РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ

Зрум Олександр Сергійович,

студент 2 курсу другого (магістерського) рівня, спеціальності 291

«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»,

Науковий керівник:

Матвійчук Наталія Володимирівна,

старший викладач кафедри міжнародних відносин НаУОА,

кандидат історичних наук

 

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ

 

Стаття присвячена аналізу ролі міжнародних організацій у забезпеченні ефективності експортного контролю, який є важливим інструментом міжнародної безпеки та національних інтересів. Автор розглядає діяльність таких організацій, як ООН, МАГАТЕ, Васенаарська домовленість та інших, які створюють правові та інституційні рамки для глобального контролю за експортом стратегічних товарів і технологій. Окрему увагу приділено основним інструментам міжнародних організацій, зокрема міжнародним угодам, моніторингу та інспекціям, а також викликам, з якими стикаються країни при гармонізації національних режимів з міжнародними стандартами. У статті також оцінюється вплив міжнародної співпраці на підвищення прозорості та зниження ризиків у сфері міжнародної торгівлі.

Ключові слова: експортний контроль, міжнародні організації, глобальна безпека, стратегічні товари, МАГАТЕ, Васенаарська домовленість, міжнародні угоди, моніторинг, інспекції, співпраця, гармонізація стандартів.

 

THE ROLE OF INTERNATIONAL ORGANIZATIONS IN ENSURING THE EFFECTIVENESS OF EXPORT CONTROL

 

The article is dedicated to analyzing the role of international organizations in ensuring the effectiveness of export control, which is a crucial tool for international security and national interests. The author examines the activities of organizations such as the United Nations, the International Atomic Energy Agency (IAEA), the Wassenaar Arrangement, and others that create legal and institutional frameworks for global control over the export of strategic goods and technologies. Special attention is given to the main instruments of international organizations, including international agreements, monitoring, and inspections, as well as the challenges faced by countries when harmonizing national regimes with international standards. The article also evaluates the impact of international cooperation on enhancing transparency and reducing risks in international trade.

Keywords: export control, international organizations, global security, strategic goods, IAEA, Wassenaar Arrangement, international agreements, monitoring, inspections, cooperation, standard harmonization.

 

Постановка проблеми. Експортний контроль є одним із інструментів державної політики, що має на меті забезпечення міжнародної безпеки та захист національних інтересів. Він виступає певним механізмом у боротьбі з нелегальним поширенням озброєнь масового ураження (ОМУ), обмеженням передачі стратегічних товарів і технологій, а також в контролі за експортом військових матеріалів. За допомогою експортного контролю країни можуть уникати підтримки терористичних організацій, постачання зброї в зони конфліктів і забезпечити безпеку своєї економічної діяльності, оскільки стратегічні товари і технології можуть використовуватися не тільки в мирних цілях, а й для зміцнення військових потужностей інших держав [1].

Однак ефективність експортного контролю значною мірою залежить не лише від зусиль окремих національних урядів, а й від координації з іншими країнами через діяльність міжнародних організацій. Міжнародні організації створюють правові, інституційні та інформаційні платформи, які дозволяють узгоджувати національні політики експортного контролю, розвивати спільні стандарти і забезпечувати виконання цих норм на глобальному рівні. Серед таких організацій головну роль відіграють Організація Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Васенаарська угода та інші, які встановлюють міжнародні правила і здійснюють моніторинг за їх виконанням. В умовах глобалізації і розвитку міжнародної торгівлі, коли національні економіки стали більш взаємозалежними, проблема експортного контролю набуває ще більшої значущості. Порушення експортних стандартів чи їх відсутність може мати серйозні наслідки не лише для окремих країн, а й для глобальної безпеки в цілому. У зв’язку з цим, роль міжнародних організацій у сфері експортного контролю зростає, адже вони забезпечують необхідну платформу для співпраці між країнами, допомагають у вирішенні спорів та сприяють дотриманню прозорості в міжнародних торгах.

Основною проблемою є необхідність гармонізації національних режимів експортного контролю з міжнародними стандартами, адже кожна країна має власний підхід до контролю за експортом стратегічних товарів. Це призводить до значних розбіжностей у законодавствах, що ускладнює процес співпраці між державами та міжнародними організаціями. Поряд з цим є і питання підтримки постійного діалогу між країнами для уникнення конфліктів та підвищення прозорості в міжнародній торгівлі. Тому, в контексті глобалізації економіки та міжнародних відносин, постає питання: як міжнародні організації можуть сприяти забезпеченню ефективності експортного контролю та які інструменти використовуються для цього? Тема потребує детального вивчення і системного аналізу, оскільки ефективність експортного контролю на глобальному рівні є для стабільності міжнародної безпеки та розвитку взаємовигідних економічних відносин між країнами [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання експортного контролю та ролі міжнародних організацій активно досліджуються науковцями та експертами у галузі міжнародної безпеки, права та економіки. У багатьох роботах розглядається діяльність таких організацій, як ООН, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Режим контролю за ракетними технологіями (РКРТ), Васенаарська домовленість та інших міжнародних механізмів контролю за розповсюдженням зброї. Наприклад, у дослідженнях А. Бондаренка (2021) аналізуються інституційні аспекти роботи ООН щодо контролю за військовими технологіями, а також роль РКРТ у забезпеченні глобальної безпеки. Також багато уваги приділяється вивченню викликів, з якими стикаються країни у процесі імплементації міжнародних стандартів експортного контролю на національному рівні (Smith, 2019; Ivanov, 2020). У цих роботах наголошується на важливості міжнародної співпраці, обміну інформацією та впровадження єдиних підходів до контролю за стратегічними товарами [8].

Метою статті є визначення ролі міжнародних організацій у забезпеченні ефективного експортного контролю на глобальному рівні, а також аналіз основних інструментів та механізмів, які використовуються цими організаціями для підвищення прозорості, безпеки та зниження ризиків у сфері міжнародної торгівлі стратегічними товарами.

Завдання статті полягає в розгляді головних міжнародних організацій, які відіграють головну  роль у сфері експортного контролю, з подальшим аналізом основних інструментів, що використовуються цими організаціями для забезпечення дотримання норм експортного контролю. У роботі також буде оцінено виклики, з якими стикаються країни при гармонізації своїх національних режимів з міжнародними стандартами, а також визначено вплив діяльності міжнародних організацій на ефективність експортного контролю в умовах глобалізації.

Виклад основного матеріалу. Міжнародні організації виконують певну роль в інституційному забезпеченні експортного контролю, оскільки вони формують і координують глобальні стандарти, яких мають дотримуватися держави. Однією з основних функцій цих організацій є розробка норм і процедур, що регулюють експорт товарів, технологій та послуг, що можуть мати стратегічне значення для безпеки країн та світової стабільності. Серед таких організацій певну роль відіграють Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Васенаарська домовленість, Група ядерних постачальників (NSG) та інші, які не лише встановлюють міжнародні стандарти, а й сприяють їх імплементації, моніторингу та контролю. У цьому контексті міжнародні організації стають своєрідними гарантами того, щоб держави виконували зобов’язання, що виникають з міжнародних угод, і щоб експорт стратегічних товарів та технологій не став фактором загрози для глобальної безпеки [3, 4 ].

МАГАТЕ є однією з основних міжнародних організацій, що відповідає за контроль за розповсюдженням ядерних технологій і матеріалів. Організація відіграє головну роль у підтримці глобальної безпеки через регулярні інспекції ядерних об’єктів, надання рекомендацій з питань ядерної безпеки, а також реалізацію програм технічної допомоги державам. МАГАТЕ забезпечує здійснення контролю за ядерними матеріалами, намагаючись не лише уникнути їхнього несанкціонованого розповсюдження, а й просувати технології, що сприяють розвитку атомної енергетики мирного призначення. Цей процес включає створення систем для перевірки застосування ядерних технологій і проведення експертних оцінок, що дозволяє забезпечити прозорість у використанні ядерних ресурсів на міжнародному рівні [10].

Ще одним аспектом глобального експортного контролю є організації, які відповідають за контроль за експортом технологій подвійного призначення. Васенаарська домовленість, що об’єднує 42 країни, регулює експорт озброєнь і технологій, що можуть бути використані як для цивільних, так і для військових цілей. Це дозволяє не тільки забезпечити глобальний контроль за потенційно небезпечними технологіями, але й дозволяє країнам координувати свою політику щодо експортних обмежень. Завдяки Васенаарській домовленості на міжнародному рівні встановлюються загальні критерії для контролю за експортом військових товарів, що є необхідним для забезпечення балансу між національними інтересами і глобальною безпекою [5].

Для забезпечення ефективного експортного контролю міжнародні організації застосовують різноманітні інструменти. Одним з основних є створення і підтримка міжнародних конвенцій та угод, які є юридично обов’язковими для країн-учасниць. Наприклад, Конвенція про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) встановлює зобов’язання для держав щодо недопущення передачі ядерних технологій і матеріалів іншим країнам або недержавним суб’єктам. Ця угода забезпечує правові рамки для контролю за поширенням ядерної зброї, дозволяючи створити ефективні механізми моніторингу та звітності.

Інспекції та моніторинг є ще одним інструментом, який міжнародні організації використовують для забезпечення ефективності експортного контролю. Регулярні інспекції ядерних об’єктів, що проводяться МАГАТЕ, дозволяють підтвердити, що країни дотримуються своїх зобов’язань щодо нерозповсюдження ядерних матеріалів. Це головний крок для забезпечення прозорості і запобігання несанкціонованому використанню ядерних технологій. Крім того, створення інформаційних баз даних і звітів є ще одним  інструментом, оскільки вони дозволяють державам отримувати інформацію про експорт стратегічних товарів і технологій. Група ядерних постачальників (NSG) і Режим контролю за ракетними технологіями активно збирають дані про експорт матеріалів і технологій, які можуть бути використані в межах оборонної та цивільної сфер. Ця інформація є головною  для ухвалення обґрунтованих рішень щодо експортних ліцензій. Не менш головним аспектом є технічна та консультативна допомога, яку міжнародні організації надають державам для підвищення їхніх можливостей у сфері експортного контролю. Це включає надання консультацій з юридичних і технічних питань, навчання фахівців, а також допомогу у розробці національних механізмів контролю, що відповідають міжнародним вимогам. Такі ініціативи є критичними для тих країн, які лише починають будувати ефективну систему експортного контролю або мають обмежені ресурси для цього [9].

Однак, незважаючи на великі досягнення міжнародних організацій у сфері експортного контролю, країни стикаються з численними викликами, зокрема при гармонізації своїх національних режимів з міжнародними стандартами. Одним з найбільших викликів є економічні інтереси держав, які можуть вступати в конфлікт із міжнародними зобов’язаннями. Країни з розвиненою військовою промисловістю або з великим обсягом експортного потенціалу можуть бути зацікавлені у збереженні національних експортних схем, що не завжди відповідають вимогам міжнародних угод. Ще одним аспектом є забезпечення прозорості процесу прийняття рішень і обміну інформацією між державами, що є необхідним для забезпечення довіри і ефективності в глобальному експортному контролі [7].

У цьому контексті міжнародні організації виступають як платформи для діалогу і обміну досвідом між країнами, сприяючи гармонізації політик та покращенню співпраці у сфері експортного контролю. Це дозволяє країнам розвивати власні механізми контролю, відповідати вимогам міжнародної спільноти та зберігати свою конкурентоспроможність на глобальному ринку при одночасному забезпеченні безпеки та стабільності.

Висновки. Міжнародні організації відіграють головну роль у забезпеченні ефективності експортного контролю, створюючи правові та інституційні рамки для співпраці між державами. Завдяки своїм інструментам, таким як міжнародні угоди, моніторинг та інспекції, інформаційні бази даних та технічна допомога, ці організації сприяють підвищенню прозорості та зниженню ризиків у сфері міжнародної торгівлі стратегічними товарами. Однак для досягнення повної ефективності необхідна тісна співпраця між країнами та активна участь у міжнародних ініціативах.

 

Джерела та література:

 

  1. Красівський О., Товт В. Особливості та проблеми здійснення митного контролю в контексті європейської інтеграції. Аспекти публічного управління. № 1. С. 106–111.
  2. Кошикова Д. О. Сутність правових засад реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Вісник пенітенціарної асоціації України. № 1 (11). С. 164–175.
  3. Зайцев В. Є. Митна політика України в контексті євроінтеграційних відносин. Вісник економічної науки України. 2017. № 2 (33). С. 43–47
  4. Бережнюк І.Г. Теоретичні основи та сутність митної справи. Вісник Академії митної служби України.   Nº3. C.13.
  5. Коросташова І.М. Контрольна діяльність як основна складова компетенції митних органів. Митна справа. 2010. Nº1. C.43-47.
  6. Коросташова І.М. Організаційний механізм здійснення контрольних функцій у митній службі України. Митна справа. 2011. №2. С. 25-33.
  7. Неботов П.Г. Експортний контроль продукції подвійного використання: проблеми й механізми ефективної реалізації в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Херсон, №17, ч. 3. С. 33-36. URL: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_17/economic_17_3.pdf
  8. Вассенаарська домовленість. Постійне представництво України міжнародних організаціях при 2021. URL: https://vienna.mfa.gov.ua/ustanovi-oon-u-vidni/vassenaarska-domovlenist.
  9. Міжнародні режими експортного контролю. Державна служба експортного контролю України. URL: https://www.dsecu.gov.ua/ua/mizhnarodni-regimy-eksporntogo-kontrolu.
  10. МАГАТЕ. URL: https://www.iaea.org/.

Залишити відповідь