У статті досліджено сутність державного боргу країни, його вплив на фінансову безпеку держави та запропоновано шляхи вдосконалення управління державним боргом.
Ключові слова: державний борг, фінансова безпека, зовнішній і внутрішній державний борг, управління боргом.
В статье исследовано сущность государственного долга страны,его влияние на финансовую безопасность государства и предложены пути совершенствования управления государственным долгом.
Ключевые слова: государственный долг, финансовая безопасность, внешний и внутренний государственный долг, управление долгом.
In the article investigated the essence of public debt, its impact on the financial security of the state and offered the ways of improving the management of public debt.
Keywords: public debt, financial security, foreign and domestic public debt, debt management.
Постановка проблеми. Вивчення фінансової безпеки держави пов’язане з економічними проблемами України на сучасному етапі розвитку, зростанням зовнішнього та внутрішнього боргу країни, підвищенням рівня інфляції та рівня монетизаці, збільшенням обсягів зобов’язань суб’єктів господарювання тощо. Державний борг постає однією з найважливіших складових фінансової системи, інструментом у механізмі макроекономічного регулювання та реалізації економічної стратегії держави, його зростання може стати реальною загрозою для фінансової безпеки країни. Зростання державної заборгованості може призвести до втрати стратегічних об’єктів економіки та поглиблення економічної кризи в державі або ж, взагалі, до повної втрати державою свого суверенітету.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми фінансової безпеки й обсягів державного боргу розглядали в наукових працях такі вітчизняні вчені: М.М.Єрмошенко, А.І.Сухоруков, О.Д.Василик, Т.Д.Вахненко та інші. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Р. Барро, Д. Б’юкенена, Р. Девіса, Дж. Кейнса.
Однак, на нашу думку, на сьогодні недостатньо уваги приділено впливу державного боргу на фінансову безпеку держави, тому дана проблематика потребує детальнішого дослідження.
Мета і завдання дослідження.Мета дослідження полягає у визначенні впливу державного боргу на фінансову безпеку держави на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів даної проблематики. Для вирішення поставленої мети було сформульовано то вирішено такі завдання: обґрунтовано сутність державного боргу, з’ясовано вплив зовнішньої та внутрішньої заборгованості на фінансову безпеку держави та розроблено пропозиції щодо удосконалення управління державним боргом України.
Виклад основного матеріалу дослідження. В умовах формування та функціонування ринкової економіки важливим показником фінансової безпеки є державний борг. Значна роль державного боргу в економіці держави обумовлюється його багатостороннім впливом на всі сфери життя, необхідністю розрахунку його граничного рівня для країни з урахуванням забезпечення стійкого економічного зростання, узгодження фіскальної та монетарної політики тощо. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і досить значного зростання державного боргу вУкраїні. За роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги [2].
Відповідно до Бюджетного кодексу державний борг – це загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів(позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1].
Фінансова безпека держави — це ступінь захищеності фінансових інтересів держави, стан фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, податкової, валютної, банківської, інвестиційної, митно-тарифної, розрахункової та фондової систем, що характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів.
Виділяють наступні явища, що посилюють загрозу для фінансової безпеки нашої країни:
– велика боргова залежність держави;
– критичні обсяги державного зовнішнього і внутрішнього боргів;
– “тінізація” державної економіки;
– неофіційна доларизація економіки ( що свідчить про недовіру громадян і підприємців до власної валюти, а також про відсутність довіри до монетарної політикиуряду).
Основною складовою фінансової безпеки є боргова безпека. Боргова безпека – рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованостей з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній для задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи. Основними індикаторами, що визначають боргову безпеку, є обсяги внутрішніх і зовнішніх боргів держави. Це величина непогашених у термін запозичень, що здійснює держава на внутрішніх і зовнішніх ринках [7].
Розглянемо основні показники боргової безпеки України за 2011-2013 роки, які були розроблені Міністерством фінансів України (таблиця 1).
Таблиця 1
Динаміка показників боргової безпеки України у 2011-2013 роках
Індикатор, одиниця виміру Порогове значення Роки
2011 2012 2013
Відношення сукупного обсягу державного боргу до ВВП, % Не більше 60 36,34 36,59 41,88
Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, % Не більше 25 22,99 21,93 21,51
Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США на ос. Не більше 200 819,9 847,93 825,16
Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % Не більше 70 25,34 29,12 33,2
Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % Не більше 30 13,34 14,66 20,37

Джерело: cформовано автором на основі даних джерел [4,5]
Зростання частки відношення сукупного богу до ВВП спричинено як зростанням розвитку економіки, так і недоотриманням запланованих обсягів державних запозичень і кредитних коштів Міжнародного валютного фонду.
Загалом, протягом 2011-2013 років, проаналізований показник відношення загального обсягу державного боргу у ВВП знаходився в нормативних межах визначених Бюджетним кодексом України, а саме не більше 60 %. Проте, на сьогодні багато науковців свідчать, що для країн, які розвиваються державний борг не повинен перевищувати 40 % ВВП.
Значення державного боргу 60 % ВВП є прийнятною для держав із розвиненими внутрішніми фінансовими ринками та високими кредитними рейтингами на міжнародних ринках. В Україні ж орієнтація на граничний рівень державного боргу, відображений в Бюджетному кодексі, не сприяє відповідальному управлінню державним боргом і несе ризик фінансової дестабілізації. Орієнтація боргової політики уряду на вказане обмеження позитивно впливатиме на рівень відсоткових ставок в економіці, динаміку приватного інвестування, створюватиме надійні підвалини для зниження темпів інфляції та перешкоджатиме виникненню ускладнень у галузі платіжного балансу [6].
Єдиний показник боргової безпеки, який значно перевищував порогове значення протягом 2011-2013 років, був рівень заборгованості на одну особу, який за оцінками Міністерства фінансів не мав перевищувати 200 дол. США на одну особу. Даний показник мав стійку тенденцію до зростання, та на кінець досліджуваного періоду досягнув 825,16 дол. США на одну особу.
Оцінка індикатора співвідношення державного зовнішнього боргу та експорту товарів і послуг свідчить про достатньо високий рівень довгострокової платоспроможності України. Загалом, незважаючи на негативну тенденцію зростання цей показник залишається в межах граничного значення.
Важливим в аналізі боргової безпеки держави залишається відношення валового зовнішнього боргу до ВВП країни (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка відношення валового зовнішнього боргу до ВВП України у 2011-2013 роках
Джерело: сформовано автором на основі даних джерел [4.5]
За оцінками експертів таке боргове навантаження є неприйнятним та ризиковим для країни з перехідною економікою та невисоким рівнем життя. Це підвищує ризики фінансової нестабільності, особливо за умов дії несприятливих чинників зовнішнього та внутрішнього характеру, які можуть активізуватися в умовах недостатнього забезпечення фінансових активів у корпоративному секторі економіки.
Крім того, за розрахунками експертів МВФ, максимально допустимим розміром зовнішнього боргу для країн з низьким та середніми рівнями доходів є 49,7 % ВВП; при перевищенні цього показника ймовірність фінансових криз зростає до 66,8 %. Водночас ряд емпіричних досліджень свідчать, що при нагромадженні зовнішнього боргу понад 30-35 % ВВП вплив зовнішньо-боргових операцій на економічне зростання стає негативним [3].
Відношення державного та гарантованого державою боргу також є одним із важливих індикаторів, які здійснюють вплив на боргову безпеку держави, тим самим впливаючи на фінансову безпеку країни загалом (рис. 2.).
Отримані значення показника відношення державного боргу України до ВВП свідчать про стрімке зростання державного боргу та майбутнє посилення боргової кризи за умов незмінної боргової політики держави. Основною причиною стрімкого приросту величини державного боргу є щорічне зростання дефіциту державного бюджету України.

.
Рис. 2. Відношення державного та гарантованого державою боргу України до ВВП за 2011-2013 роки
Джерело: сформовано автором на основі даних джерел [4.5]
Управління державним боргом є невід’ємним елементом макроекономічної політики держави, оскільки саме державний борг є основною складовою економічної системи, що здійснює прямий та опосередкований вплив на усі її основні елементи, зокрема, на державний бюджет, грошово-кредитну і валютну системи, рівень інфляції тощо. Використання чітко встановленого механізму управління державним боргом може стати потужним чинником економічного зростання, що згладить нерівномірність надходження платежів до бюджету, а також активно використовуватиметься з метою регулювання грошового обігу і рівня ділової активності в країні.
Управління державним боргом в Україні в умовах капітало дефіцитної економіки має бути спрямоване на підвищення частки внутрішніх запозичень, що є засобами перерозподілу доходів всередині країни. Удосконалення управління внутрішнім державним боргом потрібно здійснювати за такими напрямами: забезпечення прозорої діяльності держави як емітента боргових зобов’язань та доступність й зрозумілість умов інвестування у такі інструменти; підвищення довіри з боку інвесторів до держави через своєчасне та повне погашення й обслуговування боргів за цінними паперами; підвищення інвестиційної привабливості внутрішніх боргових зобов’язань держави.
Поза сумнівом, зменшення зовнішніх запозичень – як державних, так і приватних, скорочуватиме профіцит фінансового рахунку платіжного балансу чи навіть викличе його дефіцит, що унеможливить подальше фінансування колосального дефіциту поточного рахунку. Крім цього, цей ланцюжок взаємопов’язаних факторів можна доповнити недостатнім рівнем міжнародних резервів, навантаженням зовнішньоборгових виплат на бюджет 2013 р. та іншими негативними тенденціями на фінансових ринках, що в сукупності визначають ключовий напрям економічної політики держави, що має стимулювати експорт та зниження імпорту товарів і послуг для зменшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України. Основним інструментом такої політики є помірна девальвація [6].
Удосконалення управління державним боргом передбачає низку заходів щодо зниження ризиків, що походять з надання державних гарантій за кредитами третіх осіб. До них належать: забезпечення суворого контролю та чітких правил надання гарантованих державою кредитів; здійснення належного розподілу ризиків між сторонами кредитної угоди; встановлення верхньої межі відповідальності держави за настання гарантійного випадку; забезпечення ретельнішого відбору інвестиційних проектів, що претендують на отримання державних гарантій.
Висновки. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що збільшення державного боргу має негативний вплив на фінансову безпеку країни та на її економічний розвиток. Значна частина видатків бюджету виділяється на погашення боргових зобов’язань, а запозичені кошти використовуються не за призначенням і держава потребує все більших кредитів, які штовхають її до боргової ями. Щодо ефективності управління державним боргом, то потрібно удосконалити нормативно-правове забезпечення боргового менеджменту, удосконалити механізми залучення, погашення та обслуговування державного боргу, забезпечити прозорість та зменшення ризику під час надання державних гарантій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бюджетний кодекс України [ Електронний ресурс]. Режим доступу: http://rada.gov.ua
2. Державний борг України: механізми управління та обслуговування // Бабчук К.Л., Мацедонська Н.В.. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/
3. Особливості формування державного боргу та управління його складовими в період фінансової кризи // Вахненко Т.П. – Фінанси України №6. – 2010.
4. Офіційний сайт Державної казначейської служби України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://treasury.gov.ua
5. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua
6. Управління державним боргом: зарубіжний досвід та українська реальність// Ярошевич Н.Б., Мазур А.В. – Науковий вісник НЛТУ №. 17. – 2007
7. Фінанси: курс для фінансистів//Оспіщев В.І. –Київ“Знання”. – 2008.