Глінчук С.Т. студентка 2 курсу магістерського рівня, група
МКЛ-2 навчально – наукового інституту лінгвістики
Національного університету
«Острозька академія»
ВПЛИВ АНГЛОМОВНИХ МЕДІА НА ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ УКРАЇНИ
Стаття досліджує формування образу України в англомовному медіапросторі крізь призму лінгвокультурного підходу. Особливу увагу приділено аналізу лексичних і стилістичних засобів, риторичних прийомів та наративів, які використовуються в медіа для створення позитивного чи негативного сприйняття країни. У роботі розглянуто роль метафор, емоційно забарвленої лексики та когнітивних механізмів у конструюванні міжнародного іміджу України. Визначено основні теми, такі як війна, реформи та демократичні перетворення, що домінують у висвітленні України. Зроблено висновки про вплив медійних стратегій на глобальне сприйняття України та її позиціювання на міжнародній арені.
Ключові слова: лінгвокультурний аналіз, медіанаративи, стереотипи у медіа, міжнародний імідж України, англомовні медіа
The article explores the formation of Ukraine’s image in the English-speaking media space through the lens of a linguocultural approach. Particular attention is paid to the analysis of lexical and stylistic devices, rhetorical techniques, and narratives used in the media to create either a positive or negative perception of the country. The study examines the role of metaphors, emotionally charged language, and cognitive mechanisms in constructing Ukraine’s international image. Key topics such as war, reforms, and democratic transformations dominating the coverage of Ukraine are analyzed. Conclusions are drawn regarding the impact of media strategies on Ukraine’s global perception and its positioning on the international stage.
Key words: linguocultural analysis, media narratives, stereotypes in media, international image of Ukraine, English-speaking media
Постановка проблеми. У сучасному світі, де інформація поширюється миттєво і має глобальний вплив, медіа є потужним інструментом формування громадської думки. В англомовному інформаційному просторі, який має значний вплив на міжнародне суспільство, образ України часто формується через призму стереотипів, геополітичних інтересів та наративів, що нав’язуються медійними джерелами. Проблема полягає у тому, що цей образ не завжди відображає об’єктивну реальність, а може бути викривленим через лінгвокультурні маркери, тенденційність у поданні інформації та маніпулятивні стратегії.
Формування образу країни в медіапросторі є багатогранним процесом, що включає соціокультурні, політичні та економічні фактори. У випадку України, ця проблема загострюється через сучасні виклики, такі як війна, інформаційні атаки та боротьба за вплив у міжнародному середовищі. Відсутність чіткого і позитивного образу України може негативно вплинути на її міжнародний імідж, економічні зв’язки та позиції на геополітичній арені.
Образ країни у лінгвокультурному контексті є складним і багатовимірним явищем, що відображає не лише культурні й мовні особливості нації, але й її соціальні, історичні та політичні аспекти. Лінгвокультурний підхід до аналізу образу країни дозволяє глибше зрозуміти, як мовні засоби формують стереотипи, наративи і сприйняття на міжнародному рівні. Образ нації, зокрема України, формується через призму стереотипних уявлень, що виникають у лінгвокультурному просторі, та має ментальний і культурний вимір [1, 195].
Таким чином, дослідження лінгвокультурних аспектів, що впливають на формування образу України в англомовних мас-медіа, є не лише актуальним, але й необхідним для розуміння того, як медіа можуть сприяти або, навпаки, шкодити міжнародному сприйняттю держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи наукові джерела, що стосуються формування образу України в англомовних мас-медіа, можна виокремити кілька ключових напрямів. Сучасні дослідження наголошують на використанні концептуальних метафор, які є важливими інструментами створення та трансляції образів країни. Наприклад, у статтях ЗМІ часто зустрічаються метафори, пов’язані з війною, кризами чи корупцією, що впливають на сприйняття України як держави з нестабільною ситуацією [9].
Також значна увага приділяється історичному контексту, що впливає на медійний імідж України. Особливо це стосується відображення української тематики у британських та американських медіа, які враховують не лише поточні політичні події, але й багаторічний вплив стереотипів і культурних уявлень
Дослідження також підкреслюють значення когнітивних механізмів у формуванні наративів, зокрема в межах таких платформ, як BBC News та CNN, які задають тон міжнародному інформаційному потоку.
Ці аспекти свідчать про необхідність комплексного підходу до аналізу лінгвокультурних практик, що впливають на формування медійного образу України, а також про важливість розробки стратегії покращення цього іміджу.
Метою даної статті є аналіз та визначення основних характеристик образу України в лінгвокультурному просторі англомовних мас-медіа.
Виклад основного матеріалу. Лінгвокультурологія, як наукова дисципліна, вивчає взаємозв’язок між мовою, культурою та національною ідентичністю, що становить основу для аналізу формування образу країни в глобальному контексті. Загнітко та Богданова зазначають, що лінгвокультурологія досліджує, яким чином мовні елементи відображають культурні цінності, традиції та світогляд нації, створюючи специфічний «культурний код», який передається через мову. Цей «культурний код» є важливим елементом національної ідентичності, що визначає самосвідомість нації і впливає на те, як вона сприймається іншими народами [2, c. 287].
У цьому контексті важливо розуміти, що образ країни формується не лише на основі національних традицій, але й через призму міжнародного сприйняття, що значною мірою залежить від мовних засобів і медіа. Медіа, як потужний засіб масової інформації, виступають каналом трансляції національних образів, а мова, яку використовують у цих медіа, визначає, яким чином ці образи сприймаються на глобальному рівні. Лінгвокультурологічний підхід дозволяє виявити, як саме мова може впливати на формування позитивного або негативного образу країни, залежно від того, які мовні засоби та стилістичні прийоми використовуються в медійному дискурсі.
Артемова наголошує, що лінгвокультурема, як основний елемент лінгвокультурного простору, відіграє вирішальну роль у процесі міжкультурної комунікації, впливаючи на формування образу країни в свідомості представників інших культур. Лінгвокультуреми — це слова, фрази або навіть цілі тексти, що несуть у собі культурно обумовлену інформацію, яка може бути зрозуміла лише в контексті певної культури [3]. Наприклад, такі поняття, як «майдан», «гетьман», «козаки» та інші, мають глибоке значення для української культури і можуть використовуватися як символи, що створюють певний образ України на міжнародному рівні.
Brijs, Bloemer, & Kasper у своїй роботі пропонують модель дискурсу образу країни, яка розкриває значення, структуру та функції цих образів. Вони акцентують увагу на тому, що образ країни може бути багатошаровим конструкцією, що включає в себе як історичні, культурні, так і соціальні фактори, які разом створюють певний наратив про націю [4, 1269]. Kieppe & Mossberg наголошують на важливості відображення образу країни через призму сприйняття іншими народами, підкреслюючи, що ці образи можуть значно впливати на поведінку споживачів і формування міжнародної репутації країни [5, 229].
У результаті, поняття образу країни в лінгвокультурному контексті включає в себе широкий спектр культурних, мовних та соціальних чинників, що формують міжнародне сприйняття нації. Цей образ є динамічним і змінюється в залежності від політичних, економічних та культурних подій, які відбуваються як у самій країні, так і на світовій арені. Він може бути конструйованим як всередині країни, так і зовні, за допомогою різних медіа, дипломатичних заходів та культурних обмінів.
Крім того, дослідження образу країни в лінгвокультурному контексті може мати практичне значення для розробки стратегій комунікації на міжнародному рівні. Воно може допомогти українським державним органам, громадським організаціям і медіа краще зрозуміти, як ефективно комунікувати з міжнародною аудиторією, як уникати негативних стереотипів і як підсилювати позитивні аспекти образу України у світі. Таким чином, лінгвокультурологічний підхід до аналізу образу країни не лише збагачує теоретичні знання, але й має вагоме практичне значення для просування національних інтересів на міжнародному рівні.
Медіа, як один з найпотужніших інструментів сучасного інформаційного суспільства, відіграють ключову роль у формуванні суспільної думки, сприйнятті подій та створенні образів країн, лідерів та ідей. Це багатофункціональний і складний механізм, який включає в себе різноманітні засоби передачі інформації, від традиційних друкованих видань до сучасних цифрових платформ і соціальних мереж. Кожен з цих медіа-каналів має свою специфіку впливу на аудиторію, що залежить від форми подачі інформації, типу контенту та способу його поширення [6].
Медіа теорії пропонують різні підходи до розуміння того, як інформація передається, обробляється та впливає на аудиторію. Наприклад, теорія «установки порядку денного» (agenda-setting) стверджує, що медіа не тільки повідомляють про події, але й визначають, які з них вважаються важливими, впливаючи на те, про що думає і говорить суспільство. Інша важлива концепція – теорія культивування (cultivation theory) – досліджує, як постійний вплив медіа-контенту формує уявлення про реальність у глядачів. Наприклад, постійне висвітлення певних тем у новинах може призводити до того, що аудиторія починає сприймати ці теми як домінуючі у суспільстві, навіть якщо вони не відображають дійсність [7].
Теорія масової комунікації розглядає процес передачі інформації від джерела до масової аудиторії через різні канали комунікації, охоплюючи як традиційні, так і сучасні цифрові платформи. Цей процес є багатогранним і включає не тільки механічну передачу повідомлень, але й складний процес їхньої інтерпретації та впливу на свідомість людей.
В.В. Різун у своїй роботі наголошує, що масова комунікація є не лише процесом передачі інформації, але й потужним механізмом формування суспільних настроїв, ідей і образів, які здатні впливати на широкий спектр соціальних і культурних явищ [8].
Василь Лизанчук підкреслює, що медіа відіграють не тільки інформаційну, але й психологічну роль, впливаючи на емоції, уявлення та переконання аудиторії. Цей вплив може бути як негайним, так і довготривалим, змінюючи спосіб, у який люди розуміють і реагують на світ навколо них. Психологічний вплив медіа виявляється в їх здатності створювати певні емоційні реакції на інформаційні події, які в свою чергу впливають на поведінкові установки та дії аудиторії [10].
Наприклад, постійне висвітлення конфліктів, катастроф або інших кризових ситуацій може викликати у глядачів почуття тривоги, страху або навіть агресії. Ці емоційні реакції можуть бути використані медіа для підтримки або формування певних політичних наративів або соціальних установок. Лизанчук також зазначає, що через свою здатність впливати на колективну свідомість медіа можуть формувати уявлення про національну ідентичність, суспільні цінності та моральні норми, що є ключовими елементами соціальної структури [11].
Бойко О. В. у своїх дослідженнях детально аналізує механізми формування зовнішнього іміджу України в англомовній пресі, акцентуючи увагу на впливі різноманітних лінгвокультурних чинників. Він зазначає, що англомовні медіа часто використовують специфічні мовні засоби, які сприяють створенню та поширенню стереотипів про Україну, що поступово закріплюються у свідомості міжнародної аудиторії. Бойко підкреслює, що такі засоби, як вибір лексики, контекстуальне висвітлення подій та акцентування на певних аспектах новин, мають значний вплив на сприйняття країни за кордоном [12, 208]
Hегативні новини про Україну часто перебільшуються або подаються у викривленому контексті, що сприяє формуванню негативного іміджу країни. Цей процес може бути підсилений через повторення певних негативних наративів, які поступово стають домінантними в міжнародних медіа. Внаслідок цього, навіть окремі інциденти можуть набувати більшого значення, ніж вони мають насправді, що формує у міжнародної аудиторії стійке враження про Україну як про країну, що постійно перебуває у стані кризи або конфлікту. Це, в свою чергу, ускладнює формування позитивного іміджу країни та може мати довготривалі наслідки для її репутації на міжнародній арені [13, 63].
Дослідження лінгвокультурних аспектів у формуванні образу країни мають значний вплив на розуміння того, як держава сприймається на міжнародній арені. Лінгвокультурні чинники, такі як мова, культурні символи, національні традиції та соціальні норми, відіграють ключову роль у створенні та підтримці певного іміджу країни в очах інших націй. Ці чинники стають своєрідним культурним кодом, через який міжнародна спільнота сприймає країну, її політику, культуру та соціальні процеси.
Дослідження Бутирського О. А. є важливим внеском у розуміння того, як західні ЗМІ відіграють ключову роль у формуванні іміджу України на міжнародній арені. Він підкреслює, що медіа мають здатність значно впливати на сприйняття країни за кордоном, причому цей вплив часто обумовлений лінгвокультурними аспектами. Зокрема, Бутирський наголошує, що західні медіа можуть вибірково висвітлювати певні аспекти української культури, політики чи економіки, що призводить до створення специфічного, а іноді й однобічного, образу країни [15].
Аналіз образу України в англомовних мас-медіа має важливе значення, оскільки саме через міжнародні медіа відбувається формування уявлень глобальної аудиторії про країну. Англомовні медіа є основними джерелами інформації для більшості держав і міжнародних організацій, а їхнє бачення подій в Україні напряму впливає на сприйняття країни на світовій арені. Особливо це стало важливим після початку російської агресії у 2014 році та подій 2022 року, які кардинально змінили міжнародний контекст і сприйняття України.
Однією з ключових особливостей англомовних мас-медіа є їхня здатність формувати наративи та ключові теми, які потім набувають глобального розголосу. Після 2014 року Україна стала важливою темою в світових новинах, і це мало значний вплив на формування образу країни. Англомовні медіа грають провідну роль у цьому процесі, оскільки саме через них міжнародна спільнота отримує інформацію про політичні, соціальні та економічні події в Україні.
Однією з центральних тем, яка домінує в англомовних медіа, є тема війни та російської агресії проти України. Протягом кількох років ця тема не сходить зі шпальт провідних видань, таких як The New York Times, The Guardian, BBC та інші. Війна стала основою більшості публікацій, і в контексті цієї теми часто формуються наративи про стійкість України, її боротьбу за незалежність і демократію. У цьому контексті Україна представлена як країна, яка протистоїть зовнішній загрозі, захищаючи свої демократичні цінності та територіальну цілісність.
Іншою ключовою темою є питання міжнародної підтримки України. Англомовні мас-медіа часто акцентують увагу на фінансовій, військовій та гуманітарній допомозі, яку надають країни Заходу. Цей наратив підкріплюється історіями про дипломатичну активність України та її зусилля у зміцненні партнерських відносин з Європейським Союзом, Сполученими Штатами, Великою Британією та іншими державами. Крім того, значна увага приділяється ролі НАТО у підтримці української армії, що також формує в уяві глобальної аудиторії образ України як країни, яка отримує допомогу від провідних світових гравців.
Політична стабільність та реформи є ще однією важливою темою в англомовних мас-медіа. Висвітлення внутрішніх реформ, антикорупційних заходів та економічних змін є постійними елементами медійного дискурсу. Англомовні медіа активно стежать за прогресом у цих сферах, зокрема за боротьбою України з корупцією, реформою судової системи та змінами в енергетичному секторі. Зміцнення демократії та верховенства права в Україні постає як важливий критерій для подальшої підтримки Заходу.
Англомовні медіа активно використовують наративи, які формують загальне бачення України у світі. Один з найбільш поширених наративів – це Україна як жертва агресії, що змушена захищати свою територіальну цілісність і незалежність. Цей наратив особливо домінує після початку повномасштабної війни у 2022 році. Медіа підкреслюють героїзм українських військових і цивільних, а також спротив українського народу на тлі масштабної військової загрози з боку Росії. Опис війни часто включає деталі про жахи бойових дій, руйнування інфраструктури та гуманітарну кризу.
Попри те, що англомовні мас-медіа дедалі більше позитивно висвітлюють Україну, залишаються певні стереотипи, які сформувались ще до 2014 року. Одним із таких стереотипів є асоціація України з пострадянським простором і її залежністю від Росії. Цей стереотип поступово зникає, проте все ще присутній у висвітленні окремих медіа. Англомовні медіа грають важливу роль у його подоланні через акцентування на самостійності та суверенітеті України, її європейському виборі та здобутках у реформах.
Загалом, ключові теми та наративи, представлені в англомовних мас-медіа, відображають динамічний розвиток України та її боротьбу за незалежність і інтеграцію до західних інституцій. Аналіз цих наративів дозволяє глибше зрозуміти, як глобальна аудиторія сприймає Україну через призму міжнародної журналістики.
Специфічна лексика, яку англомовні медіа використовують для опису подій в Україні, не лише інформує, але й впливає на емоційне сприйняття аудиторії. Наприклад, такі слова, як invasion, conflict, aggression, sovereignty, є не просто інформаційними термінами, але також несуть значне емоційне та політичне навантаження.
Термін democratic transition став широко використовуваним для опису подій після Революції гідності, коли Україна активно рухалась до демократії, одночасно проводячи складні реформи та зміцнюючи свої демократичні інституції. Медіа часто використовують цей термін для позначення перехідного періоду, під час якого країна стикається з численними викликами, але все ж демонструє прогрес. Наприклад, у BBC News зустрічаються такі фрази, як “Ukraine’s ongoing democratic transition”, які підкреслюють тривалий та поступовий характер цих змін.
Однією з головних позитивних змін у висвітленні України в англомовних медіа є поступове відходження від пострадянських стереотипів та формування образу України як самостійної держави, що активно прагне євроінтеграції та демократичних реформ. Суттєву роль у цьому процесі відіграє висвітлення конкретних успіхів, таких як реформи в енергетичному секторі, поступ у боротьбі з корупцією, активізація співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, такими як МВФ та ЄБРР. Таким чином, Україна все частіше сприймається як країна, що прагне модернізації і має великий потенціал для економічного зростання, попри виклики, з якими вона стикається.
Аналіз ключових тем та наративів про Україну в англомовних медіа свідчить про високу динаміку у сприйнятті країни міжнародною спільнотою. Війна та боротьба за незалежність залишаються головними темами, що формують образ України як країни-борця за свободу та демократію. Крім того, важливою є тема реформ, економічної стабільності та міжнародної підтримки, яка допомагає Україні рухатись у бік європейської інтеграції.
Англомовні медіа відіграють важливу роль у формуванні глобального уявлення про Україну, допомагаючи їй зміцнити свою позицію на світовій арені, залучити підтримку міжнародних партнерів і сприяти позитивним змінам всередині країни. Тому детальний аналіз публікацій та наративів в англомовних медіа є необхідним кроком для розуміння сучасних викликів і можливостей, що стоять перед Україною на міжнародному рівні.
Висновки. Образ країни, як концепт у медіапросторі, формується через поєднання лінгвістичних та культурних аспектів, що забезпечує багаторівневу репрезентацію. Англомовні мас-медіа, використовуючи специфічну лексику, риторику та культурно значущі наративи, суттєво впливають на сприйняття України міжнародною аудиторією. Лінгвокультурний контекст визначає, як саме представлена країна у медіа: через символічні образи, метафори та емоційно забарвлені висловлювання, що створюють відповідний тон і ставлення до подій.
Медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки, виступаючи каналом передачі інформації, через який вибудовується уявлення про країну. Використання різних риторичних прийомів та лінгвістичних конструкцій у новинних матеріалах суттєво впливає на характер сприйняття подій. Через постійне інформування про конфлікти, реформи, політичні процеси, медіа формують не лише інформаційну картину, але й емоційне забарвлення образу України як країни, яка перебуває у стані боротьби та трансформації.
Англомовні мас-медіа зосереджені на поданні інформації, орієнтованої на глобальну аудиторію, що потребує універсальних та прийнятних формулювань. Це відображається через використання політично коректної лексики, а також евфемізмів, які знижують емоційне напруження при описі конфліктних ситуацій. Висвітлення України англомовними мас-медіа має як позитивні, так і негативні аспекти, що значно впливає на міжнародний імідж країни. Виявлено, що англомовні ЗМІ висвітлюють Україну в контексті: 1) Політичних криз і конфліктів (війна, корупція). 2) Демократичних перетворень (європейська інтеграція, боротьба за права людини). 3) Культурного відродження (висвітлення українських мистецьких досягнень, традицій).
Спостерігається розрив між акцентом на конфлікти і спробами позитивного позиціонування країни.
Лінгвокультурні особливості, такі як метафори, риторичні засоби, військова термінологія та політичні наративи, активно використовуються для створення певного іміджу України. Використання метафор на кшталт «Ukraine is the frontline of democracy» підсилює емоційне сприйняття України як країни-борця за свободу. Лексичні конструкції, що відображають прагнення до європейської інтеграції, демократії та реформ, створюють позитивний образ країни, тоді як терміни, що акцентують увагу на корупції та політичній нестабільності, формують негативний образ.
Образ України в англомовних мас-медіа є багатогранним, містить як позитивні, так і негативні аспекти. Медіа відіграють ключову роль у формуванні цього образу через використання лексико-граматичних особливостей, які створюють відповідний тон висвітлення. Україна представлена як країна, що одночасно бореться з внутрішніми проблемами, такими як корупція, і прагне до прогресивних змін у напрямку демократичних реформ та європейської інтеграції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лисенко, Л. В. Лінгвокультурний та ментальний образ українства в стереотипних уявленнях. Культура України. Серія: Культурологія, 55, С. 195-204.
2. Лінгвокультурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А. П. Загнітко, І. В. Богданова; за ред. А. П. Загнітка. –3-є вид., перероб. і доп. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. – 287 с.
3. Артемова, Ю. І. Поняття про лінгвокультурему в контексті міжкультурної комунікації. С. 11-14.
4. Brijs, K., Bloemer, J., & Kasper, H. Country-image discourse model: Unraveling meaning, structure, and function of country images. Journal of Business Research, 64(12), С. 1259-1269.
5. Kieppe, I. A., & Mossberg, L. Country Image: A Reflection of the Significance of the Other. Advances in Consumer Research, 32(1). Han, C. M. Country image: halo or summary construct?. Journal of Marketing Research, 26(2), С. 222-229.
6. Barrat, D. Media Sociology. Routledge. С. 66-90.
7. Bryant, J., & Finklea, B. W. Fundamentals of Media Effects. Waveland Press. С. 150–200.
8. Різун, В. В. Теорія масової комунікації: підручник для студентів галузі 0303 «журналістика та інформація». Київ: Просвіта. С. 21–54.
9. Семида О.В., Ахмад І.М. Метафоричне зображення образу України в сучасному англомовному медійному дискурсі. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1157715.pdf (дата звернення: 23.11.2024)
10. Лизанчук, В. Психологія мас-медіа: підручник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. С. 100–150.
11. Карлова В. Вплив засобів масової інформації на формування української національної свідомості. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07kvvunc.htm (дата звернення: 23.11.2024)
12. Ораторське мистецтво : підручник / М. П. Требін, Г. П. Клімова, Н. П. Осипова та ін. ; за ред. М. П. Требіна, Г. П. Клімової. Харків, 2013. 208 с.
13. Tyshchenko S., Andriushchenko I. Communicative technologies in theformation of social activity of future economists // Youth involvement in civil society development: current state and prospective trends. Publishing House of Katowice School of Technology, 2020. P. 57–63.
14. Серія досліджень сприйняття України та української культури за кордоном. URL: https://ui.org.ua/sectors/research-on-ukraine-abroad/ (дата звернення: 23.11.2024)