Зрум Олександр Сергійович,
студент 2 курсу другого (магістерського) рівня, спеціальності 291
«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»,
Науковий керівник:
Матвійчук Наталія Володимирівна,
старший викладач кафедри міжнародних відносин НаУОА,
кандидат історичних наук
ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ ТЕХНОЛОГІЙ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ В МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ
Стаття присвячена аналізу правових аспектів експортного контролю технологій подвійного використання, які мають як цивільне, так і військове застосування. Розглянуто міжнародні угоди та механізми регулювання, такі як Вассенаарська домовленість і Режим контролю за ракетними технологіями. Також досліджуються національні системи контролю в різних країнах, включаючи Європейський Союз, США та Китай. Стаття акцентує увагу на проблемах гармонізації міжнародних стандартів і необхідності вдосконалення правового регулювання з метою забезпечення глобальної безпеки.
Ключові слова: експортний контроль, технології подвійного використання, міжнародна безпека, Вассенаарська домовленість, правове регулювання, кінцеве використання, моніторинг
LEGAL ASPECTS OF EXPORT CONTROL OF DUAL-USE TECHNOLOGIES IN INTERNATIONAL PRACTICE
The article is dedicated to the analysis of the legal aspects of export control of dual-use technologies, which have both civilian and military applications. It examines international agreements and regulatory mechanisms such as the Wassenaar Arrangement and the Missile Technology Control Regime. The article also explores national control systems in various countries, including the European Union, the United States, and China. It emphasizes the issues of harmonizing international standards and the need for improving legal regulation to ensure global security.
Keywords: export control, dual-use technologies, international security, Wassenaar Arrangement, legal regulation, end-use, monitoring.
Постановка проблеми експорту технологій подвійного використання є актуальною в умовах сучасного світу, що стрімко змінюється під впливом науково-технічного прогресу та загострення загроз міжнародній безпеці. Технології, здатні застосовуватися як у цивільних, так і у військових цілях, створюють значні виклики для глобальної системи безпеки, оскільки їхнє неналежне використання може призвести до непередбачуваних наслідків. Особливо небезпечно, коли ці технології потрапляють у руки держав чи недержавних акторів, які можуть використати їх для розробки зброї масового ураження, здійснення терористичних актів або порушення прав людини.
У цьому контексті виникає потреба у створенні ефективних міжнародних механізмів контролю за їх поширенням. Незважаючи на існування багатьох міжнародних договорів, угод та стандартів у сфері експортного контролю, забезпечення належної координації між країнами залишається проблематичним. Національні підходи до регулювання часто відрізняються, що ускладнює їх гармонізацію та виконання спільних міжнародних зобов’язань. Додатковою проблемою є складність у моніторингу кінцевого використання таких технологій та їхнього можливого переорієнтування на військові потреби, навіть якщо вони експортувалися з виключно цивільною метою. Таким чином, існує нагальна потреба в подальшому вдосконаленні правового регулювання експортного контролю технологій подвійного використання. Це включає як посилення міжнародного співробітництва, так і покращення національних механізмів контролю для забезпечення ефективного виконання міжнародних стандартів у цій сфері.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У галузі експортного контролю технологій подвійного використання існує чимало наукових праць та міжнародних досліджень, що аналізують правові аспекти та практичні механізми цього процесу. Дослідження зосереджуються на аналізі міжнародних угод та режимів експортного контролю, таких як Вассенаарська домовленість, режим нерозповсюдження ядерної зброї (NPT) та інші. Особливу увагу дослідники приділяють регіональним підходам, наприклад, регуляціям Європейського Союзу, який має одну з найжорсткіших систем контролю за експортом технологій подвійного використання. Серед провідних науковців у цій сфері можна відзначити роботи Джорджа Перкова та Вільяма Поттера, які досліджують ризики розповсюдження військових технологій через недосконалий контроль за їх експортом. Крім того, значний внесок у розвиток цієї тематики зробили праці Пітера Ван Гамма та Віталія Федорова, які аналізують правові механізми та виклики у національних системах контролю.
Метою статті є проаналізувати правові аспекти експортного контролю технологій подвійного використання, висвітлити проблеми, що виникають на міжнародному рівні, та запропонувати шляхи вдосконалення правового регулювання у цій сфері. Особливий акцент буде зроблено на вивченні міжнародних механізмів експортного контролю та їх відповідності сучасним викликам безпеки.
Завданням статті є всебічне дослідження системи експортного контролю технологій подвійного використання як на міжнародному, так і на національному рівнях. Зокрема, стаття покликана вивчити ключові міжнародні правові акти та угоди, які формують основи регулювання експорту таких технологій, забезпечуючи глобальну координацію та узгодженість у цій сфері. Дослідження також охоплює аналіз практичних аспектів впровадження експортного контролю в окремих країнах, що дозволяє виявити особливості національних підходів та порівняти їх з міжнародними стандартами. Водночас у статті розглядаються проблеми, що виникають у процесі реалізації цих стандартів, зокрема труднощі, пов’язані з контролем за цифровими технологіями та моніторингом кінцевого використання. На основі отриманих даних будуть запропоновані рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання для підвищення ефективності контролю та гармонізації міжнародних і національних механізмів експортного контролю.
Виклад основного матеріалу. Контроль за експортом технологій подвійного використання є складним та багаторівневим процесом, який охоплює широкий спектр механізмів на міжнародному і національному рівнях. Він передбачає інтегровану систему заходів, спрямованих на запобігання незаконному або небезпечному використанню технологій, які можуть мати як цивільне, так і військове застосування. У цьому контексті особлива увага приділяється розвитку нормативно-правової бази, процедурі ліцензування, моніторингу кінцевого використання та впровадженню відповідальності за порушення режиму експортного контролю. З огляду на стрімкий розвиток новітніх технологій, особливо у сферах штучного інтелекту, кібербезпеки та біотехнологій, світова спільнота стикається з численними викликами щодо регулювання їх експорт [1, 2].
Міжнародна правова база, що регулює експорт технологій подвійного використання, включає низку міжнародних договорів та режимів контролю. Ці документи встановлюють базові стандарти та принципи, на яких будується система експортного контролю в різних країнах. Однією з головних угод є Вассенаарська домовленість, яка була підписана в 1996 році з метою запобігання неконтрольованому розповсюдженню товарів і технологій, що можуть бути використані для створення зброї або в інших військових цілях. Цей режим забезпечує основу для регулярних консультацій між країнами-учасницями, що дозволяє уникати порушень норм контролю та сприяє глобальній безпеці. Ще одним міжнародним документом є Режим контролю за ракетними технологіями (РКРТ), який обмежує поширення систем, здатних доставляти зброю масового ураження. Даний режим ставить за мету суворо контролювати експорт як ракетних систем, так і технологій, що використовуються для їх розробки [3, 4]. Конвенція про заборону хімічної зброї (КЗХЗ) забороняє розробку та виробництво хімічної зброї, одночасно передбачаючи контроль за хімічними речовинами подвійного використання, що можуть бути застосовані як у військових, так і цивільних цілях. Особливим є Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який регулює обіг ядерних матеріалів та обладнання з метою запобігання їх використанню в озброєннях [6-8].
Незважаючи на існування таких угод, їх успішна імплементація значною мірою залежить від національних механізмів контролю. Міжнародна координація є головною, однак навіть незначні розбіжності в тлумаченні та застосуванні норм можуть призвести до порушення глобального режиму експортного контролю.
Кожна держава, яка бере участь у міжнародних режимах експортного контролю, зобов’язана створити та впровадити власну національну систему правового регулювання. Важливим прикладом є Європейський Союз, де було розроблено одну з найбільш всеосяжних систем експортного контролю. Основу цієї системи складає Регламент Ради ЄС № 428/2009, який регулює експорт технологій подвійного використання та встановлює єдиний список контрольованих товарів і технологій для країн-членів. Головною частиною є національні системи ліцензування, що забезпечують відповідність вимогам європейського законодавства, та координація між національними органами для забезпечення виконання спільних стандартів.
У Сполучених Штатах Америки також існує одна з найсуворіших систем контролю за експортом чутливих технологій. Вона регулюється низкою законів, зокрема Законом про контроль за експортом зброї та Законом про міжнародний експорт технологій, а відповідальність за його реалізацію несуть різні урядові агенції, зокрема Бюро промисловості та безпеки. Особливою увагою користуються такі сфери, як штучний інтелект, кібербезпека та технології, пов’язані з космосом. У Китаї система експортного контролю активно розвивається. У 2020 році був прийнятий Закон КНР про експортний контроль, який створив правові рамки для контролю за експортом технологій, що мають стратегічне значення. Цей закон передбачає суворі обмеження на експорт технологій, що можуть становити загрозу національній безпеці або використовуватися у військових цілях.
Однією з головних проблем є різноманітність підходів до ідентифікації товарів та технологій подвійного використання. Незважаючи на існування контрольних списків, різні держави можуть тлумачити та застосовувати ці норми по-різному, що створює ризики порушення режиму через посередницькі країни. Наприклад, експорт заборонених технологій може бути здійснений через держави, де контроль менш суворий, що підриває міжнародні зусилля у сфері нерозповсюдження.
Другою проблемою є контроль за цифровими технологіями. Передача інформації та програмного забезпечення в цифровій формі через Інтернет значно ускладнює моніторинг і регулювання. Програмне забезпечення та алгоритми штучного інтелекту можуть передаватися електронними засобами, що ставить нові виклики перед національними органами контролю. Третя проблема стосується моніторингу кінцевого використання експортованих технологій. Часто неможливо точно проконтролювати, у яких цілях буде використано технологію після передачі кінцевому споживачу. Особливо це стосується технологій, переданих у нестабільні регіони або зони конфліктів, де є ризик несанкціонованого використання [5].
Для покращення експортного контролю на міжнародному рівні необхідно гармонізувати стандарти та створити універсальні контрольні списки товарів і технологій подвійного використання. Це дозволить уніфікувати підходи та запобігти неоднозначному тлумаченню міжнародних норм. Крім того, необхідно вдосконалювати механізми контролю за цифровими технологіями. У цьому контексті головним є створення правових рамок для регулювання експорту програмного забезпечення, алгоритмів і цифрових продуктів, що мають потенційне військове застосування. Також є зміцнення міжнародної співпраці у сфері обміну інформацією щодо кінцевого використання технологій. Впровадження спільних платформ для обміну даними між національними агенціями контролю та забезпечення прозорих механізмів перевірки дозволить зменшити ризики несанкціонованого використання технологій.
Висновок. Експортний контроль технологій подвійного використання є елементом міжнародної безпеки, проте сучасні правові механізми потребують вдосконалення для ефективного вирішення нових викликів, пов’язаних з поширенням чутливих технологій. Основні напрямки вдосконалення включають гармонізацію міжнародних стандартів, посилення контролю за цифровими технологічними трансферами та створення універсальної системи ідентифікації товарів подвійного використання. Необхідно також підвищити прозорість національних систем контролю та зміцнити міжнародне співробітництво у цій сфері для зменшення ризиків несанкціонованого використання технологій.
Джерела та література:
- Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання : Закон України від 20 лютого 2003 р. № 549-IV. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/549-15#Text .
- Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання : Постанова від 28 січня 2004 року № 86. Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/86-2004-n#n10 (дата звернення: 15.08.2024).
- Guidelines For Sensitive Missile-Relevant Transfers. Missile Technology Control Regime : веб-сайт. URL: https://www.mtcr.info/de/mtcr-richtlinien/guidelines-for-transfer .
- Missile Technology Control Regime (M.T.C.R.). Equipment, Software and Technology Annex. MTCR/TEM/2024/Annex. 14th March 2024. URL: https://www.mtcr.info/download/pictures/a8/bcr8jdpfbqag5rm5m1i3atrjptggwf/mtcr-tem-technical_annex_2024-03-14.docx.pdf .
- Sanctions and Other Committees. United Nations Security Council: веб-сайт. URL: https://www.un.org/securitycouncil/content/repertoire/sanctions-and-other-committees.
- Wassenaar Arrangement on Export Controls for Conventional Arms and Dual-Use Goods and Technologies. PUBLIC DOCUMENTS. Vol. 1. Founding Documents. December 2019. URL: https://www.wassenaar.org/app/uploads/2021/12/Public-Docs-Vol-I-Founding-Documents.pdf .
- About Wassenaar Arrangement. The Wassenaar Arrangement on Export Controls for Conventional Arms and Dual-Use Goods and Technologies: веб-сайт. URL: https://www.wassenaar.org/about-us/.
- Wassenaar Arrangement on Export Controls for Conventional Arms and Dual-Use Goods and Technologies. PUBLIC DOCUMENTS. Vol. III. Compendium of Best Practice Documents. December 2022. URL: https://www.wassenaar.org/app/uploads/2022/12/Public-Docs-Vol-III-Comp.-of-Best-Practice-Documents-Dec.-2022.pdf.