Семенюк Марія (м. Острог, Україна)

Національний університет «Острозька академія»

 ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ФІГУР У ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКИХ ПОЕТІВ МОДЕРНІСТІВ)

Дана стаття присвячена дослідженню особливостей вживання синтаксичних фігур, як засобів вираження думок, у поетичних творах.

Ключові слова: мова художньої літератури, поетичний синтаксис, стилістичні фігури, ідіолект, стиль письменника, риторичні фігури, риторичне питання, риторичний оклик.

Даная статья посвящена исследованию особенностей применение синтаксических фигур, как средств выражения мыслей в поэтических сочинениях.

Ключевые слова: язык художественной литературы, поэтический синтаксис, стилистические фигуры, идиолект, стиль писателя, риторические фигури, риторический вопрос, риторический оклик.

This paper is dedicated to the research of the peculiarities of use of of the syntactic figures as means of expressing thoughts in poetry.

Key words: the language of belletristic literature, poetic syntax, stylistic devices, idiolect, writer’s style, rhetorical question, rhetorical call.

      Актуальність вибраної темизумовлена загальною спрямованістю сучасних досліджень на виявлення взаємодії між мовою і мисленням, що дозволяє з’ясувати, як парадоксальна думка об’єктивується в образних засобах. Актуальність дослідження також визначається необхідністю систематизації поглядів щодо синтаксичних фігур і визначення характеру взаємодії між видами поетичного мислення й способами його втілення у стилістичних прийомах.

    Метою написання даної статті ­­є виявлення специфіки вживання стилістичних фігур в англійських поетичних текстах епохи модернізму. Для досягнення поставленої мети було розглянуто як теоретичні, так і практичні сторони синтаксичної організації поетичних творів, поетичну мову, та синтаксичні фігури. Нашим завданням є проаналізувати поетичні твори на предмет особливостей вживання синтаксичних фігур, систематизувати і проаналізувати найуживаніші синтаксичні фігури та проаналізувати фактори, що визначають вживання тих чи інших фігур.Об’єктом дослідження є синтаксичні фігури в англійській поезії епохи модернізму. Предмет вивчення становлять особливості вживання стилістичних фігур, як форм образного вираження думок в англійських поетичних текстах.

    Словник літературознавчих термінів подає визначення мови художньої літератури, як мовна система, яка функціонує в художній літературі як засіб створення естетичної реальності та найповніше виявляє творчі можливості кожної національної мови [6].

    Академік В.В. Виноградов писав, що поетичний  синтаксис, підкорений  загальним  законам  сенсу,  поетичній  логіці, органічно вплітається у цілість мови художньої літератури,  сприяє  єдності форми  і  змісту. На його думку митець має право на відхилення від усталених норм, тому і поетичний синтаксис дає широку  варіантність  засобів  висловлювання,  які  не  відповідають  традиційним  нормам [2]. Найчастіше  відхилення  зустрічаються  в  інверсії,  у  зв’язках  між  словами,  хіазмах, синтаксичному паралелізмі, у зіткненнях, переносах тощо.

     Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур, тобто своєрідних відмінних форм синтаксичного впорядкування фрази: «стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини» [8].

    Ми можемо узагальнити визначення «фігури», вказавши, що в точному розумінні слова вона визначається як свідоме відхилення в думці або мовленні від звичайної та простої форми. Таким чином, «фігурою» будемо вважати оновлення форми мови за допомогою певного мистецтва [1].

     Стилістичні фігури художнього мовлення завжди є наслідком свідомого вибору, спеціального розрахунку письменника з метою вплинути на свого читача, і, можуть виконувати різноманітні, не пов’язані виключно з комунікативною, художні функції, зокрема, індивідуалізації та типізації мовлення, виділення окремих слів та частин фрази, особливо важливих у смисловому відношенні, композиційну, функцію емоційного увиразнення [3, с. 167–169].

    Ми визначили, що стиль письменника залежить передусім від ідіолекту (від грецьких слів – світ та розмова, говір, наріччя), тобто від сукупності індивідуальних рис мови певної людини, котра зумовлена національністю, місцем її проживання, віком, фахом, соціальним станом тощо. Авторська своєрідність у використанні мовних засобів створює індивідуальний стиль (ідіостиль) письменника або поета. Стиль поета – це сукупність особливостей його творчості, якими його твори відрізняються від творів інших митців [1].

     Хоча усі проаналізовані нами твори мають свій особистий стиль, у них є спільна риса – найпоширенішими фігурами у їхній поезії виявилися риторичні фігури (45%), тобто засоби художньої виразності мовлення, що являють собою мовні звороти, утворені шляхом своєрідного сполучення слів і синтаксичної побудови фрази чи речення [4, c. 240–242]. Ми визначили, що на відміну від узвичаєного даною мовою порядку слів вони підсилюють значеннєвий, емоційний чи ритмічний бік мовлення [7, c. 25–31].

    Можливо, вживання саме риторичних фігур, пояснюється становищем тогочасного суспільства, адже саме на цей період припадають дві світових війни.

    Нашу увагу привернув вірш “ATerre” (WilfredOwen), в якому ми помітили  дуже багато риторичних окликів і питань, проте більше автор використовує оклики [9, c. 942–944]. Наприклад :

–    «Sit on the bed. I’m blind, and three parts shell.

Be careful; can’t shake hands now; never shall…» (риторичний оклик)

–          «Your fifty years ahead seem none too many?

Tell me how long I’ve got? God! For one year
To help myself to nothing more than air!
One Spring! Is one too good to spare, too long?»(риторичне питання)

       На нашу думку, автор звертається саме до цієї фігури, щоб закликати читача до певних дій, задуматися над подіями, що сталися, закликає змінити наше ставлення до життя.

      Проте CraigRaine (“AnAttemptAtJealousy”), більше використовує риторичні питання, можна навіть сказати, що цей вірш є майже повністю побудованим на риторичних питаннях, лише з деякими елементами риторичних окликів. З допомогою питань поет мотивує подальше розгортання художнього викладу, розкриває смислові аспекти [5, c. 60–65].

      В загальному, усі поети, твори яких ми аналізували, використовують риторичні фігури з метою зосередити увагу читачів на певних проблемах, часто проблемах війни, або щоб дати поштовх до боротьби. Загальною характеристикою усіх риторичних питань  використаних поетами (17,3%), є те, що автори звертаються до нас з такими питаннями, що не залишать байдужими жодного, або змушують обдумати вчинки людства.

  Риторичні оклики (27,7%) мають зазвичай дуже емоційно піднесений характер, посилюють увагу на аспектах зображуваного. Цікавим виявився так званий «принцип щирості», який автори використовують, для переконливості звучання. Проте, ми зауважили, що інколи автор висловлює окликом своє захоплення чимось, проте сам цього не поділяє.

    У проаналізованих нами творах було також знайдено  фігури повтору (44,65%), фігури зіставлення (8,34%), і набагато менше фігур протиставлення (2,4%).

    Варто зазначити, що після проведення дослідження стало зрозуміло, що синтаксичні фігури, що нагадують за своєю формою стилістичні, досить часто вживаються й у повсякден­ному, побутовому мовленні, проте там їх використання пояснюється або наслідком випадкового збігу слів, або ж прагненням уникнути одноманітності словесно-синтаксичної форми вираження думок [7, c. 134–139].

      Крім того, синтаксичні фігури є проявами парадоксального поетичного мислення в словесній тканині поетичного тексту. Проблема різноманітності цих засобів у творах зумовлюється взаємодією мовних і позамовних чинників.

    Отже, сучасна англійська поетична мова є дуже багатогранною і для кращого розуміння текстів її вивчення потрібно продовжити, можливо також дослідити її розвиток.

Література:

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. [2–е изд.]. – М. : Советская энциклопедия, 1969. – 608 с.
2. Виноградов В. В.  Основные вопросы синтаксиса предложения[Електронний ресурс] / Виктор Владимирович Виноградов. – Режим доступу : http://project.phil.spbu.ru/lib/data/ru/vinogradov/syntax.html
3. Гром’як  Р. С. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ “Академія”, 1997. – С. 522.
4. Лесин В.М. Словник  літературознавчих термінів  / В. М. Лесин, О. С. Пулинець – К. : Радянська школа, 1965. – 486 с.
5.  Скребнев Ю.М. Тропы и фигуры как объект классификации / Юрий Максимович Скребнев – Ростов н/Д., 1987. – С. 60-65.
6.  Словник літературознавчих термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/index.html
7.  Смирницкий А. И. Синтаксис английского языка / Александр Иванович Смирницкий. – М. : Литературы на иностранных языках, 1957. – 284 с.
8. Теорія літератури // Синтаксичні засоби увиразнення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/info/criticism/syntactic.html
9. Critical survey of poetry. – 4th ed. / editor, Rosemary M. Canfield Reisman. – New Jersey. : Salem Press, 2003. – 1312 p.
10. Andrew Motion. Poems [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poetseers.org/contemporary_poets/poet_laureates/andrew_motion/
11.  Carol Ann Duffy. Poems [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://famouspoetsandpoems.com/poets/carol_ann_duffy/poems/8116
12.  Liz Lochhead. [Електронний ресурс]: Режим доступу :http://www.scottishpoetrylibrary.org.uk/poetry/poets/liz-lochhead
13.  Poems of Craig Raine [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poemhunter.com/craig-raine/poems/
14. Poems of James Fenton [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poemhunter.com/james-fenton/poems/
15.  Poems of Wilfred Owen [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://www.poemhunter.com/wilfred-owen/poems/page-2/?a=a&l=1&y=
16. Two uncollected poems by Blake Morrison[Електроннийресурс]: Режимдоступу : http://www.blakemorrison.com/poetry.htm
17. Wendy Cope’s light–hearted, comical poems [Електроннийресурс]: Режимдоступу : http://www.dailymail.co.uk/home/you/article-1022230/Love–Poems-straight-heart-Wendy-Cope.html

 Відомості про авторів: Семенюк Марія Михайлівна — студентка бакалавріату факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».