Стаття присвячена аналізу особливостей перекладів зоопоетонімів із фентезійного циклу романів “The Chronicles of Narnia” К. С. Льюїса. Розглянуто способи перекладу власних імен крізь призму тлумачення їх семантичної складової.

Ключові слова: поетична ономастика, поетонім, зоопоетонім, транслітерація, калькування, транскрибування.

TRANSLATIONS PECULIARITIES OF ZOOPOETONIMS IN CYCLE OF “CHRONICLES OF NARNIA” BY C. S. LEWIS

The article is devoted to the analysis of translation peculiarities of zoopoetonims in the fantasy cycle of novels “The Chronicles of Narnia” by K. S. Lewis. The ways of translating of own names through the prism of the interpretation of their semantic component are considered.

Key words: poetic onomastics, poetonim, zoopoetonim, transliteration, calque, transcription.

Постановка проблеми: Твори К. С. Льюїса мають значну літературну цінність. Переклад циклу романів “The Chronicles of Narnia” на українську здійснили три видавництва проте аналізу цих перекладів не було приділено достатньої уваги. Тому, відповідно, метою даної статті є комплексний аналіз і висвітлення особливостей перекладу зоопоетонімів у серії романів“The Chronicles of Narnia”.

Мета реалізується у таких дослідницьких завданнях:

• виявити смислове навантаження на поетичні власні назви та їхній символізм;
• вивести залежність перекладу від семантичної природи поетонімів.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Застосування терміну поетонім щодо власних назв у художній літературі запропонувала Н. В. Подольска [14, с. 108]. Український ономаст В. М. Калінкін запропонував видозмінити «онім» на поетонімдля розмежування реальних власних назв та власних назв художнього твору. У такому випадку види реально існуючих онімів видозмінюються за написанням : антропонім перетворюється на антропоетонім, міфонімперетворюється на міфопоетонім, зоонім на зоопоетонім, і т. д. [13, с 5].

Опис особливостей творення ономастикону у зазначених романах висвітлила Ю.В. Глюздик у статті  «Поетонімосфера циклу “The Chronicles оf Narnia” К. С. Льюїса з точки зору етимології та мовного функціонування (на прикладі гідропоетонімів)» та у науковій дисертації «Лінгвокультурологічні особливості поетонімії К. С. Льюїса “The Chronicles of Narnia”» [10,11].  Проте самому аналізу перекладів поетонімів серед науковців уваги майже не приділено. С.Кравець у статті «Особливості перекладу релігійних символів українською мовою» аналізує відмінності у перекладах власних назв [15]. Також прийоми перекладу топопоетонімів розглянуті у статті А. Ю. Тіліги «Відтворення топоніміки як складової фантастичної художньої картини світу в англо-українських перекладах» [16]. Сьогодні існують переклади від трьох видавництв: «Свічадо», з перекладом від О. Манька; «Проспект», де над перекладом працювали С. Андрухович та В. Наріжна; «Клуб сімейного дозвілля» з перекладами від І. Ільїна. На базі цих перекладів буде здійснено аналіз.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Досить вживаними і смисловозначимими у романах Льюїса є зоопоетоніми. Своєю кількістю вони можуть рівнятися з антропопоетонімами. Умовно можна поділити їх на дві групи:

• зооніми, створені методом переходу загальної назви у власну;
• зоопоетоніми, побудовані за типовими мовними моделями з семантично прозорою внутрішньою формою.

Прикладами з першої групи є: Mr. Beaver, the Wolf, the Fox, the Lion [17, с. 29,42,49,54]. Тут автор позбавляє іменник артикля а та надає йому великої літери. У результаті загальна назва тварини a wolf стає зоонімом the Wolf. У деяких випадках артикль не ставиться: a Phoenix – Phoenix, або вживаються офіціальні форми для визначення статі і віку тварини: a beaver – Mr. Beaver.

Друга група це категорія зоопоетонімів, побудованих за типовими мовними моделями з семантично прозорою внутрішньою формою: Snowflake, Trufflehunter, Strawberry. Основна увага у статті буде приділена саме цій групі.

У казковому світі Льюїса тварини поділялися на дві категорії: розумні, ті що говорять (talking)  і звичайні (ordinary). Одним із звичайних є кінь принца Каспіяна Destrier. У французькій мові існує слово «destrier», яке читається як «дестріє» – середньовічний західноєвропейський термін, який означав бойового коня. Це не якась особлива порода, а просто коні, що своїми властивостями та розмірами відповідали певним вимогам і були спеціально навчені та об’їжджені для битви. Таким чином автор загальне слово перетворив на власний онім. С. Андрухович із видавництва «Проспект» транслітерує зоопоетонім – Дестрієр. І. Ільїн відкидає оригінальне слово і використовує Булат, яке йменує міцний, але гнучкий метал з якого виготовлялася холодна бойова зброя. Цим словом перекладач характеризує тварину.

У четвертій книзі «Кінь і його хлопчик» автор знайомить нас із ще одним, але цього разу розумним конем:

– Breehy-hinny-brinny-hooky-hah, said the Horse.

– I’ll never be able to say that, said Shasta. Can I call you Bree? [17, с.399,400].

В. Наріжна перекладає цей уривок так:

– Брігі-хінні-брінні-хукі-хах, – відповів кінь.

– Я це ніколи не вимовлю, – зітхнув Шаста. – Можна мені називати тебе просто Брі? [4, с 22].

О. Манько:

– Бругу-гугу-бругу-гугі-га, – відповів кінь.

– Я ніколи не зможу цього вимовити, – сказав Шаста. – Можна, я буду називати тебе Бругу?[1, c. 6].

І. Ільїн:

– Ігого-гого-йохохо-гуді-га,– відповів кінь.

– Пробачте, але мені ніколи-ніколи не вдасться вимовити таке дивне ім’я повністю. Можна, я буду звати вас просто Ігого? [9, с. 556].

Автор створює цій казковій тварині чудернацько довге ім’я і відповідно скорочене. Саме ім’я означає звук іржання коней в англійській мові. Наприклад український кіт «каже» мяу, британський «meow». В. Наріжна використовує транскрипційний переклад зоопоетоніма – Брігі-хінні-брінні-хукі-хах та його скорочену форму – Брі, проте діалог перекладає не дослівно, а застосовує лексико-граматичні трансформації: вилучення («be able» – не перекладається)та додавання («просто»,хоча відповідне «just» відсутнє в оригінальному тексті). Діалог О. Манько перекладає дослівно. А зоопоетонім пропонує – Бругу-гугу-бругу-гугі-га та його скорочену форму – Бругу. І. Ільїн при перекладі діалогу також застосовує додавання слів «пробачте», «просто» та словосполучення «таке дивне ім’я повністю», івилучає з репліки слова автора. Зоопоетонім пропонує – Ігого-гого-йохохо-гуді-гата Ігого.

У книзі «Чорне крісло» Льюїс створює двох казкових коней: I would save my horse, Coalblack, and the Witch’s Snowflake (a noble beast and worthy of a better mistress) [17, c. 369].

І. Ільїн перекладає:

Треба рятувати мого Вуглика та чаклунчину Сніжинку (неабияких кровей конячка і, мушу сказати, гідна ліпшої хазяйки) [9, c. 513].

В. Наріжна:

Я врятую свого коня, Чорносмола, і відьмину Сніжинку (шляхетну істоту, що заслуговує на кращу хазяйку) [8, c. 173]. Обидва цих коня із звичайних, які не розмовляють, тому не зважаючи на те, що Сніжинка (як перекладають цей зоонім обидва перекладачі) належала Королеві Нижніх Земель ця тварина не відповідала статусу своєї злої господині. Наріжна перекладає Coalblack як Чорносмол. Таким іменем надаючи образ могутнього грізного, чорного як смола коня. І.Ільїн називає його Вугликом, що передає семантичне значення імені, але робить його більш ручним і добрішим.

Я врятую свого коня, Чорносмола, і відьмину Сніжинку (шляхетну істоту, що заслуговує на кращу хазяйку) [8, c. 173].Обидва цих коня із звичайних, які не розмовляють, тому не зважаючи на те, що Сніжинка (як перекладають цей зоонім обидва перекладачі) належала Королеві Нижніх Земель ця тварина не відповідала статусу своєї злої господині. Наріжна перекладає Coalblack як Чорносмол. Таким іменем надаючи образ могутнього грізного, чорного як смола коня. І.Ільїн називає його Вугликом, що передає семантичне значення імені, але робить його більш ручним і добрішим.

І останній розумний кінь, який зустрічається у творах це Strawberry. В. Наріжна робить прямий переклад цього зоопоетоніма – Суничка [6, с. 173]. О. Манько називає коня Перчик [3, с. 39], а І. Ільїн Аґрус [9, с. 731]. Надалі у творі з конем відбувається фізична трансформація, після якої Аслан дає коневі нове ім’я.

– My dear, said Aslan to the Horse, would you like to be a winged horse?

– If you wish, Aslan – if you really mean – I don’t know why it should be me – I’m not a very clever horse.

– Be winged. Be the father of all flying horses, roared Aslan in a voice that shook the ground. “Your name is Fledge [17, c. 557].

І.Ільїн перекладає цей уривок так:

– Мій любий, – звернувся Аслан до Коня, – ти хочеш стати крилатим конем?

– Як ти хочеш, Аслане, якщо ти справді маєш такий намір, але я не зовсім розумію, чому ти обрав мене, – я не дуже розумний кінь.

– Будь крилатим. Будь батьком усіх крилатих коней, – рикнув Аслан голосом, який потряс землю. – Тебе так і називатимуть – Крилатий  (У перекладі І.Ільїна) [9, с. 761].З уривку вимальовується характер коня як благородного і скромного, за що власне Аслан і винагороджує його крильми.

Англійське дієслово fledge застосовується до пташенят, що вже готові до першого польоту, буквально означає оперятися. У Ільїна цей кінь, який з цього моменту став пегасом має ім’я Крилатий, О. Манька – Полетун [3, с.47], у В. Наріжної – Крилань [5, с. 172].

У творі зустрічаються розумні тварини the Three Bulgy Bears [17, с. 113]. Льюїс згадує їх в множинній формі під цим поетонімом. Це троє братів-ведмедів, одні зі «старих нарнійців», які допомагали принцу Каспіяну у битві проти Міраза. Складове слово «bulgy» означає «випуклий», «видутий», що, певно, характеризувало їх зовнішній вигляд. Цікавий переклад цього слова, а в результаті і всього зоопоетоніму пропонує Андрухович Три опецькуваті Ведмеді [7, с. 79], що вдало описує і допомагає уявити цих казкових персонажів як великих, гладких і незграбних ведмедів. І.Ільїн переклав зоопоетонім Три Соні [9, с. 170]. І не зважаючи на те, що він не дотримався при перекладі первинного значення імені, його варіант перекладу напрочуд вдалий, виходячи з опису братів-ведмедів: «на галявині з’явилися троє заспаних кошлатих ведмедів. Цілу годину Трюфеліно втовкмачував їм, хто такий Каспіан і чому, власне, вони прийшли, але спросоння ті лише кивали головами й позіхали, та й так солодко, що дрімота охопила всіх присутніх» [9, с. 170].

         У наведеному вище уривку є ще один зоопоетонім Trufflehunter.  Льюїс у звичній манері творення онімів вкладає в зоопоетонім два слова «truffle» та «hunter». Під «truffle» очевидно маються на увазі гриби трюфелі, що ростуть під землею до 50 см. углиб. Андрухович при перекладі відкидає слово «hunter» і пропонує переклад зооніми Трюфель. Цей переклад не досить вдало передає семантичне значення імені, адже тепер з «мисливця на Трюфелі», борсук стає сам «жертвою» Трюфелем. Ільїн перекладає Трюфеліно, проте додає опис, де вказує, що його повне ім’я Мисливець за Трюфелями: «Своє прізвисько він здобув завдяки надзвичайному навіть серед борсуків нюху на трюфелі, як би глибоко ті не ховалися. Таке вміння багато чого було варте, тому насправді повне його прізвисько було Мисливець за Трюфелями, він пишався ним, але відгукувався й на скорочене Трюфеліно або навіть Трюф» [9, с. 166].Варто зауважити, що цього опису немає ані у оригінальному тексті, ані у перекладі Андруховича. Таким чином, не зумівши пояснити семантику зоопоетоніму в перекладі – науковець пояснив її у тексті.

         У наведеному далі уривку буде перелік розумних тварин, з якими зустрівся Принц Каспіан:

It would take too long to mention all the creatures whom Caspian met that day – Clodsley Shovel the Mole, the three Hardbiters (who were badgers like Trufflehunter), Camillo the Hare, and Hogglestock the Hedgehog [17, c. 115].

В.Наріжна:

Забагато часу пішло б на те, щоб перерахувати усіх, кого зустрів того дня Каспіян – Крота Шуфлю Землекопача, трьох Твердогризів (теж борсуків, як і Трюфель), Зайця Камілло та їжака Голковика [7, с. 87].

І.Ільїн:

Довго ще можна перелічувати усіх, із ким Каспіан зустрівся у той клопітливий і щасливий день. А зустрівся він із кротом Лопатолапом, із братами Гострозубими, родичами Трюфеліно, із Їхнім Косоочієм Лоповухом Першим, королем розумних зайців, із буркотуном Голкостромом, вождем розумних їжаків [17, с. 175].

Ім’я крота Clodsley Shovel the Mole чудово описує самого персонажа. Clodsley скаладається з «clods» – «грудки» (землі) та «ley» «пасовисько», Shovel – «совкова лопатка» та the Mole відповідно «кріт». Проте насправді ім’я Льюїс не вигадав, а зробив історичне посилання на офіцера Британського морфлоту кінця 17 століття, якого звали Cloudesley Shovell – Клодслі Шовел [18]. Такий прийом показує геніальність автора, який ознайомлює британських дітей з їхньою історією у формі казки. Вікторія Наріжна зберігає складову імені та перекладає Кріт Шуфля Землекопач. Цікавим є застосування маловживаного в українській мові «шуфля», тобто совкова лопатка. І слово «кріт» у неї як частина імені, і пишеться з великої. Ільїн перекладає одним словом Лопатолап.

Зоопоетонім інших персонажів, родичів борсука Трюфеліно the three Hardbiters, поетонім складається зі слів «hard» – «твердий», «важкий» та «biter» «гризун» або «той хто кусає», тому у Наріжної поетоонім перекладено дослівно – три Твердогризи, а у Ільїна вони стали братами Гострозубими та родичами борсука Трюфеля.

Інша розумна тварина Camillo the Hare. Персонаж, про якого відомо не багато, зокрема тільки те, що він був головним серед розумних зайців та брав участь у Великій таємній нараді [9, с. 178]. При перекладі Наріжна не вигадує і не шукає якесь семантичне значення, а просто подає Заєць Каміло. Ільїн надає йому королівське ім’я-титул Їхнє Косоочіє Лоповух Перший. Проте коли в оригіналі вказується лише ім’я Camillo, перекладач подає Косоокий:

It’s getting steadily nearer, said Camillo [17, c. 117].

Наближається… – зауважив Косоокий [9, с. 179].

І останній у цьому переліку персонаж Hogglestock the Hedgehog, який воював на стороні Каспіяна проти Міраза. Наріжна перекладає – Їжак Голковик [7, с. 88], а Ільїн ще і додає опис, якого нема в оригінальному тексті, робить його вождем розумних їжаків, буркотуном Голкостромом [9, с. 175].

У першій книзі зустрічається злий персонаж зачарований вовк Maugrim, головнокомандувач війська Білої Чаклунки. В. Наріжна використовує метод адаптивного транскодування – Мауґрим [5, c. 69]. а Ільїн користується методом транскрипції – Могрім [9, с. 40]. О. Манько транслітерує – Маугрім [2, с. 38]. Назва Могріма нібито походить від слів «maw», сучасне «mouth» – «паща» та «grim» «похмурий», «злісний», «лютий», тобто «люта паща». Альтернативно, його ім’ям можна було б вивести зі староірландських слів «maug» – «раб» і «rím» – «рима», що разом означає «раб рими», або ж «раб заклинання» [19].

Висновки. Зоопоетоніми у циклі творів “The Chronicles of Narnia” складають чи не основну частку поетонімосфери. У кожне власне ім’я тварини К. С. Льюїс вклав смислове навантаження. Саме тому перед перекладачами постала проблема: або передати українському читачеві семантичне значення поетоніму, за якого його граматична чи звукова форма могла втратитися, або навпаки зберегти вихідну форму зоопоетоніму, проте закладена семантика слова втрачалася. Згідно аналізу перекладів Ігор Ільїн найчастіше з-посеред усіх перекладачів намагався передати смислову основу зоопоетоніму. Натомість перекладачі видавництва «Проспект» Вікторія Наріжна та Софія Андрухович при перекладі більше послуговувалися способом транскрибування та транслітерування, що позбавляло можливості донести до читача семантику власного імені.

Список використаних джерел:

Джерела:

1. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії / К. С. Люїс. – Л. : Монастир Монахів Студитського Уставу : Видавничий відділ «Свічадо», 2001. Кн. 3 : Кінь і хлопчик / пер. з англ. О. Манько. – [Б. м.] : [б.в.], 2003. – 168 с.
2. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії / К. С. Люїс. – Л. : Монастир Монахів Студитського Уставу : Видавничий відділ «Свічадо», 2001. Кн. 2 : Лев, Чаклунка і стара шафа / пер.з англ. О. Манько. – Л. : [б.в.], 2002. – 151 с
3. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії / К. С. Люїс. – Л. : Монастир Монахів Студитського Уставу : Видавничий відділ «Свічадо», 2001. Кн. 1 : Небіж чорнокнижника / пер. О. Манько. – [Б. м.] : [б.в.], 2001. – 166 с.
4. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії. Кінь та його хлопчик./ Пер. з англ. В. Наріжна.- Д. : Проспект, 2006, 240 с.
5. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії. Лев, Біла Відьма та шафа / К. С. Льюїс ; пер. В. Наріжна ; . – Д. : Проспект, 2006. – 208 с.
6. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії. Небіж чаклуна / К. С. Льюїс ; пер. з англ. В. Наріжна. – Д. : Проспект, 2006. – 219 c.
7. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії. Принц Каспіян. / К. С. Льюїс ; пер. з англ. С. Андрухович. – Д. : Проспект, 2008, 240 с.
8. Льюїс K.C. Хроніки Нарнії. Срібне крісло [Текст] / К. С. Льюїс ; пер. з англ. – Д. : Проспект, 2008, 224 с.
9. Льюїс К. С. Хроніки Нарнії : збірка / Клайв Стейплз Льюїс ; пер. з англ. І. Ільїна, О. Кальниченка, К. Воронкіної. – 3-тє вид. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 912 с. 

Наукові посібники, монографії. статті:

1. Глюдзик Ю.В. Поетонімосфера циклу “The Chronicles of Narnia” К. С. Льюїса з точки зору етимології та мовного функціонування (на прикладі гідропоетонімів) / Ю. Глюдзик // Актуальні питання іноземної філології. – 2015. – № 2. – С. 36-40.
2. Глюдзик Ю.В. Лінгвокультурологічні особливості поетонімії К. С. Льюїса “The Chronicles of Narnia” [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Глюдзик Юлія Вікторівна ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка . – Львів, 2015. – 18 с.
3. Калинкин В. М. Литературная ономастика, или Поэтика онима. Методические указания к спецкурсу. Для студентов филологических факультетов / Сост. В.М. Калинкин. – Донецк, 2002. – 39 с.
4. Литературная ономастика, или Поэтика онима. Методические указания к спецкурсу. Для студентов филологических факультетов / Сост. В.М. Калинкин. – Донецк, 2002. – 39 с.
5. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии / Н. В. Подольская. – М. : Наука, 1988. – 192 с, с. 108

Інтернет-ресурси:

1. С. Кравець. Особливості перекладу релігійних символів українською мовою. [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nvchnugf_2015_740-741_28.pdf
2. Тіліга А. Ю. ВІДТВОРЕННЯ ТОПОНІМІКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ФАНТАСТИЧНОЇ ХУДОЖНЬОЇ КАРТИНИ СВІТУ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ [Електронний ресурс] / А. Ю. Тіліга – Режим доступу до ресурсу: http://r250.sudu.edu.ua/bitstream/123456789/25316/1/Tiliga.pdf.
3. C.S. Lewis. The Chronicles Of Narnia [Електронний ресурс] / C. S. Lewis – Режим доступу до ресурсу: https://martzian.files.wordpress.com/2010/12/chronicles_of_narnia.pdf
4. Cavendish R. Sir Cloudesley Shovell shipwrecked [Електронний ресурс] / Richard Cavendish. – 2007. – Режим доступу до ресурсу: https://www.historytoday.com/archive/sir-cloudesley-shovell-shipwrecked.
5. Baehr T. Narnia Beckons: C.S. Lewis’s The Lion, the Witch, and the Wardrobe and Beyond [Електронний ресурс] / T. Baehr, J. Baehr – Режим доступу до ресурсу: https://books.google.com.ua/books?id=1MHZ89h9WGwC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false.