У тезах розкрито роль глобальної мережі Інтернет у процесах взаємодії між політичними структурами та суспільством, а також з’ясовано сутність концепції е-демократії як однієї із стратегій підтримки демократичних засад. Головна увага зосереджена на дослідженні особливостей використання вітчизняними політичними партіями можливостей Інтернет. При цьому проаналізовано зміст сайтів українських політичних партій та оцінено якість їхнього інформаційного наповнення.
The role of World Wide Web in the processes of interaction between political structures and society is reviewed in the theses and also the notion of e-democracy as the strategy of democratic base’s supporting is explained. Research of the usage of Internet possibilities by native political parties is the main focus of the work. Beside this, the content of the sites of Ukrainian political parties is analyzed and the quality of their information essence is evaluated.

 1. Функція глобальної мережі Інтернет для діяльності сучасних політичних партій полягає в забезпеченні постійного суспільно-політичного дискурсу з можливістю електронного зворотного зв’язку в реальному часі між партійною елітою та електоратом.
2. Завдяки Інтернету громадяни мають неабияку свободу в питаннях збирання, аналізу й обміну інформацією, а також можливість брати участь у безпосередньому управлінні політичною партією або впливати на її діяльність.
3. Інформаційні технології сьогодні в Україні розуміються, насамперед, як механізм, здатний підтримати реалізацію ідеї демократії.
4. Сучасні інформаційні технології надають відмінні можливості для державних органів управління на всіх рівнях, щоб сконцентрувати його діяльність на потребах громадян і зорієнтувати на послугах, стимулюючи участь людей у процесі прийняття рішень і розвитку у сфері політики.
5. Е-демократія є однією зі стратегій підтримки демократії, демократичних інститутів, демократичних процесів і поширення демократичних цінностей.
6. Електронна демократія охоплює всі електронні засоби, що уможливлюють для громадян контроль діяльності лідерів/політиків у публічній сфері.
7. Стрижнем концепції е-демократії є ідея розширення форм політичної участі через використання громадянами електронних засобів та звуження можливостей влади у використанні мобілізаційних практик.
8. Політичні партії України досить широко представлені в мережі Інтернет.
9. Практично всі партії розміщують на своїх сайтах інформаційний блок документів з інформацією про партію.
10. Політичні партії дедалі більше покладаються на нові організаційні інструменти, які надав їм Інтернет.
11. Унікальні можливості політичних інтернет-сайтів дають змогу назвати їх «принципово новим і навіть революційним способом публічної комунікації».
12. Політичний сайт може бути просто джерелом інформації про політичного діяча, а також інструментом залучення прихильників, та використовуватися як віртуальна суспільна приймальня.
13. Можливість втягнути в політичний процес більше громадян: спілкування за допомогою Інтернету є відкритішим, відвертішим, бо учасники не бояться покарання за думку, що відрізняється від думки більшості.
14. Будь-який користувач може легко ввійти в контакт із партійним активом і висловити рекомендації або претензії до діяльності політичної партії.
15. Уперше витрати на Інтернет стали окремим рядком у бюджеті виборчих кампаній багатьох із них.
16. Інтернет найактивніше використовується політичними партіями в передвиборний період: зазвичай на їхніх сайтах викладено програми, передвиборні платформи, статути, матеріали з’їздів тощо.
17. Створювані в мережі політичні інформаційні ресурси не завжди були досить динамічні й професійні, щоб адекватно та вчасно реагувати на події, що відбуваються в країні.
18. Аналіз змісту сайтів українських політичних партій засвідчив, що вони подають багато інформації рекламного та пропагандистського характеру й мало – про повсякденну діяльність партій і їхніх регіональних представництв.
19. Майже зовсім немає текстів, присвячених розгляду проблем партійного будівництва з метою його вдосконалення.
20. Отже, сайт став політичним представництвом партії, блоку, суспільного об’єднання в інформаційному просторі, засобом спілкування й взаємозв’язку з електоратом.
21. Е-демократія з типовими тільки для неї формами політичної участі не може вважатися альтернативою представницькій демократії як в Україні, так і в стабільних політичних системах демократичного типу.
22. Однак можливості е-демократії, і, зокрема, щодо розширення спектра взаємодії між громадянами і владою, прискорення реакцій влади на звернення громадян (формування зворотного зв’язку), роз’яснення громадянам завдань і настанов влади, повинні активно використовуватися для прискорення процесів демократизації в українському суспільстві.