В статті проаналізовано психологічні особливості ефективного комунікаційного впливу телевізійних новин на аудиторію. Проведено емпіричне дослідження та надано методичні рекомендації щодо проблем застосування ефективного комунікаційного впливу як виду психологічного впливу.

In this article consider psychological characteristics of effective communication influence of television news on audience. Empirical research was conducted and provided methodical reference regarding problems of the use effective communication influence as a form of psychological influence.

Основна роль ведучих полягає в тому, щоб  сприяти хороше враження у публіки, адже вони як представники багатьох лідерів переважно серед народу, мають втілювати свої інтереси, володіти такими рисами, які здатні виявити загальну позитивну характеристику телеведучого. Ці особливості стають основою для подальшого ефективного комунікаційного впливу телеведучого не певну цільову аудиторію. В загальному актуальність статті обумовлена необхідністю вдосконалення підготовки професійних телеведучих в межах питань пов’язаних з вміннями та навичками ефективно впливати на глядачів за допомогою комунікаційних засобів як частини психологічного впливу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науковці Дж. Брайант і С. Томпсон в своїй книзі «Основы воздействия СМИ» аналізують феномен впливу ЗМІ на масову аудиторію і наукові дослідження даного явища. В. Ф. Петренко в праці «Основы психосемантики» описує методи експериментальної психосемантики; викладаються результати досліджень категоріальних структур індивідуальної та масової свідомості; описується поняття «ефективного комунікаційного впливу» його види та характеристики. У науковій статті Т. Шальман «Телеведучий і аудиторія телепрограми: взаємодія і взаємовплив» розглянуто аспекти взаємовпливу та взаємодії аудиторії і телеведучого та його вплив на формування в аудиторії певних думок та переконань.

Метою статті є вивчення психологічних особливостей ефективного комунікаційного впливу на цільову аудиторію за допомогою телевізійних новин.

Виклад основного матеріалу. Новина як жанр ЗМІ являється історично складеним універсальним фактором представлення інформації про оточуючу нас дійсність. Новини являються основним інструментом, який пов’язує різноманітні комунікаційні  системи в єдину світову систему масових комунікацій. Теленовини – частина переданих телевізійною системою матеріалів, що містять відображені через передавальний канал відомості про актуальні, суспільно значущі події, факти і процеси нашого життя [5, c.77].

Комунікативна поведінка людей опосередкована великою кількістю соціальних і психологічних факторів. При перегляді будь-яких телевізійних новин чи програм реакція телеглядача буде залежати від його особистих характеристик, соціального становища, психологічного стану і т. д. Вплив ЗМІ на аудиторію доречний лише в тому випадку, коли індивід споживає медіа інформацію [1, c. 147].

Для визначення поняття «ефективного комунікаційного впливу» варто ознайомитись із  проблематикою комунікаційного впливу.  Комунікаційний вплив, в загальному розумінні слова – вплив на індивідуальну чи колективну свідомість і поведінку, здійснюваний різноманітними мовними засобами, іншими словами – з допомогою повідомлень на природній мові. Інколи під поняттям  комунікаційного впливу приписують використання повідомлень, збудованих засобами так званих паралінгвістичних семіотичних систем, до яких відносяться, перш всього, жести, міміка і пози; естетичні коди словесної творчості; а також у випадку письмової комунікації засоби графічного оформлення тексту (метаграфеміка) [4].

Під ефектом комунікативного впливу може розумітися безпосередня зміна поведінки суб’єкта впливу або його емоціонального стану, а також його знань просвіт, відношення до тих чи інших подій, зміна внутрішніх переконань та думок. Комунікативний  вплив може бути:

• монологічним як форма впливу на іншу людину або групу людей
• діалогічним як форма спонукання до спілкування важливого іншого – носія знань, цінностей, деякої унікальної картини світу і можливостей перебудови не тільки свідомості іншої людини, але й власного усвідомлення.

Текст може впливати на різні рівні людської свідомості, здійснюючи різні форми зміни образу світу людини. В межах психосемантичної моделі свідомості можна виділити три форми таких змін, розуміючи, що в реальному  процесі мовного впливу вони існують єдино, але відрізняються степенем їх вираженості. Виділяють 3 види ефективного комунікативного впливу:

1. перший тип комунікативного впливу
2. другий тип комунікативного впливу
3. третій тип комунікативного впливу [6, c.273].

Фактично, комунікаційний вплив означає не тільки вплив на свідомість людей за допомогою усного мовлення, але й оціночне ставлення до оповідача, що виражається емоційно. Ці два фактори тісно взаємодіють між собою та допомагають встановити певне ставлення до тієї чи іншої людини за допомогою  стереотипів, асоціацій та оціночних суджень.

При дослідженні  впливу новин на аудиторію варто встановити кількість інформації, яку люди дізнаються із новин, фактори, що сприяють або перешкоджають їм в цьому, і врешті-решт, який ефект виникає в людей в результаті сприйняття певної новини. Основний акцент варто поставити на враження, яке отримують люди після ознайомлення із новиною.

Психологічний вплив на аудиторію телебачення може здійснюватися в сфері знань  (інформування, навчання), в сфері навичок та вмінь тієї чи іншої діяльності (навчання, наприклад іноземної мови), в сфері власне діяльності в її реальному здійсненні (навіювання, переконання; мова йде про повідомлення безпосередньо використовуваної інформації типу погоди на завтра), в сфері мотивів і потреб, установок, ціннісних орієнтацій (переконання) і т. д. [3, с.156].

Властивістю телевізійної комунікації є часова та просторова розірваність партнерів по спілкуванню, безпосередня «зустріч» суб’єктів не відбувається (окрім прямого ефіру), ключовою ланкою контакту стає телевізійне повідомлення. Воно залучає аудиторію до комунікації, що відбувається вже в іншому часі та просторі. Телевізійне повідомлення завжди містить інформацію, за якою телеглядач реконструює образ телекомунікатора. Водночас і телекомунікатор, зазвичай, має узагальнений образ своєї аудиторії, інакше повідомлення буде безадресним [8, с. 263].

Для дослідження застосування особливостей ефективного комунікативного впливу телевізійних новин на аудиторію був вибраний телевізійний канал «Інтер», а його об’єктами стали ведучі щоденного випуску телевізійних новин – Анастасія Даугулє та Володимир Андрієвський. Підгрунттям вибору саме телеканалу «Інтер» стали показники телеканалів за 26 листопада по 2 грудня. Ці дані надані Індустріальним Телевізійним Комітетом (професійне галузеве обєднання провідних телеканалів та медійних агенцій, що представляє інтереси телевізійної галузі України), і розміщені в інтернет-ресурсі «Телекритика». За цими даними телеканал «Інтер» є лідером переглядів серед населення України віком від 18 років [7].

У дослідженні був заснований метод семантичного диференціалу який запропонував Ч. Осгуд. Процедура семантичного диференціалу зводиться до оцінки стимулів (ними можуть бути поняття, образи, дії, ситуації й інші об’єкти) за біполярними шкалами. Популярність методу зумовлена тим, що він дозволяє провести непряму експертну оцінку різних об’єктів і явищ, визначити приховане ставлення до них, структури неусвідомлюваних змістів, виявити особливості категоріального аналізу [2, c.419].

Вибіркою дослідження стали студенти Національного університету «Острозька академія». Ним було запропоновано випуски телевізійних новин із участю А. Даугулє та В. Андрієвського. Учасники дослідження повинні були переглянути новини і проаналізувати текст новини і телеведучого цієї новини за шкалам від -3 до 3 (наприклад, -3 не цікаво, а 3 цікаво) за різними критеріями, які були відібрані окремо для повідомлення та ведучого.

Отже, за результатами дослідження можна  сказати те, що Анастасія Даугулє та Володимир Андрієвський телеведучі телеканалу «Інтер» мають доволі високі оцінки за факторами: оцінка (загальна привабливість), сила особистості, компетентність, емоційність та соціальний статус. Відповідно до них трохи нижчі, проте теж добрі оцінки отримали характеристики змісту новини за факторами: оцінка, сила, активність, зрозумілість викладу та ступінь спеціалізації тексту.

В загальному, результати досліджень мають такий вигляд:

1. Характеристики телеведучого як особистості, включаючи зовнішній вигляд, манери і освіченість впливають на сприйняттями  змісту повідомлень;
2. Аудиторія оцінює телеведучого, і відповідно зміст повідомлення відповідно до своїх суб’єктивних думок, таких як переконання, стереотипи, настанови і т. д.
3. Характеристики телеведучого мають більші показники (1,74 і 1,75), ніж показники характеристик змісту новини (1,28 і 1,52), очевидно телеведучі викликають більшу довіру до глядачів, ніж самі новини, які вони представляють.
4. В загальному результати досліджень виявилися доволі високими, про що свідчать показники: для характеристики змісту новини більші за 1,28, а для характеристики телеведучого більше 1,74. Ці результати є високими, враховуючи те, що вони оцінювалися по шкалі від -3 до 3.

На основі результатів дослідження, що стосується психологічних особливостей ефективного комунікаційного впливу телевізійних новин на аудиторію можна надати низку рекомендацій, які б значно покращили процес передачі інформаційного повідомлення чітко визначеній аудиторії:

1.  Важливо пам’ятати про структуру повідомлення, а саме враховувати об’єм, форму інформації, яка має передаватися публіці. В даному питання важливо охопити загальні особистісні характеристики глядачів.
2. Наявність потрібної та вагомої інформації, адже більшість телеканалів заповнюють інформаційний простір повідомленнями, які не несуть для людей ніякої цінності.
3. Для того, щоб передане повідомлення було максимально ефективним, варто пам’ятати про такі умови, як оригінальність, доступність повідомлення, цінність та значимість для аудиторії повідомлених відомостей, відповідність їх потребам і інтересам глядача.
4. Чим якісніше ведучий подасть новину аудиторії, тим більше аудиторія оцінить та найкраще сприйме її, враховуючи безпосередню роль самого ведучого.

В телевізійних новинах глядач скоріш всього зверне увагу на зображення, аніж на текст повідомлення. Це можна пояснити тим, що візуальні образи більш підпорядковуються маніпулятивному впливу на аудиторію, оскільки вони являють собою інформацію естетичного плану. Проте аудиторії важче розуміються аудіальні потоки інформації, тим більше відповідні ним закони логіки, такі як послідовність, аргументація, осмислений контекст. Фактично, будь-якому телеглядачу легше запам’ятати візуальну інформацію, ніж аудіальну. А в телевізійних новинах, у яких поєднується візуально-аудіальний спосіб передачі інформації, люди більшу увагу звертають на зорові образи, картинки, які частіше всього являються відображенням реального життя.

Висновки. Сучасні комунікаційні технології зобов’язані своїм впливом на масову аудиторію візуальним образам телебачення. Образ телевізійних новин розгортається на екрані у вигляді символів, що презентативно виглядають. Ці символи не свідчать про достовірну чи неправдиву інформацію, проте являються основним джерелом інформації про події в навколишньому середовищі. Вплив на публіку здійснюється на підсвідомому рівні, проте його причинами стає багато факторів, зокрема зовнішній вигляд телеведучого, який формує перше враження, його комунікативні здібності, які визначають привабливість переданого повідомлення і т. д.

 Список використаних джерел та літератури

1. Брайант, Дж. Основы воздействия СМИ [Текст]/ Дж. Брайант, С. Томпсон.- М.: Издательський дом «Вильяме», 2004. – 432 ст
2. Варій, М. Й. Загальна психологія [Текст] : навч. посібник / М. Й. Варій. – К.: «Центр учбової літератури», 2007. – 968 c.
3. Леонтьев, А. А. Психология общения: учебное пособие [Текст] / А. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2007. – 368 с.
4. Паршин, П. Речевое воздействие  [Електронний ресурс] / П. Паршин. – Режим доступа : http://files.school-collection.edu.ru/dlrstore/4be4c290-3db5-c4ef-05a5-6aac5078c5b3/1009689A.htm. – Оглавление с экрана.
5. Пенчук І. Л. Телевізійна журналістика [Текст] : метод. матеріали до вивчення курсу для студентів спеціальності журналістика / І. Л. Пенчук. – Запоріжжя, 2004. – 164 с.
6. Петренко, В. Ф. Основы психосемантики [Текст] / В. Ф. Петренко. – СПб, 2005. – 408 с. : ил. – (Серия «Мастера психологии»).
7. Середні показники телеканалів за 26 листопада – 2 грудня [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.telekritika.ua/ratings/2012-12-03/77170. – Заголовок з екрану.
8. Татенко, В. О. Соціально-психологічні механізми впливу людини на людину [Електронний ресурс] / В. О. Татенко. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=15&c=84. – Заголовок з екрану.