Сергєєва А.Ю.

Національний університет «Острозька академія»

У статті розглянуті особливості пунктуації мережевих текстів на прикладі блогів.

Ключові слова: пунктуація англійської мови, Інтернет-комунікація, Інтернет-дискурс, блог, Інтернет-коментар, функції розділових знаків, норма, порушення норми.

В статье рассмотрены особенности пунктуации сетевых текстов на примере блогов.

Ключевые слова: пунктуация английского языка, Интернет-коммуникация, Интернет-дискурс, блог, Интернет-комментарий, функции знаков препинания, норма, нарушение нормы.

The article describes the punctuation of network texts in terms of blogs.

Keywords:  English language punctuation, Internet communication, Internet discourse, blog, Internet comment, functions of punctuation marks, the norm, the violation of rules.

Виклад основного матеріалу: Інтернет, що з’явився в другій половині ХХ століття, міцно закріпився в сучасному комунікативному просторі і сприяв виникненню нової соціокультурної середовища і лінгвістичної реальності. Більш того, в освітньому просторі з’явилися нові засоби і способи навчання, внаслідок чого спілкування викладача і учня (і в цілому агентів педагогічного дискурсу) стало можливо за допомогою певного медіа-середовища, що, в свою чергу, викликало необхідність вивчення Інтернет-комунікації у педагогічному дискурсі.

У мережевих текстах часто спостерігаються часті порушення пунктуаційних правил. Слід зазначити, що незнання граматичних правил не є єдиною причиною, за якої в мережевих текстах допускаються відхилення від норми, хоча, безумовно, цим пояснюється більшість помилок в пунктуаційному оформлення мови. Також існують різні лінгвістичні і екстралінгвістичні фактори, що зумовлюють синтаксично невірне вживання розділових знаків: відсутність суворих правил в оформленні мережевих текстів, характер створення та відтворення тексту, особистий смак, простір і час, нові можливості в оформленні друкованої мови і т.п. Спостереження показують, що пунктуація в мережевих текстах досить ситуативна. Перш за все, це пов’язано з тим, що друкована мова (при синхронній комунікації) максимально зближена з усною, тим самим пунктуація в ній покликана членувати текст на основі усного оформлення – вимови та інтонації. Значним фактором при постановці/не постановці розділових знаків є індивідуальна авторська манера письма/друкування, коли автор виходить з особистого мовного смаку і комунікативного наміру.

Розділові знаки – елементи пунктуаційного алфавіту, що слугують для розмежування мовних одиниць (смислових відрізків тексту, речення, словосполучення, слів, частин слова), для вказівки на синтаксичні та логічні відносини між словами, на комунікативний тип речення, його емоційне забарвлення, а також для зовнішньої інформації про текст (цитати, незакінченість висловлювання, графічні скорочення тощо). Вживання розділових знаків залежить насамперед від змісту вислову, який пов’язаний із синтаксичною структурою, а в усному мовленні – з інтонацією [1].

Центр системи сучасної пунктуації складають так звані ядерні знаки пунктуації, що організовані на основі функцій: відокремлення (одиничні знаки) – виділення (парні знаки). Інші функції (виділення особливим шрифтом або підкреслювання) свідчать про важливість у смисловому відношенні виділених компонентів. В останнє десятиріччя розширився набір пунктуаційних знаків та графічних засобів (їх можна поєднати загальною назвою – метаграфеми), що їх використовують у тексті, а також розширились їхні функції.

До нерегламентованої пунктуації (не закріпленої чинними правилами, що становить собою різні відхилення та існує нарівні з регламентованою) належать передусім пунктуаційно-графічні засоби, використання яких зумовлено внутрішніми властивостями текстів і комунікаційними завданнями автора. У посібнику «Пунктуація сучасної російської мови» Н. Л. Шубіної дається наступне визначення нерегламентованої пунктуації: «…незакріплена чинними правилами, становить собою різноманітні відхилення від загальних норм та існує поряд із регламентованою» [3]. Спроба виявити та систематизувати певні закономірності у використанні нерегламентованої пунктуації була зроблена О. В. Брусніциною [1], яка, слідом за Н. Л. Шубіною, бачить у нерегламентованих, ненормативних вживаннях пунктуаційних знаків прояв «зародження функцій пунктуації в оформленні смислового й текстового простору» [3].

До одного з проявів пунктуаційних аграматизму в мережевих текстах, на наш погляд, можна віднести повну відсутність розділових знаків. Аграматизм розуміється нами як «порушення граматичних правил». Як відомо, знаки пунктуації виконують безліч функцій, однією з яких є вираження різних ступенів закінченості думки (крапка може висловлювати смислову та інтонаційну закінченість речення, кома – інших синтаксичних конструкцій і т.п.). Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в разі опущення розділових знаків автор вказує на смислову і інтонаційну незакінченість думки. Наприклад:

Yogesh maccks • 19 days ago

One thing I have to say that i realised i couldn’t speak very basic English by studying my entire life in school

У наведених прикладах з текстів соціальних мереж відсутній фінальний розділовий знак. Очевидно, це потрібно для того, щоб зробити думку і, відповідно, інтонацію менш категоричними.

Однією з функцій розділових знаків є емоційно-експресивна, що виявляється у створенні смислових, логічних і графічних емфаз в друкованій мові з метою вираження емоцій і почуттів автора та здійснення впливу на читача. Виходячи з цього, можна припустити, що відсутність будь-яких розділових знаків сигналізує про флегматичність автора і його індиферентності до висловлюваного. Наприклад:

Oh Oh they are lovely.

Відсутність знаків пунктуації також може бути індикатором швидко виголошуваної, безпаузової мови, читаючи яку, людина губиться в тексті без смислових орієнтирів, наприклад:

Arwa • 2 months ago

Well done chat congratulations and nice episode keep up the good job…. aww yahh [10]

Такий прийом можна назвати одним із проявів «потоку свідомості», коли автор прагне виразити «невідредаговані» думки або душевний стан, в якому він перебуває, правдоподібно відтворити ситуацію з пам’яті, не загубивши деталей і т.п., наприклад:

Hashim • 3 months ago

Wow mind blowing all of them are great amd thanks for your support my assignment got too much easy after watching these amazing proverbs [11]

За мету дослідження ми ставили простежити лінгвістичні й екстралінгвістичні особливості педагогічного та академічного блогів як окремих Інтернет-жанрів. Для дослідження використовувався метод контент-аналізу десяти англомовних педагогічних та академічних блогів, відібраних методом суцільної вибірки, тексти (пости і коментарі) яких відносяться до періоду 2016 рр., а саме: (блог № 1 – The Geeks from down the Street‖ http://borges.edublogs.org/about/ [4]; блог № 2 – Write Out Loud‖ http://writeoutloud.edublogs.org/ [5]; блог № 3 – Mrs. McGriff’s Reading Blog‖ http://kaymcgriff.edublogs.org/ [6]; блог № 4 – The Fine Print‖ http://thefineprint.edublogs.org/ [7]; блог № 5 – Class with Coelho‖ http://mzcoelho.edublogs.org/ [8]; блог № 6 – Visitation School Jr. High Literature Discussions‖ http://mrsedwardsvsla.edublogs.org/ [9]; блог №7 – RealLife English‖ http://reallifeglobal.com/Cambridge [10]; блог № 8 – PhraseMix‖ http://www.phrasemix.com/articles [11]; блог № 9 – English. Cambridge Conversations‖ http://www.cambridge.org/elt/blog/ [12]; блог № 10 – Local Schools Network‖ http://www.localschoolsnetwork.org.uk/all-articles [13].

В даний час в мережевому тексті сучасної англійської мови, як відзначають багато вчених, значно змінюються принципи розстановки розділових знаків. У роботі була зроблена спроба розглянути, які системні зміни у функціях розділових знаків можна виявити в текстах блогів англійською мовою. В ході дослідження були розглянуті особливості функціонування наступних знаків: крапки, коми, знаку питання, знаку оклику, тире, дужки, три крапки, курсив, коса лінія, астериск.

В якості мовної економії реалізується компресія мовної мети, економія мовних засобів, але при цьому підвищується інформаційна стислість повідомлення. Принцип мовної економії – комунікативно-мовленнєва характеристика мови – активно присутня в блоговій комунікації, в тому числі академічній. Згідно Е.А. Вишнякової, автор, орієнтуючись на мережеву аудиторію, викладає свої думки стисло і лаконічно. При спонтанному мовленні співрозмовник зацікавлений в тому, щоб швидко і чітко передати свою думку. На першому місці – швидкість набору тексту, а орфографічна і пунктуаційна правильність відіграють другорядну роль.

Ми розподілили засоби пунктуації на певні групи. Перша класифікація – це поділ за частотою вживання. До таких знаків віднесемо знак оклику та три крапки. Інші знаки користуються меншою популярністю на сторінках блогів: кома, круглі дужки, апостроф та лапки.

Друга класифікація – поділ пунктуаційних знаків за кількістю помилок. На нашу думку, є необхідність зазначити, що найбільш часто вживаною помилкою є відсутність ком та крапок. Проілюструємо:

Yogesh maccks • 19 days ago

From the bottom of my heart In my lifetime i will never ever forget you guys [8] (Бачимо, що тут потрібно вжити кому, крапку та знак оклику)

Розглянемо розділові знаки та критерії їх вживання у англійській мові.

В англійській мові речення повинні закінчуватися крапкою (full stop), знаком питання (question mark), або знаком оклику (exclamation mark or shout mark).

Використовують крапку (full stop) для завершення речення або основної думки. Крапка (.) одна з найбільш використовуваних розділових знаків.

The accessibility of the computer has increased tremendously over the past several years. (Використання комп’ютерів значно зросло за останні роки)

Знак питання (?) використовують в кінці речення для завершення питальної думки.

What has humanity done about the growing concern of global warming? (Що зробило людство для подолання глобального потепління?)

Знак питання використовується у випадку, коли задається пряме запитання: What is the capital of Belgium? Have you been there?

У прямої мови, в лапках знак питання також використовується: “Did you try the moules and chips?” He asked.

Наприкінці кожного речення і для скорочення на письмі просто використовували знак питання. Everything ends becoming a question?

Також має місце бути таке поняття, як риторичне питання. У XVI столітті його запропонував друкар Генрі Денхам. Риторичне питання – це питання, що не вимагає відповіді. Lord love a duck! Doesn’t Spanish look different from everything else now we’ve done this?

Знак оклику (exclamation point, exclamation mark, shout mark) (!) вказує на особливий наголос на сказане речення.

I can’t believe how difficult the exam was. (Не можу повірити, що іспит був таким важким!)

Висновки та перспективи дослідження: Аналіз досліджуваного матеріалу свідчить, що для сучасного англомовного Інтернет-дискурсу характерним є порушення традиційних норм письма. Процес ослаблення пунктуації в Інтернет-мережі набув значної сили.

Безумовно, дослідження відкриває перспективи подальшого вивчення лексичних, граматичних, стилістичних особливостей англомовних мережевих текстів, не лише блогів а й інших різних жанрів Інтернет-дискурсу.

Література:
1. Брусницина Е. В. Нерегламентированная пунктуация в аспекте актуальных синтаксических процессов / Е. В. Брусницина // Вестник Челябинского государственного университета. – 2010. – № 4 (185). Филология. Искусствоведение. – Вып. 40. – С. 38-42.
2. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність : [монографія] / Катерина Серажим. – К., 2002. – 392 с.
3. Шубіна Н.Л. Пунктуація сучасної російської мови/Н.Л. Шубіна. – М .: Академія, 2006.
4. блог № 1 – The Geeks from down the Street‖ http://borges.edublogs.org/about/
5. блог № 2 – Write Out Loud‖ http://writeoutloud.edublogs.org/;
6. блог № 3 – Mrs. McGriff’s Reading Blog‖ http://kaymcgriff.edublogs.org/;
7. блог № 4 – The Fine Print‖ http://thefineprint.edublogs.org/;
8. блог № 5 – Class with Coelho‖ http://mzcoelho.edublogs.org/;
9. блог № 6 – Visitation School Jr. High Literature Discussions‖ http://mrsedwardsvsla.edublogs.org/;
10. блог №7 – RealLife English‖ http://reallifeglobal.com/Cambridge;
11. блог № 8 – PhraseMix‖ http://www.phrasemix.com/articles;
12. блог № 9 – English. Cambridge Conversations‖ http://www.cambridge.org/elt/blog/;
13. блог № 10 – Local Schools Network‖ http://www.localschoolsnetwork.org.uk/all-articles.