Романович Наталія Василівна
студентка економічного факультету
Національного університету «Острозька академія»
Науковий керівник: Дем’янчук Ольга Іванівна,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту
СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА
У статті досліджено сутність поняття «податкова безпека», а також його основні характеристики: ризики, загрози, ключова роль держави. Також у статті висвітлено правову, економічну та соціальну складові даного терміну, охарактеризовано основні індикатори рівня податкової безпеки України. Крім того було проаналізовано взаємозв’язок податкової безпеки із різними видами безпек, а також описано її рівні та моделі управління нею.
Ключові слова: податкова безпека, податкова система, індикатори податкової безпеки, податки, загрози, ризики.
THE ESSENCE OF TAX SECURITY
The article studies the essence of the term “tax security” and it’s fundamental characteristics: risks, threats, key role of state. Also the article analyses legal, economic and social constituents of this term, the main indicators of tax security of Ukraine are characterized. Besides the article analyses interconnection between tax security and other security, also levels and management models were described.
Keywords: tax security, tax system, indicators of tax security, taxes, threats, risks.
Вступ та постановка проблеми. Податки є головним джерелом наповнення бюджету країни і основою надання послуг, пов’язаних із соціальним захистом і забезпеченням, освітою та охороною здоров’я, правоохоронною діяльність, створенням нових робочих місць і підтримкою зайнятості населення. Податкова система є невід’ємним елементом ринкової економіки, основною метою реформування якої є: зростання дохідної частини бюджету із оптимальним рівнем податкового навантаження, спрощення процедури адміністрування податків, зростання ділової активності усіх суб’єктів господарювання та встановлення довіри між державою та платниками податків. Головною та обов’язковою умовою досягнення вищезазначених цілей є налагоджена система податкової безпеки, яка має забезпечити умови для взаємодії інтересів домогосподарств, підприємницької ланки та держави на принципах взаємної відповідальності.
Актуальність. У сучасних умовах сталого економічного розвитку податки та ефективна податкова система є одним із найважливіших інструментів регулювання економіки, а поряд з монетарною, борговою політиками є невід’ємною складовою економічного механізму, за ефективності функціонування якого залежить розвиток як окремих галузей, ланок і сфер економіки так і її розвиток в цілому. Значення податкової безпеки є настільки великим, що недбалості, прорахунки та негативні тенденції в даній сфері чинять негативний вплив не тільки на фінансову, а й на національну безпеку держави. Саме тому, на даному етапі розвитку податкової системи України актуальним є питання визначення рівня податкової безпеки, і напрямів її розвитку. Нерівномірності фінансової системи в Україні зумовлюються наявністю значних загроз та високим рівнем ризиків у податковій системі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обрана проблематика досить глибоко досліджувалася як у зарубіжній економічній думці, так і у вітчизняній. Зокрема, дослідженню питань податкової системи присвячені праці таких вчених, як А. Цвилій-Букланова, В. Іщенко, Ю. Іванов, Ю. Бережна, Д. Тихонов, В. Коробов, І. Цимбалюк, Д. Олвей. Зазначені науковці вивчали питання сутності податкової безпеки, її рівні, основні чинники, які на неї впливають та індикатори, які її визначають. Однак питання сутності податкової безпеки потребує подальших досліджень.
Метою дослідження є визначення теоретичних аспектів податкової безпеки загроз які на неї впливають та ризиків, які вона може мати.
Виклад основного матеріалу. За наявних соціально-економічних, соціально-політичних умов розвитку суспільства об’єктивною реальністю є те, що усі свідомі суб’єкти господарювання повинні віддавати частину свого доходу для досягнення державою поставлених цілей та вирішення певних завдань, для отримання в майбутньому гарантованих державою суспільних благ.
На сучасному етапі розвитку економічних відносин в умовах глобалізації та інтеграції якісний суспільний розвиток України неможливий без формування податкової безпеки як частини цілісної фінансової та економічної безпеки взагалі у контексті національної безпеки. Оподаткування є сполучною ланкою між економікою країни і бюджетною системою, що здійснює перерозподіл фінансових ресурсів між суб’єктами національної економіки. Податкова безпека є основою економічної безпеки, оскільки без протидії податковим ризикам та загрозам, які впливають на фінансовий стан суб’єктів неможливе досягнення фінансової стабільності, а значить неможливий і поступовий, якісний розвиток національної економіки.
У сучасній науковій літературі немає єдиного підходу до визначення поняття «податкова безпека», їх варіативність свідчить про наявність різних підходів до наукового аналізу відповідного об’єкта. Вітчизняні науковці переважно розглядають податкову безпеку як складову національної чи економічної безпеки, а також як складову фінансової безпеки країни.
Так А. Цвілій-Букланова, розглядає податкову безпеку як підсистему національної безпеки держав, за якої забезпечується гарантований захист і гармонійний розвиток всієї податкової системи держави, можливість податкових інструментів захищати національні інтереси держави, підтримувати соціально-економічну стабільність суспільства, а також формувати достатньо фінансових ресурсів для держави і місцевого управління, успішне протистояння загрозам податкової системи [1, с.5]. В. Іщенко обґрунтовує податкову безпеку як частину фінансової безпеки держави, яка визначається наявністю сформованої податкової системи, оптимальним рівнем оподаткування, що забезпечує достатнє наповнення за рахунок податкових надходжень дохідної частини бюджету для виконання державою своїх функції, а також забезпечує розвиток реального сектору економіки та соціальний захист населення [2, с. 35]. А Ю. Іванов та Ю. Бережна розкривають податкову безпеку як інтегровану підсистему економічної безпеки, яка впливає на фінансове забезпечення всіх її складових: інноваційно-технологічної, інвестиційної, енергетичної, сировинно- ресурсної, продовольчої, соціальної, експортної, імпортної та міжнародно-інтеграційної безпеки [3, с.11].
В зарубіжній науковій літературі, науковці розглядають податкову безпеку як стан економіки та інститутів влади, а також як стан податкової системи. Д. Тихонов у своїй праці розкриває податкову безпеку як стан економіки та інститутів влади, при якому забезпечується гарантоване надходження податкових платежів до бюджету, забезпечується захист національних інтересів, соціальна спрямованість податкової політики, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів [4, с. 16]. А Д. Олвей стверджує, що податкова безпека – це такий стан податкової системи, при якому забезпечується гарантування захисту податкових інтересів держави, бізнесу і суспільства від внутрішніх та зовнішніх загроз [4].
Об’єктивним є те, що усі визначення поняття «податкова безпека» характеризують його як по-перше, стан системи, який має захищати інтереси платників податків як суб’єктів розподілу і перерозподілу ВВП, по-друге, це можливість податкової системи адекватно реагувати на зміни податкової політики держави під впливом певних чинників, по-третє, це здатність чинити опір ризикам та небезпекам, оптимізувати, а за можливості – мінімізувати їх сукупний вплив на усі елементи податкової системи. Тому, на нашу думку, найбільш повним є визначення, що податкова безпека – це такий стан податкової системи держави, що характеризується стійкістю і стабільністю усіх її елементів, передбачає повне находження податкових платежів до бюджету, має стійкість і незалежність, здатність розвиватися і вдосконалюватися, і є спроможною до своєчасного виявлення та запобігання потенційних загроз, а також здатна реалізовувати фіскальну та регулюючу функції податків з метою повного узгодження інтересів держави та платників податків.
Економічний аспект податкової безпеки виражається у мірі наповнення бюджетів фінансовими ресурсами, на це впливають певні чинники: ВВП, рівень інфляції, рівень податкового навантаження, платоспроможний попит населення. Даний аспект реалізується через фіскальну, економічну, соціальну ефективності оподаткування. Правовий аспект полягає у контролі за податковою системою, її відповідністю податковій політиці держави, а також умовам справедливого оподаткування і сплати податків. Соціальний аспект податкової безпеки заключається у мірі захищеності інтересів виробників валового продукту та держави, шляхом узгодження системи справедливого оподаткування, податкових пільг та як наслідок отримання суспільних благ на належному рівні [5]. Також важливим чинником прояву даного аспекту є формування належного рівня «податкової культури» та дисципліни. Держава як регулятивний і один з визначальних суб’єктів податкової системи повинна стимулювати економіку та здійснювати регулювання шляхом встановлення оптимального рівня оподаткування як бізнес сектору так і населення, які несуть відповідальність за порушення податкового законодавства, тим самим визначаючи власний рівень податкової безпеки.
Приймаючи до уваги багатозначність поняття «податкова безпека», складність взаємозв’язків її елементів, а також врахування економічних інтересів суб’єктів господарювання та держави, податкова безпека містить у собі такі рівні [6, с.146]:
- національна податкова безпека (макрорівень) – стан економіки, за якого забезпечується гарантоване надходження податкових платежів у бюджет, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів в умовах мінливого зовнішнього середовища;
- регіональна податкова безпека (мезорівень) – стан оподаткування в регіоні, що визначається рівнем місцевого оподаткування;
- податкова безпека платників податків (макрорівень) – фінансово-економічний стан платника податків, що забезпечує мінімізацію податкових ризиків за умови дотримання податкової дисципліни. Також виступає одним з головних елементів податкового планування. Даний поділ означає, що з податковою безпекою пов’язані інтереси усіх громадян, груп населення, підприємств та організацій.
Сутність податкової системи проявляється у визначення її складових елементів. Визначальний вплив на рівень податкової безпеки становлять її складові, а саме: система оподаткування, принципи оподаткування, система податкових органів, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів податкових відносин.
Як і кожне поняття і явище наукової літератури, для всебічного аналізу податкову безпеку потрібно розглядати через призму її видів, типів, сфер функціонування та моделей побудови. Це дасть можливість більш глибоко охарактеризувати її економічний, правовий та соціальний аспекти. Виконання державою своїх цілей та функцій проявляється через економічний вплив на відносини суб’єктів господарювання, які володіють різною соціальною цінністю і вимагають забезпечення відповідного рівня податкової безпеки, шляхом формування різних варіантів таких відносин. Відповідно до цього, виділяють такі моделі податкової безпеки [7]:
- Ліберальна – держава мінімізує участь у фінансуванні соціальних програм, у пріоритеті підтримка бізнес сектору, зокрема, шляхом зменшення податкового тиску на бізнес, на першому місці політика економічного розвитку над соціальними програмами.
- Соціал-демократична – забезпечення належного рівня податкової безпеки держави та суспільства за допомогою прогресивного оподаткування доходів багатих і соціальну підтримку бідніших верств населення, забезпечується державне фінансування соціальних програм.
- Тоталітарна – переважання інтересів державного сектору над інтересами суспільства, застосування імперативних методів для збільшення податкового тиску.
Податкова безпека є однією із ключових в системі фінансової безпеки країни, через те, що має вплив на усі сфери і ланки фінансової системи. Тобто у разі неналежного рівня податкової безпеки, втрачається рівновага бюджетної, боргової, грошово-кредитної, валютної, інвестиційної та інших безпек. Таким чином, можна прослідкувати взаємозв’язок різних видів безпек із податковою:
- нестабільна податкова безпека має наслідок недоотримання коштів у бюджеті і зростання бюджетного дефіциту, тобто порушення бюджетної безпеки;
- дефіцит ресурсів – погіршення боргової безпеки, оскільки для покриття дефіциту здійснюються запозичення;
- скорочення золотовалютних резервів призводить до погіршення показників монетарної та валютної безпек, а також погіршує авторитет держави на міжнародному рівні;
- постійні коливання кон’юнктури ринку призводять то дестабілізаційних процесів у всій фінансовій системі, а отже, погіршують показники фінансової безпеки в цілому.
Для оцінки рівня податкової безпеки використовуються індикатори (табл.1), які важливі не самі по собі, а як засоби попередження негативних тенденцій та інструменти забезпечення сталого розвитку.
Таблиця 1
Індикатори оцінювання рівня податкової безпеки
Індикатор | Порогове значення | Формула |
Коефіцієнт покриття податковими надходженнями витрат Зведеного бюджету, % | – | Податкові надходження/Витрати Зведеного бюджету *100% |
Рівень сумлінності сплати податків, % | більше 95 | (Податкові надходження – Сума додатково нарахованих пільг)/ Податкові надходження *100% |
Загальне податкове навантаження ,% | – | ( Податкові надходження +Сума ЄСВ)/ ВВП * 100% |
Рівень податкового боргу платників податків, % | менше 5 | Податковий борг/ Податкові надходження * 100% |
Коефіцієнт еластичності | більше 1 | ((ПН2-ПН1)/ПН1)/((ВВП2-ВВП1)/ВВП1) ПН1 – податкові надходження за базовий період; ПН2 – податкові надходження за звітний період |
Рівень тіньової економіки, % | менше 30 | Визначається відповідно до рекомендацій розрахунку рівня тіньової економіки, затверджених Мінекономрозвитку |
Втрати бюджету від пільгового оподаткування | менше 30 | – |
Частка кількості податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, % | – | Сума податкових пільг/Доходи Зведеного бюджету *100% |
Рівень виконання податкових надходжень | більше 1 | Фактичні податкові надходження/Планові податкові надходження |
Коефіцієнт інвестиційної віддачі податкових пільг підприємств з інвестиціями | більше 100 | Сума інвестицій/Сума податкових пільг * 100% |
Джерело: складено автором
Основним джерелом загроз податкової безпеки є податкові ризики, тобто ймовірність виникнення негативних наслідків для податкової системи через недосконалість її функціонування та вплив зовнішніх та внутрішніх чинників. Передумовою виникнення ризиків є загрози, тобто фактично сформовані небезпеки [8, с. 165]. Основна відмінність полягає в тому, що ризики, за умови їх настання можна чітко виміряти, а загрози спонукають до настання ризиків. Податковий ризик можна розглядати із двох підходів: із сторони платника податків та із сторони держави. Відповідно, до першого підходу, податковий ризик – ймовірність понесення фінансових втрат через процес оподаткування. З позиції держави – це ризик недовиконання дохідної частини бюджету і як наслідок неможливість повного виконання покладених на неї функцій.
Основними загрозами податкової безпеки є:
- висока частка тінізації економіки;
- низький рівень фінансової грамотності на податкової культури населення;
- корумпованість у сфері бюджетної системи;
- недосконалість та нестабільність податкового законодавства;
- неефективність використання податкового потенціалу;
- нерівномірність та необґрунтованість розподілу податкового навантаження на різних суб’єктів господарської діяльності;
- відтік вітчизняного капіталу в іноземні економіки;
- неефективна діяльність податкових органів;
- нераціональність здійснення видатків за рахунок податкових надходжень;
- недосконала система податкового планування.
Основними ризиками, податкової безпеки є:
- недоотримання податкових надходжень бюджетами усіх рівні і зростання дефіциту;
- зростання фіскальних злочинів і зловживань;
- недоотримання доходів через надання необґрунтованих податкових пільг;
- недоліки при складанні та поданні податкової звітності та у плануванні діяльності суб’єкта господарювання;
- можливість посилення податкового тиску;
- понесення відповідальності за порушення податкового законодавства (застосування санкцій та штрафів).
Висновок. Отже, податкова безпека є невід’ємною частиною фінансової безпеки держави, є сполучною ланкою між бюджетною сферою та економікою. За умови обмеження впливу загроз і оптимізації управління ризиками податкова безпека гармонізує процес оподаткування, шляхом задоволення інтересів усіх суб’єктів фінансової системи.
Література
- Цвілій-Букланова А. О. Податковий контроль в системі забзпечення податкової безпеки держави / А. О. Цвілій-Букланова. – Омськ, 2011. – 248 с.
- Іщенко В. В. Податкова складова фінансової безпеки держави / В. В. Іщенко. // Вісник економіки транспорту. – 2012. – №37. – С. 35–40.
- Іванов Ю. Б. Податкова безпека: сутність та умови забезпечення / Ю. Б. Іванов, Ю. В. Бережна. // Економіка розвитку. – 2010. – №2. – С. 9–11.
- Тихонов Д. Н. Основи налоговой безопасности / Д. Н. Тихонов. – Москва: Аналитика-Персс, 2002. – 224 с.
- Голіков С. С. Сутність податкової безпеки / С. С. Голіков. // Економічна наука. – 2015. – №9. – С. 129–132.
- Фролов С. М. Навчальний посібник: управління фінансовою безпекою економічних суб’єктів / С. М. Фролов. – Суми: ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”, 2015. – 332 с.
- Виклюк М. І. Економічний зміст податкової безпеки та її складові / М. І. Виклюк. // Світ фінансів. – 2013. – №3. – С. 126–134.
- Лісовий Г. О. Податкова безпека України / Г. О. Лісовий. // Харківський національний університет внутрішніх справ. – 2016. – С. 162–168.