Гринь Марія Романівна,
студентка 2 курсу другого (магістерського) рівня ОП “Українська філологія: літературні та мовнокомунікативні студії”
Науковий керівник:
Столяр Зоя Володимирівна,
завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання НаУОА,
кандидат педагогічних наук
ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ МАНІПУЛЯТИВНИХ СТРАТЕГІЙ У ПРОМОВАХ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО
У статті досліджено вербальні маркери маніпулятивних стратегій, використаних у публічних промовах Володимира Зеленського. Проаналізовано риторичні прийоми, лексичні засоби та структурні елементи мовлення, що сприяють впливу на суспільну свідомість, формуванню громадської думки та підтримки. Простежено, як Володимир Зеленський за допомогою своєї риторики поєднує емоційність, неформальність і прагматичність, котра забезпечила йому ефективний вплив та взаємодіють з авдиторією.
Ключові слова: вербальні маркери, маніпулятивні стратегії, політичний дискурс.
VERBAL MARKERS OF MANIPULATIVE STRATEGIES IN VOLODYMYR ZELENSKYY’S SPEECHES
The article studies the verbal markers of manipulative strategies used in public speeches by Volodymyr Zelenskyy. It analyzes the rhetorical techniques, lexical means and structural elements of speech that contribute to influencing public consciousness, shaping public opinion and support. It is traced how Volodymyr Zelenskyy combines emotionality, informality and pragmatism in his rhetoric, which ensured his effective influence and interaction with the audience.
Keywords: verbal markers, manipulative strategies, political discourse.
Постановка проблеми. У сучасному світі політична риторика є важливим інструментом впливу на суспільну свідомість, формуванням громадської думки та мобілізації підтримки. Політики почали частіше використовувати маніпулятивні стратегії у досягненні своїх цілей, зокрема за допомогою ретельно дібраних вербальних маркерів. Попри те, що увага до дослідження дискурсивних особливостей публічних виступів зростає, недостатньо дослідженим залишається питання виявлення конкретних мовних засобів, які є інструментами маніпуляції. Особливої актуальности ця проблема набуває в контексті політичної діяльности Володимира Зеленського, чия риторика поєднує елементи емоційности та прагматичности. Вивчення маніпулятивних стратегій у його промовах дозволяє не лише глибше розуміти вміння переконати, але й усвідомити, як йому вдається створювати ефект довіри авдиторії.
Мета статті – дослідити вербальні маркери маніпулятивних стратегій, які використовує у своїх промовах президент Володимир Зеленський.
Виклад основного матеріалу. Мова в сучасному політичному дискурсі є не лише засобом комунікації, а й потужним важелем впливу на суспільну свідомість. За допомогою використання маніпулятивних стратегій політики мають можливість формувати суспільну думку, підтримувати свій імідж та досягати прагматичних цілей. Підтвердження цьому знаходимо у наукових працях багатьох українських науковців, зокрема у М.Лящука, М.Кочерган, О.Селіванової, А.Коваль та ін.
Джерельна база дослідження засвідчує, що маніпулятивні стратегії в сучасному політичному дискурсі мають характерні вербальні маркери. Як показує аналіз текстів публічних виступів, ці маркери мають свій прояв у стилістичних та синтаксичних структурних елементах мовлення.
Одним із яскравих прикладів є публічні виступи Президента України Володимира Зеленського, які відзначаються не лише унікальною риторичною побудовою, а й багатошаровістю мовних засобів.
За словами О. Лящука,маніпулятивна стратегія в політичному дискурсі – це цілеспрямоване використання мовних засобів із метою впливу на свідомість і поведінку авдиторії, що здійснюється через приховане навʼязування певних ідей, цінностей або рішень [8]. Серед основних маніпулятивних технік дослідники виділяють апеляцію до емоцій, створення позитивних чи негативних образів, узагальнення та використання символічної мови [6].
За словами О. Селіванової, вербальні маркери – це словесні засоби, які слугують сигналами певних структурних, семантичних або прагматичних характеристик мовлення, позначаючи комунікативні інтенції мовця [9]. Вони є ключовими елементами в тексті, що характеризують особливості авторського задуму або стилістичного висловлювання. Натомість М. Кочерган зазначає, що вербальні маркери – це лінгвістичні одиниці, які акцентують увагу на важливих аспектах повідомлення, допомагаючи виділити основні ідеї чи спрямувати сприйняття слухача в заданому напрямку [7]. У політичному дискурсі вони виконують функцію впливу на свідомість авдиторії, спрямованого на досягнення політичних цілей.
Риторичний стиль Володимира Зеленського у промовах у період із 2019 по 2024 рік поєднує неформальність, емоційність та простоту викладу. Наприклад, у своїх промовах він часто використовує метафори, які створюють яскраві образи: “Ми будуємо велику стіну проти корупції”, “Крок за кроком ми прокладаємо шлях до кращого майбутнього”, “Я такий самий, як і ви. Я розумію, чим живе кожен українець”[3]. По-перше, в такий спосіб він показує свою єдність із народом, використовуючи займенник “ми”. По-друге, використання метафор підсилює надію народу на те, що реформи в країні будуть суттєвими та доцільними. Синтаксично промови Зеленського складаються переважно із коротких, енергійних речень, що підсилюють емоційне враження. Зокрема, речення на кшталт “Ми зможемо. Ми повинні. Ми зробимо це разом!”[3] створюють ефект упевнености та рішучости. У лексичному аспекті В.Зеленський активно використовує слова-маркери, які мають позитивне або негативне забарвлення залежно від контексту. Наприклад, у виступах часто фіксуємо такі слова, як “мир”, “справедливість”, “майбутнє” (позитивні маркери) або “корупція”, “ворог”, “хаос” (негативні маркери). Очевидно, що Володимир Зеленський у своїх промовах використовує широкий спектр лексичних прийомів, спрямованих на те, щоб викликати у слухачів почуття розуміння, довіри. Також він ставить чіткий акцент на важливих соціально-політичних питаннях, тому його риторика містить метафори, повтори і прості, але дієві конструкції [4].
В. Зеленський часто використовує антонімічні пари, щоб підсилити контраст між бажаним і небажаним: “Ми обираємо не страх, а свободу. Не війну, а мир. Не хаос, а порядок”. Ці антонімічні протиставлення допомагають чітко окреслити позицію та акцентувати увагу на виборі авдиторії. Пізніше політик запитує, “Чи можемо ми здатися? Чи можемо ми опустити руки? Чи можемо ми втратити нашу свободу? Ні. Ніколи. Із кожним днем ми лише сильніші” [2]. Наявність риторичних запитань у поєднанні з повторенням ключових слів створюють сильний емоційний вплив. Це справді змушує задуматись та проаналізувати свою громадянську позицію. За допомогою повторення таких слів, як “можемо” та “ні”, спостерігаємо рішучість і безсумнівність сказаного. На нашу думку, використання таких словосполучень підкреслює символічне значення образу прапора як символу єдности та патріотизму.
У своїх промовах В. Зеленський часто використовує слова, які акцентують увагу на спільних цінностях українського народу: “єдність”, “сила”, “гідність”. Це допомагає створити відчуття причетности до великої мети: “Ми разом, ми сильні, і ніхто не зможе зламати нашу єдність!”[3]. У цьому звертанні ми бачимо, що президент апелює до почуття національної згуртованости, солідарности та спільної сили українців у боротьбі за свої права та свободу. Цей заклик має три ключові аспекти: єдність українського народу, за допомогою якої народ може спільно долати виклики, незалежно від політичних поглядів. Сила в згуртованості, котра здатна протидіяти зовнішнім та внутрішнім загрозам, зокрема військовій агресії, економічним труднощам чи політичному тиску.
В аналізованих промовах та виступах Володимира Зеленського прослідковано використання маніпулятивної стратегії. Кандидат у президенти України у своїй передвиборчій промові у 2019 році говорить:“Чи міг я колись уявити, що я, простий хлопець з Кривого Рогу, буду боротися за крісло президента проти людини, яку ми впевнено і беззаперечно обрали президентом України в 2014 році. Що найцікавіше, я сам був за пана Порошенка. Але я помилився. Ми помилилися” [1]. У першому реченні слова “простий хлопець з народу” визначаємо як маркер ідентифікації з авдиторією, який створює образ людини “з народу”, близької до виборців. Наступне словосполучення “ми впевнено і беззаперечно обрали” підкреслює минулу єдність людей у підтримці його опонента. У цьому контексті воно виконує роль посилення контрасту між минулими діями авдиторії та їх переосмисленням. Потім Володимир Зеленський підсилює свою щирість, стверджуючи, що “я сам був за пана Порошенка. Але я помилився. Ми помилилися” і демонструє, що він, як і інші виборці-однодумці, зробив “помилку”. Використання цього вербального маркера створює ефект довіри та спільного досвіду, а займенник “ми” формує колективну відповідальність і водночас відкриває можливість для змін.
У своїй промові до народу [10] Володимир Олександрович теж використовував численні вербальні маркери, які спрямовані на емоційний та раціональний вплив слухачів. Важливу роль відіграє вживання поляризації: протиставлення України та її союзників як “захисників” і росії як агресора. Речення “Путін – єдиний винуватець цієї війни та єдиний, хто у війну вірить” підсилює негативний образ ворога, тоді як акцент на єдності, наприклад, “партнери – з нами пліч-о-пліч”, консолідують слухачів навколо спільної мети. Це створює чітку опозицію між “своїми” і “чужими”, що допомагає мобілізувати авдиторію до активних дій. Значну частину промови займає емоційна апеляція. Згадки про атаки на “звичайні цивільні об’єкти” та небезпеку зброї проти цивільних викликають співчуття і обурення. У той же час акцент на зусиллях рятувальників і ремонтних бригад, які працюють, попри всі ризики, пробуджує гордість і впевненість у стійкості. Фраза “Нам усім потрібна стійкість, щоб усе це пройти” сприяє підвищенню морального духу та запобіганню паніці. Для більшого переконання президент апелює до авторитетів: “Сьогодні був із доповіддю міністр енергетики України Галущенко” або “Вчора я пояснював ситуацію в розмові з Генеральним секретарем НАТО”. Такі висловлювання підвищують довіру і формують у слухачів відчуття компетентности та продуманости дій влади.
У цій промові Володимир Зеленський використовує таке ж риторичне перебільшення для того, щоб підкреслити масштаби загрози: “До тисяч ракет, які вже били по Україні, Путін, очевидно, хоче додати ще тисячі”.Такі висловлювання створюють відчуття серйозности ситуації та необхідности діяти рішуче. Заклики до дії, як-от “Зараз треба посилити позиції – позиції України, позиції партнерів”, допомагають мобілізувати слухачів, викликаючи відчуття відповідальности за спільну справу. Президент також намагається дати народу віру в можливість справедливої перемоги, досягненої спільними зусиллями, говорячи: “Справжній мир потрібен – мир завдяки силі”. Це формує у слухачів віру в можливість справедливої перемоги, досягнутої через спільні зусилля.. Свою промову В. Зеленський завершує словами: “Ми зацікавлені в мирі. Ми та всі наші партнери”, таким чином підкреслюючи взаємну підтримку між Україною та її союзниками, створивши відчуття надійного тилу.
Висновки. Отже, проаналізувавши публічні виступи Володимира Зеленського із 2019 по 2024 рік, можемо засвідчити, що він досить ефективно використовує вербальні маркери як частини маніпулятивних стратегій. Завдяки метафорам та емоційно забарвленій лексиці, президент досягає впливу на емоційну й когнітивну сфери своєї аудиторії. Такі мовні засоби посприяли створенню позитивного іміджу політика, формуванню суспільної єдности та підтримки його ініціатив. Усе це дозволило Володимиру Олександровичу ефективно повпливати на емоції слухачів та реалізувати поставлені цілі, формуючи вигідний політичний контекст.
Література
- Дебати Зеленського та Порошенка: повний текст виступів та відповідей кандидатів. URL: https://tsn.ua/politika/debati-zelenskogo-ta-poroshenka-povniy-tekst-vistupiv-ta-vidpovidey-kandidativ-1332675.html (дата звернення: 19.04.2021).
-
Виступ Президента України Володимира Зеленського на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. URL: https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-volodimira-zelenskogo-na-zagalnih-63889 (дата звернення: 27.09.2020).
- Інавгураційна промова Президента України Володимира Зеленського. URL: https://www.president.gov.ua/news/inavguracijna-promova-prezidenta-ukrayini-volodimira-zelensk-55489. (дата звернення: 20.05.2023).
- Грабовська О. А. Політична риторика: теорія та практика. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2016. С. 91-93.
- Дьяків І. Я. Мовні стратегії в політичному дискурсі. Київ: Видавничий дім “Академія”, 2013. С. 88-91.
- Клочко В. А. Функціонування мовних маркерів у публічному дискурсі. Харків: Вид-во ХДАК, 2010. С. 104 -110.
- Кочерган М. П. Основи лінгвістики: структура і функції мови. Львів: Видавництво Львівського університету, 2012. С. 79 – 83.
- Лящук М. О. Маніпулятивний вплив у політичному дискурсі: знакові та символічні аспекти. Київ: Наукова думка, 2010. С. 125 – 133.
- Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Харків: Фоліо, 2008. 711 с.
- На будь-який російський шантаж треба жорстко реагувати – так, як Путін на це заслуговує. URL: https://www.president.gov.ua/news/na-bud-yakij-rosijskij-shantazh-treba-zhorstko-reaguvati-tak-94705 (дата звернення: 28.11.2024).