У статті розглянуто співпрацю Королівства Норвегія та Королівства Швеція з Україною у сфері захисту довкілля і досліджено програми сприяння, що надаються урядами цих країн нашій державі.

Ключові слова: охорона довкілля, Шведське агентство з міжнародного розвитку та співробітництва, Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та довкілля, Північна екологічна фінансова корпорація.

 This article reviews the environmental collaboration of Norway and Sweden with Ukraine and shows the assistance programs provided by the governments of these countries.

Keywords: environmental protection, Swedish International Development and Cooperation  Agency, Eastern Europe Energy Efficiency and Environmental Partnership, Nordic Environmental Finance Corporation.

 Аналіз останніх досліджень і публікацій. Екологічну політику Норвегії та Швеції, в основному, описано короткими статтями на інформаційних порталах про країни або представлено у вигляді розроблених планів та стратегій діяльності. До цієї теми вітчизняні науковці звертаються рідко, лише у випадках коли це стосується безпосередньої співпраці з Україною, як наприклад А. І. Сташук у статті «Проблемно-орієнтований підхід до впровадження більш чистого виробництва в Україні», де серед загальної характеристики діяльності нашої країни зазначаються проекти, за допомогою яких вона намагається підвищити рівень безпеки промисловості для навколишнього середовища.

Метою статті є дослідження співпраці з питань навколишнього середовища Норвегії та Швеції з Україною

 

На початку грудня 2008 року шведський парламент затвердив Стратегію співробітництва з Україною на 2009-2013 рр. Загальною метою співпраці Швеції з Україною в цілях розвитку на 2009-2013 роки буде посилення євроінтеграційних процесів у сфері демократичного врядування і прав людини та з питань природних ресурсів і навколишнього природного середовища.

У межах останнього Швеція ставить собі за мету наступне:

•  Підвищення спроможності органів влади України у розробці та впровадженні законодавчих актів та регуляторних документів, адаптованих до вимог ЄС у сфері довкілля та клімату;
• Зменшення забруднення повітря, ґрунту й води, а також підвищення енергетичної ефективності [5].

Зараз Україна розробляє нову стратегію в галузі охорони природи на період до 2020 року. На підтримку цієї роботи буде скерована частина допомоги Європейської Комісії та Швеції.

Продовжуючи питання шведських інвестицій, варто зазначити, що в рамках сприяння захисту навколишнього середовища надаватиметься підтримка представникам громадянського суспільства, націлена на вдосконалення їх здатності вести роботу в сфері охорони довкілля. Їх роль полягатиме у моніторингові заходів, що відбуватимуться в діалозі з органами влади, а також в інформуванні широкої громадськості про стан навколишнього середовища та про значення стійкого використання природних ресурсів [4].

Окрім вищезазначеної стратегії співпраця між країнами відбувається в рамках Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва (далі – SIDA), яке є відповідальним за більшість дій та стратегій Швеції щодо допомоги у розвитку країн.

Цілями Королівства Швеція у рамках цієї програми є, по-перше, підвищення можливостей та ефективності українського уряду імплементувати правила та нормативні акти, які є спільними для усіх країн-членів ЄС у сфері захисту навколишнього середовища. По-друге, співпраця спрямовується на зменшення забрудненості повітря, земельних та водних ресурсів, а також підвищення енергоефективності у країні.

Щодо другого напрямку співпраці, який можна вважати основним, варто зазначити, що головні інвестиції, які надходять до України, припадають на очистку стічних вод, переробку відходів та управління процесами, що з цим пов’язані та на використання енергозберігаючих технологій. До фінансування проектів було залучено також інфраструктурну програму Світового банку, яка проводиться у великих містах України [1].  

Діяльність SIDA в Україні можна вважати досить ефективною, адже з 2004 по 2010 роки було здійснено 7 проектів загальною вартістю більше 11 мільйонів євро. Серед них найбільш масштабними стали Проект з реформ міської інфраструктури (2007-2009 роки) та Співпраця між муніципальними технічними фондами (2006-2009 роки). Перший передбачав реформу міської інфраструктури на більш екологічну у Одесі, Чернігові та Івано-Франківську, яка передбачала покращення якості води у містах та приміських водних ресурсів в цілому. Співпраця між муніципальними технічними фондами мала на меті розвиток технічного забезпечення та покращення стану водних ресурсів та переробки відходів. Загалом Агентство вклало у ці проекти близько 7 мільйонів євро [7].

Розглядаючи стан договірно-правової бази, варто зазначити, що з 22  документів (включно з угодами, щодо яких оформлено правонаступництво України), безпосередньо захисту довкілля стосується Меморандум про порозуміння між Міністерством екології та природних ресурсів України (на той час Міністерство охорони навколишнього природного середовища України) та Шведською агенцією охорони довкілля про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища від 21 листопада 2008 року. Його було підписано зважаючи на надання пріоритетного розвитку політики сусідства ЄС як арени діалогу з Україною та забезпечення можливості більшої співпраці у рамках екологічних проектів ЄС.

Головні принципи співпраці та форми її реалізації стисло викладено у статтях 2 та 3. Зокрема, у статті 2 виділено такі пріоритети співпраці: євроінтеграція,  розвиток  в  рамках  законодавства в сфері навколишнього природного середовища та гармонізація з  директивами та законодавством ЄС; реформа  системи  природоохоронних дозволів та використання новітніх технологій;  управління водними ресурсами, повітрям та відходами; покращення ефективності економічних інструментів; моніторинг  стану  навколишнього  природного  середовища  і забруднення; небезпечні відходи та інформаційний  обмін  щодо  стану  навколишнього природного середовища.

У договорі також зазначено, що більшої уваги буде надано питанням,
які становлять  спільний  інтерес  для  України та Швеції,  що  також
сприятиме  досягненню регіональних та міжнародних природоохоронних
цілей [1].

Опосередковано питання захисту навколишнього середовища порушується в Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про оперативне сповіщення про ядерні аварії та обмін інформацією про ядерні установки, а також у Меморандумі про співробітництво між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та Шведським агентством рятувальних служб у галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків.

А саме, у статті 6 Угоди зазначено про те, що кожна Сторона не менше одного разу на рік  передає  другій стороні  інформацію про умови експлуатації всіх ядерних установок,  а також  іншу  технічну  інформацію щодо  цих  установок,  яку  країна-одержувач  цієї інформації може використати для оцінки наслідків можливої аварії на цих установках та  для розробки необхідних заходів для захисту свого населення та навколишнього середовища [6].

У Меморандумі Україна та Швеція, визнаючи потребу співробітництва  в  галузі  запобігання  надзвичайним ситуаціям,  реагування на них, пом’якшення та ліквідації їхніх наслідків, зазначають, що для збільшення спроможності сторін реагувати на наслідки природних та техногенних катастроф буде проводитись моніторинг небезпечних явищ  навколишнього  середовища та небезпечних промислових і природних явищ. Саме останнє потребуватиме поглиблення співпраці у сфері охорони довкілля, що полягатиме у обміні інформацією, технологіями та спеціалістами, проведенні конференцій [2].

Дуже важливим для України є співпраця у рамках Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля. Цей проект був створений за ініціативи Шведського уряду протягом головування Швеції в ЄС в 2009 році та доповнює позики спрямовані на енергоефективність, які надають фінансові організації, в тому числі Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північний інвестиційний банк, Північна екологічна фінансова корпорація та Група Світового банку [11].

У 2011 році головою  Державного агентства з енергоефективності і енергозбереження М. Пашкевичем було повідомлено про те, що Фонд профінансує сім проектів в Україні на загальну суму 137 млн. євро, з яких 31,1 млн. євро буде виділено на грантову допомогу, а інші кошти у вигляді пільгових кредитів. Головною метою тут буде допомога у реалізації проектів у комунальній сфері та теплопостачання. Зокрема буде профінансовано Проект модернізації системи центрального теплопостачання Тернополя (загальна вартість 16,1 млн. євро плюс грантова допомога – 5 млн.); Проект модернізації підприємств централізованого опалювання десяти муніципалітетів середнього масштабу (загальна вартість 10 млн. євро, грант – 0,5 млн. євро); Проект модернізації системи центрального теплопостачання Житомира (загальна вартість 15,7 млн. євро, грант – 5 млн. євро); Проект модернізації ТЕЦ Львова (загальна вартість 34,3 млн. євро, грант – 10 млн. євро); Проект модернізації систем водопостачання і стічних вод Миколаєва (загальна вартість 40 млн. євро, грант – 5,1 млн. євро); Проект реконструкції систем центрального теплопостачання міста Рівне (загальна вартість 2,95 млн. євро, грант – 0,5 млн. євро) та Енергоефективний проект системи теплопостачання Запоріжжя (загальна вартість 18,1 млн. євро, грант – 5 млн. євро) [16].

Ключовими цілями Фонду є: підвищення енергоефективності, значне скорочення викидів CO² та інших викидів парникових газів, підвищення економічної конкурентоспроможності та економічного управління активами. Власне цей проект було ініційовано Швецією у зв’язку з великою енергоємністю України, що згідно з офіційними даними втричі перевищує ЄС та у 2,5 рази середній світовий показник.

Прямим ефектом, який наступає з часу впровадження програми є скорочення витрат на електроенергію, мазут, природний газ та інші традиційні для України джерела палива. У подальшому можна буде досягти покращення виробничих потужностей та підвищити доходи: згідно Кіотського протоколу торгівля дозволами на викиди також може підвищити доходи у випадку значного збереження енергоресурсів [10].

Щодо діяльності Норвегії в Україні варто зазначити, що основні сфери співпраці між країнами визначено на офіційний сторінці Королівства Норвегія в Україні, де визначено, що «Посольство Королівства Норвегія в Києві звертає особливу увагу на таку діяльність в Україні: риба та морепродукти, телекомунікації, інформаційні технології, кораблебудування, туризм, використання відновлюваної енергії, забезпечення енергетичної ефективності, видобуток паливних корисних копалин (нафти, газу та вугілля).» [20]. Проте сьогодні, на відміну від шведсько-української співпраці, немає договору, який би стосувався безпосередньо спільної діяльності держав із захисту природного середовища.

Вартими уваги є такі проекти, які проводяться з Норвегією в Україні: утилізація протипіхотних мін, норвезько-український проект «Екологічно чисте виробництво, енергозбереження та поліпшення стану навколишнього середовища у промисловому секторі України» і навчально-практична програма «Чисте виробництво та енергоефективність. Норвезька модель».

Щодо першого варто згадати, що він розпочався в кінці 2011 року і триває до сьогодні. Після модернізації комплексу зі знищення протипіхотних мін типу ПФМ, відомих як міни-метелик, здійсненної за підтримки Уряду Норвегії в 2011-2012 роках, у даний час річна екологічно безпечна утилізаційна потужність заводу становить 1,2 млн. мін ПФМ.

Станом на 18 березня 2013 року проект перебував на етапі, коли передбачались: утилізація 366,000 одиниць легкої і стрілецької зброї і 76,000 тонн боєприпасів, знищення 3 мільйонів протипіхотних мін. 9 квітня підприємство  разом з Агентством з матеріально-технічного забезпечення НАТО організувало візит для членів НАТО та країн-партнерів. З норвезької сторони у візиті взяв участь Аташе з питань оборони Хокон Льокен [14].

Програма «Екологічно чисте виробництво, енергозбереження та поліпшення стану навколишнього середовища у промисловому секторі України» забезпечується Норвезьким товариством технічних та наукових спеціалістів і фінансується урядом Норвегії.

Для забезпечення діяльності та життєздатності програми необхідно вжити таких заходів: навчання фахівців українських підприємств різних форм власності; навчання українських інструкторів для подальшого використання методів у промисловому секторі; заснування структури, що слугуватиме базою для українських інструкторів, координуючи поширення та впровадження ідей Програми в установах та організаціях [15; 19].

4-6 липня 2011 року було проведено першу сесію навчально-практичної Програми «Чисте виробництво та енергоефективність. Норвезька модель». Метою Програми є кількісне зниження та якісне покращення викидів підприємств задля оздоровлення водних ресурсів Дніпровського басейну, спільний пошук рішень щодо покращення економічної та екологічної ситуації на підприємствах-учасниках, передача передового досвіду у сфері чистого виробництва та знань щодо підготовки бізнес-планів за діючими критеріями вітчизняних та зарубіжних банків.

Пілотні проекти включають в себе проведення повного екологічного аудиту підприємства, а також передбачають співфінансування зі сторони підприємства. Реалізація цих проектів дозволить зменшити (на 70 – 90% або, як мінімум, на 60%) забруднення, що надходять зі стічними водами, виконати всебічне дослідження умов і можливостей (фінансових, управлінських, адміністративних, технічних та ін.) реалізації проектів з капітального будівництва локальних очисних споруд і зробити оцінку економічної вигоди, отриманої підприємствами в результаті будівництва таких споруд та поширити отриманий у рамках діяльності Проекту позитивний досвід такого впровадження [13].

Окрім того, існують окремі проекти, на які Україні надається норвезьке фінансування. Наприклад, у 2007 році, в рамках Північної екологічної фінансової корпорації (далі – NEFCO) на програму з поширення енергозберігаючих технологій було виділено більше 1,5 млн. норвезьких крон. Для ефективнішого планування використання енергетичних ресурсів у Івано-Франківській області було виділено 1,1 млн. крон, окрім того, додатково було надано 0,9 млн. на проведення навчальних семінарів, які б розкрили суть та важливість використання відновлюваних джерел енергії. Також уряд Норвегії надав по 1,5 млн. крон на покращення енергоефективності української промисловості та приватних житлових будинків. В рамках WWF Україна отримала 3 млн. норвезьких крон для захисту природнього середовища Карпат [8].

У 2009 році до списку було додано фінансування досліджень за змінами клімату – 1,2 млн. крон, вдосконалення новобудов у питаннях енергозбереження – 1,8 млн. крон і збільшено кількість надходжень на проект перебудови української промисловості на більш «дружню природі» [9].

Окрім безпосередньо двосторонньої співпраці, Норвегія, Швеція та Україна співпрацюють у рамках NEFCO. Рамкову угоду з цього приводу було підписано 17 вересня 2009 року. Вона визначає головні питання співпраці країн та стосується проблем оподаткування, конвертації валют та переказу коштів, режиму стосовно проектів, публічних тендерів, статусу та режиму діяльності Північної екологічної фінансової корпорації, його привілеїв та імунітетів, а також вирішення можливих спорів між сторонами.

Відповідно до цієї угоди NEFCO може здійснювати діяльність на території України, яка передбачена статутом, зокрема позичати  кошти  згідно із законами та нормативно-правовими актами України. Корпорація,  на основі своєї оцінки проекту може вирішувати,  чи надавати фінанси на його підтримку, й на яких умовах (стаття 2). Україна у свою чергу, згідно статті 5, зобов’язується забезпечувати сприятливий режим для фінансування та інвестицій [3].

Варто зазначити, що на початку 2013 року Швеція від імені Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва та NEFCO виділила 40 млн. шведських крон на розвиток муніципальних енергозберігаючих проектів. Кошти буде спрямовано через програму DemoUkrainaDH, діяльністю якої спільно керують NEFCO та Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

За словами Ебби Аурель, Програмного менеджера зі співпраці у Посольстві Швеції у Києві, однією з головних цілей для Шведської стратегії розвитку співпраці з Україною є досягнення покращення стану довкілля через інвестування у програми з енергоефективності. Вона додала, що саме проекти, які підтримуються DemoUkrainaDH, ефективно сприяють досягненню цілей, які поставили перед собою країни.

Головним чином реформування стосуватиметься модернізації бойлерних установок та відповідних трубопровідних систем, що сприятиме збереженню теплової енергії.  Пріоритет буде надаватись також технічним засобам, які будуть надавати можливість виробляти тепло та електрику за рахунок переробки відновлюваних джерел. 

Фінансування програм допоможе досягти зменшення викидів діоксину карбону, оксидів сульфуру та нітрогену в атмосферу, а також зменшить витрати країни на енергетичні витрати, що позитивно вплине на економіку.

Загалом потрібно відзначити, що Україна поставила перед собою за мету до 2020 року, користуючись можливостями, які відкривають інвестиції, збільшити частку використання відновлюваних джерел до 20% [18].

Прикладом реалізації програм NEFCO та Шведського агентства з міжнародного розвитку є зустріч Житомирського міського голови Володимира Дебоя із Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Темником, Послом Королівства Швеція в Україні Стефаном Гуллгреном, керівництвом Шведської водної асоціації, SIDA, NEFCO у рамках подальшої співпраці та реалізації проектів у м. Житомирі. Власне обговорюваний проект передбачає встановлення енергоефективного обладнання для очистки стічних вод, який забезпечить економічний ефект у розмірі близько 3 млн. грн. на рік [12].

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА

1. Меморандум про порозуміння між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Шведською агенцією охорони довкілля               про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища від 21.11.2008[Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/752_052. – Назва з екрану.
2. Меморандум  про співробітництво між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та Шведським агентством рятувальних служб у галузі  запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків[Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/752_018. – Назва з екрану.
3. Рамкова угода між Урядом України та Північною екологічною                     фінансовою корпорацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_999. – Назва з екрану.
4. Стратегія співробітництва Швеції з Україною в цілях розвитку на 2009-2013 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/torg_econ_vidn/swe/4961.html. – Назва з екрану.
5. Угода між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про співробітництво у сфері розвитку  від 06.12.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/752_054. – Назва з екрану.
6. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про оперативне сповіщення про ядерні аварії та обмін інформацією про ядерні установки від від 23.03.1999 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/752_006. – Назва з екрану.
7. Project list Ukraine [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.sida.se/PageFiles/5842/Project_list_Ukraine_March09%5b1%5d.pdf. – Title from the screen.
8. Projects in  Ukraine supported by the Norwegian Ministry of Foreign Affairs in 2007 [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.regjeringen.no/upload/UD/Vedlegg/Sikkerhetspol/pro_ukraine07.pdf. – Title from the screen.
9. Projects in Ukraine supported by the Norwegian Ministry of Foreign Affairs in 2009 (Updated August 2009) [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.regjeringen.no/upload/UD/Vedlegg/Sikkerhetspol/Prosjekter/ukraine_projects09.pdf. – Title from the screen.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. E5P – Загальна інформація, грудень 2011[Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://demo-dh.org.ua/uk/zavantazhennya/summary/2-about-e5p/3-brief-e5pukr.html. – Назва з екрану.
2. Інформація про E5P[Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://demo-dh.org.ua/uk/faq/46-information-about-e5p.html. – Назва з екрану.
3. Мінрегіонбуд та Швеція підтримують реалізацію енергоефективний проектів у Житомирі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://newsper.net/ua/article/region-ua/3/theme/50?id=2079384&date=2013-02-15. – Назва з екрану.
4. Перша сесія навчально-практичної Програми «Чисте виробництво та енергоефективність. Норвезька модель», 4-6 липня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://www.undp-gef-dnipro.com/index.php?option=com_content&view=article&id=39&Itemid=13&lang=ru. – Назва з екрану.
5. Проект з утилізації протипіхотних мін набирає оберти http://www.norway.com.ua/News_and_events1/NATO-artikkel/. – Назва з екрану.
6. Сташук А. І. Проблемно-орієнтований підхід до впровадження більш чистого виробництва в Україні [Текст] / А.І. Сташук // Екологічні науки: Прикладна екологія. – К.: Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2012. – №2. – С. 51-60
7. Фонд E5P виділить Україні 137 млн. євро на проекти енергоефективності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : http://economics.unian.net/ukr/news/110415-fond-e5p-vidilit-ukrajini-137-mln-evro-na-proekti-energoefektivnosti.html. – Назва з екрану.
8. Democracy and the environment at the centre of Sweden’s development assistance [Electronic Resource]. – Mode of access : URL :  http://www.sida.se/English/Countries-and-regions/Europe/Ukraine-/Our-work-in-Ukraine/. – Title from the screen.
9. Sida allocates funds for Ukrainian energy saving projects [Electronic Resource]. – Mode of access : URL :  http://www.nefco.org/news/sida_allocates_funds_for_ukrainian_energy_saving_projects. – Title from the screen.
10. Tekna [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.mafi.com.ua/uk/international-activity/tekna. – Title from the screen.
11. Trade and economic cooperation [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.norway.com.ua/Embassy/info/Innovation_Norway/. – Title from the screen.