У  статті розглянуто тенденції процесу децентралізації у Рівненській та Хмельницькій областях. Подано інформацію щодо діяльності офісів реформ у Рівненській та Хмельницькій областях. Також проаналізовано результати соціологічного опитування щодо інформаційне забезпечення процесів децентралізації жителів цих областей.

Ключові слoвa: децентралізація, територіальні громади, офіс реформ, інформаційне забезпечення. 

За останні два роки в Україні відбулись значні державотворчі зміни. Одним з джерел постійного поглиблення політичної та економічної кризи в Україні є надмірна концентрація влади на вищому рівні управління. В Україні розпочався процес децентралізації влади, що дозволить зміцнити територіальну цілісність країну, водночас даючи кожному регіону додаткові владні повноваження. Процес децентралізації допоможе підтримувати політичну систему розподілу влади серед більш широкого кола політичних партій, кожна з яких вважає, що він має деяку відчутну частку в системі. І це говорить на сподівання людей і громад, які просто хочуть, щоб уряд був ближче і більш оперативно реагував на їхні потреби. У сучасних умовах, інформаційне забезпечення децентралізації, яке полягає у обробці та зборі інформації, необхідних для прийняття рішень набуває нового значення. Актуальним стає питання вдосконалення процесів одержання, прийняття, використання, передачі, зберігання інформації яка є базою інформаційного забезпечення. Інформаційне забезпечення активізується через розповсюдження інформації про децентралізацію, через офіційні веб-сайти областей для забезпечення прозорості та відкритості.

Aнaліз oстaнніх дoсліджень і публікaцій. Дослідження та розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань суспільством яка була використана в процесі написанні наукової статті, і при написанні ми розглянули підручники, навчальні посібники як українських, так і іноземних авторів таких як: В.Б. Авер’янов, Г.В. Атаманчук, І.П. Бутко, В.М. Вакуленко, Т. Вюртенбергер, Д. Гібсон, Б. Гурне, Ж-Ф. Девемі, О.С. Ігнатенко, В.М. Князєв, А.А. Коваленко, В.В. Копєйчиков, Д. Кохен, А.В. Крусян, Ж. Литвак, В.І. Луговий та ін.

Мета статті: визначити регіональні механізми інформаційного забезпечення децентралізації влади у Рівненській та Хмельницькій областях.

Виклад oснoвнoгo матеріалу дослідження. Децентралізація – це процес передачі деяких повноважень від державних органів влади до місцевих органів влади. В Україні вже два роки йде процес децентралізації, у кожній області створюють все нові і нові територіальні громади. В Рівненській та Хмельницькій областях також активно розпочався процес децентралізації.

У Рівненській області об’єднаних територіальних громад схвалених обласною радою – 45, об’єднаних територіальних громад включених до проекту розпорядження – 33, станом на 1 березня 2016 року у Рівненські області створено 8 територіальних громад [1]. У новостворених територіальних громад Рівненської області вже обрали голів та депутатів.

У Хмельницькій області об’єднаних територіальних громад схвалених обласною радою – 54, об’єднаних територіальних громад включених до проекту розпорядження – 40. станом на 1 березня 2016 року у Хмельницькій області створено 22 територіальні громад [2].

Територіальні громади у цих регіонах створюються, існують паспорти створених територіальних громад, всі дані про новостворені об’єднанні територіальні громади, можна дізнатись з офіційних сайті децентралізації влади, або з офіційних сайтів Рівненської та Хмельницької обласних держаних адміністрацій (ОДА) та з офіційних сторінок офісів реформ. Новостворені територіальні громади своїх сайтів ще не мають.

Якщо аналізувати інформаційне забезпечення на офіційних сайти Рівненської та Хмельницької обласних державних адміністрацій (ОДА), то на їх сайтах висвітлюється велика кількість інформації щодо процесу децентралізації як в Україні так і в областях, існують на сайтах розділи «Децентралізація влади», а також посилання на офіційні сайти «Офіс реформ» у регіонах, де населення може дізнаватись інформацію з цих сайтів яка буде для них корисна. Якщо ж говорити про Рівненські та Хмельницькі районні державні адміністрації (РДА) то можна сказати, що на сайтах висвітлюються новини, але не всі районні державні адміністрації повністю наповненні інформацією, щодо децентралізації. Було би дуже доречно та добре, якби новостворені об’єднанні територіальні громади створили свої офіційні сайти, де жителі новостворених громад були би проінформовані. Так як ні в Рівненській, ні Хмельницькій областях жодна новостворена громада не створила свій офіційний сайт.

В Рівненській та Хмельницькій областях були створені офіси реформ, на сьогодні активно до роботи офісів реформ долучаються волонтери. Якщо говорити про результати децентралізації в Рівненській та Хмельницькій областях, є те, що громади почали обговорювати питання децентралізації, переваги та недоліки, не тільки у своїх кабінетах але і за «круглими столами», також в звичайному середовищі, в транспорті, на роботі, в магазинах.

Офіси реформ у Рівненській та Хмельницькій області розпочали роботу з весни 2015 року, створені згідно з Меморандумом про узгодження мети діяльності у впровадженні реформи місцевого самоврядування між Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Мета Офісів – надання організаційної, консультаційної, інформаційної допомоги для  забезпечення реалізації реформи децентралізації на місцевому рівні.

Офіс реформ у Рівненській області був створений для перспективного формування територіальних громад Рівненщини [3]. Рівненський офіс реформ з питань децентралізації працює впевнено, налагоджує усі зв’язки з Рівненською обласною державною адміністрацією (ОДА) та Рівненськими районними державними адміністраціями (РДА). Офіс реформ у Хмельницькій області був створений для перспективного формування територіальних громад Хмельниччини [4]. На сьогодні ці офіси вдало функціонують. Офіси реформ мають посилання на свої офіційні сторінки на сайті Хмельницької обласної держаної адміністрації (ОДА) та на facebook-сторінках, а також на офіційному сайті реформи децентралізації.

Процес децентралізації, створення нових територіальних об’єднаних громад знаходиться в плановому режимі. У всіх сільських радах, обговорюється формат об’єднання. Серед негативних моментів, як зазначив в своєму інтерв’ю голови офісів реформ в Рівненській та Хмельницькій областях, є спротив деяких керівників, і те, що населення за два роки з початку реформу децентралізації, мало проінформоване. Наслідками виступає те, що багато населення не розуміють всієї сутності проведення реформи децентралізації на місцях Але головна мета – це є забезпечення якості та доступності інформації для населення, щоб населення було повністю проінформоване.

Для більш точного уявлення, чи справді в регіонах така критична ситуація з поінформованістю населення щодо процесу децентралізації та звідки громади дізнаються про цей процес, нами було проведено соціологічне опитування.

Об’єктом соціологічного дослідження є жителі Рівненської та Хмельницької областей.

Предмет дослідження: інформаційне забезпечення процесів децентралізації у Рівненській та Хмельницькій областях.

Мета дослідження: дізнатись чи у Рівненській та Хмельницькій областях функціонує інформаційне забезпечення і чи проінформовані жителі даних областей щодо процесу децентралізації у їхніх регіонах.

Завдання дослідження:

• Дізнатись думку населення даних регіонів, чи підтримують вони децентралізацію;
• Визначити ступінь поінформованості населення щодо утворених нових територіальних громад;
• Дізнатись звідки населення дізнається інформацію щодо новин децентралізації.
• Дізнатись думку населення щодо змін у їх населених пунктах після початку реформи децентралізації

Ми використовували метод опитування – це пояснюється тим, що вербальна інформація, отримана цим методом, легше піддається кількісній обробці ніж невербальна. Для проведення опитування нами було залучено 100 жителів Рівненської та Хмельницької областей. Анкета передбачена для самостійного заповнення у ній 10 запитань.

У першому питанні ми дізнавались чи підтримують реформу децентралізації влади в Україні. Питання включало в себе три відповіді «так», «мені байдуже», «ні». 66 респондентів відповіли, що підтримують реформу децентралізації, 21 відповіли, що їм байдуже, та 13, що не підтримують реформу децентралізації (див. Рис. 1).

         Рис. 1. Діаграма до питання «Чи підтримуєте Ви реформу децентралізації влади в Україні?» [власні напрацювання]

У другому питанні ми дізнавались наскільки респонденти проінформовані щодо реформи місцевого самоврядування в Україні (децентралізації). Це питання включало в себе п’ять відповідей, та респондент сам міг висловити свою думку, такі питання: «достатньо проінформований (а)», «дещо знаю, але особисто не цікавився (-илась)», «дещо чув(-ла) зі ЗМІ», «мене це не цікавить», «нічого не знаю і не чув(-а)». 14% респондентів достатньо проінформовані, щодо процесу децентралізації, 39% достатньо знають, але особисто не цікавились, 32%, чули інформацію зі ЗМІ, 6%респондентів не цікавить інформація про реформу децентралізації в Україні і 9% нічого не знають і нічого не чули (див. Рис. 2).

Можемо зробити висновок, що все таки про реформу децентралізації населення регіонів знає і більшість населення ознайомлюються із цією інформацією через ЗМІ. Таким чином, для населення існує достатньо інформаційних інструментів щодо процесу децентралізації та достатньо проінформоване, але більшість з них просто не цікавиться даним питанням.

Рис. 2. Діаграма до питання «Наскільки Ви вважаєте себе проінформованим щодо реформи місцевого самоврядування (децентралізації) [власні напрацювання]

Третє питання чи знають респонденти, що таке «децентралізація»? Питання мало чотири варіанти відповіді та респонденти могли самі написати, що на їхню думку означає поняття «децентралізація», такі питання: «це автономія окремих регіонів», «передача владних повноважень від органів державної влади до органів місцевого самоврядування», «передача всіх повноважень районним радам», «я не розумію, що таке децентралізація». 75% респондентів зазначили, що децентралізація – це передача владних повноважень від органів державної влади до органів місцевого самоврядування, 12% зазначили, що децентралізація – передача всіх повноважень районним радам, 9% не розуміють, що таке «децентралізація» та 4% зазначили, що децентралізація – це автономія окремих регіонів
(див. Рис. 3).
Можна сказати, що достатня кількість респондентів, розуміють, що таке «децентралізація». Тільки не велика частка респондентів не знають, що таке «децентралізація». Можливо це ті, які просто не зацікавляться процесом децентралізації.

Рис. 3. Діаграма до питання «Що для Вас особисто означає поняття «децентралізація» [власні напрацювання]

Відповіді четвертого питання дали змогу нам дізнатись, чи респонденти за два роки після початку реформ децентралізації чи відчули вони вже зміни, питання складалось з чотирьох варіантів відповіді, та респонденти могли самі написати чи справді відбули зміни чи ні, і якщо відбулись то які саме. Питання мали такі варіанти відповіді: «так, зміни є суттєві», «з’явились додаткові ресурси, які вкладаються у ремонт вулиць, тощо», «я від місцевої ради, ніяких послуг не отримую», «нічого не змінилось». 47% відповіли, що з’явились додаткові ресурси, 25% зазначили, що нічого не змінилось, 17% зазначили, що від місцевої ради, ще ніяких ресурсів не отримують, 10% зазначили, що все таки зміни суттєві відбулись (див. Рис. 4).
Можна зробити висновки, що у деяких регіонах вже почались зміни на краще, багато респондентів, зазначають, що ніяких змін ще відчувають і що вони нічого не отримують від місцевої ради, можливо тому, що ще у даних регіонах ще не були створені об’єднані територіальні громади.

Рис. 4. Діаграма до питання «Від дати схвалення Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади пройшло два роки, чи помітили Ви покращення якості послуг, які надаються органами місцевого самоврядування Вашої територіальної громади?» [власні напрацювання]

У п’ятому питані ми хотіли дізнатись, чи знаю респонденти, що таке «спроможна громада», та респонденти могли самі написати що таке на їхню думку «спроможна громада». Було запропоновано чотири варіанти відповіді, питання такі як: «це будь-яка територіальна громада», «громада яка має на своїй території достатню кількість платників податків , що забезпечують виплату зарплат працівникам ради», «громаду на сільській території утворити не можливо», «я не маю, уявлення, що це таке». Спроможна громада – це громада, яка має на своїй території достатню кількість платників податків, що забезпечують виплату зарплат працівникам ради – відповіли 68% респондентів, 13% не мають уявлення, що таке «спроможна громада», 12% зазначили, що це будь яка територіальна громада, 4% зазначили, що спроможну громаду в сільській місцевості утворити не можливо та 3% висловили свою думку (див. Рис. 5).
Отже можна зробить висновки, що більшість респондентів, знають, що таке «спроможна громада».

Рис. 5. Діаграма до питання «Що таке, на Ваш погляд, «спроможна громада»?» [власні напрацювання]

В шостому запитанні, ми хотіли дізнатись думку респондентів, як вони вважають чи покращить життя українців «децентралізація». Було запропоновано п’ять варіантів відповідей: «так», «швидше так, ніж ні», «не знаю», «швидше ні, ніж так», «ні». 45% респондентів відповіли, що швидше так, ніж ні, 19%, відповіли, що децентралізація покращить життя українців, 17% відповіли, швидше ні, ніж так, 16% зазначили, що не знають, та всього 2% зазначили що ні, не покращить (див. Рис. 6).
Можна сказати, що багато українців вірять в те, що децентралізація справді покращить їхнє життя.

Рис. 6. Діаграма до питання «Чи покращить життя українців децентралізація?» [власні напрацювання]

У сьомому запитані, ми хотіли дізнатись чи знаю респонденти, з яких джерел повинні фінансуватись дошкільні та навчальні заклади спроможної громади. Було запропоновано чотири варіанти відповіді, та респонденти могли самі написати свою думку, чим вони думаю, повинні фінансуватись, запитання мало такі варіанти відповіді: «державний бюджет», «місцевий бюджет», «спільне фінансування», «приватний бізнес». Спільне фінансування – 56% респондентів зазначають, що повинні фінансуватись навчальні і дошкільні заклади спроможної громади, 24% вважають, що повинні фінансуватись місцевим бюджетом, 19% – державний бюджетом та 1% – приватним бюджетом (див. Рис. 7).

Отже можемо зробити висновок, що більшість респондентів розуміють, чим будуть фінансуватись дошкільні та навчальні заклади спроможної громади.

Рис. 7. Діаграма до питання «З яких джерел, на Вашу думку, повинні фінансуватись дошкільні навчальні заклади спроможної громади?» [власні напрацювання]

 

Восьме запитання стосується чи знають респонденти хто, повинен затверджувати структуру, чисельність виконавчого комітету об’єднаної територіальної громади? Було запропоновано шість варіанти відповіді з них можна було обрати пару варіантів відповідей, запитання мало такі варіанти відповіді: «КМУ», «обласна рада», «ОДА», «районна рада», «РДА», «місцева рада». 42% респондентів вважають, що затверджувати повинен ОДА, 34%, що міська рада, 26%, що обласна рада, 4% – районна рада, 3% – РДА, та 4%, що КМУ (див. Рис. 8).

Отже респонденти думають, що все ж таки повинні затверджувати, більш на обласному рівні: ОДА, обласна рада та місцева рада.

Рис. 8. Діаграма до питання «Хто, на Вашу думку, повинен затверджувати структуру, чисельність виконавчого комітету об’єднаної територіальної громади?» [власні напрацювання]

 

Дев’яте запитання стосується чи знають респонденти хто має призначати перші місцеві вибори депутатів об’єднаної територіальної громади? Було запропоновано чотири варіанти  відповіді: «ВРУ», «обласна рада», «КМУ», «не можу відповісти». 52% зазначили, що вибори перші місцеві вибори депутатів ОТГ, призначаються обласною радою, 23% не можуть відповісти, 11% – ЦВК, та 9% –ВРУ (див. Рис. 9).

Можемо зробить висновки з цього запитання, що респонденти не знають ким призначаються вибори депутатів ОТГ.

Рис. 9. Діаграма до питання «Хто має призначати перші місцеві вибори депутатів об’єднаної територіальної громади? [власні напрацювання]

 

І в десятому запитанні ми хотіли дізнатись звідки респонденти дізнаєтесь новини децентралізації? Було запропоновано шість варіанти відповіді з них можна було обрати пару варіантів відповідей, запитання мало такі варіанти відповіді: «з офіційних сайтів ОДА», «офіційних сайтів РДА», «офіційних facebook-сторінок», «з офіційного сайту реформи децентралізації», «з вуст людей», «я не дізнаюсь новини децентралізації», «мені це не цікаво». 24 респондента зазначили, що дізнаються новини з офіційних сайтів ОДА, також 24 респондента зазначили, що дізнаються новини з офіційних сайтів РДА, 25 респондентів дізнаються новини з Офіційних facebook-сторінок, 11 респондентів дізнаються новини з офіційного сайту реформи децентралізації, та 34 респондента отримають інформацію з вуст людей, 17% не дізнаються новини про децентралізацію (див. Рис. 10).

Можемо сказати, що все таки населенню цікавий процес децентралізації, вони дізнаються інформацію з багатьох джерел, сайтів ОДА та РДА, з соціальних мереж, з вуст населення.

Рис. 10. Діаграма до питання «Звідки Ви дізнаєтесь новини децентралізації?» [власні напрацювання]

75% респондентів – жінки, 25% – чоловіки; 63% респондентів мають повну вищу освіту, 23% – не повну вищу освіту, 11% мають професійно-технічну освіту та 3% – загально середню. 50% респондентів мають вік від 18-25 років, 28% від 26-30, 13% від 31-35, 4% до 18 років, 3% від 35-40 років, 1%-46-50 та 1% понад 70 років.

Отже за допомогою метода опитування, ми дізнались думку населення, щодо процесу децентралізації, у Рівненській та Хмельницькій областях.

Виснoвки. Сьогодні майже кожен українець знає про реформи децентралізації, але багато хто не знає, що представляє собою реформа децентралізація. Хоча достатня кількість інформації розміщена на офіційних сторінках ОДА, РДА, офісів реформ та навіть в соціальних мережах. У Рівненській та Хмельницькій областях регіональні механізми інформаційного забезпечення функціонують на достатньому рівні, так як подається достатня кількість інформації на всіх офіційних сайтах ОДА, РДА, та інших. У Рівненській та Хмельницькій областях створюються територіальні громади, існують перспективні плани на створення нових територіальних громад. Також у Рівненській та Хмельницькій областях успішно функціонують офіси реформ.

Проведене нами соціологічне опитування, дозволило дізнатись інформацію, щодо реформ децентралізації у Рівненській та Хмельницькій областях, нас цікавила думка населення, щодо процесу децентралізації у їхніх регіонах. Отже за проведеним соціологічним опитування ми дізналися, що населення цих областей цікавиться інформацією щодо процесу децентралізації. Їх цікавить їхнє майбутнє, і вони надіються, що процес децентралізації, покращить їх життя.

 

Списoк викoристaних джерел тa літерaтури

1. Рівненська область децентралізація влади [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://decentralization.gov.ua/region/item/id/17/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 19.05.2016.

2. Хмельницька область децентралізація влади [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://decentralization.gov.ua/region/item/id/22/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 19.05.2016.

3. Рівненський офіс реформ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/18726.htm/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 19.05.2016.

4. Хмельницький офіс реформ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.adm-km.gov.ua/?page_id=1504/. – Назва з екрану. – Дата доступу: 19.05.2016.