ПОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВИ

Стаття присвячена проблемам формування доходів Державного бюджету України за рахунок податкових надходжень. Висвітлено основні теоретичні аспекти значення податкового наповнення бюджету. Розглянуто питому вагу податків у бюджеті та фактори впливу на їх обсяг. Проаналізовано динаміку та структуру податкових надходжень, а також основні показники податкової безпеки України.

Ключові слова: податкова система, податки, бюджетні ресурси, податкова безпека.

Summary. This paper deals with the problems of income State Budget of Ukraine by tax revenues. In the article the structure of budget revenues, impacts on their volume. The dynamics of income taxes and their place in the revenues of the State Budget. The main problem of mobilization of taxes and ways to improve the method of income tax budget. The peculiarities of formation of local budgets in the modern world.

Keywords: tax system, budget resource, taxes, state budget, tax security.

Постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток держави та регіонів забезпечується за рахунок бюджетних ресурсів. Державі доцільно забезпечувати  формування надійних та стабільних джерел поповнення фінансових ресурсів, якими є податки. Система податкових надходжень є складною, динамічною системою, на яку впливають внутрішні та зовнішні фактори. Виявлення цих факторів як на мікро-, так і на макрорівні, а також вчасне реагування на них дає змогу побудувати ефективну та результативну податкову систему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження сутності та ролі податків і зборів у формування бюджетних ресурсів держави належить до кола наукових інтересів багатьох дослідників. Зокрема цій тематиці присвячені праці вітчизняних науковців: О. Василика, Т. Городецької, В. Глухова, О. Зварича, А. Крисоватого, В. Опаріна, Л. Тарангул, В. Федосова, Чугунова І., Юшко С. У своїх роботах вони досліджували теоретичні питання оподаткування, особливості формування податкових надходжень до бюджету, реформування податкової системи України. Однак особливо актуальними є продовження досліджень формування бюджетних ресурсів держави завдяки податкам в умовах проведених бюджетно-податкових реформ.

Мета дослідження полягає у визначенні податкових джерел формування бюджетних ресурсів держави на основі аналізу динаміки, складу та структури податків у державному бюджеті України та індикаторів податкової безпеки України.

В умовах функціонування ринкової економіки та реформування бюджетних відносин особливо актуальною постає проблема формування стабільної фінансової бази для реалізації усіх функцій та завдань, покладених на органи державної влади та місцевого самоврядування. Разом із необхідністю організовувати безперервний процес бюджетних надходжень, потрібно забезпечувати пошук альтернативних джерел формування бюджетних ресурсів та виявляти відповідні резерви їх зростання та оптимізації. Державний бюджет є важливим інструментом ефективної реалізації фінансової політики, оскільки бюджетна система є ключовою ланкою державних фінансів. Цей централізований фонд грошових коштів охоплює весь комплекс розподільчих та перерозподільчих відносин у суспільстві за рахунок участі як юридичних, так і фізичних осіб. Державний бюджет є вагомим інструментом макроекономічного регулювання, чого неможливо досягнути за допомогою інших засобів. Це обумовлено необхідністю здійснення розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту між регіонами країни, секторами економіки, верствами населення з метою підвищення ефективності реалізації фінансової політики держави, забезпечення фінансування об’єктів соціально-культурної сфери, державного управління та охорони навколишнього природного середовища.

За наявних соціально-економічних, соціально-політичних умов розвитку суспільства об’єктивною реальністю є те, що усі свідомі суб’єкти господарювання повинні віддавати частину свого доходу для досягнення державою поставлених цілей та вирішення певних завдань, для отримання в майбутньому гарантованих державою суспільних благ.  Податки є головним джерелом наповнення бюджету країни і основою надання послуг, пов’язаних із соціальним захистом і забезпеченням, освітою та охороною здоров’я, правоохоронною діяльністю, створенням нових робочих місць і підтримкою зайнятості населення. Поряд із формуванням бюджетних ресурсів, тобто виконанням податками фіскальної функції, мають виконуватися наступні вимоги: зростання дохідної частини бюджету із оптимальним рівнем податкового навантаження, спрощення процедури адміністрування податків, зростання ділової активності усіх суб’єктів господарювання та встановлення довіри між державою та платниками податків. Головною та обов’язковою умовою досягнення вищезазначених цілей є налагоджена система податкової безпеки, яка має забезпечити умови для взаємодії інтересів домогосподарств, підприємницької ланки та держави на принципах взаємної відповідальності.

У сучасній фінансовій науці та податковому законодавстві використовують три основні терміни для позначення платежів державі: податок, плата, відрахування. Згідно Податкового кодексу України, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку [1]. Збором є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди. Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника і держави; відрахування передбачає цільове призначення коштів.

Однією із ключових характеристик, яка дає змогу глибше зрозуміти сутність поняття податку та оцінити його роль у формування бюджетних ресурсів держави, є елементи податку, які лежать в основі побудови механізму стягнення податків. До них належать: платник податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Для того, щоб податкова система була простою, зрозумілою, а сплата податків спрямовувалася на підвищення загального добробуту населення, податки повинні характеризуватися такими ознаками як законність, імперативність (обов’язковість), внесення до бюджету, відчуження частини власності суб’єктів на користь держави, нецільовий характер, безоплатність, однобічний характер встановлення, безповоротність, регулярність внесення.

Класифікують податки за різними ознаками. За формою оподаткування всі податки в Україні поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платника податків і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки і їх розмір безпосередньо не залежить від розміру доходу. Найбільша частка податкових надходжень економічно розвинених країн у структурі припадає саме на прямі податки і відповідно чим бідніша країна, тим більше у структурі переважають непрямі податки. 

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на податки на доходи – стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб; податки на споживання – сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні, безпосередньою їх формою є непрямі податки; податки на майно – встановлюються щодо нерухомого і рухомого майна, особливістю їх є те, що вони сплачуються постійно, доки майно є у власності.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні встановлюються вищими органами влади і їх стягнення є обов’язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються (ПДВ, ПДФО, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, мито, рента, екологічний податок). Місцеві податки та збори встановлюються місцевими органами влади (податок на майно, єдиний податок, туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів).

Повнота надходжень податків та зборів до бюджетів різних рівнів, а також податкова безпека країни напряму залежить від того, наскільки ефективно буде побудована взаємодія між державою та платниками податків. Основними чинниками, які вливають на розвиток податкових відносин є :

• якість роботи податкових органів;
• податкове навантаження на платників податків, а також їх фінансовий стан, від якого напряму залежить здатність виконати податкові зобов’язання в повному обсязі;
• оптимізація системи податкових пільг;
• спрощення системи нарахування та адміністрування податків;
• налагодження механізму податкового контролю;
• рівень фінансової грамотності та податкової культури населення;
• вдосконалення податкового законодавства, а також системи податкового планування як на макро- так і на мікрорівні.

Варто зазначити, що важливою умовою забезпечення зростання податкових надходжень є розширення та підвищення ефективності виробництва. Оскільки саме у сфері виробництва створюється нова вартість, яка перетворюється у національний дохід, що є джерелом фонду заробітної плати, інших видів доходу фізичних осіб, а також прибутку підприємству, з яких, своєю чергою, і сплачуються податки до бюджету.

Фактори, що впливають на обсяги податкових надходжень до бюджету можна поділити на макроекономічні (розмір ВВП, структура платіжного балансу, законодавча база, рівень тіньової економіки, інфляційні процес, зовнішньоекономічна діяльність) та мікроекономічні (вибір системи оподаткування суб’єктами господарювання, наявність у підприємства податкових пільг, прибутковість суб’єктів господарювання, їх оподатковуваний дохід, середньооблікова чисельність працюючих, ефективність податкового менеджменту, наявність системи податкового планування). Усвідомлення визначених факторів має вирішальне значення в механізмі формування бюджетних ресурсів, оскільки вони визначають політику оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, домогосподарств, фізичних осіб, а значить є орієнтирами для всіх суб’єктів економічної системи, особливо при застосуванні податкового планування та формуванні податкової стратегії.

Податкові надходження до бюджету визначаються також податковою політикою держави (стимулююча, стримуюча та стабілізаційна), яку проводить держава на конкретному етапі її розвитку, адже податки є фактором впливу на економічну діяльність суб’єктів господарювання, вони можуть змінювати структуру діяльності окремих підприємств, цілих галузей економіки та структуру економіки в цілому. Зокрема податки можуть бути важелем впливу на процес вирівнювання доходів громадян, забезпечення гарантованого рівня соціальної рівності, створення нових робочих місць (наприклад, через механізм надання преференцій малому та середньому бізнесу), стримування інфляційних процесів, регулювання експортно-імпортних операцій.

Визначальною функцією податків, що випливає з їх природи є фіскальна, тобто забезпечення  наповнення основного централізованого фонду грошових ресурсів держави – бюджету, для забезпечення виконання нею основних завдань і функцій. З огляду на це, держава повинна забезпечувати не тільки достатню кількість надходжень, а і їх надійність, постійність та стабільність. Постійність визначається тим, що податки повинні надходити рівномірно протягом року у визначені строки, а не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами. Так як здійснення видатків напряму залежить від надходжень податків, то вони повинні узгоджуватися у часі, відповідно до бюджетного розпису. Стабільність забезпечується тим, що заплановані податкові надходження відповідно до Закону України «Про державний бюджет»  будуть отримані у повному обсязі.

Щоб визначити роль податкових надходжень у формуванні бюджетних ресурсів держави проаналізуємо статистичні дані (рис. 1).

Як свідчать дані, питома вага податкових надходжень у Державному бюджеті України є дуже значною та протягом досліджуваного періоду має динаміку до збільшення. В абсолютному вираженні податкові надходження також зростають, зокрема, у 2019 р., порівняно із 2015 р. їх величина зросла на 390,4 млрд. грн. У 2017 р. частка податків зменшилася до 79,1%, порівняно із 83,1% у 2016 р. за рахунок зростання доходів від операцій з капіталом, оскільки активізувалася робота Фонду державного майна у частині продажу державних підприємств.

Разом із тим, зростання податкових надходжень відбувалося в основному через збільшення бази оподаткування та зміни ставок окремих податків і зборів. Також значну роль відіграло покращення роботи фіскальних органів у частині адміністрування податків.

Таблиця 1

Динаміка та структура податкових надходжень до Державного бюджету України за  2017–2019 рр.

У структурі податкових надходжень до Державного бюджету України протягом досліджуваного періоду переважали непрямі податки, зокрема, їх сукупна частка становила 71,2% у 2017 р., 68,6% у 2018 р. та 66,5% у 2019 р.(табл.1). Таке зменшення питомої ваги непрямих податків свідчить про зниження податкового навантаження на споживання та є позитивним для економіки України.

Найбільшу частку серед податків становить ПДВ (47,5% у 2019 р.), тобто майже половину всіх податкових надходжень. У 2018 р. сума ПДВ зросла на 18,4%, а у 2019 р. на 2,1%, причинами чого стало збільшення собівартості виготовленої продукції, яка підлягала обкладанню цим податком, збільшення надходжень податку на додану вартість із ввезених товарів. Крім того, вкінці 2016 р. було внесено зміни до Податкового кодексу України в частині операцій, звільнених від оподаткування, зокрема, не звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур. Також позитивна динаміка спостерігається завдяки електронному декларуванню цього  податку, що було впроваджене в Україні у 2015 році.

Зросла сума і акцизного податку на 9% у 2018 р., а у 2019 р. на 4%. Таке підвищення пояснюється тим, що з кожним роком підвищуються ставки на підакцизні товари і разом із тим підвищується їх виробництво. Зокрема у 2017 р. ставка акцизного податку на тютюнові та алкогольні вироби підвищилася на 40%. Також підвищення зумовилося введенням в дію електронних накладних з акцизного податку на нафтопродукти, що обмежило можливості для ухилення від його сплати. Крім того у 2018 р. було розширено перелік підакцизних товарів і запроваджено штрафи за порушення платниками акцизу граничних термінів реєстрації акцизних розрахунків в Єдиному реєстрі акцизних накладних від 2 до 40% суми акцизного податку.

У 2018 р. митні платежі зросли на 13,4%, що було зумовлене покращенням діяльності митних органів у частині визначення митної вартості об’єктів оподаткування, а також відслідковуванням неправомірного застосування пільг та порушення вимог митних режимів. Крім того було запроваджено контроль за правильністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. Позитивно впливає на збільшення митних платежів до бюджету провадження системи «Електронна митниця», що також сприяє забезпеченню митної безпеки держав.

Найбільшу частку серед прямих податків займає податок на доходи фізичних осіб, який і в абсолютному вираженні зростав, що було зумовлене зростанням мінімальної та середньої заробітної плати. Крім того, вплинув також перерозподіл коштів між державним та місцевими бюджетами, а саме, часткове зарахування надходжень ПДФО до державного бюджету. Разом із тим, зросла частка у самій структурі податку в частині надходжень від процентів, а саме завдяки  зростанню депозитних вкладів. Збільшення суми цього податку також зумовлюється покращенням роботи органів державного фінансового контролю, які у 2018 р. виявили близько 3000 суб’єктів господарювання, які порушували законодавство у сфері оподаткування ПДФО і донарахували 664 млн. грн. ПДФО і 33 млн. грн. військового збору, а також було укладено 41 тис. трудових договорів, що свідчить про детінізацію у сфері трудових відносин та безпосередньо впливає на податкову безпеку.

Позитивно оцінюється підвищення частки податку на прибуток до 13,4% у 2019 р. Значною мірою це забезпечувалося за рахунок ефективних перевірок представництв нерезидентів, тобто збільшення податку на прибуток з іноземних юридичних осіб, а також завдяки збільшенню кількості юридичних осіб, зокрема  великих платників податків. Зростання відбувалося і в частині ренти на 3% у 2019 р. Зросла протягом цього періоду також і сума екологічного податку на 39,3% у 2019 р.

Нормальне функціонування податкової системи, а отже, і ефективне формування бюджетних ресурсів держави напряму залежить від платників податків як елементу системи оподаткування. У ході дослідження було проаналізовано показник «рівня сумлінності сплати податків», який характеризує надходження до бюджету, ставлення платників податків до їх сплати, прозорість процесу оподаткування, а також роботу фіскальних органів у частині державного фінансового контролю. Цей показник є особливо важливим, оскільки своєчасна і повна сплата податків є запорукою вигідної співпраці держави та об’єктів оподаткування. Як свідчать наведені дані, в Україні протягом досліджуваного періоду цей показник не знаходився в межах нормативного значення, яке становить 95% і мав негативну тенденцію, що може свідчити як про несвідомість платників податків, так і про неякісну роботу фіскальних органів у частині здійснення перевірок та нарахування і сплати штрафів (рис. 2).  

Також паралельно оцінюючи рівень податкового боргу, який у 2019 р. зріс до 11% при нормі 5%, можна зробити висновок про невідповідальність платників податків, оскільки цей показник впливає на рівень наповнення як державного, так і місцевого бюджетів, та впливає на своєчасність і якість надання суспільних послуг. Наявність податкового боргу свідчить про неузгодженість інтересів держави та платників податків, оскільки основною метою діяльності суб’єктів господарювання є максимізація прибутку, а  її досягнення  гальмує виконання фінансових обов’язків перед державою, тобто сплати податків, внаслідок чого держава не може якісно виконувати свої функції. Це може призвести до виникнення наступних загроз: недоотримання доходів бюджетами усіх рівнів та збільшення їх дефіциту, зростання зловживань та виникнення фіскальних злочинів. Також це може загрожувати корумпованості у податковій сфері, відтоку вітчизняного капіталу в іноземні країни та неефективній діяльності податкових органів.

Висновки. Дослідження формування дохідної частини бюджету завжди викликає інтерес, адже, перш за все, бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, завдяки правильній організації бюджетного процесу забезпечується соціальна та економічна стабільність, гарантується належний рівень життя населення. Податкові надходження формують левову частку дохідної  частини державного бюджету, завдяки їх збалансованості можливе вчасне та повне фінансування програм соціального захисту населення, культурних заходів, освіти, науки, охорони здоров’я,  програм структурних перебудов економіки та розвитку галузей національного господарства.

Література:

1. Податковий кодекс України 02.12.2010 р. № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення 05.05.2020).
2. Городецька Т. Е., Поровай А. С. Аналіз податкових надходжень в системі доходів бюджету. Young Scientist. 2017. С. 243–247.
3. Звіти Державної казначейської служби про виконання Державного бюджету України. Державна казначейська служба України : веб-сайт. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua. (дата звернення 05.05.2020)
4. Юшко С. В. Роль податкових надходжень у формуванні доходів бюджету. Світ фінансів. 2019. №3. С. 139–149.
5. Василик О. Д. Теорія фінансів. Київ : НІОС, 2000. 416 с.
6. Лютий І. О., Демиденко Л. М., Романюк М. В. Податкова система : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 456 с.
7. Іщенко В. В. Податкова складова фінансової безпеки держави. Вісник економіки транспорту. 2015. Вип. 37. С. 35–40.
8. Глухова В. І., Іванова А.П. Аналіз податкових надходжень до державного бюджету України в сучасних умовах International Scientific Journal “Internauka”. 2017.№3.С.45-52
9. Чугунов І. Я., Островецький В. І. Формування податкових надходжень бюджету як складова системи бюджетно-податкового регулювання. Наукові праці НДФІ. 2016. №3.С. 3–14.