У статті висвітлено особливості використання друкованих ЗМІ як чинника формування іміджу державних службовців. Також виокремлено основні маніпулятивні технології, які використовуються сучасними друкованими ЗМІ. Висвітлено результати проведеного контент-аналізу друкованих ЗМІ протягом періоду з 01.09.13 р. до 01.02.14 р.
The article highlights the characteristics of printed mass media as a factor of image formation are defined. Also singled out the basic manipulative techniques used by modern print media. The results of content analysis in printed mass media during the period from 09.01.13 till 01.02.14.
У сучасному світі друковані ЗМІ виконують головну інформативну функцію в суспільстві. Саме ЗМІ можуть впливати на всі сфери суспільного життя, адже вони є не тільки каналом висвітлення громадської думки, але й засобом її формування та контролю суспільства за владою. На сьогодні посилюється тенденція активного використання маніпулятивних технологій друкованими ЗМІ. Проблема полягає в тому, що більша частина суспільства не має представлення про суть та способи маніпулювання громадською думкою, внаслідок чого легко піддається маніпулятивним впливам. Саме тому дослідження застосування маніпулятивних технологій у ЗМІ як чинника формування іміджу державних службовців в контексті формування громадської думки щодо тієї чи іншої події чи явища.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Еволюція наукових поглядів щодо формування іміджу державних службовців та значення ЗМІ як одного із чинників, що сприяють формуванню імідж державних службовця є важливою. Також у процесі дослідження було здійснено аналіз наукових праць, статей та підручників, які висвітлюють такі аспекти, як державне управління, створення іміджу, ЗМІ, маніпуляція та інші пов’язані із даним дослідженням. У роботі було проаналізовано праці вітчизняних та зарубіжних науковців: Бутенко Н. Ю. [1], Волянська М. Р. [2], Кара-Мурза С.Г. [3], Кулеба, О. В. [4], Сімеоніді І.А. [5]та ін. Ознайомлення з даними працями слугує для формування основного уявлення про імідж державних службовців, маніпулятивні технології та ЗМІ як чинник формування громадської думки.
Метою статті є охарактеризувати маніпулятивні технології у друкованих ЗМІ як чинник формування іміджу.
Виклад основного матеріалу. Із нестримним розвитком ЗМІ зростає і можливість впливу на масову свідомість, яка використовується не тільки для удосконалення соціуму та процесів, які відбуваються у житті народу та країни, але й у можливості «керівників мати народ». Маніпуляція свідомістю індивіда є одним із засобів впливу, за допомого якого правляча частина суспільства підпорядковують собі маси. Широка можливість ЗМІ активно впливати на політичну свідомість і поведінку суспільства говорить про найважливішу функцію ЗМІ як «четвертої влади». Проте досвід показує, що ЗМІ здатні служити різним політичним цілям: як ознайомити людей та формувати у них відчуття власної гідності, прагнення до свободи та соціальної рівності, сприяння і допомога їх компетентної консультації в політиці, так і духовно поневолювати, надавати не вірну інформацію і залякувати громадян, загострювати суспільні конфлікти і поширювати недовіру і страх.
У процесі отримання інформації виключається діалог, який створює найважливіший захист проти маніпуляції свідомістю. Цільова аудиторія (тобто одержувач повідомлення) перевтілюється на натовп у тому розумінні, що вони можуть лише пасивно сприймати сигнали від «комунікатора – суггестора». ЗМІ при цьому стали основним механізмом розповсюдження інформаційних повідомлень, які так чи інакше впливають на громадську думку. Хоч і інші інструменти впливу продовжують використовуватися, але й вони є посиленими завдяки ЗМІ. А. Моль зазначив: «…ЗМІ фактично контролюють всю нашу культуру, пропускаючи її через свої фільтри, виділяють окремі елементи із загальної маси культурних явищ і надають їм особливої ваги, підвищують цінність однієї ідеї, зменшуючи цінність іншої, поляризуючи таким чином все поле культури. Те, що не потрапило в канали масової комунікації, в наш час майже не робить впливу на розвиток суспільства…» [3, c. 193]. Тобто, сучасна людина та суспільство загалом, не може уникнути впливу.
У сучасному інформаційному просторі важливе значення має формування громадської думки. Відповідно друковані ЗМІ мають два важливих способи впливу на формування громадської думки щодо образу державного службовця, тобто іміджу. Перший, це те, що друковані ЗМІ здійснюють відбір інформаційних приводів, а другий – це заміна важливості. Це відбувається способом перенесення акценту на іншу подію, концентрація на негативних аспектах або навпаки, висвітлення подій у спосіб, який має більш сприятливий характер, що зі свого боку дає можливість медіа формувати актуальність інформаційних приводів і привабливість іміджу певних об’єктів суспільно-політичного життя [6, с. 257].
Не варто забувати, що у сучасній практичній діяльності усіх видів ЗМІ широкого використання набувають методи підсвідомого стимулювання, коли ставлення цільових аудиторій до того чи іншого явища навколишнього середовища утворюється на основі стандартизованих спрощених представлень (стереотипи, плітки, імідж, міфи), які втілюються у потоці «організованих» новин, автоматично викликають у масовому уявленні негативне або позитивне уявлення про певну подію. Також друкованими ЗМІ використовуються психолінгвістичні засоби впливу, які використовуються для маніпулювання процесом сприймання іміджу державних службовців і мають певні особливості: створення інформаційних повідомлень відбувається із урахуванням суспільно‑політичних знань та професіоналізму журналіста; орієнтація на суспільно‑політичний досвід цільової аудиторії, тобто застосування навіювання; застосування протиставлень (суперечностей) комунікативного процесу: власне мовленнєвого, психологічного, інформаційного, логічного та естетичного; застосуванні маніпулятивних технологій [4].
Основними маніпулятивними технологіями, які використовуються друкованими ЗМІ є фабрикація фактів, відбір подій, сіра і чорна пропаганда, великі психози, маніпулятивна семантика, спрощення та стерео типізація, твердження і повторення, дроблення і терміновість, сенсаційність, прийоми мовного впливу, а саме: плавна зміна смислового значення виразу, розмивання смислового значення виразу,синтаксичне перетворення.
Також відомо, що маніпуляції можуть здійснюватися великою кількістю способів. Вони завжди розвиваються та удосконалюються і в основному здійснюються у наслідок відповідної «роботи» із зовнішніми особливостями та внутрішніми (особистісні, психофізіологічні, загальнолюдські і культурно-специфічні) характеристиками об’єкта маніпуляції. Слід зауважити, що Бутенко Н. Ю. у праці «Соціальна психологія в рекламі» виділяє три способи маніпулювання. Особливістю першого способу є те, що він пов’язаний, головним чином, з інформаційними потоками: опускання частини інформації чи спотворення її; узагальнення інформації; створення помилкової інформації; постановка запитань і виключення можливості на них відповісти; посилання на авторитет; метафори, гумор, жарти також можуть застосовуватися, як спосіб маніпуляції. Характеристикою другого є можливість випливати на особистісні слабкості цільової аудиторії: породження відчуттів провини; підлеститися та породження співчуття (жалості) до себе чи до того, що описується у конкретній статті; вплив на конкретні уподобання, потреби, інтереси. Особливістю третього способу є можливість експлуатації загальнолюдських характеристик: людських інстинктів, природної цікавості, бажань, психофізіологічних потреб та ін. [1].
Оскільки у сучасному інформаційному середовищі розвивається тенденція застосування маніпулятивних технологій (маніпуляцій) із наміром розповсюдження, нав’язування стереотипів та установок у суспільній свідомості, виливаючи таким чином на рішення, ставлення та уподобання цільової аудиторії. Однією із властивостей сучасних маніпулятивних технологій, які поширені саме у друкованих ЗМІ є формування іміджу державних службовців, що мають характерний прихований оціночний зміст. Тому при використані їх головною метою є створення певного емоційного настрою і психічних установок у цільових груп громадськості. Варто зазначити, що формування іміджу державних службовців є складною процедурою, спрямованою на створення у аудиторії іміджу, певного образу об’єкта з певною оцінкою у вигляді усвідомлюваного або неусвідомлюваного думки про цей образ.
Із результатів проведеного контент-аналізу є зрозумілим, що ЗМІ мають безпосередній вплив на формування іміджу державних службовців. Адже позитивними чи негативними повідомленнями ЗМІ формують у людей стереотип, тобто образи державних службовців. Роль ЗМІ у формуванні іміджу державних службовців є досить вагомою, адже не завжди та чи інша людина є очевидцем певної події, а друковані ЗМІ в свою чергу слугують каналом передачі цієї інформації і від того в якому світлі вони подадуть інформацію про державного службовця буде залежати його імідж.
Проведений контент-аналіз показав, що саме ЗМІ регулярно і оперативно представляючи інформацію широкій аудиторії, висвітлюючи діяльність законодавчої і виконавчої гілок влади, державних службовців, вони тим самим стають одним з механізмів формування політичного іміджу. Також у процесі контент-аналізу всеукраїнських, регіональних та місцевих видань були визначені основні маніпулятивні технології, які найчастіше використовуються даними виданням для часткової чи повної зміни уявлення про події, явища у результаті чого створюються відповідні образи державних службовців та ставлення населення до них. Найбільш загальними та широко використовуваними маніпулятивними технологіями у друкованих всеукраїнських ЗМІ є методи, що допомагають поширювати та формувати уявлення про подію, факт, явище. Та застосовуються такі конкретні технології, як перенос негативного образу, наклеювання ярликів, порівняння, прийом ілюзії об’єктивності оцінок, представлення різноманітних статистичних даних та використовуються прийоми маніпулятивної семантики. У друкованих регіональних ЗМІ найчастіше використовуваними маніпуляціями є відбір подій, прийом сірої пропаганда та маніпулятивна семантика (повтори, негативно забарвлені слова). Місцева преса, в основному використовує ті ж самі методи, що й і в попередніх, а саме: прийом сірої пропаганди, відбір подій, твердження та повторення та маніпулятивну семантику.
Використання маніпуляцій у друкованих ЗМІ має на меті частково чи повністю ввести в оману та стимулювати відповідні дії у цільової аудиторії. Основою для всіх маніпулятивних технологій є створення штучної реальності, формування стимулів, які фіксують увагу об’єкта. Це стосується впливу на психічні стани людини, як представника певного народу, носія менталітету, культури. Унаслідок маніпулювання свідомістю людини посилюються існуючі у людей потрібні маніпулятору ідеї, мотиви, установки, цінності, норми. Часткова, несуттєва зміна поглядів щодо діяльності державних службовців може впливати на практичне і емоційне ставлення суспільства до нього та сформувати відповідний образ, тобто імідж державних службовці. В свою чергу імідж державних службовців є представлення у населення держави щодо рис, які мають бути притаманними тільки цьому колу працівників, тобто державним службовцям. Імідж державного службовця повинен збігатися з особливими характеристиками особистості, з певними соціально-психологічними установками аудиторії та суспільно-політичним кліматом у країні. Саме у процесі формування іміджу державних службовців важливу роль відіграють друковані ЗМІ, оскільки вони стали основним механізмом розповсюдження інформаційних повідомлень, які так чи інакше діють на громадську думку, адже для привернення уваги читача та реалізації власних потреб використовується безліч маніпулятивних технологій.
Висновки. Отже, важливе місце у формуванні іміджу державних службовців відіграють друковані ЗМІ. Оскільки вони прямим чи опосередкованим способом сприяють процесу різностороннього створення і висвітлення іміджу держслужбовців. ЗМІ займаються відбором новин та заміною їх важливості. При цьому не варто забувати про те, що зв’язок (комунікація) між державним службовцем і суспільством здійснюється опосередковано, за допомогою різних засобів масової комунікації. Створення іміджу державних службовців у друкованих ЗМІ передбачає сприйняття та відображення найважливіших явищ і подій. Оскільки основним джерелом інформації є ЗМІ, у нашому випадку преса, є важливим виокремлення маніпулятивних технологій, які використовуються сучасними виданнями з метою повної чи часткової зміни уявлень.
Список використаних джерел та літератури
1. Бутенко, Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі [Електронний ресурс] / Н. Ю. Бутенко. – Режим доступу : http://www.readbook.com.ua/book/37/954/. – Назва з екрану.
2. Волянська М. Р. Визначення основних негативних факторів іміджу державного службовця та заходи щодо його покращання[Електрон. ресурс] / М. Р. Волянська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2010. – № 1 (37). – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/1/19.pdf.– Назва з екрана.
3. Кара-Мурза, С.Г. Манипуляция сознанием [Электронный ресурс] / С. Г. Кара-Мурза. – Режим доступу : http://www.kara‑murza.ru/books/manipul/manipul_content.htm. – Название с экрана (20.12.2013).
4. Кулеба, О.В. Процес формування позитивного іміджу політичного лідера [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=218. – Назва з екрану.
5. Сімеоніді, І. А. Формування іміджу державної служби [Текст] / І.А. Сімеоніді // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології : збірник праць. – Херсон, 2010. ‑ №1(2). ‑ С. 136‑146.
6. Маніпуляція й маніпулятивні технології [Електронний ресурс] / Агенство стратегічних досліджень. – Режим доступу : http://sd.net.ua/2012/03/06/manipulyaciya-j-manipulyativni-texnologiyi.html. – Назва з екрану.