Сучасні світові процеси характеризуються формуванням нової економіки, так званої „економіки знань”, підґрунтям якої є інформаційне суспільство та розвиток інформаційно-комунікативних технологій. Світовий прогрес підштовхує органи місцевого самоврядування у своїй діяльності більше уваги приділяти застосуванню інформаційно-комунікативних технології з метою підвищення ефективності своєї діяльності та формування конкурентоспроможності муніципального утворення.

Інформаційно-комунікативні технології сприяють соціально-економічному розвитку та підвищенню ефективності управління в різних сферах життєдіяльності. Інформаційні технології та інформаційне забезпечення місцевого самоврядування дозволяє значно підвищити рівень та якість надання управлінських послуг та прийняття управлінських рішень.

Поняття „інформація” є багатофункціональним та набуло значного використання в різних сферах життєдіяльності та науки, зокрема у філософії, кібернетиці, теоретичних та прикладних науках, державному управлінні та управлінській діяльності.

Інформація в управлінській діяльності ототожнюється з поняттями „дані”, „повідомлення”, „відомості” тощо. Представники органів місцевого самоврядування передусім керуються законодавчим визначенням інформації, що зафіксовано в ст.1 Закону України „Про інформацію” від 02.10.1992 р. як „документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі” [1; 2, c. 351]

Комунікація (англ. – сommunication, латин. – communicare – перебувати у зв’язку, брати участь, об’єднуватися) має багато різних інтерпретацій, на основі яких ми можемо визначити її відносно системи муніципального управління як передачу чи обмін інформації та взаємодію і координацію зусиль учасників процесу.

Інформаційно-комунікативна діяльність в територіальній громаді включає основні види: одержання, використання, поширення та зберігання інформації. При чому методи її одержання, використання, поширення та зберігання можуть бути різними в залежності від управлінських цілей та завдань органу місцевого самоврядування.

Інформаційні технології в муніципальному менеджменті визначаються як „способи і методи отримання, збирання, пошуку, передачі, опрацювання, зберігання, накопичення, поширення і тиражування інформації, необхідної для здійснення муніципального менеджменту з метою забезпечення економічного і соціального розвитку муніципальних утворень” [3, c. 220]

Розвиток технологій справляє свій вплив на інформаційні інструменти діяльності органи місцевого самоврядування і з появою Інтернету активно впроваджується система „електронного урядування”, що означає управлінську діяльність, яка значною мірою застосовує комунікативно-комп’ютерні та програмно-технічні комплекси/інформаційні системи [2, c. 373].

Електронне урядування призване діяти на принципах прозорості та відкритості, інформування та залучення громадян до участі в процесах прийняття управлінських рішень, надання послуг фізичним і юридичним особам з використанням мережі Інтернет та інших сучасних засобів зв’язку.

Інформаційно-комунікативні технології це не просто технологічні новації, вони породжують новий потенціал демократичної мобілізації, тому міста мають працювати над створенням міцної місцевої електронної демократії. Для забезпечення максимальної ефективності міста в повній мірі мають використовувати нові інформаційні технології для забезпечення консультацій з громадянами, зокрема, відносно містобудівельних проектів, відмічається в п. 31-32 Європейської хартії міст ІІ (маніфесті нової урбаністики, 2008 р.). Інтерактивний та високошвидкісний характер такої інформації може збагатити процес демократичної участі та поліпшити діалог між місцевим самоврядуванням та громадянами [4, с. 28].

Впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій допомагатиме в обробці значних обсягів інформації, дозволить збільшити кількість замовлень, підвищити продуктивність праці, покращити обслуговування клієнтів та імідж муніципального утворення, підвищити конкурентоспроможність різних галузей та продукції міста, знизити окремі категорії витрат, посилити економічну безпеку і стабільність органу місцевого самоврядування, а також забезпечить довіру та партнерство з боку місцевої спільноти.

Подальше впровадження принципів „електронного урядування” та місцевої електронної демократії має призводити до більшої відкритості місцевої влади та винаходу новітніх рішень управління територіальною спільнотою базового рівня.

Література:

1. Про інформацію : Закон України № 2652-ХІІ від 02.10.1992 // Відомості Верховної Ради. – 1992. – №48. – Ст.650.
2. Рубцов В. П. Державне управління та державні установи : [навч. посіб. для дистанц. навчання] / В. П. Рубцов, Н. І. Перинська ; [За ред. Ю. П. Сурміна] – К. : Університет „Україна”, 2008. – 440 с.
3. Мельник А. Ф. Муніципальний менеджмент : [навч. посібник] / Мельник А. Ф., Монастирський Г. Л., Дудкіна О. П. ; [За ред. А.Ф.Мельник] – К. : Знання, 2006. – 420 с.
4. Документи Ради Європи / Європейські орієнтири місцевого і регіонального розвитку [13-ті Всеукраїнські муніципальні слухання, Київ, 16-17 жовтня 2008 р.] – 74 с.