У статті розглянуто формування польської культурної ідентичності в історичній ретроспективі. Проаналізовано Польщу як частину соціокультурного простору ЄС  та визначено основні риси ідентичності поляків.

Ключові слова: культурна ідентичність, Польща, ЄС, культурна спадщина, релігійність.

The article deals with the formation of the Polish cultural identity in historical perspective. Poland is analyzed as part of a social and cultural space of the EU and the main features of the identity of Poles.

Key words: cultural identity, Poland, EU, cultural heritage, religiousness

Серед яскравих прикладів інтеграція до соціокультурного простору ЄС та збереження культурної ідентичності, варто виділити Польщу, як найбільшу за населенням та площею слов’янську державу Центрально-Східної Європи. Після падіння залізної завіси та приходу демократичного уряду Польща задекларувала прагнення долучитись до Європейського Співтовариства. Часто висловлювалися думки, що приєднання до Євросоюзу країн ЦСЄ (в тому числі і Польщі) є “історичною місією” повернення їх до європейської демократичної спільноти.

Польща протягом понад тисячолітньої історії, багаторазово змінюючи свої політичні кордони, була багатонаціональною та багатокультурною державою, куди проникали і де розвивалися інші культури з різних центрів Європи [6, s. 134].

Польська національна ідентичність формувалася під впливом культурної спадщини Сходу і Заходу, але в основному збагачувалася в контексті найбільших досягнень країн Західної Європи. Із зазначеного регіону до Польщі було запозичено нові ідеї у сфері філософії та мистецтва. І до сьогодні значний вплив на польську національну ідентичність здійснюють західноєвропейські цінності. У сучасній Європі, самобутності різних народів та універсальна європейська ідентичність “доповнюють” одна одну. Існує “множинна ідентичність”, яка поєднує в собі національні цінності та цінності спільноти (ЄС) [3].

Польський народ завжди розвивався в рамках європейського культурного співтовариства, засвоював нові зразки та стандарти Заходу та адаптував їх відповідно до польських умов. Поляки протягом століть були пов’язані з Європою низкою чинників, серед яких релігійний, правовий, мистецький [5, s. 8].

В зазначеному контексті, євроінтеграційні прагнення Польщі були у великій мірі виправдані.

Важливим фактором виступав високий рівень релігійності польського суспільства (92% поляків сповідують католицизм) [1, p. 32] та вагомий вплив Римо-Католицької церкви. Вище католицьке духовенство Польщі, яке завжди було великим покровителем польської культури, виступало на користь інтеграції з Європейським Союзом [7]. Мотивами такої підтримки зокрема вбачаються месіанські сподівання, пов’язані зі світським та духовним об’єднанням західного суспільства. Серед церковних кіл також мала місце думка щодо визначення Польщі, як одного з “останніх бастіонів” європейських цінностей та християнської Європи [4].

Польський науковець П. Боскі, на основі соціологічного дослідження, проведеного перед вступом Польщі до ЄС, визначив чотири основні риси притаманні культурній та національній ідентичності польського народу, які мали вплив на процес інтеграції до ЄС, серед яких:

• Гуманізм, який є основою культурної ідентичності, заснованої на сильних міжособистісних відносинах, самовідданого ставлення до людей. Гуманізм є культурним традиціоналізмом, який притаманний полякам.
• Сарматизм, як частина польської культурної спадщини, яка оцінюється негативно. Фактично, дане явище є загальним визначенням, яке характеризує прагнення до виключності, шляхетності, вищого статусу, що зазвичай призводить зокрема до анархії, безвідповідальності за прийняття рішень і тому подібне. В даному контексті було визначено тенденцію, відповідно до якої, виключення негативного історичного досвіду минулого сприяє несхваленню сарматської складової польської культури.
• Робочий матеріалізм, який фактично становить протилежність гуманізму. Даний аспект зосереджений на абсолютному прагматизмі і тісно пов’язаний зі специфікою європейської ідентичності. Матеріалістично -трудоголічний вимір культурної ідентичності не пов’язаний з відповідною чіткою тенденцією до засвоєння сприятливих досягнень європейських цінностей.
• Лібералізм, який становить найбільш слабший компонент культурної ідентичності, з оглядово-оцінювальної точки зору, даний аспект є суто європейським. Польський лібералізм часто пов’язаний з небажанням запозичити низку аспектів польської національної спадщини, прагнучи відмовитись через низку негативних моментів [2, s. 12-14].

Отже, Польща найбільша слов’янська держава Центрально-Східної Європи, куди проникали і розвивались інші культури Європи. Безперечно внесок культурної спадщини Сходу ми також можемо простежити проте, вирішальну роль все-таки вдалось зіграти саме культурі Захiдної Європи. На сучасному етапі розвитку Польща в у складі ЄС сповідує один із головних постулатів ЄС – “єдність у розмаїтті”. Таким чином утворюючи “множинy ідентичність”, яка поєднує в собі національні цінності та цінності спільноти ЄС. Поляки досить вміло зберігають свою культурну ідентичність переймаючи найкращі зразки релігійності, мистецтва, системи права європейської спільноти та адаптуючи їх до своїх власних. Саме тому ми можемо визначити євроінтеграцію Польщі досить успішною та виділити чотири основні риси культурної ідентичності польського народу: гуманізм, сарматизм, робочий матеріалізм та лібералізм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Bale, T. European politics [Text] : A Comparative Introduction : 2nd Edition Revised and Updated / Tim Bale. – Basingstoke, 2008. – 404 p.
2. Boski, P. U wrót integracji europejskiej : Tożsamość kulturowa polaków : diagnoza empiryczna i Rekomendacje strategii oddziaływań [Elekroniczny zasób] : [Ekspertyza na zamówienie Urzędu Komitetu Integracji Europejskiej. Warszawa, grudzień 2001-luty 2002] / Paweł Boski. – Warszawa, 2002. – 25 s.  – Tryb dostępu: http://www.cie.gov.pl/HLP/files.nsf/0/48C2C912E7A3095AC12571E800322114/$file/Ekspertyza_tozasmosc_Polakow.pdf?Open
3. Łastawski, K. Bariery polskiej tożsamości narodowej w procesie integracji europejskiej / Kazimierz Łastawski [Elekroniczny zasób] // Pro Milito. – Tryb dostępu : http://www.promilito.pl/bariery-polskiej-tozsamosci-narodowej-w-procesie-integracji-europejskiej.htm
4. Łastawski, K. Polska tożsamość narodowa
   u progu XXI wieku [Elekroniczny zasób] / Kazimierz Łastawski. – Tryb dostępu : http://archiwumtripod.com/475/lastaw.html
5. Rotuska, P. Polak czy Europejczyk? – polska tożsamość narodowa a tożsamość europejska w dobie jednoczącej się Europy [Elekroniczny zasób] : Próba analizy zależności / Patrycja Rotuska // Analiza UniaEuropejska.org. – Nr. 7 [8]. – 2011. – 12 s. – Tryb dostępu: http://www.uniaeuropejska.org/images/pdf/polak_czy_europejczyk.pdf
6. Tomaszewski, A. Polska tożsamość narodowa?/ Andrzej Tomaszewski // Ziemia. – №9. – 2000. – S. 131-142
7. Wojtecki, D. Kulturowa tożsamość polaków w perspektywie integracji europejskiej [Elekroniczny zasób] / Dariusz Wojtecki. – Opoka : czytelnia. – Tryb dostępu : http://www.opoka.org.pl/biblioteka/P/PS/integracja.html