Балабан Соломія Василівна

студентка економічного факультету

Науковий керівник: Аверкина Марина Федорівна

доктор екон. наук, професор кафедри

економіко-математичного моделювання

та інформаційних технологій,

Національний університет «Острозька академія»

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ

В статті розкрито основні особливості оцінювання продовольчої безпеки регіону. Доведено необхідність оцінювати рівень продовольчої безпеки окремо для кожного регіону. Проаналізовано вітчизняні та світові методики оцінки рівня продовольчої безпеки регіону. Розроблено інтегральний показник рівня продовольчої безпеки. Здійснено оцінку рівня продовольчої безпеки Поліського економічного району. Під час проведення дослідження використовувались наукові методи: методи аналізу, синтезу та узагальнення (для визначення сутності продовольчої безпеки та основних чинників впливу на рівень продовольчої безпеки регіону);індикативний підхід (для побудови блок-схеми формування інтегрального показника оцінювання продовольчої безпеки регіону).

Ключові слова: продовольча безпека; інтегральний показник; якість продуктів; фізична доступність; фінансова доступність; безпека продуктів.

ASSESSMENT OF THE LEVEL OF FOOD SECURITY IN THE REGION

The article reveals the main features of food safety assessment of the region. The need to assess the level of food security separately for each region has been proved. The domestic and world methods of assessing the food security level of the region are analyzed. Integrated indicator of food security level is developed. The level of food security of the Polissky economic region is assessed. During the research, scientific methods were used: methods of analysis, synthesis and synthesis (to determine the essence of food security and the main factors influencing the level of food security in the region), indicative approach (for the construction of a block diagram of the formation of an integral indicator of food security assessment of the region).

 Key words: food safety; integral indicator; quality of products; physical accessibility; financial availability; product safety.

Постановка проблеми. Забезпечення продовольчої безпеки є одним з найважливіших завдань державної політики, оскільки від вчасного вирішення проблеми продовольчої безпеки залежить економічний розвиток країни та добробут населення.

Особливо гостро проблема продовольчої безпеки постала для України, оскільки в останні роки у нас виник «прихований голод». Нестійка економічна, валютна та політична ситуація, а також воєнний конфлікт на сході України призвели до зменшення доходів населення. Люди не мають змоги забезпечити себе продуктами необхідними для здорового і активного життя, а тому купують здебільшого дешеві продукти низької якості та калорійності.

З метою отримання достовірного значення показника рівня продовольчої безпеки України необхідно здійснювати його оцінку окремо для кожного регіону. Це пов’язано з тим, що кожен регіон України по-різному забезпечений продуктами харчування, має неоднакові можливості для власного виробництва та ресурсний потенціал. Проте, не всі загальновизнані державні показники продовольчої безпеки доцільно і можливо визначити на регіональному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням даного питання займалося багато українських та зарубіжних вчених, зокрема Афанасьєв, П. В. Борщевський, О. І. Гойчук, Б. В. Губський, Л. В. Дейнеко, А. О. Дігтяр, С. М. Кваш, А. О. Коваленко, П. І. Коренюк, Д. Ф. Крисанов, В. М. Микитюк, Б.Й. Пасхавер,О.О. та інші. Незважаючи на велику кількість вітчизняних і зарубіжних досліджень, наукові розробки щодо визначення параметрів та оцінки продовольчої безпеки регіону є незавершеними.

Формування цілей статті. Метою даної статті є оцінка рівня продовольчої безпеки Поліського економічного району з використанням інтегрального показника та аналіз основних факторів, що мають вплив на її рівень.

Виклад основного матеріалу досліджень. В сучасних умовах проблемі сутності продовольчої безпеки присвячена значна кількість наукових праць, це пояснює те, що означена проблематика є досить важливою. За визнанням переважної більшості вчених рівень продовольчої безпеки знаходиться в стані загрози. Досліджуючи праці провідної вітчизняної та міжнародної наукової спільноти можна встановити, що єдиного підходу до визначення сутності поняття «продовольча безпека» на сьогоднішній день немає.

З нашої позиції продовольча безпека – це такий стан економіки , за якого  здебільшого за рахунок власного виробництва відбувається забезпечення всього населення основними продовольчими товарами в необхідній кількості та якості, з метою підтримки їхнього здоров’я, фізичної та розумової активності на необхідному рівні.

Існують спеціальні показники, якими можна оцінити стан продовольчої безпеки, проте створені на їх базі методики є досить різноманітними, і вони залежать від погляду певної країни, групи осіб чи дослідника на дану проблему [1].

На сьогоднішній день немає розроблених методик для оцінки продовольчої безпеки на регіональному рівні, використовують ті ж методики, що й для країни.

Таблиця 1

Основні методики оцінки рівня продовольчої безпеки

Методика	Критерії оцінки	Оцінка продовольчої безпеки
Організація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР)	фізична доступність продовольства;Економічна доступність продовольства;стабільність продовольчого ринку й сталість харчування;	Граничні значення показників;
The Global Food Security Index	фінансова доступність харчових продуктів фізична доступність продуктів харчування якість та безпека продуктів харчування	Граничні значення показників;
ФАО	30 індикаторів які сформовані в чотири групи : наявність; доступ; стабільність;використання	Граничні значення індикаторів; Продовольча безпека країни вважається забезпеченою, якщо вона виробляє майже 80% власного споживаного продовольства і здійснює поповнення страхового запасу (більше 20%)
«Методика визначення основних індикаторів продовольчої безпеки» для України	добова енергетична цінність раціону людини; забезпечення раціону людини основними видами продуктів; достатність запасів зерна у державних ресурсах; економічна доступність продуктів; диференціація вартості харчування за соціальними групами; ємність внутрішнього ринку окремих продуктів; продовольча незалежність за окремим продуктом;	Граничні значення індикаторів;

Розраховано на основі [1, 2, 3, 4].

Провівши аналіз основних методів оцінки продовольчої безпеки, можна сказати що вони між собою відрізняються. Для зарубіжних – поширеним є поділ на складові частини, з яких одна характеризує забезпеченість продуктами, а інші доступ населення до продуктів харчування та їх якість. Оцінка продовольчої безпеки за вітчизняною методикою, на наш погляд, не характеризує продовольчу безпеку повністю, оскільки враховується лише наявність продуктів харчування, а доступ населення до них і якість продуктів не включені в оцінювання.

Для оцінки рівня продовольчої безпеки було обрано Поліський економічний район (ПЕР), який складається з Волинської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей [5, с.65]. Сучасний виробничий потенціал ПЕР має специфічні особливості, оскільки в природно-ресурсному потенціалі домінує частка сільськогосподарських ресурсів, а також зберігається стала аграрно-переробна спеціалізація району [6].

У даній роботі оцінювання стану продовольчої безпеки буде проводитись за допомогою таксономічного аналізу, на основі якого буде розраховано таксономічний показник рівня продовольчої «безпеки-небезпеки» регіону. За своїм змістом він є синтетичною величиною, що дає можливість впорядкувати елементи певної сукупності за відстанню до певної визначеної у просторі показників точки, що еталоном розвитку [7, с.8].

 Для визначення меж продовольчої безпеки регіону, скористаємося формулою так званого «золотого поділу», сутність якого полягає у пропорційному відношенні близькому до 0,618:0,382 [8, с.466]. Стан продовольчої безпеки регіону на проміжку від 0 до 1 буде відображено так:

• проміжок від 0 до 0,382 – стан продовольчої небезпеки регіону;
• проміжок від 0,383 до 0,618 – стан продовольчої загрози регіону;
• проміжок від 0,619 до 0,854 – продовольчий ризик регіону;
• проміжок від 0,855 до 1 – стан продовольчої безпеки регіону;

Для оцінки продовольчої безпеки Поліського економічного району будуть використовуватись показники розроблені з врахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Ми пропонуємо розглядати продовольчу безпеку з таких сторін (рис. 1.):

Рис. 1. Блок-схема оцінювання продовольчої безпеки регіону

На жаль, на регіональному рівні немає даних для всіх показників, тому ми будемо оцінювати продовольчу безпеку за допомогою: індексів бідності, витрат на продукти харчування, споживання продуктів харчування, енергетичної та споживчої цінності. Розрахунок індексів проводився за методикою О.Л. Кардаш. Систему індикаторів оцінювання рівня продовольчої безпеки представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Індикатори оцінювання стану продовольчої безпеки регіону

Умовне позначення показника	Показник	Граничне значення	Бажані зміни
ПБ1	Індекс енергетичної цінності	більше 1	Зростання
ПБ2	Індекс споживання продуктів харчування	більше 1	Зростання
ПБ3	Індекс харчової цінності	більше 1	Зростання
ПБ4	Індекс витрат на харчування	менше 1	Спад
ПБ5	Індекс бідності	менше 1	Спад

Основним показником для оцінки стану продовольчої безпеки є рівень достатності споживання основних продуктів харчування, оскільки він дає можливість виявити загрозу для життя людини внаслідок недостатнього вживання основних продуктів харчування.

Проаналізувавши достатність споживання у 4 областях Поліського економічного району, можна охарактеризувати загальну ситуацію як загрозливу.  Це характеризується тим, що скорочення споживання продуктів тваринного походження, риби, овочів та плодів заміняється в раціоні на більш дешеві і не корисні: картоплю та хлібні продукти. Внаслідок цієї ситуації виникає «прихований голод».

Досягнення продовольчої безпеки можливе за умови, що населення буде споживати якісні й безпечні продукти харчування. З метою дослідження цих показників буде проаналізовано добову енергетичну цінність раціону людини та індекс харчової цінності Поліського економічного району.

Проаналізувавши показник добової енергетичної цінності раціону людини (рис. 2) можна зробити висновок, що в жодному році значення не було меншим за його граничний рівень (2500 Ккал). В останні роки значення показника погіршились, і є близькими до граничного рівня. Темп приросту за період 2000-2016 рр. для Чернігівської становить -9,15%, що свідчить про погіршення споживання. Для інших областей приріст є позитивним.

Рис. 2. Калорійність середньодобового раціону населення

Для нормальної життєдіяльності організм людини повинен одержувати білки, жири та вуглеводи у оптимальному співвідношенні 1:1:4 відповідно [8]. Для людини особливо важливо отримувати у повній мірі білки, оскільки вони належать до життєво необхідних речовин і є найважливішими компонентами харчування, що забезпечують енергетичні потреби організму. Найбільшу цінність мають білки тваринного походження.

Щоб проаналізувати споживання поживних речовин населенням Поліського економічного району було розроблено індекс  харчової цінності за групами поживних речовин.

Аналіз результатів розрахунку індексу харчової цінності (рис. 3) вказують на недостатність споживання білка населенням Польського економічного району.  Значення індексу харчової цінності (2012-2016рр.) характеризує не в повній мірі задовільну загальну насиченість харчового раціону населення України та незбалансованість харчування, що виступає першопричиною ряду захворювань та порушення обміну речовин у жителів країни.

Рис. 3. Індекс харчової цінності Поліського економічного району

Продовольче забезпечення населення країни залежить не тільки від достатньої наявності продуктів харчування. Значний вплив на неї чинять купівельна спроможність отримані доходи. Для характеристики фінансової доступності буде розглянуто індекс витрат на харчування та індекс бідності.

Індекс витрат на харчування розраховано як відношення частки витрат на харчування у сукупних витратах до законодавчо встановленого граничного критерію даного показника. Отримані результати представлені на рис 4.

Рис. 4. Індекс витрат на харчування Поліського економічного району

Проаналізувавши значення індексу витрат на харчування за 2000-2016рр., можна зробити висновок, що спостерігається динаміка до зменшення витрат на харчування населення (2014-2016рр.). Індекс витрат на харчування у 2005 та 2011 рр. перевищив пороговий рівень. Мінімальне значення спостерігалось у 2016р. (0,918).

Важливе значення при оцінці продовольчої безпеки має рівень бідності, який характеризує здатність людини придбати хоча б мінімально необхідний набір продуктів для харчування.

Для оцінки індексу бідності частка населення із середньодушовими сумарними доходами нижче прожиткового мінімуму ділиться на 100% . Основні показники індексу бідності наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Індекс бідності Поліського району

Територія/Роки	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016
Волинська область	0,315	0,245	0,179	0,228	0,290	0,200	0,235
Житомирська область	0,248	0,185	0,239	0,210	0,196	0,200	0,138
Рівненська область	0,324	0,243	0,205	0,293	0,297	0,172	0,137
Чернігівська область	0,141	0,179	0,158	0,160	0,148	0,067	0,105
Поліський район	0,257	0,213	0,195	0,233	0,233	0,160	0,154

Розраховано на основі [9].                                                                    

Для Поліського економічного району індекс бідності в період 2000-2005 рр. характеризується дуже високими показниками, і є свідченням дуже низьких доходів. В період 2010-2016 рр. індекс бідності значно зменшився, проте все ще свідчить про наявність такої проблеми, як бідність серед населення.

На основі статистичних даних розраховано індикатори (показники), що характеризують рівень продовольчої безпеки для кожної області Поліського економічного району. Інформація про обчислення рівня продовольчої безпеки Волинської області наведена на рис. 5.

Рис. 5 Динаміка зміни рівня продовольчої безпеки Волинської області

Проведений аналіз дослідження рівня продовольчої безпеки дає змогу встановити, що рівень продовольчої безпеки цієї області знаходиться в зонах «небезпека-ризик». Найгірша ситуація щодо продовольчої безпеки склалась у 2005р. і знаходилась в критичній зоні небезпеки (інтегральний показник становив 0,092), а найкраща ситуація спостерігалась у 2010р. (значення  інтегрального показника – 0,737).

На рис. 6 наведено інформацію для обчислення інтегрального показника рівня продовольчої безпеки Житомирської області. Внаслідок проведеної оцінки можна встановити, що рівень продовольчої безпеки цієї області знаходиться в зонах «небезпека-ризик». Найгірша ситуація щодо продовольчої безпеки склалась у 2005р. і знаходилась в критичній зоні небезпеки (інтегральний показник становив 0,111), а найкраща ситуація спостерігалась у 2013р. (значення  інтегрального показника – 0,818).

Рис. 6 Динаміка зміни рівня продовольчої безпеки Житомирської області

Проаналізувавши рівень продовольчої безпеки для Рівненської області (рис. 7) можна зробити висновок, що інтегральний показник знаходиться в зонах «небезпека–ризик». Найгірша ситуація щодо продовольчої безпеки склалась у 2005р. і означала критичну зону небезпеки (інтегральний показник становив 0,008), а найкраща ситуація спостерігалась у 2013р. (значення  інтегрального показника – 0,837).

Рис. 7 Динаміка зміни рівня продовольчої безпеки Рівненської області

На рис. 8 представлено динаміку зміни показника продовольчої безпеки Чернігівської області. У Чернігівській області показник рівня продовольчої безпеки знаходиться в межах 0,050–0,792, тобто ці межі відповідають рівню «небезпека – ризик».

Рис. 8 Динаміка зміни рівня продовольчої безпеки Чернігівської області

Проаналізувавши динаміку зміни стану продовольчої безпеки Поліського економічного району, можна констатувати, що протягом останніх років (2014-2016 рр.) спостерігається негативна тенденція до зниження його продовольчого рівня. Спільною проблемою для Волинської та Чернігівської областей є низький рівень споживання основних продуктів харчування. Для Житомирської та Рівненської проблемою, що знижує рівень продовольчої безпеки, є високі витрати на продукти харчування. У Рівненській області спостерігається також недостатня кількість вживання поживних речовин, зокрема білка. Загальна тенденція зміни рівня продовольчої безпеки є однаковою для всіх областей Поліського економічного району.

Висновки. Отже, продовольча безпека є важливою складовою економічної безпеки. Забезпечення її на достатньому рівні дає змогу отримати здорову, розумну та переповнену бажанням діяти робочу силу, яка буде сприяти розвитку економіки. Останнім часом в Україні поширення набуває так званий «прихований голод», що виникає внаслідок споживання дешевих продуктів низької якості та калорійності. У зв’язку з неоднаковим  розвитком  територіальних частин України, продовольчу безпеку рекомендується оцінювати на регіональному рівні.

Для оцінки рівня продовольчої безпеки регіону доцільно використовувати інтегральний показник, що базується на трьох основних групах: фінансова доступність, фізична доступність, якість та безпека продуктів. Рівень безпеки областей Поліського економічного району відповідає зоні «небезпека – ризик», що зумовлює необхідність посилення заходів щодо удосконалення механізму регулювання продовольчої безпеки у цих областях.

Забезпечити продовольчу безпеку Поліського економічного району, лише за рахунок власних сил є неможливо, необхідною є державна підтримка  вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, як це спостерігається в країнах, що розвиваються. Пріоритетне місце при забезпеченні продовольчої безпеки регіону належить аграрному сектору, не менш важливими  є  якість і безпека продуктів харчування. При вирішенні продовольчої проблеми також пропонуємо звернути увагу й на екологічне становище регіону.

Список використаних джерел.

1. Скрипчук П.М. Концептуальні засади продовольчої безпеки національних економік. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2014. Випуск 119 (частина І). С. 96- 106.
2. Food Security Act. URL: http://farmers.uslegal.com/federal-graininspection/food-security-act/   (дата звернення: 20.01.2019).
3. Григорьєв Є. О. Продовольча безпека та особливості її формування на рівні регіонів. Економіка харчової промисловості. 2015.  № 1(25). С. 13-18.
4. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України. Наказ Кабінету Міністрів України від 02.03.2007 р., №60. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0060665-07 (дата звернення: 25.01.2019).
5. Герасимчук З.В. Оцінювання стану та регулювання економіко-екологічної безпеки регіону: теорія, методологія, практика. ЛНТУ. 2012. 240 с.
6. Бутко М. Трансформаційні зрушення в соціально-економічному розвитку. Журнал Схід. 2004. №3(61). C. 17-24.
7. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: методы таксономии и факторного анализа. Статистика. 1980. 152 с.
8. Виноградов И.М. Математическая энциклопедия. «Советская энциклопедия». 1979. 467c.
9. «Статистичний збірник «Регіони України» 2017 Частина І». Державна служба статистики України. Київ. 323 c.