Артемчук Д.В.

Науковий керівник: Атаманенко А. Є.,

доктор історичних наук, професор

Політика щодо біженсива в США: від президента Б. Обами до президента Дж. Байдена

У статті проаналізовано законодавство США щодо біженців за період останніх трьох президентів: Барака Обами, Дональда Трампа та Джо Байдена. Прослідковано відмінності в політичних аспектах надання притулку. Досліджено головні проблеми, що впливають на законодавчий процес прийняття біженців.

Ключові слова: США, біженці, притулок, Б. Обама, Д. Трамп, Дж. Байден.

Artemchuk D.V.

Refugee policy in the United States: from president B. Obama to president J. Biden

The article analyzes US refugee law over the past three presidents: Barack Obama, Donald Trump, and Joe Biden. There are differences in the political aspects of asylum. The main problems influencing the legislative process of accepting refugees are investigated.

Keywords: the USA, refugees, asylum, B. Obama, D. Trump, J. Biden.

Постановка проблеми. Проблема біженства стає все актуальнішою у зв’язку зі збільшенням конфліктів у світі, кліматичними та природними катаклізмами, кризами в гуманітарній, економічній та політичній сферах. Явище біженства стає масовим. Водночас законодавство, що направлене на прийом біженців, не вдосконалюється. Країн-донорів біженців стає все більше,  а тих, хто може і хоче їх прийняти – все менше. США є однією з країн, що з ХХ століття приймала велику кількість біженців і мала відповідне законодавство, однак не завжди країна була лідером в цій сфері. Політика, яку проводили президенти США, впливала на зміну числа тих, хто міг знайти притулок у розвиненій державі. Відповідно, відбувались і зміни законодавства у сфері біженства. Тому дослідження проблематики біженства в США є актуальним. Це питання потребує розгляду на законодавчому рівні, що вимагає постійного вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міграційні процеси в США, зокрема проблема біженства, викликала і викликає інтерес серед дослідників,  а саме: американських Д. Калліка (D. D. Kallick), С. Матемаа (S. Mathema) [19], М. Фікса (M. Fix), Д. Зонга (J. Zong), К. Гупера (K. Hooper) [14] та ін., які досліджували різні аспекти інтеграції біженців в систему США та американську програму надання притулку. Дж. А. Кабот (J. A. Cabot) [8] проаналізувала з якими проблемами стикаються мексиканські біженці в США. Розквіт на занепад політики США щодо біженців і притулку висвітлює в своїй роботі Р. Вейзем (R. Wasem) [37].  Проблема біженства в США ще не викликала помітного інтересу серед дослідників в Україні, але можна відзначити декілька праць, що сприяють розумінню проблеми. Так, О. Ровенчак [2] розглядає різні аспекти визначення поняття міграції та її класифікації, а В. Патійчук та О. Петрівська [1] проаналізували просторові особливості динаміки потоків біженців у регіонах світу.

Мета дослідження – дослідити особливості законодавства США щодо надання притулку біженцям.  Реалізація описаної мети передбачає виконання таких завдань:

• проаналізувати законодавство США щодо біженців
• з’ясувати відмінності і головні проблеми в законотворчих процесах трьох останніх президентів США щодо надання притулку.

Виклад основного матеріалу. У США проживає більше іммігрантів, ніж в будь-якій іншій країні: понад мільйон людей прибувають щороку як шукачі притулку та біженців. Крім того, щорічно сотні тисяч осіб іноземного походження натуралізуються в США. Сума за цими категоріями в поєднанні з відкритістю для людей всіх рас, національностей і релігій робить США найкращою країною у світі для імміграції. До недавнього часу США щорічно пропонували притулок більшій кількості людей, ніж всі інші країни, разом узяті.

Згідно із законодавством США, «біженець» – це особа, яка не може або не бажає повернутися у свою рідну країну через «цілком обґрунтований страх переслідування» через расу, приналежність до певної соціальної групи, політичні переконання, релігію або національне походження [30]. В особливих випадках президент може також надати статус біженця людям, які все ще проживають у країні походження або перебувають в іншому місці постійного проживання. Це визначення ґрунтується на Конвенції Організації Об’єднаних Націй 1951 року і Протоколах 1967 року щодо статусу біженців, учасниками яких США стали в 1968 році. Після війни у ​​В’єтнамі й досвіду США щодо переселення індокитайських біженців Конгрес прийняв Закон про біженців 1980 року, який включив це визначення Конвенції в законодавство США і забезпечує правову основу для сучасних біженців США [4]. В Законі зазначалось, що біженство – це масове залишення жителями своїх рідних місць внаслідок війни або стихійного лиха. Право на притулок визначається на основі тих самих критеріїв, за винятком того, що особа, яка прагне притулку, вже знаходиться в США. Інакше кажучи, біженці знаходяться за кордоном (скажімо, в Йорданії та втекли з Сирії), а особи, які отримали притулок, знаходяться на кордонах в пошуках в’їзду до США або вже знаходяться в США з інших причин [17].

Протягом багатьох років в США працює найбільша в світі програма переселення біженців – USRAP. Вона має на меті захистити вразливі групи населення і запропонувати їм перспективу довгострокової інтеграції. Програма переселення іноді має «ефект лотереї» – пропонує різні ринки праці, житлову та соціальну допомогу, що в результаті впливає на їх довгострокові перспективи. На відміну від багатьох європейських країн, в США відсутня національна централізована система інтеграції іммігрантів, де велика частина відповідальності знаходиться в руках державної і місцевої влади або громадянського суспільства. Послуги для біженців є помітним виключенням і єдиним прикладом того, яким чином федеральний уряд грає роль в їхній інтеграції. Програма переселення біженців в США заснована на партнерстві між федеральним урядом, штатами і дев’ятьма національними некомерційними агентствами по переселенню, які приймають і розміщують переселених біженців в місцевих громадах на основі біографічної інформації і надають їм певні послуги [14]. Бюро населення, біженців та міграції є лідером в галузі міжнародної міграційної політики, координуючи діяльність регіональних і функціональних бюро Державного департаменту та інших урядових установ США, включаючи міністерства охорони здоров’я і соціальних служб, внутрішньої безпеки, юстиції, праці, казначейства і агентства США з питань міжнародного розвитку для просування пріоритетів США [18].

Біженці – це лише невелика частина загальної імміграційної історії США. Вісім відсотків всіх іммігрантів, що проживають сьогодні в США, в цілому 3,2 мільйона чоловік, спочатку приїхали в цю країну в якості біженців або отримали притулок. Майже всі ці біженці та особи, які отримали притулок, з тих пір стали натуралізованими громадянами або законними постійними жителями, також відомими як власники грін-карт [19].

Однак, все ж існують загрози, які американська громадськість бачить в сучасних біженцях. Зазвичай це одна з чотирьох категорій: вони є загрозою безпеки; біженців занадто багато і вони виснажують ресурси; люди, які прибувають, не є справжніми біженцями а, отже, не заслуговують захисту; біженці не можуть або не будуть асимілюватися і тому стануть довгостроковим тягарем для США [25].

Проте за словами колишнього президента США Барака Обами: «Іммігранти і біженці навпаки оживляють і оновлюють Америку. … Іммігранти – це вчителі, які надихають наших дітей, і лікарі, які зберігають наше здоров’я. Це інженери, а також художники і артисти. Іммігранти – це солдати, моряки, льотчики, морські піхотинці, берегові гвардійці, які захищають нас, часто ризикують своїми життями заради Америки, яка ще навіть не належить їм» [27]. «Правда полягає в тому, що бути американцем важко… Америка: місце, де ми можемо бути частиною чогось більшого. Місце, де ми можемо показати свої таланти та реалізувати наші амбіції та забезпечити нові можливості для себе та інших. Місце, де ми можемо зберегти гордість за свою спадщину, де ми визнаємо, що у нас є спільне віросповідання, вірність цим документам, лояльність до нашої демократії; […] де ми живемо поруч як сусіди; де наші діти знають, що є частиною цієї нації, вже не чужими, а фундаментом цієї нації, сутністю цієї нації» [31].

Саме за Б. Обами модель переселення біженців в США вважалась зразковою на міжнародному рівні. При адміністрації Б. Обами з 2009 по 2016 фінансовий рік понад 611 000 біженців були переселені в США. За останній рік президенства Б. Обами 85 000 біженців були переселені в різні частини країни. Це – максимум з 1996 року, тобто найбільша кількість біженців, що переселені в будь-яку країну через офіційний механізм переселення – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців [7].

За Барака Обами в 2012 була створена «Програма відкладених дій щодо дітей, які прибувають» (DACA) – яка означала, що молоді люди, які прибули до США нелегально, могли подати заяву про тимчасову допомогу при депортації; ця програма допомогла  не депортувати приблизно 1 500 000 молодих людей [10]. Обама поклав кінець кубинській політиці «мокрі ноги – сухі ноги», яка дозволяла кубинцям, які прибували до США без візи, стати постійними мешканцями і встановлювала преференції для однієї групи мігрантів з-поміж інших [20]. Крім того, за Обами зросла частка мусульманського населення, яке емігрувало в Америку. Загалом 38 901 мусульманський біженець в’їхав до США у 2016 році, що становило майже половину (46% – рекордна кількість за часів президентства Б. Обами з-поміж всіх президентів США) з майже 85 000 біженців, які в’їхали в країну в той період, згідно з аналізом дослідницького центру Pew, проведеного в Державному департаменті з питань біженців [9].

Президент-республіканець Дональд Трамп, що прийшов до влади в 2017 р., відразу зайняв жорстку позицію щодо легальної та нелегальної імміграції, в тому числі різко обмежив прийом біженців. У 2017 році США прийняли 54 000 біженців. У 2018 р. президент ще більше знизив ліміт прийому біженців до 45 000. У 2019 р. адміністрація скоротила кількість прийнятих біженців до 30 000, а у 2020 – до 18 000. В 2021 році ліміт для біженців став найнижчим з моменту прийняття Закону про біженців 1980 року (15 000 осіб) [13].

Відразу після приходу до влади в січні 2017 року Д. Трамп видав розпорядження №13767 «Поліпшення прикордонної безпеки та забезпечення імміграції», в якому йшлося про політику, що була проти надання притулку та збільшення кількості емігрантів, включаючи будівництво прикордонної стіни, збільшення і тривале ув’язнення шукачів притулку та використання прискорених процедур депортації [12].

Після міграційної кризи 2014 р., коли адміністрацію Б. Обами критикували за затримання батьків та дітей на кордоні, на початку 2016 р. було введено «Програму сімейного управління справами», яка дозволила особам, які шукають притулку, залишатися в громаді під час їхніх процедур надання притулку, а також отримувати послуги з ведення справ, включаючи звернення до юридичних та соціальних служб. Однак адміністрація Д. Трампа припинила її у квітні 2017 р., а згодом розгорнула політику, що передбачала тривале та невизначене затримання осіб, які шукають притулку. До літа 2019 року за грати потрапило близько 9 000 іммігрантів [37]. 

У квітні 2018 р. генеральний прокурор США запровадив політику «нульової толерантності», що спричинила широкомасштабні розлучення сімей. Вона була націлена на те, щоб усі прибулі мігранти, включаючи шукачів притулку, були передані до Міністерства юстиції для кримінального переслідування за незаконний в’їзд. Результатом цього стало масове системне розділення сімей, оскільки батьків притягували до відповідальності, а дітей брали під варту. Таким чином, психологічних травм зазнали понад 2 600 дітей. Згодом оприлюднені внутрішні державні записки засвідчили, що ця політика явно служила механізмом для стримування шукачів притулку [3]. 

Обурення громадськості, фотографії та повідомленнями в ЗМІ про дітей у «клітках», а також посилений відступ членів партії президента змусили Д. Трампа припинити політику затримання дітей за допомогою виконавчого розпорядження. Агентство з питань імміграції та митного контролю заявило, що скасувало програму, оскільки вона була занадто дорогою в порівнянні з іншими методами моніторингу, а також тому, що не відвернула достатньо бажання у шукачів притулку [4].

Порівняння між Д. Трампом та Б. Обамою щодо імміграції зазвичай фокусується саме на депортації несанкціонованих іммігрантів, які проживають у США.  Б. Обама зіткнувся із справжнім збільшенням кількості дітей та сімей, які приїжджають до США; Д. Трамп просто вирішив, що типові цифри неприйнятні. Обама у 2014 р. застосував помірно-жорсткий підхід до перетину кордону, Д. Трамп зі свого боку в 2018 році прийняв максимально жорсткий підхід [22].

Д. Трамп зробив розділення сімей справою звичайної практики. За Б. Обами сім’ї розділялись лише за особливих обставин, наприклад, якщо батьки займались нелегальними справами[26]. Обидва президенти розміщували неповнолітніх «без супроводу» у тимчасових установах, але за Б. Обами вони майже всі прибули до США без супроводу.

Збільшення числа мігрантів в 2014 р. було спричинено частково збільшенням кількості сімей, які намагалися перебратися до США з Гватемали, Гондурасу та Сальвадору. Але головним чином збільшенням кількості дітей без супроводу до 18 років, які приїжджають до США без батьків та опікунів з тих самих країн [4].

У федеральному уряді була система боротьби з дітьми без супроводу, але вона була недофінансована та перевантажена ще до 2014. Як результат, прикордонний патруль у кінцевому підсумку утримував дітей більше, ніж протягом 72 годин, передбачених законом, і уряду довелося створювати тимчасові притулки для дітей, схожі на в’язниці. Тимчасові притулки, які ЗМІ назвали  «наметовими містами» – один із результатів цього переповнення [22].

На той час існували спеціальні засоби захисту, так звані «правила» після справи Флорес 1997 р. Це правила поводження з неповнолітніми без супроводу, які перебували під опікою федеральних органів влади за порушення імміграційних законів. Вони вимагали від федерального уряду розміщувати дітей з родичами «без зайвих затримок»; і утримати дітей-іммігрантів, які перебувають під вартою в придатних для дітей умовах лише 20 днів. Тож адміністрація Б. Обами намагалася знизити кількість сімей із Центральної Америки, які шукають притулку в США, утримуючи сім’ї під вартою та депортуючи їх якомога швидше [23].

У вересні ж 2018 р. Департамент національної безпеки і Департамент охорони здоров’я та соціальних служб намагалися скасувати правила Флорес. Вони видали розпорядження, яке б дозволило безстрокове затримання сімей, але це було безуспішно. Після цього в листопаді була видана «Заборона притулку 1.0», а саме заборона особам, які не приїжджають до пункту в’їзду, подавати заяву про надання притулку. Проте вона була скасована в 2020 р. у зв’язку із судовими позовами про порушення законодавства США [6].

Наступним нововведенням в січні 2019 стала програма MPP або «Залишися в Мексиці». Вона підірвала основу американської системи притулку шляхом систематичного повернення шукачів притулку, яких перевіряли у місці в’їзду та передавали до Мексики для очікування розгляду заяв. З самого початку програма була впроваджена на пропускних пунктах через південний кордон, де  місцеві картелі застосовували насильство до шукачів притулку. За рік приблизно 60 000 мексиканців були змушені залишатися в Мексиці в умовах, що загрожували життю, очікуючи судових засідань.  «Лікарі без кордонів»  виявили, що 80% мігрантів, які чекають у Нуево-Ларедо за програмою MPP, були викрадені злочинними картелями, а 45% зазнали насильства або порушень, однак програма працює[33].

У вересні 2019 р. Верховний суд дозволив у повному обсязі застосовувати Заборону щодо надання притулку 2.0, що забороняє всім людям, включаючи дітей, які подорожували через іншу країну, щоб дістатися до США, подавати заяву про надання притулку. Це правило є фактичною забороною притулку майже для всіх шукачів притулку, які прагнуть в’їхати до США через південний кордон [3].

В листопаді 2019 р. Департамент національної безпеки і Департамент юстиції дозволили США укладати  договори з країнами третього світу: Гондурасом, Сальвадором і Гватемалою. Відповідно до цих угод,  фізичним особам буде заборонено подавати прохання про притулок у США, якщо виконуються наступні 4 вимоги: 1) США уклали двосторонню або багатосторонню угоду; 2) принаймні одна з країн, що підписали Конвенцію, є «третьою країною» для шукача притулку, життю чи свободі якого в цій третій країні не загрожуватиме його раса, релігія, національність, політична думка або конкретна соціальна група; 4) «третя країна надає особам, які шукають притулку, доступ до повної та справедливої ​​процедури для розгляду позову про притулок або еквівалентного тимчасового захисту» [16].

На цьому жорсткі правила не закінчились. В березні 2020 р. частина Міністерства юстиції запропонувала різке підвищення плати за заявки, клопотання та апеляції на 800%.  До того ж адміністрація Д. Трампа почала використовувати пандемію COVID-19 для подальшої заборони та затримання шукачів притулку, а в травні Центр з контролю та профілактики захворювань у США вирішив закрити кордон на невизначений термін. З моменту закриття кордону, в березні 2020 р., митниця розпочала масове виселення понад 150 000 мігрантів, у тому числі майже 9 000 дітей без супроводу [4].

В червні 2020 р. адміністрація Д. Трампа розширила «прискорене усунення» далеко від кордонів, дозволивши імміграційним агентам забирати будь-яку особу в будь-якій точці країни та депортувати її без судового контролю, якщо ця особа не зможе переконати імміграційного агента в тому, що вона є громадянином або що вона має законний статус у США.   До того ж Департамент національної безпеки та Виконавче управління з питань імміграційного огляду видали спільне правило, яке «вивернуло» закон про притулок. Правило, зокрема, передбачає, що ні жінки, ні ЛГБТ особи, ні особи, які пережили насилля, не можуть отримати притулок. Закон розширив можливості виявлення шахрайства або необґрунтованих заяв [13].

У липні 2020 р. федеральний суддя округу Колумбія скасував законодавчу заборону адміністрації Д. Трампа щодо надання притулку, яка заважає кожному, хто їхав транзитом через третю країну на шляху до США, отримати захист згідно із законом про притулок. Суддя постановив, що невідкладна аргументація адміністрації щодо накладення такої масштабної перешкоди захисту притулку порушує Закон про адміністративні процедури. Суд також встановив, що правило, ймовірно, може заподіяти непоправної шкоди шукачам притулку, включаючи дітей [21].

В той же час Канадський суд визнав Угоду про безпечну третю країну з США неконституційною, оскільки  США порушили права шукачів притулку. Відповідно до цієї угоди, підписаної в 2004 р., Канада може повернути шукачів притулку назад до США. Через жорстоку політику адміністрації Д. Трампа багато шукачів притулку звернулися до Канади за допомогою, збільшивши кількість фізичних осіб, на яких поширюється дія цієї угоди.  Як пояснив Суд, «Канада не може закривати очі на наслідки … Докази чітко демонструють, що тих, кого канадські чиновники повернули до США, затримують у якості покарання» [32].

В листопаді 2020 р. Федеральний суд зупинив систематичне вислання дітей на кордоні. З березня було вислано понад 200 000 мігрантів та шукачів притулку на кордоні, у тому числі понад 13 000 дітей. Деяких з них  відправили до Мексики, незважаючи на те, що там не було родичів та опікунів [33].

В грудні 2020 р., вкінці своєї діяльності, Адміністрація Трампа оприлюднила 7 остаточних правил, які матимуть руйнівні наслідки для шукачів притулку в 2021 р.: 1) Направляти шукачів притулку в Сальвадор, відтворюючи угоду з Гватемалою, яка вже поставила під загрозу життя 1000+ шукачів притулку насамперед жінок та дітей; 2) остаточно запровадити збір за прохання про надання притулку до 800% та збільшити вартість збору за апеляції; 3) реформувати систему надання притулку та накласти ряд нових заборон на допомогу і захист для шукачів притулку; 4) визнати шукачів притулку «небезпекою для національної безпеки» під приводом загрози для громадського здоров’я; 5) відновити заборону на транзит шукачів притулку, які подорожували через іншу країну; 6) дозволити втручання до апеляційного розгляду; 7) відмовити в захисті шукачам притулку та особам, які пережили катування, якщо вони не подадуть заяву протягом двох тижнів після першого слухання їхньої справи [3]. До того ж, було прийнято план Д. Трампа на 2021 р.: виділити 5000 місць для біженців, що піддаються релігійним переслідуванням, 4000 місць для біженців з Іраку, які допомагали США, і 1000 місць для біженців з Сальвадору, Гватемали і Гондурасу, залишаючи 5000 місць для інших. Проте він заборонив в’їзд біженцям з Сомалі, Сирії та Ємену за винятком випадків «особливої ​​гуманітарної заклопотаності», посилаючись знову ж таки на небезпеку тероризму [34].

Розглядаючи всі закони і заборони, які були затверджені під час каденції президента США Д. Трампа, можна дійти до висновку, що адміністрація надавала пріоритет переслідуванню мігрантів, використовувала їх для відокремлення сімей та стримувала шукачів притулку від пошуку захисту в США.  «Законодавство США гранично ясно показує, що особи, які шукають притулку, мають право подавати заяви про надання притулку незалежно від того, де вони в’їжджають в країну і президент Трамп не може змінювати закон за примхою», – відмітив Білл Фрелк, директор Human Rights Watch з прав біженців [35].

У міжнародному праві зазначається, що особи, які шукають притулку, мають право подавати прохання про надання притулку незалежно від незаконного в’їзду або перебування, що підтверджується законом США про надання притулку. «Будь-який іноземець, який фізично присутній або прибуває в США (незалежно від того, чи в призначеному місці прибуття…), незалежно від статусу іноземця, може клопотати про надання притулку» [35]. Однак обрання Д. Трампа внесло в основний політичний дискурс маргінальну ідею про те, що легальна і нелегальна імміграція є загрозою для економіки і безпеки США.

Підриваючи систему щодо біженства, адміністрація Д. Трампа проігнорувала дві фундаментальні істини про США. По-перше, протягом багатьох років США були світовим лідером в прийомі людей, які втікали від насильства і переслідувань і шукали безпечне місце. По-друге, громади США довгий час отримували вигоду від прибуття біженців. Вони представляють собою чистий позитив для економіки США. Неопублікований звіт Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США, який не затвердила адміністрація Д. Трампа, і який пізніше був опублікований в газеті The New York Times, показав, що чисті вклади біженців в національну економіку за десять років склали 63 мільярди доларів [24].

Однак з приходом до влади нового президента, в 2021 США має шанс на зміни. У Всесвітній день біженців (20 червня 2020 р.) тодішній кандидат Джо Байден пообіцяв відновити спадщину США, підвищивши плановий рівень прийому біженців до 125 000. Він також пообіцяв співпрацювати з Конгресом, щоб США щороку приймали як мінімум 95 000 біженців. Ця цифра являє собою середнє значення як для демократичної, так і для республіканської партій [38].

З першого дня своєї каденції Джо Байден наполегливо почав переробляти імміграційну політику країни. Протягом перших кількох тижнів перебування на посаді новий президент запропонував план всебічної імміграційної реформи, опублікував не менше восьми окремих заяв для виконавчої влади, пов’язаних з імміграцією.

Імміграційна політика президента Дж. Байдена може стати однією з найбільш прогресивних серед усіх попередніх. Хоча всі очікували від нього різкого відриву від жорсткої політики, неефективно витрачених коштів та зусиль свого попередника Д. Трампа, Дж. Байден має намір повністю перекроїти політику всіх попередніх президентів, спрямовану на мігрантів [15].

Протягом п’яти років Д. Трамп контролював обговорення питань імміграційної політики на національному рівні, переважно за допомогою брехні, дезінформації, гіперболи та викривлення даних.  Промови Д. Трампа були використані для того,  щоб переконати громадськість та членів Конгресу підтримати його політичні цілі – закриті кордони, заборону біженців, переповнені ізолятори, діти, відокремлені від батьків і зачинені в клітках, та агресивні внутрішні дії.

Нова адміністрація всебічно зосереджує увагу на питаннях, пов’язаних із в’їздом до США.  Дж. Байден видав наказ «Про припинення надзвичайного стану на південному кордоні США і перенаправлення коштів, спрямованих на будівництво прикордонної стіни», який в т.ч. стосувався фінансування, яке адміністрація Д. Трампа перенесла з Міністерства оборони та інших рахунків на будівництво стіни [28]. Президент Дж. Байден також видав розпорядження під назвою «Створення всеохоплюючої регіональної бази для усунення причин міграції, управління міграцією по всій Північній та Центральній Америці та кращого забезпечення безпечної та впорядкованої обробки шукачів притулку на  кордоні». За допомогою цього розпорядчого розпорядження адміністрація Дж. Байдена проінформувала, що частина вирішення проблем національної імміграційної політики передбачає зосередження уваги на першопричинах, що існують у країнах походження [11].

На початку свого президентства в 2017 р. Д. Трамп також видав серію розпоряджень, які згодом підтримав Верховний Суд США, а саме про заборону в’їзду мігрантам з 13 країн, більшість з яких є мусульманськими. Ці документи дослідники кваліфікували як «заборону мусульман» і вважали дискримінаційними. Однак в перший же день своєї каденції, Дж. Байден видав наказ, який скасовує цю заборону і бере за основу існуючу систему, яка діє для винесення суджень – у посольствах по всьому світу та в пунктах в’їзду – для визначення придатності та безпеки особи, яка в’їжджає до США [36].

Незабаром після того, як Дж. Байден вступив на посаду, в січні 2021 р., він видав виконавчий меморандум «Про збереження і зміцнення DACA» [10] що нагадував політику доби Б. Обами. 4 лютого президент Джо Байден оголосив про розпорядження, в якому окреслив рамки перебудови американської програми переселення біженців, що дозволить їм знаходити безпеку та возз’єднати свої сім’ї. Адміністрація Дж. Байдена опублікувала  дорожню карту реформ для відновлення USRAP і закладення основи для надійного прийому біженців на роки вперед. Вона включає розблокування коштів для агентств з питань переселення по всій країні та організацій-партнерів USRAP для швидкого відновлення, щоб виконати зобов’язання адміністрації; розширення можливостей возз’єднання сім’ї; і розроблення програми спонсорства університетів, громад та роботодавців, які підтримують переселення та створюють безпечні та регульовані шляхи захисту, які використовують талант біженців [29]. Також 19 лютого 2021 р. в Конгресі було введено Закон про громадянство США. Законопроєкт підтримуватиме зусилля щодо інтеграції біженців, шукачів притулку та іммігрантів. Він також забезпечить фінансування для судів, які займаються питаннями правової орієнтації та імміграції, і вкрай необхідний приплив допомоги,  щоб зробити життя безпечним в Центральній Америці. Новий законопроєкт також пропонує шлях до громадянства 11 мільйонам іммігрантів без документів, які живуть, працюють, платять податки та роблять внесок в американські громади [5].

Висновки. США – країна, яка має довгу історію прийняття біженців, мігрантів і тих хто шукає притулку, однак в сучасному світі із збільшенням воєн, конфліктів, гуманітарних кризових ситуацій і т.д., число тих, хто у пошуку притулку міг потрапити в США зменшилось через загрозу безпеці громадян. За президентства Б. Обами кількість мігрантів була однією з найвищих, попри всі загрози, адже політика була більш-менш збалансована. За каденції Д. Трампа, який з самого початку почав жорстку політику, що максимально утискала права біженців, кількість мігрантів, які прибули до країни, зменшилась до мінімального рівня в історії США. З приходом нового президента, Джо Байдена, його адміністрація буде намагатися реорганізувати всю систему та буде співпрацювати з Конгресом з метою якнайшвидшого підвищення межі прийому біженців, а також виконання його зобов’язання щодо подальшого підвищення числа прийнятих в 2022 фінансовому році до 125 000. Дж. Байден розуміє важливість залучення мігрантів для економіки і демографії США. Згідно з Pew Research, «прогнозується, що іммігранти будуть стимулювати майбутнє зростання населення працездатного віку в США як мінімум до 2035 р.. У міру того, як покоління бебі-буму виходить на пенсію, іммігранти та їхні діти, як очікується, компенсують це зниження, вносячи свій внесок приблизно в 18 мільйонів осіб працездатного віку в період з 2015 по 2035 рік, разом з тим покращуючи рівень економіки країни» [21]. Для того щоб ці цифри стали можливими в майбутньому, Дж. Байден має оновити непрацездатну систему притулку та інвестувати в нову систему, яка захищає шукачів притулку та біженців до розгляду їх справи, а також зупинити необґрунтовану депортацію біженців.

Джерела та література

1. Патійчук В., Петрівська О.  Просторові особливості динаміки потоків біженців у регіонах світу. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Географічні науки. 2012. № 9. С. 95-101. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Nvvnug_2012_9_19
2. Ровенчак О. Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять. Політичний менеджмент №2. 2006. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/rovenchak_vyznachennia.pdf
3. A Timeline of the Trump Administration’s Efforts to End Asylum. National Immigrant Justice Center. 2021.  URL: https://immigrantjustice.org/sites/default/files/content-type/issue/documents/2021-01/01-11-2021-asylumtimeline.pdf  
4. An Overview of U.S. Refugee Law and Policy. American Immigration Council. 2021. URL: https://www.americanimmigrationcouncil.org/research/overview-us-refugee-law-and-policy
5. Arnold S., Frimpong M. Tracking Joe Biden’s plans for refugees, asylum seekers and COVID-19. International Rescue Committee. 2020. URL: https://www.rescue.org/article/tracking-joe-bidens-plans-refugees-asylum-seekers-and-covid-19
6. Asylum Law Under Attack: What is the Impact on Unaccompanied Children? CILA. URL:https://cilacademy.org/wp-content/uploads/2020/12/2020.10.21-CILA-Resource-Asylum-Law-Under-Attack.pdf
7. Biddle L. Refugee resettlement under the Obama administration: untangling the U.S. refugee assistance program at the federal level. Global Journal of Peace Research and Praxis. Vol. 2. No. 1. 2018. URL: http://libjournal.uncg.edu/prp/article/view/1655
8. Cabot J.A. Problems Faced by Mexican Asylum Seekers in the United States.  Journal on Migration and Human Security. 2018. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/233150241400200405
9. Connor P. U.S. admits record number of Muslim refugees in 2016. Pew Research Center. 2016. URL: https://www.pewresearch.org/fact-tank/2016/10/05/u-s-admits-record-number-of-muslim-refugees-in-2016/
10. Consideration of Deferred Action for Childhood Arrivals (DACA). U.S. Citizenship and Immigration Services. URL: https://www.uscis.gov/humanitarian/consideration-of-deferred-action-for-childhood-arrivals-daca  
11. Executive Order on Creating a Comprehensive Regional Framework to Address the Causes of Migration, to Manage Migration Throughout North and Central America, and to Provide Safe and Orderly Processing of Asylum Seekers at the United States Border. The White House. 2021. URL: https://www.whitehouse.gov/briefing-room/presidential-actions/2021/02/02/executive-order-creating-a-comprehensive-regional-framework-to-address-the-causes-of-migration-to-manage-migration-throughout-north-and-central-america-and-to-provide-safe-and-orderly-processing/  
12. Executive Order: Border Security and Immigration Enforcement Improvements. The White House. 2017.  URL:https://trumpwhitehouse.archives.gov/presidential-actions/executive-order-border-security-immigration-enforcement-improvements/ 
13. Fact Sheet: U.S. Refugee Resettlement. National Immigration Forum. 2020. URL: https://immigrationforum.org/article/fact-sheet-u-s-refugee-resettlement/
14. Fix M., Hooper K., Zong J. How are refugees Faring? Integration at U.S. and State levels. MPI. 2017. URL: https://www.migrationpolicy.org/sites/default/files/publications/TCM-Asylum-USRefugeeIntegration-FINAL.pdf 
15. Hudak J., Stenglein C. Biden’s immigration reset. Brookings. 2021. URL: https://www.brookings.edu/blog/fixgov/2021/02/19/bidens-immigration-reset/
16. Implementing Bilateral and Multilateral Asylum Cooperative Agreements Under the Immigration and Nationality Act. Federal register. The Daily Journal of the United States Department. 2019. URL: https://www.federalregister.gov/documents/2019/11/19/2019-25137/implementing-bilateral-and-multilateral-asylum-cooperative-agreements-under-the-immigration-and
17. Inserra D. Refuge and Asylum: President Obama Should Not Abuse One of America’s Great Humanitarian Tools. The Heritage Foundation. 2014. URL: https://www.heritage.org/immigration/report/refuge-and-asylum-president-obama-should-not-abuse-one-americas-great
18. International Migration. Bureau of population, refugees, and migration URL: https://www.state.gov/other-policy-issues/international-migration/
19. Kallick D., Mathema S. Refugee Integration in the United States. FPI. 2016. URL: https://cdn.americanprogress.org/wp-content/uploads/2016/06/15112912/refugeeintegration.pdf   
20. Labott E., Liptak K., Oppmann P. US ending ‘wet foot, dry foot’ policy for Cubans. CNN politics. 2017.  URL: https://edition.cnn.com/2017/01/12/politics/us-to-end-wet-foot-dry-foot-policy-for-cubans/index.html
21. Lam D. The History of Immigration in America. Illuminate. 2020. URL: https://www.illuminateourworld.org/single-post/the-history-of-immigration-in-america?gclid=CjwKCAiAxp-ABhALEiwAXm6IyYfdRm4Qg2nUlZVlii5D-mWo5Krh0_K1Ampez6FxwQ4vj5lGLaLqEhoCxlQQAvD_BwE
22. Lind D. What Obama did with migrant families vs. what Trump is doing. Vox. 2018. URL: https://www.vox.com/2018/6/21/17488458/obama-immigration-policy-family-separation-border
23. Lind D., Scott D. Flores agreement: Trump’s executive order to end family separation might run afoul of a 1997 court ruling. Refugees International. 2018. URL: https://www.refugeesinternational.org/reports/2018/6/28/trumps-executive-order-and-the-flores-settlement-explained-bswdt
24. Mathema S. Refugees Thrive in America. CAP. 2018. URL: https://www.americanprogress.org/issues/immigration/reports/2018/11/19/461147/refugees-thrive-america/
25. Nawyn S. Refugees in the United States and the Politics of Crisis. The Oxford Handbook of Migration Crises. 2019. URL: https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190856908.001.0001/oxfordhb-9780190856908-e-23
26. Ordoñez F., Kumar A. Yes, Obama separated families at the border, too.  McClatchy DC BUREAU. 2019. URL: https://www.mcclatchydc.com/news/politics-government/white-house/article213525764.html
27. Presidential Speeches on Immigration. Boundless. 2017. URL: https://www.boundless.com/blog/presidential-speeches/
28. Proclamation on the Termination Of Emergency With Respect To The Southern Border Of The United States And Redirection Of Funds Diverted To Border Wall Construction. The White House. 2021. URL: https://www.whitehouse.gov/briefing-room/presidential-actions/2021/01/20/proclamation-termination-of-emergency-with-respect-to-southern-border-of-united-states-and-redirection-of-funds-diverted-to-border-wall-construction/
29. Recommendations to rebuild and strengthen the U.S. Refugee Admissions Program. International Rescue Committee. 2020. URL: https://www.rescue.org/report/recommendations-rebuild-and-strengthen-us-refugee-admissions-program
30. Refugees. U.S. Citizenship and Immigration Services.  2021. URL: https://www.uscis.gov/humanitarian/refugees-and-asylum/refugees
31. Remarks by the President at Naturalization Ceremony. The White House Office of the Press Secretary. 2015. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2015/12/15/remarks-president-naturalization-ceremony  
32. Scherer S., Warburton M. Canada court rules ‘Safe Third Country’ pact with U.S. invalid, cites detention risk. Reuters. 2020. URL: https://www.reuters.com/article/us-canada-refugee-safethird-idUSKCN24N2B2
33. The devastating toll of “Remain in Mexico” one year later. Doctors without borders. 2020. URL: https://www.doctorswithoutborders.org/what-we-do/news-stories/news/devastating-toll-remain-mexico-one-year-later
34. Trump administration sets record low limit for new U.S. refugees. Reuters. 2020. URL: https://www.reuters.com/article/us-usa-immigration-refugees-idUSKBN27D1TS
35. US: Proposed Asylum Regulation Violates Law. Human Rights Watch. 2018. URL: https://www.hrw.org/news/2018/11/08/us-proposed-asylum-regulation-violates-law
36. Vohra A. Biden rescinds Trump’s Muslim ban, pledges to accept more refugees. ORF. 2021. URL: https://www.orfonline.org/expert-speak/biden-rescinds-trumps-muslim-ban-pledges-to-accept-more-refugees/
37. Wasem R. More than a Wall: The Rise and Fall of US Asylum and Refugee Policy. Journal on Migration and Human Security. 2020. URL:https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/2331502420948847
38. What does a Joe Biden presidency mean for refugees and asylum seekers? International Rescue Committee. 2020. URL: https://www.rescue.org/article/what-does-joe-biden-presidency-mean-refugees-and-asylum-seekers