Бобков Вадим (м. Острог, Україна)

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Країнознавство у вивченні професійної англійської мови

НАЗВИ ХАТНЬОГО НАЧИННЯ ЯК КОМПОНЕНТИ АНГЛІЙСЬКОЇ, НІМЕЦЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МЕТРОЛОГІЧНОЇ ФРАЗЕООЛОГІЇ 

Дослідження присвячено опису англійської, німецької, польської та української метрологічної фразеології з компонентом-назвою хатнього начиння sieve,przetak, решето, сито.

Ключові слова: ФО,  метрологічна фразеологія, sieve,przetak, решето, сито.

        Исследование посвящено описанию английской, немецкой, польской и украинской метрологической фразеологии с компонентом-названием sieve,przetak, решето, сито.

Ключевые слова: ФО,  метрологическая фразеология, sieve,przetak, решето, сито.

 The research deals with the description of English, German, Polish and Ukrainian  phrazeological unit with the component sieve,pshetak, resheto, syto.

Kye words: phrazeological unit, metrological phraseology, sieve,pshetak, resheto, syto.

 

   Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення культурного фактора в мові. Важливим є аналіз процесів утворення та розвитку ФО англійської мови з погляду відображення в них національно-культурної специфіки. Кожна мова характеризується неповторною і оригінальною фразеологією, що пов’язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та ментальності народу. У фразеології ще більшою мірою, ніж у лексиці, відображено національну картину світу [1, 83].

     Давнє гончарне ремесло залишило помітний слід в мові та культурі, а отже і в метрологічній фразеології. На основі образного сприйняття  таких назв хатнього начиння як sieve,przetak,решето, сито в анг., нім., пол. та укр. мовах виникли ФО, яківказують на характеристику історичного життя, дають етноспецифічне пояснення й усвідомлення світу, називають конкретні предмети матеріальної культури чотирьох соціумів. Зібраний матеріал відрізняється надзвичайною образністю.

     Коротка етимологічна довідка полегшить сприйняття описуваних метрологічних ФО. Сито, решето – елемент хатнього начиння для зберігання і переробки зерна та борошна. Його функціональним призначенням є очищення зерна від різноманітного дрібного сміття, має круглу форму. Решето – це вид сита з плетеного лика, дроту, з продірявленої бляхи або шкіри, для очищення зерна та деяких господарських робіт, наприклад, у давнину для посіву.

     Метрологічні ФО з такими назвами хатнього начиння як сито, решето представляють особливий інтерес оскільки вони є носіями лінгвокультурного компонента. ФО англ. рourwaterintoasieve; нім.WasserinsMeertragenпол.wodęczerpać przetakiem;укр. лити воду в решето, які мають значення “виконувати роботу, яка не має сенсу; марно витрачати час на що-небудь”, Ці ФО у досліджуваних мовах мають неоднакову внутрішню фор­му (мотивацію) та дещо відрізняються у функціональному плані.

    Нім. ФО WasserinsMeertragen (букв. носити воду в море) вживається у переносному значенні «заняття, яке немає смислу». Ці ФО є смисловими (сематичними) еквівалентами. Але вони не є повними еквівалентами, тому що образна основа їх значення не співпадає.У нім. мові ця ФО часто вживається у заперечній формі – EinSiebhältkeinWasser. Еквівалентним в укр. мові виступає ФО воду решетом не носять. У пол. мовізберегласьповна форма цього прислів’я rzeszotemwodynienaniesiesz, alesię zamoczysz, яке має більш узагальнений повчальний характер.ФО з  компонентом-назвою хатнього начиннярешето мають спільне етимологічне корінням: праслав. *rešeto, “плетена річ”, лат. restis “канат”, що й пояснює однакову образність та ідентичність значення у чотирьох мовах.

    У пол. та укр. мовах функціонує ФО пол. darmowodę korcem/ rzeszotemmierzyć; wodę czerpać przetakiem; укр. даремно воду носити решетом/ ситом/ корцем, де прислівникові компоненти darmo,даремно, які вживаються у прямому значенні, мотивують значення даної ФО. Варіювання метрологічних одиниць приблизного виміру (посуду), які мали різне призначення: korzеc (корець), що служив для вимірювання та перевезення зернових, муки, каші; на Україні корець був розповсюджений у вигляді круглої посудини з ручкою й використовувався для зачерпування й виливання води, молока, вина тощо; для набирання зерна, борошна тощо. Рrzetak (решето), сито, які використовувалися для просіювання зернових та муки ­– вносить іронічний відтінок у значення ФО. Укр. ФО функціонує з більшою кількістю вербальних компонентів: носити/ міряти/ набирати воду решетом [ФСУМ IІ, 557].

     У компонентному складі пол. ФО перебувають й інші назви метрологічних одиниць приблизного виміру сипучих тіл і рідин, наприклад, łyżkа (ложка): wodę czerpać łyżką/ przetakiem/ rzeszotem/ sitemЮ.Кшижановський зазначає, що це прислів’я часто трапляється у редукованій формі – wodę nosić; wodę mierzyć. Редукована формацієї ФОє характерною і укр. ФО – міряти воду. Польська мова диспонує ще одним ФО з компонентом-назвою przetak, це ФО przetakiemwodę nosi, adzbanemsieje,що має синонімічне до описаного значення і також вживається з іронічним відтінком.     

    Лише у пол. мові з компонентом-назвою виміри сипучих тіл sito (сито) побутує ФО jedendoikozła, adrugisitopodstawia у значенні «некорисна робота, безцільна робота», яка вживається з іронічним відтінком. Його використовували, коли говорили про двох філософів, які проводили дискусію [Kopal, 923], або про людей, які не вміють поводитися з молоком [Kopal, 702].

    З компонентом-назвою przetak є ФО, які трапляються лише у пол. та укр. мовах: ФО пол. wziąć naprzetak; przepuścić przezprzetak „критикувати когось; аналізувати, оцінювати”, якому відповідає ФО укр. пропустити через сито.

    Лише для укр. мови характерним є вживання ФО пройти/ перейти крізь сито і решето „зазнати всіляких випробувань, набути чимало досвіду у чомусь; витримати значний відбір”.Ця ФО може функціонувати з більш яскравою образністю –  пройти/ перейти крізь/ через густе сито.

   Описані англ., нім., пол. та укр. ФО з компонентом-назвою домашнього начиння sieve,przetak,решето, сито пов’язуються з певною системою образів і асоціацій, які супроводжують конкретний фразеологізм у кожній етнокультурній спільності.

    Етимологічно  прозорих, тобто мотивованих для сучасних мовців метрологічних ФО з компонентом sieve,przetak, решето, сито у  порівнювальних мовах збереглося порівняно небагато, однак це не ускладнює спілкування. Пояснити таке явище можна процесом деетимологізаціїФО, тобтовтратою етимологічних зв’язків похідного слова, від якого воно утворене на одній із перших стадій розвитку. Тому важливим є проведення етимологічного аналізу й встановлення його зв’язку з іншими галузями мовознавства.

 

Література:

1.    Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. – Івано-Франківськ: Вища школа,  1997. – 265 с.
2. Wierzchowski J. Semantyka językoznawcza. – W-wa: PWN, 1980. – 181 s.
3. Wilkinston P. Thesaurus of Traditional English Metaphors, Routhedge, Edition2, 1993. – 777 p.
4. http://encyclopedia.thefreedictionary.com/toponymy
5. http://ebbs.english.vt.edu
6. http://www.lib.ru/ENGLISH/american_idioms.txt

 

Відомості про авторів: Бобков Вадим Олексійович — здобувач кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».