Мокляк Микола Миколайович

слухач другого магістерського рівня освіти

спеціальності «Національна безпека»,

Національного університету «Острозька академія»

e-mail: mykola.mokliak@oa.edu.ua

 

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВОЄННОЇ СТРАТЕГІЇ НА ОСНОВІ

ОПЕРАЦІЙ БАЗОВИХ ЕФЕКТІВ

 

This article introduces the Effects-Based Operations (EBO) concept, a modern military paradigm shifting focus from physical destruction to achieving desired strategic and tactical effects through integrated state power. It traces EBO’s evolution, highlighting its application in conflicts like “Desert Storm” and its growing relevance in Ukraine’s defense against hybrid threats. The core principles of EBO—including a systemic approach to the adversary, outcome orientation, and integrated application of resources—are detailed, emphasizing adaptability and minimizing collateral damage. The text outlines various instruments of EBO, such as information campaigns, economic sanctions, cyberattacks, diplomatic efforts, and special operations, stressing their combined synergistic effect. Ultimately, the article concludes that EBO represents a fundamental shift in warfare, enabling nations to achieve strategic goals effectively and efficiently, making its mastery vital for Ukraine’s security and resilience.

 

Концепція операцій базових ефектів (ОБЕ) являє собою відносно нову парадигму у військовій справі, яка набула значної актуальності наприкінці XX – початку XXI століття. Її сутність полягає у зміщенні акценту з фізичного знищення сил противника на досягнення бажаних стратегічних, оперативних та тактичних ефектів шляхом скоординованого застосування всіх доступних інструментів сили держави [12]. Історично, військова думка еволюціонувала від стратегій прямого зіткнення та виснаження до більш витончених підходів, орієнтованих на маневр та психологічний вплив. Поява високоточної зброї, розвиток інформаційних технологій та усвідомлення складності сучасних конфліктів стали каталізаторами формування концепції операцій базових ефектів. Військові теоретики та практики усвідомили, що просте знищення військової сили противника не завжди призводить до досягнення політичних цілей, а часто супроводжується значними гуманітарними та економічними наслідками [10].

Одним із важливих етапів розвитку концепції ОБЕ стало застосування авіації під час операції “Буря в пустелі” у 1991 році, де стратегічні бомбардування були спрямовані не лише на військові об’єкти, але й на інфраструктуру, що підтримувала режим Саддама Хусейна, з метою підірвати його політичну волю до опору [3]. Подальший розвиток інформаційних технологій та теорії системного аналізу сприяв формалізації концепції ОБЕ як комплексного підходу до планування та ведення бойових дій.

В Україні концепція операцій базових ефектів почала активно досліджуватися та впроваджуватися у військову практику в контексті реформування Збройних Сил України та адаптації до сучасних гібридних загроз [8]. Розуміння необхідності асиметричної відповіді на дії противника, використання не лише військових, але й політичних, економічних, інформаційних та інших інструментів впливу зумовило зростання інтересу до принципів ОБЕ. В Україні застосування операцій базових ефектів регулюється низкою нормативних документів, включно із законами, підзаконними актами, а також військовими доктринами та настановами. Ключовим документом, що визначає основи національної безпеки та оборони, є Закон України “Про національну безпеку України”[1].

Операції базових ефектів базуються на низці ключових принципів, які визначають їхню сутність та особливості застосування. До основних з них належать:

• Системний підхід: Розгляд противника як складної системи взаємопов’язаних елементів, де вплив на один елемент може призвести до каскаду наслідків в інших частинах системи.
• Орієнтація на ефекти: Фокус на досягненні конкретних бажаних ефектів, які безпосередньо сприяють досягненню поставлених цілей операції.
• Комплексне застосування сил та засобів: Інтеграція зусиль усіх доступних компонентів військової та невійськової сили держави для досягнення синергетичного ефекту.
• Адаптивність та гнучкість: Здатність оперативно реагувати на зміни обстановки, коригувати плани та перерозподіляти зусилля для досягнення бажаних ефектів.
• Мінімізація побічної шкоди: Прагнення до мінімізації негативних наслідків операцій для цивільного населення та інфраструктури, а також до зниження власних втрат [4].

Ефективна реалізація операцій базових ефектів вимагає комплексного та скоординованого застосування різноманітних інструментів впливу на противника та його оточення. Ці інструменти можуть варіюватися від традиційних військових засобів до некінетичних методів, спрямованих на інформаційну, економічну, політичну та соціальну сфери. Найбільшої ефективності в рамках ОБЕ досягається шляхом комбінованого та скоординованого застосування всіх доступних інструментів впливу. Синергетичний ефект від одночасного або послідовного застосування інформаційних кампаній, економічних санкцій, кібератак, дипломатичних зусиль та спеціальних операцій може значно перевищувати суму ефектів від їхнього окремого використання [5].

Інформаційна кампанія є одним із ключових інструментів реалізації ОБЕ, спрямованим на формування бажаної громадської думки, вплив на прийняття рішень противником та його населенням, а також на забезпечення підтримки власних дій. Вона включає в себе поширення інформації через різноманітні канали комунікації, такі як засоби масової інформації, соціальні мережі, інтернет-платформи, а також проведення публічних заходів та спеціальних інформаційних операцій. Інформаційна кампанія має бути узгоджена з іншими інструментами впливу та спрямована на досягнення конкретних інформаційних ефектів, таких як підрив морального духу противника, дискредитація його керівництва, формування позитивного іміджу власних сил та створення сприятливих умов для проведення інших операцій.

Економічні санкції являють собою потужний інструмент невійськового впливу, який може бути використаний в рамках ОБЕ для підриву економічної основи противника, обмеження його ресурсів та створення внутрішнього соціально-економічного напруження, що зрештою може призвести до зміни його поведінки або політичного курсу.

Кібератаки стали важливим інструментом реалізації ОБЕ в умовах зростаючої залежності сучасних держав від інформаційних технологій та кіберпростору. Вони можуть бути спрямовані на порушення функціонування критичної інфраструктури противника (енергетичні системи, транспорт, зв’язок, фінансовий сектор), виведення з ладу систем управління та зв’язку, отримання конфіденційної інформації, а також на поширення дезінформації та пропаганди.

Дипломатичні впливи є важливим інструментом реалізації ОБЕ, спрямованим на досягнення політичних цілей шляхом переговорів, укладення угод, використання міжнародних організацій та інших дипломатичних засобів. Дипломатія може використовуватися як для запобігання конфліктам, так і для їхнього врегулювання на різних етапах, а також для створення сприятливого міжнародного середовища для реалізації інших інструментів впливу.

Спеціальні операції являють собою комплекс скоординованих дій, що проводяться спеціально підготовленими силами та засобами для досягнення конкретних стратегічних, оперативних або тактичних цілей. В рамках ОБЕ спеціальні операції можуть використовуватися для виконання широкого спектру завдань, таких як розвідка, диверсії, звільнення заручників, ліквідація ключових осіб противника, підтримка дружніх сил та проведення психологічних операцій. Характерними рисами спеціальних операцій є їхня точність, швидкість, скритність та високий рівень ризику. Успішне проведення спеціальних операцій може мати значний вплив на хід конфлікту, створюючи бажані ефекти та сприяючи досягненню поставлених цілей [7].

Однією з ключових особливостей ОБЕ є орієнтація на постійний зворотний зв’язок та адаптивність. Результати оцінки ефективності застосованих інструментів та досягнутих ефектів повинні використовуватися для оперативного коригування стратегії та планів. Зворотний зв’язок (фідбек) — це процес, під час якого збирають та аналізують дані про досягнуті результати, виявляють розбіжності з очікуваними показниками та на основі цього ухвалюють рішення щодо коригування подальших дій.

Ефективна система фідбеку повинна бути оперативною, всебічною та об’єктивною. Вона має забезпечувати надходження інформації про результати застосування всіх інструментів впливу, а також про реакцію противника та його оточення на ці дії. На основі отриманої інформації командування може приймати рішення щодо зміни цілей, перерозподілу зусиль, застосування інших інструментів або коригування методів їхнього використання. Принципи організації процесу зворотного зв’язку у Збройних Силах України визначені у відповідних настановах та керівних документах, що регламентують процес управління військами та планування операцій.

Закон України “Про розвідку” [2] визначає правові основи організації та діяльності розвідувальних органів України, їхні завдання, функції та повноваження, а також порядок отримання, обробки та використання розвідувальної інформації. Сучасні інформаційні технології та програмне забезпечення дозволяють створювати комплексні моделі, що імітують поведінку складних систем, таких як держава-противник або регіон конфлікту. Ці моделі можуть використовуватися для оцінки потенційного впливу різних сценаріїв застосування ОБЕ та для прийняття обґрунтованих рішень. Один з перспективних напрямів — це використання штучного інтелекту та машинного навчання. Ці технології дозволяють аналізувати великі обсяги даних і виявляти неочевидні взаємозв’язки, що значно підвищує точність прогнозування наслідків від застосування Операцій Базових Ефектів.

Концепція операцій базових ефектів знайшла своє відображення у багатьох сучасних конфліктах, де сторони прагнули досягти стратегічних цілей не лише шляхом прямого військового зіткнення, а й через асиметричні впливи та нелінійні результати. Аналіз окремих операцій дозволяє краще зрозуміти практичне застосування принципів ОБЕ, його потенційні переваги та можливі обмеження [14].

Операція “Іракська свобода” (2003) є одним із прикладів застосування елементів концепції ОБЕ, хоча її кінцеві результати викликають багато дискусій. Основною метою операції було повалення режиму Саддама Хусейна та встановлення в Іраку демократичного уряду. Стратегія коаліційних сил включала не лише швидке військове вторгнення та захоплення ключових територій, але й інформаційні операції, спрямовані на деморалізацію іракської армії та населення, а також на формування позитивного сприйняття дій коаліції.

Застосування нерегулярних військових формувань, підтримка сепаратистських рухів та проведення спеціальних операцій є військовою складовою гібридної стратегії. Анексія Криму та підтримка збройного конфлікту на сході України демонструють прагнення Росії досягти своїх цілей шляхом асиметричних дій, уникаючи відкритого широкомасштабного військового вторгнення на початковому етапі [9].

Операції проти терористичних організацій також часто включають елементи ОБЕ. Замість традиційних військових кампаній, спрямованих на захоплення територій, зусилля зосереджуються на підриві здатності терористичних груп до діяльності шляхом ліквідації їхніх лідерів, руйнування фінансових мереж, протидії пропаганді та вербуванню нових членів [13]. Застосовувалися також економічні інструменти впливу, зокрема блокування фінансових активів іракського режиму. Однак, незважаючи на швидке повалення Хусейна, подальша окупація та спроби побудови нової політичної системи зіткнулися зі значними труднощами, включаючи зростання повстанського руху та міжконфесійну ворожнечу. Це свідчить про складність прогнозування та контролю довгострокових ефектів навіть при успішному досягненні початкових цілей. Аналіз операції в Іраку підкреслює також важливість глибокого розуміння соціокультурного контексту та потенційних нелінійних наслідків військового втручання [3].

Операції базових ефектів становлять собою фундаментальний зсув у підходах до воєнного планування та застосування сили в умовах сучасної війни. Замість традиційного зосередження на фізичному знищенні сил противника, ОБЕ спрямовують зусилля на досягнення системних ефектів, що спричиняють зміну поведінки, послаблення політичної волі, дестабілізацію ключових вузлів управління та створення стратегічної переваги без масштабного збройного зіткнення. Концептуальні засади ОБЕ підкреслюють необхідність системного аналізу противника як цілісної структури, в якій кожен компонент (політичний, економічний, інформаційний чи соціальний)  може виступати як критичний вузол, уразливість якого призведе до каскадного ефекту[6]. Ціллю операцій базових ефектів є не стільки перемога в бойових діях, скільки досягнення політичних і стратегічних результатів через модифікацію контексту дій противника — його сприйняття, рішень і здатності діяти

Підводячи підсумки можемо сказати, що операції базових ефектів виступають ефективним, гнучким та ресурсозберігаючим інструментом реалізації національної безпекової та воєнної стратегії. Їх використання дозволяє державам досягати стратегічних цілей, уникаючи затяжних і виснажливих збройних конфліктів. Для України, що перебуває в умовах гібридної війни, засвоєння принципів ОБЕ та розбудова відповідних спроможностей є не лише актуальним, але й життєво необхідним завданням у забезпеченні стійкості та перемоги в багаторівневому конфлікті.

Список використаних джерел

 

1. Закон України “Про національну безпеку України” від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2469-viii (дата звернення: 11.05.2025).
2. Закон України “Про розвідку” від 22 березня 2001 року № 2331-III. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2331-iii (дата звернення: 10.05.2025).
3. Atkinson R. Crusade: The Untold Story of the Persian Gulf War. — Boston : Houghton Mifflin, 1993. — 575 p.
4. Воронцов В. А. Психологічні операції в контексті операцій базових ефектів. Військово-науковий вісник. 2021. № 2(35). С. 91-105.
5. Голубєв С. О. Синергія інструментів впливу в операціях базових ефектів. — Київ : Сфера, 2021. — 192 c.
6. Загородній В. К., Мельник С. В. Операції, орієнтовані на ефект: теоретичні аспекти. — Львів : Видавництво Львівського національного університету, 2020. — 148 c.
7. Зайцев С. В. Спеціальні операції в контексті гібридної війни. — Львів : Видавництво Національної академії сухопутних військ, 2023. — 168 c.
8. Іванов І. С. Впровадження концепції операцій базових ефектів у Збройних Силах України: сучасний стан та перспективи. Вісник Національної академії оборони України. 2023. № 1(27). С. 8-17.
9. Ковальчук О. О. Асиметричні дії в гібридній війні: український досвід // Військова думка України. — 2020. — № 2. — С. 47–60.
10. Петров А. І. Еволюція військової думки: від стратегії виснаження до операцій базових ефектів. — Харків : Видавництво Харківського національного університету, 2022. — 196 c.
11. Семенов І. П. Кількісні методи оцінки в операціях, орієнтованих на ефект. Вісник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2023. № 2(33). С. 88-101.
12. Смирнов П. М. Стратегія непрямих дій у сучасних конфліктах. — Київ : Національна безпека, 2018. — 128 c.
13. Стельмах В. В. Концепція операцій базових ефектів у протидії тероризму // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 4. С. 98-111.
14. Карпенко С. І. Застосування штучного інтелекту в аналізі військової інформації. Інформаційні технології та безпека. 2023. № 4(12). С. 168-181.