Стаття присвячена аналізу процесу подружньої адаптації у його зв’язку зі шлюбними цінностями подружньої пари. У статті наводяться результати емпіричного дослідження з метою виявлення закономірностей впливу різних цінностей подружжя на тип адаптації молодої подружньої пари.

Ключові слова: молоде подружжя, подружня адаптація, шлюбні цінності.

Статья посвящена анализу процесса супружеской адаптации в его связи с брачными ценностями супружеской пары. В статье приводятся результаты эмпирического исследования с целью выявления закономерностей влияния различных ценностей супругов на тип адаптации молодой супружеской пары.

Ключевые слова: молодожены, супружеская адаптация, брачные ценности.

This article analyzes the process of marital adaptation in its relation to marriage valuables of the couple. The paper presents the results of an empirical study that identify patterns of different marital values influence​​ on the type of the young couple adaptation.

Keywords: young couple, marital adaptation, marital values.

 Постановка проблеми.  Сьогоднішнє суспільство зазнає глибоких негативних змін, пов’язаних з наявністю нестабільності та нестійкості в його найменшій одиничній системі  – сім’ї. Кожна пара бажає створити ідеальний союз, але останнім часом все часто завершується плачевно. Крім того, досить частим явищем, котре розповсюджене практично по всьому світі стало розлучення. Дослідження психологічних чинників подружньої адаптації дозволить визначити прогалини в подружніх відносинах на ранніх стадіях їх існування і, таким чином, зможе зменшити ризики розлучення а також забезпечити сімейне благополуччя в майбутньому. Саме тому поняття подружньої адаптації не вичерпане і потребує більш глибокого вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велика кількість учених уже здійснила дослідження на тему сімейних і подружніх відносин, проте питання подружньої адаптації все ще залишилося невичерпаним.

Так, російський дослідник С.Т. Агарков досліджував багатофакторну обумовленість феномену подружньої дезадаптації різноманіття її причин, поліморфність клінічних проявів і складну генезу, де грають роль невідповідність характерологічних рис, особливостей особистості, сексуальної поведінки кожного з подружжя, поєднання в парі типів сексуальної культури і цілий ряд інших факторів, визначають складність вирішення зазначеної проблеми [1].

Д. Я. Райгородський розглядав процес подружньої адаптації як взаємне пристосування подружжя, що засновується на позитивних уподобаннях і позитивних почуттях (симпатія, закоханість, дружба, любов). Однак почуття симпатії і закоханості не дають ще гарантії того, що шлюбна адаптація в цілому завершиться успіхом [4, С. 474-485].

Психолог-дослідник Л. Б.Шнейдер пов’язував поняття психологічної адаптації з пізнанням внутрішнього Я партнера, його звичок, таємних пристрастей, особливостей характеру. Вчений приділив увагу духовній адаптації, яку визначив через глибинні цінності, установки, особистісні особливості подружжя [9, с. 295].

В дослідженнях Т.В. Андрєєвої [2]  визначається наявність первинної та вторинної (негативної) адаптації відповідно, за першими двома стадіями життя сім’ї: за зовсім молодим і просто молодим шлюбом.

В.М. Целуйко досліджував сфери, в яких проявляється явище подружньої адаптації. В структурі сімейних відносин він визначив: матеріально-побутову, морально-психологічну, інтимно-особисту сторони подружньої адаптації[7].

Отже, можна сказати, що до цього часу вченими досліджувались лише загальні сторони процесу подружньої адаптації.

Мета статті – перевірити гіпотезу про наявність взаємозв’язку шлюбних цінностей між подружжям з типом їх подружньої адаптації.

Основні результати дослідження. Молода сім’я (подружня пара, котра в шлюбі не більше 3-х років) характеризується досить складним адаптаційним процесом  пристосування  членів подружжя один до одного , а також до нової соціальної ситуації. Кожен етап  розвитку молодої сім’ї може бути описаний різними головними компонентами взаємодії (періоду вибору подружньої пари – афективний, а періоду молодожонства – поведінковий і когнітивний компоненти). Знаючи особливості розвитку явища подружньої адаптації, а також фактори, котрі впливають на даний процес, подружня пара зможе успішно розвивати свої відносини .

Для даного дослідження ми обрали 2 опитувальника: «Шкала сімейної адаптації та згуртованості (Опитувальник FACES-3 / Тест Д. Х. Олсона)», методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової (результати за даною методикою використовувались в якості результуючої величини).

Вибір першої методики можна обґрунтувати двома вагомими причинами: по-перше, відсутні інші опитувальники, предметом діагностики яких виступала би подружня адаптація, а, по-друге, даний тест має високу валідність та надійність. Шкали серії FACES-3 дозволяють швидко, ефективно і достовірно оцінити процеси, що відбуваються в сімейній системі, і намітити мішені психотерапевтичного втручання.

У рамках «колової моделі», яка є базою для методики, розрізняють чотири рівня сімейної адаптації в межах від екстремально низького до екстремально високого. Рівні сімейної адаптації позначаються, як: ригідний (rigid), структурований (structured), гнучкий (flexible) і хаотичний (chaotic).

Автори шкали виділяють помірні (збалансовані) і крайні (екстремальні) рівні сімейної адаптації і вважають, що саме збалансовані рівні характеризують успішність функціонування системи. Для сімейної адаптації такими рівнями є – структурований і гнучкий. Екстремальні рівні зазвичай трактуються як проблематичні,  які призводять до порушень функціонування сімейної системи.

Отримавши результати по даній методиці, ми зможемо визначити результуючу величину «рівень сімейної адаптації» для того, щоб підтвердити або спростувати висунуті в даній роботі гіпотези [10, C. 26-28].

В дослідженні було вирішено обрати методику, яка би допомогла визначити  зв’язок основних сімейних цінностей подружжя і подружньої адаптації. Найкраще підійшла під задані критерії методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової.

Методика РОД дає можливість визначити соціально-психологічний рівень подружньої адаптації, тобто дозволяє з’ясувати установки людей в області розподілу  сімейних функцій і на основі цього визначити значимість різних сімейних  цінностей з точки зору кожного з членів подружжя, а також дає можливість дослідити рольову структуру подружньої пари: хто і якою мірою бере на себе ініціативу і відповідальність за виконання тих чи інших  функцій сім’ї [5].

Для дослідження було опитано 26 жінок та 26 чоловіків, тобто 26 подружніх пар. Вікова категорія двох вибірок складає осіб від 21 до 33 років, частина яких працює, а частина навчається у різних сферах навчально-професійної діяльності  – економісти, психологи, юристи, музиканти, кібернетики, журналісти та ін. Відбір осіб у вибірки відбувався випадковим шляхом. Переважна більшість осіб, які належать до вибірки проживають в Рівненській області (70%), а меншість – у Волинській (30%).

Таблиця 1

Описова статистика для вибірок чоловіків та жінок для шкали подружньої адаптації

За результатами описової статистики обох вибірок можна зробити наступні висновки (табл. 1). Мінімальна величина набраних балів за шкалою подружньої адаптації у жінок практично не відрізняється від мінімальної величини рівня даного показника у чоловіків. Те ж саме можна сказати про максимальні величини. Стандартна похибка є не досить високою і практично однаковою для обох вибірок.

Розглядаючи структуру розподілу типів адаптації, слід відзначити, що найбільше чоловіків мають гнучкий тип адаптації (46%), а найбільше жінок  – хаотичний тип (46%). (рис. 1, рис. 2)   Це можна пояснити тим, що в життєвій структурі чоловіка  зовнішня сфера (робота, суспільна діяльність) переважає над внутрішньою (сімейні відносини). Для жінок дана структура повністю протилежна, саме тому вона більш емоційно реагує на близькі взаємовідносини, а оскільки емоційні реакції є доволі непередбачуваними, то більшість жінок виявились з хаотичним типом адаптації. Найменша кількість як чоловіків, так і жінок мають ригідний тип адаптації.За результатами описової статистики обох вибірок можна зробити наступні висновки (табл. 1). Мінімальна величина набраних балів за шкалою подружньої адаптації у жінок практично не відрізняється від мінімальної величини рівня даного показника у чоловіків. Те ж саме можна сказати про максимальні величини. Стандартна похибка є не досить високою і практично однаковою для обох вибірок.

Рис. 2 Діаграма розподілу типів подружньої адаптації у жінок