Заніна А. С.

СТИЛІСТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛЕКСИКИ

Анотація:в статті поданий теоретичний матеріал про стилістичні особливості англійської лексики. Також була розглянута стилістична диференціація англійської лексики.

Ключові слова:стиль, лексика, структура.

 

Annotation: In this article can be found theoretical material about stylistic peculiarities of English vocabulary. Stylistic differentiation of English vocabulary was also considered.

Key words:style, vocabulary, structure.

 

Актуальність дослідження: Уміння виділяти необхідну інформацію, закладену в слові, його семантичний і стилістичний компонент, дозволяє знайти різного роду знання – загальнокультурні і специфічні, «зв’язані з історичними, географічними, національними, соціальними та іншими факторами» [5; 60], завдяки яким можна організувати ефективне спілкування, що безпосередньо пов’язано з культурою мови.

Аналіз останніх наукових досліджень свідчить про те, що науковці приділяють неабияку увагу дослідженню стилістичних особливостей лексики. Цю проблему досліджували такі науковці, як Арнольд І.В,  Гвішиани Н.Б., Корунець І. В. та інші.

Мета дослідження: дослідити стилістичні особливості англійської лексики.

Об’єктом наукового дослідження є англійська лексика.

Предметом наукового дослідження: стилістичні особливості англійської лексики.

Завдання дослідження: здійснити збір теоретичної інформації, яка пов’язана з темою та розглянути стилістичні особливості англійської лексики.

Виклад основного матеріалу. Інформація про доречність, чи недоречності вживання мовної одиниці (слова) в тій чи іншій ситуації, про її приналежності до певної сфери спілкування, про характерні тимчасових і територіальних чинниках слова міститься в функціонально-стилістичному компоненті семантики (макрокомпоненті лексичного значення) [4; 88].

Стилістична віднесення слів базується на тому, що багаторазове використання слова в специфічних контекстах, пов’язаних з певною сферою людської діяльності, накладає на нього відомий відбиток, так що надалі воно сприймається, як властивість саме цього контексту. Поряд зі словами, які вживають в будь-яких контекстах, смислова структура яких стилістичного забарвлення не містить, існують значні лексичні шари з обмеженим колом вживання, які використовуються в мові в різних випадках в залежності від умов і ситуації спілкування і приналежності до тих чи інших професійних і соціальних групам. Вивчення стилістичної диференціації лексики включає розгляд особливостей використання лексичних засобів мови в тих чи інших різновидах мови, тобто в тих чи інших функціонально-мовних стилях, і характеристику емоційних та експресивних якостей різних груп слів, оскільки наявність стилістичної обмеженості нерідко, хоча і не завжди (основним винятком є ​​терміни) поєднується з наявністю у слова емоційно-експресивного забарвлення. Стилістично нейтральні слова, навпаки, як правило, мають нульову емоційність. [3; 68]

Функціонально-мовним стилем називають суспільно усвідомлену і нормалізовану сукупність засобів вираження, обумовлену метою і характером спілкування. Функціонально мовної стиль ґрунтується на закріпленому традицією відборі слів, фразеологічних і певною мірою граматичних засобів. Він називається функціональним тому, що особливості його випливають з особливостей функції мови в даній сфері спілкування.

Стильова структура лексики тісно пов’язана з конкретними історичними умовами життя народу, який говорить цією мовою, і тому може бути різною в різних мовах і на різних етапах історії однієї мови. Загальним для всіх літературних мов є лише поділ на книжкову і розмовну мову [2; 264].

Більшість слів мови стилістично не марковані. Стилістично немаркована лексика використовується у всіх формах спілкування і ситуаціях спілкування, незалежно від мети висловлювання. Стилістично маркована лексика – обмежена в своєму застосуванні. Вона може використовуватися окремими групами людей, об’єднаних певною спільністю, функціонування її може бути обмежене певною ситуацією або в часі і т.д. [1; 89]

Арбекова Т. І. пише, що стилістична диференціація лексики проводитися за такими ознаками і відповідно до них виділяються наступні стилістичні угруповання, які вона оформила в таблицю:

 

Стилістична диференціація лексики

Ознака, за яким проводиться Диференціація	Стилістичні угруповання слів, що виділяються за цією ознакою
1.Форма мовної діяльності	a) Лексика, не обмежена формою мовної б) діяльності, лексика усного мовлення, в) книжкова лексика
2.Обстановка мовної діяльності	а) Лексика нейтральна; б) лексика офіційна, в) урочиста, г) неофіційна, д) фамільярна.
3.Емоційно-оцінне ставлення до висловлення	а) Емоційно нейтральна лексика, б) емоційно-забарвлена ​​лексика (передає зневажливе, жартівливе, презирливе ставлення до предмета висловлювання.)
4. Літературний жанр	а) лексика жанрово обмежена; б) лексика поетична, в) публіцистична, г) наукова (терміни), д) канцеляризми
5. Відповідність загальноприйнятим нормам	а) Літературна лексика; б) просторіччя
6. Соціальна спільність людей, які використовують лексику	а) Загальнонародна лексика, б) соціальні жаргони, в) арготизмів
7. Професійна спільність	а) Професійно обмежена лексика; б) професійна: арго, наукові терміни, в) професійний сленг
8. Корпоративна спільність	Корпоративно-необмежена лексика, корпоративний жаргон
9. Територіальна спільність	а) загальнонаціональна, територіально-обмежена лексика; б) територіально – обмежена (діалектизми, локалізми територіальні варіанти національної мови).
10. Час використання	а) Сучасна лексика; б) застаріла (архаїзми,історизм), в)  неологізми:

Стилістичне значення слова в словнику, якими володіє стилістично маркована лексика, вказують на характер емоційного, або асоціативного компонента значення, чи приналежність слова к певній сфері функціонування, чи на його звичність і частотність. [1; 90].

Отже необхідна нам інформація зберігається не тільки в семантичній структурі слова, а й в інших додаткових характеристиках слова, в його стилістичній забарвленості. Слово є стилістичним компонентом значення, або стилістичною конотацією, якщо воно типово для певних функціональних стилів і сфер мови.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. АрбековаТ.И. Лексикология английского языка / Т.И. Арбекова. – М.: Высш. школа, 1977. – 240с.
2. Арнольд И.В., И. В. Лексикология современного английского языка : учеб. пособие / И. В. Арнольд И.В. — 2-е изд., перераб. — М.: НАУКА, 2012. – 376 с.
3. ГвишианиН. Б. Современный английский язык: Лексикология (новый курс дляфилологических факультетов). Modern English lexicology: Vocabulary in use / Н. Б.Гвишиани. – М. : МГУ, 2000. – 256с.
4. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В.И. Шаховский. – Воронеж: Изд-воВоронежского ун-та, 1987. – 193 с.
5. Леонович О. А. Страноведение Великобритании[Текст] : учебное пособие / О. А. Леонович. – 3-е изд.,– М. : КДУ, 2005. – 256с.