Кондратюк Любов Мирославівна

магістрант, Національний університет «Острозька академія»

Керівник Козак Л.В., доцент, доктор економічних наук

УДК 336.226.332

JEL- класифікація: H 25 –

Business Taxes including sales and value-added (VAT)

 КОНДРАТЮК ЛЮБОВ МИРОСЛАВІВНА

магістрант, Національний університет «Острозька академія»

 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПДВ НА МАКРОРІВНІ

 У статті визначено теоретичну сутність податкового планування і прогнозування ПДВ на макрорівні, зокрема об’єкт, суб’єкти та етапи реалізації такої діяльності. У результаті проведеного дослідження наведено деякі рекомендації удосконалення методологічних підходів  розробки податкових планів, прогнозів з ПДВ в Україні. Об’єктом дослідження є особливості податкового планування та прогнозування ПДВ, а предметом – способи підвищення ефективності цього процесу на практиці.

Ключові слова: Податок на додану вартість, податкове планування та прогнозування, державний податковий менеджмент, методи планування і прогнозування.

 

КОНДРАТЮК ЛЮБОВЬ МИРОСЛАВОВНА

магистрант, Национальный университет «Острожская академия»

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДОЛОГИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ ПЛАНИРОВАНИЯ И ПРОГНОЗИРОВАНИЯ НДС НА МАКРОУРОВНЕ

В статье определенно теоретическую сущность налогового планирования и прогнозирования НДС на макроуровне, в частности объект, субъекты и этапы реализации такой деятельности. В результате проведенного исследования приведены некоторые рекомендации усовершенствования методологических подходов  разработки налоговых планов, прогнозов из НДС в Украине. Объектом исследования является налоговое планирование и прогнозирование НДС, а предметом – способы повышения эффективности этого процесса на практике.   

Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, налоговое планирование и прогнозирование, государственный налоговый менеджмент, методы планирования и прогнозирования.

KONDRATIUK LIUBOV MYROSLAVIVNA

MA, National University of “Ostroh Academy”

 IMPROVEMENT OF METHODOLOGICAL APPROACHES IN PLANNING AND FORECASTING VAT AT THE MACRO LEVER

The article determines theoretical essence of tax planning and VAT forecasting on macro level, in particular, the object, subjects and the stages of realization of such activities. The results of the study show some recommendations for improving methodological approaches of development tax plans and VAT forecasts in Ukraine. The object of the research is tax planning and VAT forecasting and the subject is the ways of improvement the efficiency of the process in practice.

Keywords: value-added tax, tax planning and forecasting, public tax management, methods planning and forecasting.

 

Постановка проблеми. Протягом останніх п’яти років одним із основних бюджетоутворюючих податків в Україні є ПДВ. В умовах дефіцитності бюджету, набуває особливого статусу планування, прогнозування фіскальних платежів як одна із головних функцій в процесі акумулювання, розподілу державних фінансів та управління ними. Таким чином, дослідження сутності податкового планування, прогнозування ПДВ на макрорівні та удосконалення методологічних підходів організації цього процесу є актуальним.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Дослідження сутності податкового планування, прогнозування ПДВ на макрорівні та удосконалення методологічних підходів організації цього процесу є предметом напрацювань таких вітчизняних науковців як С.А. Супруненко [11], А.Я. Казіма [5] П.Л. Кулик [6], С.В. Каламбет [4] та інші. Зокрема, О.І. Оксенюк розглянуто сутність податкового планування і прогнозування ПДВ, фіскальну ефективність та способи підвищення її рівня на основі удосконалення методики розробки планових, прогнозних показників [9]. Проте дослідження такого напряму є недостатньо, що і обумовило тематику означеної статті.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів удосконалення податкового планування і прогнозування ПДВ на макрорівні шляхом систематизації та оцінки існуючих теоретико-методологічних підходів.

Виклад основного матеріалу. Планування, прогнозування фіскальних платежів є невід’ємною складовою державного податкового менеджменту в загальній системі управління фінансами. Від рівня розвитку податкового планування та прогнозування податків і зборів залежить вчасність та повнота виконання планових показників, легітимність вирішення податкових ситуацій, уникнення створення умов для уникнення негативних подій, що спричинюють появу фіскально-фінансових ризиків а, відповідно, і збільшення певних статей витрат державного або місцевих бюджетів.

Податкове планування,  прогнозування, зокрема ПДВ, на макрорівні є комплексною роботою фіскально-бюджетних органів, яка передбачає формування реальних показників (як якісних, так і кількісних параметрів) надходження податків та зборів у перспективі. Це здійснюється із метою виконання бюджетних завдань, забезпечення прогнозованих темпів соціально-фінансового рівня розвитку країни в контексті загальної законодавчо закріпленої економічно-соціальної концепції. Впровадження податкового планування та прогнозування ПДВ базується на загальних принципах оподаткування, цілях та завданнях податкової політики. Систематизація сучасних підходів до визначення сутності податкового планування та прогнозування наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Систематизація сучасних підходів до визначення сутності податкового планування та прогнозування на макрорівні

Автори	Сутність економічної категорії
Ю.Б. Іванов, А.І. Крисаловий	Податкове планування та прогнозування – це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень в сфері життєдіяльності держави в процесі розподілу валового внутрішнього продукту [3].
С.А. Супруненко	Під податковим плануванням ми розуміємо сукупність інструментів, методів, прийомів, способів і засобів інформаційно-аналітичного забезпечення, за допомогою яких державні органи та суб’єкти господарювання реалізують на законодавчій основі податковий механізм і узгоджують повноваження і функції в податковій сфері при постійних економіко-політичних змінах [11].
І. М. Горюк	Планування податкових платежів – це процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих та у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов’язань перед бюджетами всіх рівнів [1].
Т.О. Пасько, Л.В. Чернявська	Податкове прогнозування полягає у визначенні економічно обґрунтованої величини податків, які мають сплачувати платники до відповідних бюджетів та до державних цільових фондів. Метод податкового прогнозування передбачає розрахунок на перспективу податкових надходжень [10].

З таблиці бачимо, що не існує єдиного визначення податкове планування та прогнозування, проте  визначивши дефініції досліджуваного процесу, можна ствержувати, що низка авторів вважає наступне. Податкове планування, прогнозування є центральним елементом податково-бюджетного менеджменту, що передбачає можливість отримання бажаного фінансово-соціального результату в перспективі та оптимального використання методів, інструментів для досягнення такого результату в умовах наявності фіскально-бюджетних ризиків.

Враховуючи результати, отримані під час теоретичного дослідження сутності податкового планування і прогнозування на макрорівні, то доцільним є визначити зміст категорії податкове планування, прогнозування податку на додану вартість. На нашу думку, податкове прогнозування та планування ПДВ – це визначення реальної і обґрунтованої величини надходження до державного бюджету ПДВ та обсягів його бюджетного відшкодування і іншого розміру витрат, пов’язаних із адмініструванням цього податку, формування планів, прогнозів на основі загальноекономічних показників розвитку країни, враховуючи вплив відповідних факторів та чинників. Специфіка такого прогнозування та планування полягає у особливостях характерними лише для ПДВ, зокрема те, що сума сплати платниками податку визначається як різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом, якщо суб’єкт підприємницької діяльності отримає від’ємне значення, передбачається бюджетне відшкодування.

Тлумачення будь-якої економічної категорії необхідно досліджувати не лише через призму сутності, а і через об’єкт, суб’єктів та власне етапи такої діяльності. Об’єктом прогнозування та планування ПДВ є величина податкових зобов’язань платників податків на наступні податкові (бюджетні) періоди, тобто розробка реалістичних, обґрунтованих розмірів сум податку із урахуванням факторів впливу та мінімальним рівнем похибки.

Суб’єктами податкового планування та прогнозування ПДВ на макрорівні є державні органи, що безпосередньо забезпечують реалізацію бюджетно-податкової політики в країні. Систематизую суб’єктів податкового менеджменту в залежності від видів юридичної дієвості, регламенту повноважень можна виділити наступні груп:

перша група – органи законодавчої влади, уповноважені укладати нормативно-правові акти в бюджетно-податковій сфері.

друга група – органи, на які покладено функції впровадження бюджетної та податкової політики.

третя група – органи оперативного управління в податковій сфері.

Враховуючи те, що податкове прогнозування, планування ПДВ це  організована, комплексна робота вищеозначеними суб’єктами, то доцільним є розглянути етапи впровадження такої діяльності. Етапи розробки податкового плану та прогнозу на макрорівні наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Етапи розробки податкового плану та прогнозу на макрорівні

№	Етапи розробки	Характеристика етапів податкового планування та прогнозування
Перший етап	Організаційно-підготовча діяльність	Першочерговий етап, який полягає у визначенні об’єкта планування та прогнозування, формування мети, цілей цього процесу, збору первинної інформації, визначення проблем розвитку аналізуючого об’єкта, оцінка нормативно-правової бази.
Другий етап	Аналіз інформаційного забезпечення	Оцінка інформаційної системи та інформаційного обслуговування органів фіскальної служби, щодо спроможності оперативності,  результативності роботи і рівня її комплексності.
Третій етап	Визначення впливу макроекономічних і соціальних показників.  На основі чого формування  вхідних параметрів дослідження, статистичних даних.	Переліку макроекономічних та соціальних показників, дослідження статистичних даних.  Структурними підрозділами органів відповідної компетенції визначається основні соціально-економічні, політичні, демографічні  та інші фактори впливу на надходження певного податку.

Продовження таблиці 2

	Оцінка ключових факторів впливу, тобто таких, які мають більший ступень впливу в порівнянні із іншими.	Така оцінка здійснюється в  розподілі за критеріями: економічний зміст та щільність зв’язку між показниками і досліджуваним процесом. Зазначимо, що перелік чинників, їх ступінь впливу, визначається диференційовано для кожного податку, при цьому враховуються фіскальні особливості. Зокрема, ставка податку, база оподаткування, фінансово-економічний стан платників податку, податковий потенціал певного регіону та інші критерії.
Четвертий етап	Визначення зміни кількісних і якісних особливостей аналізованого показника, у зв’язку із впливом факторів, що оцінювалися на третьому та четвертому етапі. Проведення прогнозних і планових розрахунків суми податкових надходжень.	На основі зібраної і обробленої інформації та застосовуючи методи планування і прогнозування визначаються параметри змінних.  Кінцевий етап діяльності, результатом якого є формування планів і прогнозів податкових надходжень, отриманих на основі обчислення параметрів зміни досліджуваного показника та відповідно до методологічних норм.

* Розроблено автором

Відповідно до таблиці 2 перший етап податкового планування та прогнозування це вирішення організаційно-підготовчих питань суб’єктами фіскально-бюджетного менеджменту щодо реалізації такого процесу на практиці, розподіл повноважень та відповідальності між цими суб’єктами і тощо.

Щодо до другого етапу досліджуваного процесу, то проводиться аналіз оперативності, результативності роботи фіскальних органів і рівня її комплексності, а також оцінка рівня реалістичності інформаційної бази даних, необхідних для дослідження.

Зазначимо, що при розрахунку прогнозної суми надходження ПДВ та формування планових показників на практиці обов’язково враховується вплив групи чинників, зокрема:

• очікувані надходження базового року (виходячи із фактичних показників, отриманих протягом 10 поточних місяців);
• очікувані надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки і переплат;
• динаміка платників податку в диференціації зміни місця обліку в адміністративно-територіальних структурних підрозділах фіскальної служби;
• врахування суми податку платників, які здійснили добровільну реєстрацію згідно із ст. 182 ПКУ.

Четвертий етап податкового планування та прогнозування передбачає комплексне і детальне дослідження впливу факторів на показники, що будуть отримані у процесу розробки прогнозу, плану. Зокрема, важливе значення має вплив макроекономічних чинників, дія яких на пряму чи опосередковано впливає на величину фіскальних платежів, а відповідно на планові, прогнозні показники.

Такими макроекономічними показниками є:

• обсяг реального та номінального ВВП;
• рівень тінізації економіки країни;
• індекс споживчих цін;
• мінімальна заробітна плата;
• курс національної грошової одиниці;
• величина експортно-імпортних операцій;
• рівень податкового навантаження на суб’єктів господарювання;
• обсяг інвестицій;
• та інші.

Щодо останнього етапу, то необхідним є зазначити саме методи прогнозування та планування ПДВ. Таким чином, враховуючи вплив вищезазначених показників, суб’єкти державного податкового менеджменту на основі певної методики здійснюють розрахунок плану і прогнозу із ПДВ. Тому в контексті дослідження необхідним є розглянути систему методів такого планування, прогнозування. В загальному методи податкового прогнозування ПДВ із теоретичної точки зору можна диференціювати на три основні групи:

– експертний (ґрунтується на попередньому зборі інформації та її обробці, а також на судженнях експертів щодо поставленої проблематики);

–   екстраполяція (вивчення попереднього розвитку об’єкта і перенесення закономірностей його розвитку в минулому і сьогоденні на майбутнє);

– моделювання (дослідження пошукових і нормативних моделей прогнозованого об’єкта щодо очікуваних чи намічених змін у його стані) [7].

Як зазначено вище, робота фіскально-бюджетних органів щодо планування податкових платежів має починатися з оцінки потенційного впливу різних факторів на обсяги очікуваних податкових надходжень. Для цього доцільно використовувати методи, що відомі в теорії статистики та економічного аналізу. Ці методи, за наявності інформації про фактичні та базові показники, дають змогу розрахувати вплив окремих факторів на результативний показник. До цих методів належать:

• метод ланцюгових підстановок;
• метод абсолютних різниць;
• метод відносних різниць;
• метод скоригованого показника [7].

Ефективність податкового планування та прогнозування фіскальних платежів із ПДВ безпосередньо впливає на рівень фактичних надходжень і оцінку виконання Державного бюджету України за певний період за статтею податкових надходжень, оскільки досліджуваний податок займає провідну роль у формуванні таких доходів. Необхідність дослідження удосконалення методів розрахунку величини планових і прогнозних показників із ПДВ зумовлюється недовиконанням планових показників за 2012-2015 роки в Україні та низьким рівнем фіскальної результативності цього податку за аналогічні роки, оскільки майже всі показники оцінки ефективності не відповідали нормативному значенню.

Низька ефективність методики прогнозування сум надходження та відшкодування ПДВ, що призводить до високого рівня похибки, а це, в свою чергу, дестабілізує загальну ситуацію із фінансування державних видатків, що здійснюються за рахунок ПДВ. Ця проблема також включає складність отримання своєчасної, повної та достовірної інформації для здійснення прогнозу, планування. Великою перешкодою постає наявність значної частини тіньового сектора економіки [9].

Враховуючи низький рівень фіскальної та регулятивної ефективності ПДВ в Україні за останні роки, то можна сказати, що реформування такої складової державного податкового менеджменту, як розробка планів і прогнозів, повинна здійснювати щодо усунення проблем функціонування фіскально-бюджетної сфери, а саме:

• високого рівня податкового навантаження із ПДВ;
• наявності ритмічності та нерівномірності надходження суми ПДВ;
• дисбалансів фіскально-бюджетної системи;
• значний перерозподіл податкових надходжень, надходжень від непрямих податків, зокрема ПДВ через ВВП;
• невиконання планових показників із ПДВ;
• непрозорість і низький рівень ефективності державних органів відповідної компетенції щодо розробки, дотримання величини планових показників із податкових надходжень ПДВ.

Таким чином, удосконалення процесу планування та прогнозування фіскальних платежів із ПДВ необхідно здійснювати на основі таких чотирьох концептуальних складових:

• підвищення ролі програмно-інформаційного забезпечення;
• впровадження інноваційних методів податкового планування, прогнозування ПДВ;
• удосконалення нормативно-правової бази;
• збільшення рівня якості технічно-кадрового забезпечення.

Сучасне планування, прогнозування ПДВ в Україні повинно базуватися на врахуванні фактору тіньового ВВП та податкового розриву в контексті визначення рівня активності антикорупційного процесу, динаміки зменшення (збільшення) кількості фіктивних підприємств, тенденції боротьби із контрабандою (тому що основна частка ПДВ в Україні це від імпортованих товарів, робіт, послуг). Вирішення цієї проблеми можливим є лише на основі застосування модернізованих методів прогнозування, що включають коригуючи коефіцієнти.

Основним недоліком методів прогнозування та планування, що застосовується в Україні сьогодні є високий рівень орієнтації на один критерій, а саме взаємопов’язаність факторів із базою оподаткування, тобто як і планування, так і прогнозування фіскальних платежів із ПДВ фактично майже не враховує вплив опосередкованих чинників, що є нераціональним враховуючи те, що є непрямий податок.

Крім цього для розробки прогнозних показників із ПДВ характерним є використання переважно методів економетрії, зокрема проведення регресійного аналізу, особливостями цього в Україні є відсутність порядку коригування результатів отриманих за допомогою таких моделей прогнозування та не наявність редагування і деталізації інформаційної бази даних за період, на який сформований податковий прогноз, план надходження або відшкодування податку.

Рівень похибки постпрогнозів податкових надходжень за різними моделями коливається у значних межах, що є об’єктивним явищем. Але напрями удосконалення моделей прогнозування доходів бюджету лежать у площині включення до розрахунків коригуючих коефіцієнтів, що дозволили б ураховувати поточні зміни в умовах економічного розвитку. У цьому контексті доцільно використовувати багатоваріантні розрахунки як в межах однієї моделі, так і з використанням різних моделей. Такий підхід у цілому реалізується в методиці прогнозування ПДВ, розробленій Науково-дослідним фінансовим інститутом [4].

Удосконалення методів прогнозування величини ПДВ на основі застосування коригуючих коефіцієнтів є одним із основних напрямів реформування державного податкового менеджменту в частині прогнозування, оскільки коригуючим коефіцієнтом можна вирівняти планові, прогнозні показники, де фактором впливу на фактичний рівень надходження буде тенденція збільшення або зменшення рівня податкового розриву.

Необхідність удосконалення податкового прогнозування і планування ПДВ в Україні зумовлюється тим, що хоч і нестабільно, проте простежується тенденція до завищення величини планових показників із ПДВ, що в кінцевому результаті призводить до зменшення рівня ефективності цього показника, і в загальному існування недоліків у фіскально-бюджетній сфері. Роль формування таких високих планових показників відіграє не скільки фактор недосконалості методики прогнозування і планування ПДВ, а як дефіцитність бюджетних ресурсів і бажання затвердити бюджет на відповідний бюджетний період із меншим рівнем дефіцитності. А оскільки, ПДВ основний формуючий податок в Державному бюджеті України і який найбільш чутливий до зміни кон’юнктури ринку та співвідноситься із індексом споживчих цін, то наявність ймовірності необґрунтованого збільшення є дуже висока. Таким чином, ліквідування такого негативного фактору можливо лише на основі збільшення якості інформаційно-технічного забезпечення, тобто мінімізація людського фактору.

Отже, методика планування, прогнозування надходження платежів із ПДВ має базуватися на залежності між показниками соціально-економічного розвитку країни та надходженням податку, що дає можливість не тільки підвищити обґрунтованість і точність прогнозів, планів податкових надходжень, а й забезпечити комплексність, узгодженість економічного та соціального розвитку країни в перспективі [5].

Висновки. Отже, на основі поглибленого дослідження значення податкового планування і прогнозування, виокремлено специфіку розробки прогнозів, планів із ПДВ, зокрема об’єкт та суб’єктів. А також у процесі дослідження було виокремлено етапи здійснення податкового планування і прогнозування, а саме організаційно-підготовчий, аналіз інформаційного забезпечення, визначення рівня впливу соціальних і макроекономічних чинників, проведення прогнозних і планових розрахунків податкових надходжень.

Удосконалення методики податкового планування та прогнозування ПДВ в Україні повинно здійснюватися за допомогою забезпечення прозорості відносин між суб’єктами податкового менеджменту на державному рівні, зменшення впливу людського фактору на основі збільшення якості інформаційно-технічного забезпечення, утворення методики розрахунку коригуючих коефіцієнтів, що врахують динаміку зміни тіньового сектору економіки та удосконалення нормативно-правової бази.

 Список використаних джерел

1. Горюк І.М. Податкове планування і прогнозування як складові податкового менеджменту [Електронний ресурс]– Режим доступу до ресурсу: http://conf-cv.at.ua/forum/72-731-1 (дата звернення 01.02.2017р.).

2. Ефективність методів податкового планування [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Vnulp/Logistyka/2010_669/48.pdf (дата звернення 01.02.2017р.).

3. Іванов Ю.Б., Крисаловий А.І., Кізима А.Я.Податковий менеджмент Навчальний посібник / Київ. – Знання. – 2010.

4. Каламбет С.В. Проблема загальнодержавного податкового планування [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/2970 (дата звернення 02.02.2017р.).

5. Кізіма А.Я. Прогнозування і планування надходження податку на додану вартість: теорія і практика / А.Я. Кізіма //Фінансова система України. – 2013.

6.Кулик П.Л. Сутність та роль факторів впливу на реалізацію фіскального потенціалу ПДВ / П.Л. Кулик // Фінанси, гроші та кредит. – 2015.

7. Методи прогнозування та планування в умовах реформування податкової системи [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/1634/1/дисертація%20докторська.pdf (дата звернення 02.02.2017р.).

8. Озерчук О.В. Фіскальна ефективність непрямих податків / О.В. Озерчук // Податкова політика. – 2014. – №(2) 67.

9. Оксенюк О. І. Фіскальна ефективність податку на додану вартість в економіці України : дис. канд. ек. наук : 08.00.08 / Оксенюк Оксана Ігорівна, 2015. – 219 с.

10. Пасько Т.О., Чернявська Л. В. Сутність та структура методів податкового механізму/ Т.О. Пасько, Л.В. Чернявська // Вісник Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України». – 2009.

11. Супруненко С.А. Податкове планування як засіб гармонізації взаємовідносин держави та суб’єктів господарювання. –2013.