В статті з’ясовано такі поняття як «імідж», «імідж спортсмена» та «імідж футболіста». Визначено значення та вплив іміджу на спортивну кар’єру спортсменів, зокрема футболістів. Також проаналізовано основні фактори, які позитивно чи негативно впливають на імідж футболіста.Ключові слова: імідж, імідж футболіста, ЗМІ, PR.
Частиною культури ділового спілкування є створення привабливого іміджу. Без цього не варто розраховувати на гідну репутацію в суспільстві. Поняття «імідж» міцно увійшло в наш побут, воно вживається як в розмовній мові так і в пресі. Проте нерідко зустрічаються ділові люди, політичні діячі та спортсмени, які не надають значення своєму іміджу або відводять цьому другорядну роль. В наш час медійні люди просто зобов’язані дбати про свій імідж, адже від цього залежить їхня подальша кар’єра.
Що ж стосується іміджу футболістів, то для нас це явище відносно нове, оскільки в Європі, дослідники почали зустрічатися з цим значно раніше. Футбол вже давно переріс із звичайних змагань у комерційну гру президентів, де одним із правил є візуальна привабливість, як окремих гравців так і команди в цілому. Тому питання дослідження впливу іміджу футболіста на його кар’єру є дуже актуальним в наш час.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогоднішній день проблема іміджу футболістів є малодослідженою. В більшості випадків з’ясуванням цього питання займалися зарубіжні науковці. Ось наприклад, в наукових роботах Е. Позднишева було детально проаналізовано імідж і його значення для спорту. Також він описав основні фактори, які впливають на імідж спортсмена та визначив роль ЗМІ у створенні іміджу як однієї персони, так і цілого футбольного клубу. Дослідженням проблеми особистісного (іміджевого) PR займалися Г.Г. Почепцов у своїй роботі «Пaблик рилейшнз для прoфессиoнaлoв» та И.П. Яковлев «Паблик Рилейшнз в организациях». Вони виділили основні інструментарії іміджелогії та дослідили зв’язок психології з іміджем знаменитих персон.
До вітчизняних науковців, які займалися цією проблемою можна віднести О. Садовник. До основних її праць належить «Персональний імідж спортсменів», «Значення та особливості формування іміджу у спорті» та ін. В цих роботах вона досліджує конкретно імідж спортсменів та вплив цього іміджу на їхнє повсякденне життя.
Мета статті: визначити характер впливу іміджу футболіста на його спортивну кар’єру.
Виклад основного матеріалу дослідження. У науці поняття «імідж» було введено тільки на початку 60-х років ХХ століття. Імідж походить від латинського слова imago – образ, яке пов’язане з іншою лексемою – imitari, тобто імітувати. Інші дослідники стверджують, що термін «імідж» має англомовні корені і найбільш часто вживається для визначення того образу, який конструюється або створюється з метою викликати бажані зміни у свідомості та поведінці людей, надати на них певний соціально-психологічний вплив. Тлумачний словник Вебстера дає наступне визначення цього поняття: «імідж» – штучна імітація або подання зовнішньої форми певного об’єкта, особливо особистості. Він є штучним уявленням про людину або товар, який створюється пропагандою, рекламою з метою формування в масовій свідомості певного ставлення до об’єкта [2].
Імідж – це штучно сконструйований за певними правилами і зі спеціальними цілями образ (політика, партії, бізнесмена, спортсмена, фірми, спортивної команди, установи, керівника і т.д.) [2]. Також імідж – це образ, який цілеспрямовано формується і надає емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, реклами і т.д. [2]. До основних типів іміджу яким притаманний функціональний підхід належать: дзеркальний, поточний, бажаний, особистісний, корпоративний, множинний, негативний.
Відповідно, імідж спортсмена – це образ, який цілеспрямовано (або стихійно) формується і надає емоційно-психологічний вплив на різні соціальні групи, пов’язані зі спортом [1]. Під іміджем футболіста слід розуміти уявний образ гравця його манер поведінки, фізичних кондицій та його популярності в очах футбольної спільноти.
Сьогодні на формування іміджу футболіста впливає безліч факторів, але якщо їх проаналізувати, то схема виявиться дуже простою. На початку своєї кар’єри спортсмен «заробляє собі ім’я», створює свій імідж, працює на нього. Після того як він показав якісь видатні, серйозні результати, імідж починає працювати на нього, дозволяючи укладати йому більш вигідні контракти і заробляти гроші на рекламі [39, с. 20].
Всі ці фактори можна розділити на 3 групи:
– фактори, які залежать від майстерності футболіста (вони визначаються його талантом, зусиллями на тренуваннях, самовіддачею в грі, силою волі, бажанням перемогти, що, безумовно, відбивається на його спортивних результатах. У футболі, наприклад, це кількість голів, результативних передач, відбори м’яча, виграні єдиноборства та інші);
– фактори, які не залежать від майстерності футболіста (вони складаються з факторів, пов’язаних з культурою поведінки та факторів, пов’язаних з його соціальним статусом. До факторів, пов’язаних з соціальним статусом, відносять вроджені (раса, вік, стать, національність, антропометричні дані) і набуті (освіта, статус в сім’ї, громадська діяльність). Фактори, які не залежать від майстерності спортсмена, формуються ЗМІ, тренерами, гравцями команд, конкурентами та зусиллями самого футболіста);
– фактори, які частково залежні від майстерності футболіста (до них відносять поведінку гравця протягом гри, після гри, травми, допінг, наркотики, алкоголь, клуб, ліга, зйомки в рекламах та спілкування зі ЗМІ).
Дані фактори можуть як позитивно так і негативно впливати на імідж футболіста. До позитивних факторів впливу можна віднести: високі спортивні результати, участь у міжнародних турнірах, високий рівень інтелекту та культурного розвитку, приваблива зовнішність, вміння спілкуватися з журналістами, відкритість до вболівальників, участь у благодійних акціях.
Факторами, що впливають на формування негативного іміджу футболіста є: негативні риси характеру, погане виховання, прийом заборонених фармацевтичних препаратів, шкідливі звички, недисциплінованість, відсутність витримки, снобізм (претензії на вишукано-витончений смак), непунктуальність, зарозумілість, систематичне порушення морально-етичних норм поведінки і законів, «зіркова хвороба» та інші [3].
Науковець Е. Позднишев у своїй науковій праці «Імідж спортсмена» провів своєрідне іміджеве дослідження. У ході досліджень ці фактори умовно були розбиті на чотири групи: 1. Результати діяльності; 2. Взаємовідносини; 3. Інтелект; 4. Зовнішність.
Аналіз результатів проведеного опитування Е. Позднишевим серед різних футбольних груп показав такі результати:
у групі чинників «Результати діяльності» дуже важливими факторами були визнані:
• спортивні досягнення – 59% опитаних;
• участь у міжнародних змаганнях – 59% опитаних;
• участь у комерційній діяльності (реклама) – 35% опитаних;
• спортивний характер – 35% опитаних.
У групі чинників «Взаємовідносини» дуже важливими факторами були визнані:
• вміння спілкуватися з представниками ЗМІ – 65% опитаних;
• культура поведінки – 47% опитаних;
• вміння спілкуватися з вболівальниками – 35% опитаних;
• комунікабельність – 35% опитаних.
У групі чинників «Інтелект» дуже важливими факторами були визнані:
• загальна культура – 41% опитаних;
• інтелект – 29% опитаних;
У групі чинників «Зовнішність» дуже важливими факторами були визнані:
• зовнішні дані (фігура, обличчя) – 29%;
• вміння одягатися – 29%;
В цілому домінуючими чинниками формування позитивного іміджу футболіста були визнані:
– вміння спілкуватися з представниками ЗМІ – 65% опитаних;
– спортивні досягнення – 59% опитаних;
– участь у міжнародних змаганнях – 59% опитаних;
– культура поведінки – 47% опитаних;
– загальна культура – 41%;
Аналіз відповідей щодо факторів, які впливають на формування негативного іміджу футболіста показав такі результати:
– Недисциплінованість – 82% опитаних;
– Систематичне порушення морально-етичних норм поведінки і законів – 76% опитаних;
– Агресивність – 76% опитаних;
– «Зіркова хвороба» – 76% опитаних;
– Зарозумілість – 53% опитаних;
– Амбітність – 47% опитаних[2, с.99].
Всі ці фактори безпосередньо пов’язані з діяльністю ЗМІ, в першу чергу з телебаченням, радіо і періодичною пресою. Ці інформаційні канали впливають на маси людей через такі фізіологічні процеси, як зір і слух. Зір і слух в свою чергу формують комплекси відповідних відчуттів і сприймань, які в подальшому реалізуються як уявлення. Тому з точки зору психології можна сказати, що імідж – це система уявлень та образів того чи іншого гравця в очах суспільства. Однозначно, що імідж в футболі представляє з себе складний феномен, що складається з комплексу чинників, серед яких одне з найважливіших місць займають соціально-психологічні.
У нових соціально-економічних умовах, діяльність з формування іміджу футболіста набуває особливої значущості, як у сфері заохочення людей різного віку до занять спортом, так і в цілях отримання максимального прибутку. Таким чином, формування іміджу неможливо без урахування його соціально-психологічних основ.
На питання про те, чим відрізняється сьогодні формування іміджу футболістів в нашій країні і за кордоном, А. Баркалов відповів, що в Україні зараз лише окремі футболісти займаються розробкою свого іміджу. В інших країнах цьому питанню приділяють серйозну увагу більшість футболістів. Але, на його погляд, це справа часу, в недалекому майбутньому як самі спортсмени, так і їхні тренери зрозуміють всю важливість і необхідність того, що називають створенням іміджу.
Отже, результати дослідження показують, що для формування позитивного іміджу в першу чергу потрібно вміти спілкуватися та гарно себе поводити з представника ЗМІ, оскільки саме завдяки мас-медіа вболівальники отримують ту необхідну порцію інформації про свого кумира, яку потребують. І саме завдяки журналістам футболіст формує свій імідж, адже вони слугують так званим інформаційним каналом між гравцем та суспільством. Також для формування іміджу дуже важливо демонструвати хороші спортивні досягнення та регулярні виступи в престижних міжнародних змаганнях (Ліга Чемпіонів, Ліга Європи, Чемпіонати Європи та світу). Ну і звісно потрібно пам’ятати про культуру поведінки та рівень освіти, адже від цих критеріїв залежить думка суспільства про рівень знань та виховання футболіста.
Висновки. Отже, ми визначили характер впливу іміджу футболіста на його спортивну кар’єру. Якщо враховувати все вище сказане, то можна зробити висновок, що імідж є невід’ємною складовою в спортивній кар’єрі футболістів і має вагомий вплив на їхнє футбольне та особисте життя. Формування іміджу футболіста може відбуватися за допомогою дії цілого комплексу різноманітних чинників: спортивних результатів, участі у міжнародних змаганнях, річного доходу гравця, участі у благодійній діяльності, участі у комерційній діяльності, менталітету, спортивного характеру, культури поведінки, уміння спілкуватися з представниками ЗМІ, вміння спілкуватися з вболівальниками, комунікабельність, етична і адекватна реакція на провокаційні питання, позитивні відносини з тренером, позитивні відносини з партнерами по команді, позитивні відносини з суддями, позитивні відносини зі спортивними менеджерами, позитивні відносини з допоміжними працівниками, загальна культура, інтелект, освіта, наукова діяльність, володіння іноземними мовами, професійні знання (спортивна фізіологія, спортивна психологія та ін.), зовнішні дані, вміння одягатися та інші. Всі ці чинники так чи інакше впливають на формування іміджу гравця.
Але попри всі фактори, все одно в кінцевому рахунку, імідж футболіста залежить від досягнутих ним результатів. Чим вище результати, тим вище його рейтинг, тим більше уваги надає йому суспільство, тим популярнішим стає його імідж.
Список використаних джерел та літератури
1. Барна, Н. В. Іміджелогія [Текст]: навч. посіб. для дистанційного навчання / Н. В. Барна; за наук. ред. В. М. Бебика. – К.: Університет Україна, 2008. – 217 с.
2. Позднышев, Е. В. Имидж спортсмена: Паблик рилейшнз в спорте [Текст]: научно-методическое издание. Часть 1. / Е. В. Позднышев. – К.: ЧПП 2003. – 106 с.
3. Позднышев, Е. В. Имидж спортсмена: Паблик рилейшнз в спорте [Текст]: научно-методическое издание. Часть 2./ Е. В. Позднышев. – К.: ЧПП 2003. – 144 с.
4. Пoчепцoв, Г. Г. Пaблик рилейшнз для прoфессиoнaлoв [Текст]: науч. изд. / Г. Г. Пoчепцoв. – М.: Рефл-бук, К.: Вaклер, 2005. – 624 с.
5. Яковлев, И. П. Паблик Рилейшнз в организациях [Текст]: науч. пособ. / И. П. Яковлев. – СПб.: «Петрополис», 1995. – 148 с.
6. Дорощук, О. В. Формування іміджу футбольного клубу в Україні (на прикладі ФК «Шахтар») [Електронний ресурс] / О. В. Дорощук. – Режим доступу: https://naub.oa.edu.ua/2014/formuvannya-imidzhu-futbolnoho-klubu-v-ukrajini-na-prykladi-fk-shahtar/ – Назва з екрану. (дата доступу 10.05.15).