Your Excellency (Your Excellencies), що використовується при звертанні до високопосадовців, наприклад послів, губернаторів і т.д.

    Your Excellency, our High Commissioner. John, my warm thanks to you and your staff for your attention to making our visit so enjoyable (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012). У цьому прикладі жінка звертається до верховного комісара, використовуючи Your Excellency, оскільки це посада високого рангу.

Крім вищезгаданих найменувань посад та титулів були використані багато інших, наприклад: Conveners of the Women of Wool;  The Chairman (Speech on the occasion of 4th Women of  Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show, Victoria, July, 20, 2012); a Vice-Regal executive officer; Director-General, National Library of Australia (Speech on the occasion of Book Launch of The Forgotten Holocaust, Canberra, August 2, 2012); Official Secretary at Government House; Her Majesty; Agent General (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012); The Most Reverend Dr Philip Aspinall, Archbishop of Brisbane (Speech on the occasion of Opening of EKKA, Brisbane, August 9, 2013); Commander-in-Chief; Brigadier Dianne Gallasch; Commandant, Royal Military College (Speech on the occasion of General Service Officer Graduants, Canberra, December 10, 2013) тощо.

Етноніми, куди ми віднесли національності та назви місцевих жителів чи поселенців, разом складають 3.2% від усієї вибірки онімів. Серед назв національностей найчастіше використовується антропонім аustralians (7 разів), що не є дивним, оскільки Квентін Брайс є представницею влади саме цієї нації. Візьмемо для прикладу наступне речення:

    I have felt honoured to have the opportunity to acknowledge these fine qualities on important occasions, commemorations, remembrances: the dawn service on ANZAC Day 2013 at Bomana cemetery in Port Moresby, where more than 3,300 Australians are buried… (Speech on the occasion of General Service Officer Graduants, Canberra, December 10, 2013). Тут К. Брайс, звертаючись до випускників  Королівського військового коледжу, говорить про служби та церемонії, присвячені вшануванню загиблих її співвітчизників, які поклали своє життя у війнах, битвах, борючись за свою державу.

    Крім австралійців, Брайс у своїх промовах згадує також британців, націю, з якою австралійців багато чого пов’язує; жителів Папуа Нової Гвінеї; циганський народ; гаджо – людей, які можуть мати етнічну приналежність до циган, але які виховані поза рамками циганської культури, не мають циганських якостей і не прагнуть належати до циганської спільноти.

Таким чином, серед усіх онімів, використаних Квентін Брайс у її промовах найбільшу частку (загалом 42.4% від усієї кількості виокремлених онімів) складають антропоніми. До них ми відносимо імена та прізвища осіб, назви посад та титулів, національностей та назв міських жителів. У промовах генерал-губернатора всі вони виконують репрезентативну функцію і є вторинними по відношенню до загальних імен. Екстралінгвістичні чинники, такі як подія, на честь якої виголошена промова, контингент реципієнтів, мотив самого оратора відіграють неабияку роль у значенні власних імен. За допомогою антропонімів генерал-губернатор Брайс висловлює свою повагу до адресатів, доводить свою обізнаність у суспільному житті, історії й культурі не лише Австралії, але й інших держав, показує свою “близькість до народу”.

Топоніми  ­­– це назви місцевостей, регіонів, населених пунктів, об’єктів рельєфу, тобто географічні назви. Серед топонімів виділяються різні класи, а саме: назви населених пунктів – міст, селищ, сіл тощо – прийнято крім загального терміна «топонім»  називати терміном ойконім; назви водних об’єктів (річок, озер, морів) – терміном гідронім; назви об’єктів рельєфу, тобто об’єктів орографічних (гір, хребтів, горбів, долин, плато, низовин, гірських ущелин та інших) – оронімом [5, 637].

Небагато лігвістичних праць торкаються питання семантики топонімів і їх функціонування, їх лінгвістичного потенціалу. Серед них – праці С. В. Перкас, В. А. Станслер, О. А. Вартанова.

Висвітлюючи явища соціального характеру, часто “прив’язаних” до певного географічного об’єкту, публіцистичні тексти (а в нашому випадку – тексти політичних промов) багаті на топоніми, а здатність оперативного реагування публіцистичного дискурсу на те, що відбувається надає широкі можливості для вивчення дискурсивного функціонування топонімів як одиниць, що концентрують в собі значні об’єми фонового знання в результаті фіксації різних аспектів суспільної діяльності людини та подій, що відбуваються.

Так само, як і антропоніми, топоніми є результатом  вторинної номінації. У промовах Квентін Брайс вони задля правдивої інтерпретації потребують залучення “фонових знань”.

Усі топоніми, виокремлені у промовах К. Брайс, були поділені на такі категорії: континенти; країни; населені пункти; федеральні землі (області); назви доріг; річки; океани.

Аналіз промов генерал-губернатора Австралії показав переважання топонімів-назв населених пунктів, тобто, міст та селищ. Вибірка таких топонімів становить 28 одиниць (11.1%).

Брайс часто згадує назви австралійських міст: Canberra, Launceston,  Melbourne, Sydney, Adelaide, Yarralumba, Tenterfield, Brisbane та ін.

Зокрема, в одній зі своїх промов, виголошеній на честь організації Women of Wool та шоу-виставки австралійських овець і вовни, Брайс розповідає про те, що з дитинства пам’ятає, що діяльність австралійці завжди була пов’язана з вирощуванням овець і виробництвом вовни. У прикладі Брайс використовує 2 топоніми-назви населених пунктів – Launceston та Trevallyn:

    In the ‘50s we went to Launceston where Dad worked for L.W. Smith, running their extensive processing operations, which included exporting scoured and carbonized wool to England on the company’s ship “The Merino”, moored on the Tamar. We could see it from our house at Trevallyn (Speech on the occasion of 4th Women of  Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show (Victoria, 20 July 2012). Лонсестон – місто, яке знаходиться у північно-східній частині острова Тасманія, що належить Австралії, а Треваллін – його окраїна. У поданому прикладі можна виокремити й інші оніми: антропонім – L.W. Smith, топонім-назву країни – England, хрематонім-назву корабля – “The Merino”, гідронім – Tamar.

Крім того, у промовах було вжито чималу кількість топонімів – назв міст та поселень поза межами Австралії. Наприклад:

    I am enjoying the marvellous program that your Government has prepared for my visit, and I am looking forward to exploring parts of your beautiful country –Kokoda, East New Britain and Milne Bay – in addition to Port Moresby (Speech on the occasion of State Dinner, Papua New Guinea, April 22, 2013). У промові під час Державного обіду в Папуа Новій Гвінеї Брайс вказує на те, що має бажання відвідати місця, де в період Другої світової війни відбувалися сутички за участю австралійських збройних сил. Використовуючи топоніми Kokoda, East New Britain, Milne Bay, Port Moresby, політик не лише показує свої знання з географії, й згадує історичні події, які пов’язують Австралію та Папуа Нову Гвінею.

    Michael and I have been remembering our years here in the sixties, a time when young Australians travelled to London by ship, visiting exciting places on the way. They seemed so exotic to us then – Colombo, Aden, Naples, Lisbon … for adventure and work experience (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012). Застосовуючи перелік топонімів, Брайс говорить, що їй за життя прийшлось багато подорожувати і що відвідини різних місць –це хороший досвід для роботи і прекрасний відпочинок.

Другою за частотою вживання категорією топонімів є назви країн. У 10 аналізованих промовах вони вживаються 16 разів, що складає 6.3% від усієї вибірки онімів. Найчастіше використовуються оніми Australia, Papua New Guinea та England, що є закономірним, адже ці держави входять до Співдружності націй.

    Australians working in the UK in so many fields at the highest levels and in every endeavour – business, the professions, science, sport (Speech on the occasion of Reception to celebrate Queensland Day, London, June 6, 2012).

    Australia and PNG are, of course, far more than neighbours. History has bound us together in intimate ways, in both war and peace (Speech on the occasion of State Dinner, Papua New Guinea, April 22, 2013). У поданих реченнях генерал-губернатор говорить про те, що держави, які раніше входили в Британську імперію і визнають британського монарха як символ вільного єднання, тісно пов’язані між собою і завжди напоготові простягнути руку допомоги одна одній.

Назви континентів було вжито 4 рази. Яскравим прикладом їх використання є таке твердження К. Брайс:

    ‘The Cambridge History of Australia’ will take its place alongside an impressive list of other ‘Cambridge Histories’ – from Africa to Latin America (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). За словами генерал-губернатора, вищезгадана вже книга Кембриджського видавництва про історію Австралії займе своє місце серед інших книг, що є результатами праці того ж видавництва і присвячені історіям різноманітних країн. Використання топонімів from Africa to Latin America вказує на широкий спектр історичних досліджень Cambridge University Press.

Гідроніми, які дослідники відносять до категорій топонімів, є малочисельною групою у промовах К. Брайс і налічують всього 4 одиниці (1.6%). В аналізованих промовах Брайс двічі вжила назви річок Tamar та The River Thames, а також назви океанів – the Pacific Ocean, the Atlantic Ocean.

    To think that the Cambridge University Press was already established when explorers were searching ‘for the fabled Terra Australis’ following Ferdinand Magellan’s discovery ‘that the Pacific Ocean … was connected to the Atlantic Ocean’ (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). У реченні, де Брайс вказує на те, що видавництво Cambridge University Press існувало ще до відкриття мандрівниками, які слідували словам Фернанда Магеллана, що Тихий та Атлантичний океани були з’єднані,   австралійського континенту, гідроніми використовуються для подання історичних та географічних деталей.

Отже, топоніми в промовах генерал-губернатора Квентін Брайс складають 23.4% від усієї вибірки онімів. Аналіз показав переважання в промовах К. Брайс топонімів – назв населених пунктів, федеральних земель чи областей та назв країн. Гідроніми та урбаноніми (назви вулиць, площ, доріг) зустрічаються набагато рідше, що може пояснюватись тематикою промов, оскільки промови висвітлюють питання загальнонаціонального та міжнародного значення, а також характером подій, на яких вони виголошуються. Оскільки компонентами політичного дискурсу є прагматика тексту, взаємодія між адресантом та адресатом, прагматичний зміст та програмований прагматичний ефект, контекст та ситуація, використання топонімів, як складової онімів загалом, сприяють реалізації цих компонентів. Топоніми необхідно сприймати безвідривно від екстралінгвістичних складових та умов соціальної взаємодії.

Під терміном ергонім розуміють “власну назву певного об’єднання людей: організації, партії, установи, закладу та под., зокрема магазину, перукарні, ресторану та ін.” [2, 85].

Як вказує у своїй дисертації А. М. Ємельянова  ергоніми представляють собою одиниці мови і мовлення, які мають всі ознаки власного імені: служать для конкретного називання окремих предметів дійсності і виділяють поодинокий предмет з ряду однорідних; в ергоніма зазвичай відсутній “прямий зв’язок з поняттям, що лежить в основі”; в склад ергонімів, як і в склад власних імен, можуть входити будь-які частини мови (іменник, дієслово, прислівник, займенник, прийменник), котрі в якості оніма набувають граматичних характеристик іменника [3].

Ергонімія, вирішуючи завдання повідомлення і завдання впливу, виконує в мові ряд функцій, основними з яких є: номінативно-видільна; інформативна; рекламна; меморіальна; естетична; функція охорони власності [3].

Щодо класифікування ергонімів, то серед структурних класифікацій виокремлюють прості слова, складні слова, абревіатури різноманітних типів та словосполучення [8, 53]; слова непохідні чи прості похідні, складні, абревіатури складові й звукові, назви, ускладнені цифровою індексацією, апозитиви – спеціально створені одиниці номінації, відсутні у загальнолітературній мові та словосполучення [10, 124]; однокомпонентні, двокомпонентні й багатокомпонентні (описові) конструкції [6, 92]; вони також можуть бути представлені словом, словосполученням, реченням, текстом [11, 344].

У своєму дослідженні ми класифікували ергоніми, використані в аналізованих провах К. Брайс за об’єктами, які вони номінують і виокремили такі категорії: державні установи та організації; правоохоронні органи та військові установи; міжнародні організації; навчальні заклади; підприємства; спортивні організації, угрупування, ліги; видавничі доми.

Найчастіше з усіх ергонімів зустрічаються найменування державних організацій та установ – 12 разів. Наприклад:

    When I was Sex Discrimination Commissioner at the Human Rights and Equal Opportunity Commission, Older Women’s Network used to come to our office regularly for meetings, conversations. Their opinions, ideas and experiences were highly valued (Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day, Sydney, March 7, 2012). У поданому реченні згадуються два приклади ергонімів. Існування в Австралії як Комісії з питань прав жінок та рівних можливостей, так і Організації Старших жінок засвідчують важливість гендерних питань в політиці Австралії. До того ж, подібні організації “близькі по духу” самій Брайс, оскільки до того, як зайняти пост генерал-губернатора Австралії, жінка була юристом і працювала у різних комітетах з питань прав людини, проти дискримінації жінок.

    As I look through the pages, I see the names of many organisations that have contributed to our vibrant community life, some that I am honoured to be Patron of  the Benevolent Society celebrating its 200th anniversary this year – Australia’s oldest charity… (Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia”, Melbourne, October 2, 2013). Згадане  Benevolent Society – це перша благодійна організація в Австралії (заснована ще в 1813 році), що є незалежною позарелігійною, неприбутковою організацією, цілями якої є допомогти людям побороти бар’єри, що заважають їм бути учасниками усіх суспільних процесів.

Брайс також згадує назви правоохоронних органів та військових установ Австралії та інших наближених до неї держав. Наприклад:

    And what a special treat to have the Queensland Mounted Police on show –Aren’t those horses something? (Speech on the occasion of Opening of EKKA, Brisbane, August 9, 2013). На відкритті щорічної виставки ЕККА присутні підрозділи кінної поліції Квінсленда, в чиї обов’язки входить патрулювання зон відпочинку чи осередків злочинності, відвідування великих громадських зібрань, аби забезпечити порядок серед натовпу та охороняти VIP-осіб і т.д. Присутність Queensland Mounted Police – невід’ємний атрибут масових дійств, що проходять у штаті Квінсленд.

У промовах тричі були використані назви міжнародних організацій: the Commonwealth of Australia , UN, Scouts and Girl Guides – організації, членом яких є Австралія.

Крім того, по одному ергоніму було вжито з таких категорій, як назви навчальних закладів, підприємств, спортивних організацій та видавничих домів. Візьмемо для прикладу таке речення:

    Next, to Belmont Valley outside Brisbane to establish an enormous modern plant for Morris Woollen Mills, and in the mid ‘50s we moved to Tenterfield where we grew wool and fat lambs — Border Leicester Merino cross and I say we because as you would well know, we were all in it, ploughing, planting, shearing (Speech on the occasion of 4th Women of  Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show, Victoria, July 20, 2012). Брайс називає назву заводу Morris Woollen Mills, щоб показати свою обізнаність в бавовняній промисловості, такій важливій для австралійської нації.

Отже, ергоніми, використані в промовах Квентін Брайс, не лише слугують цілям ідентифікації об’єктів,  але й формують конкретний образ у свідомості її реципієнтів і характеризуються наявністю вираженої соціально-закріпленої інформації. Ті 25 ергонімів (10%), які були виокремлені у промовах К. Брайс дають її аудиторії відомості про закономірності функціонування суспільно-політичного устрою австралійського суспільства, механізми влади, рівень розвитку культури та промисловості.

Таким чином, характерним лексичним явищем для промов генерал-губернатора Австралії є використання значної кількості онімів. Нами були проаналізовані найчастіше вживані власні імена та назви: антропоніми (42.4 %), топоніми (23.4 %) та ергоніми (10%). Усі вищезазначені категорії онімів  виконують номінальну та репрезентативну функції передусім та повинні інтерпретуватись безвідривно від екстралінгвістичних чинників.

Список використаної літератури

1. Бакастова Т. В. Семантизация имени собственного в целом худ. тексте (на
2. материале англ. яз.): Автореф. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Т. В. Бакастова. – Одес. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса, 1987. – 16 с.
3. Бучко Д. Г. Словник української ономастичної термінології / Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова. – Х. : Ранок-НТ, 2012. – 256 с.
4. Емельянова А. М. Эргонимы в лингвистическом ландшафте полиэтнического города: на примере названий деловых, коммерческих, культурных, спортивных объектов г. Уфы : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 [Електронний ресурс] / А. М. Емельянова. – Уфа, 2007. – 170 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/ergonimy-v-lingvisticheskom-landshafte-polietnicheskogo-goroda-na-primere-nazvanii-delovykh-
5. Ільченко В. І. Експресія власних назв як засіб публіцистики 2003 року: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08 “Журналістика” [Електронний ресурс] / Володимир Іванович Ільченко. – К., 2003. – 20 с. – Режим доступу: http://www.disser.com.ua/contents/3575.html
6. Карпенко О. П. Топонім // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. — 824 с.
7. Кутуза Н. В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м. Одеси) : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01. – укр. мова / Д. Г. Бучко. – Одеса, 2003. – 214 с.
8. Суперанская А. В. Теория и методика ономастических исследований / А. В. Суперанская, В. Э. Сталтмане, Н. В. Подольская, А. Х. Султанов. – М.: Наука, 1986. – 256 с.
9. Ткачук В. И. Структурные типы новых собственных названий в русском языке современной эпохи / В. И. Ткачук // Исследования по русскому языку и методика его преподавания. – Днепропетровск, 1972. – С. 53-57.
10. Уфимцева А. А. Лексическая номинация (первичная, нейтральная) / А. А. Уфимцева // Языковая номинация. Виды наименований. – М.: Наука, 1977. – С. 5-85.
11. Хейлик Т. А. Особенности образования эргонимов в современном русском языке / Т. А. Хейлик // Шоста республіканська ономастична конференція. Тези доповідей і повідомлень. – Ч. 2. – Одеса, 1990. – С. 123–124.
12. Ходоренко А. В. Когнитивные аспекты функционирования современной антропонимики (на примере наименований групп лиц) / А. В. Ходоренко. – Дніпропетровськ : Пороги, 2011. – 422 с.
13. Шарашова М. К. О значении собственных имен / М. К. Шарашова // Семантика языковых единиц : доклады V Международ. конференции. – Т.1. – М., 1996. – С. 118-120.
14. Шеремет Л. Г. Значение и стилистический потенциал английских имен собственных (именования людей) : автореф. дисс. на соискание науч. степеня канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Л. Г. Шеремет – Л., 1984. – 20 с.
15. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/reception-keep-australia-beautiful-tidy-towns
16. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/reception-celebrate-queensland-day
17. Bryce Q. Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/4th-women-wool-lunch-australian-sheep-and-wool-show
18. Bryce Q. Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/afternoon-tea-older-womens-network-members-mark-international-womens-day
19. Bryce Q. Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/book-launch-forgotten-holocaust
20. Bryce Q. Speech on the occasion of State Dinner / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: https://www.gg.gov.au/printpdf/speech/state-dinner-0
21. Bryce Q. Speech on the occasion of Opening of EKKA / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: https://www.gg.gov.au/speech/opening-ekka-brisbane
22. Bryce Q. Speech on the occasion of Launch of “The Cambridge History of Australia” / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/launch-cambridge-history-australia
23. Bryce Q. Speech on the occasion of Opening of Special Olympics / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/opening-special-olympics
24. Bryce Q. Speech on the occasion of General Service Officer Graduants / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/general-service-officer-graduands