Ясковець Ангеліна Вячеславівна,
студентка 5 курсу економічного факультету
спеціальності 071 «Облік і оподаткування»

Науковий керівник: Галецька Тетяна Іванівна,
к.е.н., доцент кафедри економічної теорії, менеджменту і маркетингу

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ НА ОСНОВІ ДОСВІДУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

У статті з’ясовано особливості організації обліку розрахунків з різними дебіторами. Досліджено можливості вдосконалення організації та здійснення обліку розрахунків з різними дебіторами на основі використання зарубіжного досвіду.

Ключові слова: дебітори, дебіторська заборгованість, облік розрахунків.

The article clarifies the features of the organization of accounting settlements with different debtors. Possibilities of improvement of the organization and implementation of the account of calculations with various debtors on the basis of use of foreign experience are investigated.

Key words: debtors, receivables, settlement accounting.

Постановка проблеми. В умовах сучасних ринкових перетворень та нестійкої економічної ситуації фінансовий облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими та комерційними структурами підприємства. Також він є засобом контролю за економічно доцільним і раціональним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання своїх фінансових обов’язків. Розвиток економічних відносин на сучасному етапі вимагає перегляду системи обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб’єктів господарювання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання обліку розрахунків з різними дебіторами є досить важливим для підприємства. Основні його аспекти досліджують багато науковців, а саме – О.В. Топоркова, А.В. Махота, Т.О. Євлаш, Н.Б. Мельник, Г.О. Москалюк, І.Ю. Савірко, Л.О. Гуцайлюк, І.В. Присяжнюк, З.М. Левченко, Н.В. Соловей, та інші. Однак незважаючи  на існування значної кількості наукових праць із даної проблематики, необхідним є глибше  дослідження можливостей оптимізації обліку розрахунків із різними дебіторами на основі використання досвіду провідних країн.

Мета та завдання дослідження. Мета статті полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення організації та здійснення обліку розрахунків з різними дебіторами на основі досвіду зарубіжних країн шляхом узагальнення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.

Виклад основного матеріалу. Сучасні жорсткі конкурентні умови господарювання вимагають від підприємства вирішення цілого ряду облікових проблем, що зумовлені суперечливим характером нормативних документів, а також рівнем розробки окремих практичних аспектів методології обліку заборгованості. Зокрема це удосконалення методики відображення розрахунків з покупцями та замовниками в системі рахунків бухгалтерського обліку тощо.

На сучасному етапі розвитку своєчасне і повне виконання платіжних зобов’язань є умовами стійкого функціонування підприємства в розвиненій ринковій економіці. На сьогодні, коли Україна знаходиться в нестабільному стані, спостерігається зворотна тенденція – криза неплатежів. Тому однією з важливих задач є вивчення, керування і аналіз обліку розрахунків з різними дебіторами, оскільки недбале ставлення до дебіторської заборгованості приводить до уповільнення розрахунків, затримання виплат по заробітній платі і взагалі до погіршення фінансового стану підприємства. У зв’язку з цим, саме питання організації обліку, контролю та аналізу розрахунків з дебіторами, а також їх вдосконалення на сьогоднішній день є надзвичайно актуальним. Вивчення теоретичних аспектів обліку розрахунків з різними дебіторами, аналіз нормативно-законодавчої бази, дозволяє стверджувати, що виникнення дебіторської заборгованості в певних межах є нормальною ознакою діяльності підприємства, але не в тих випадках, коли відбувається її безконтрольне зростання і систематичне несвоєчасне погашення (оскільки створення великих обсягів дебіторської заборгованості викликає низьку платоспроможність підприємства); а класифікація обліку розрахунків з різними дебіторами має важливе значення для правильної організації обліку, достовірного аналізу. В результаті дослідження визначено, що дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Наведене визначення дає уявлення про економічну природу дебіторів і визначає їх місце в бухгалтерському обліку.

Розрахунки з різними дебіторами пов’язані з вхідними та вихідними фінансовими потоками. Стан цих розрахунків у певний момент часу розкривається суму дебіторської заборгованості на цей момент. Таким чином, облік розрахунків з дебіторами полягає у визначені суми дебіторської заборгованості підприємства, оцінки та складу їх для відображення у фінансовій звітності.

Розглянемо сутність обліку розрахунків з різними дебіторами у табл. 1

Під час порівняння вітчизняного та зарубіжного досвіду обліку дебіторської заборгованості було встановлено, що явних розбіжностей немає. Основоположною відмінністю є відсутність у міжнародній практиці єдиного стандарту, який би регламентував порядок обліку дебіторської заборгованості. Також відмінна риса була виявлена у порядку визнання, адже в закордонній практиці даний процес більш ускладнений, що пов’язано з наявною у практиці гнучкою системою знижок. Характерна відмінність в порядку оцінки обліку розрахунків з різними дебіторами на дату балансу, а саме в розрахунку чистої вартості реалізації, адже за кордоном з суми поточної дебіторської заборгованості крім суми резерву сумнівних боргів повинні бути вирахувані вартість повернених товарів, надані знижки.

Але можна запропонувати такі висновки і пропозиції що стосуються організації та здійснення обліку розрахунків з різними дебіторами на основі використання досвіду Європейського Союзу. Реформування економіки України

Таблиця 1

Трактування сутності поняття дебітори підприємства

№	Автор, джерело	Трактування сутності поняття дебітори
1.	П(С)БО №10 [1]	Юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
2.	Волкова І. А. [2,с.64]	Називаються юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.
3.	Савірко І. Ю.[3]	Юридичні чи фізичні особи, які мають грошову або майнову заборгованість підприємству.
4.	Національний Банк України [4]	Боржник, юридична або фізична особа, яка має зафіксовану в бухгалтерській документації грошову або майнову заборгованість.
5.	Підручник «Господарський облік» [5]	Підприємства, організації, фізичні особи, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.

в напрямі орієнтації на європейську інтеграцію зумовило необхідність розробки та приведення у відповідність до міжнародних вимог методики й організації бухгалтерського обліку вітчизняних підприємств. Також уточнити сутність оцінки обліку розрахунків з різними дебіторами як за національними, так і за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, узагальнити підходи до класифікації обліку розрахунків з різними дебіторами за різними ознаками, що дасть можливість вирішити проблему узагальнення інформації щодо розрахунків з дебіторами залежно від цільових потреб користувачів [6].

У практиці досвіду Європейського Союзу , облік розрахунків з покупцями і замовниками відбувається шляхом розрахунків активу, тобто [7]:

• «Грошові кошти в банку» – це не тільки суми реальних грошей, що знаходяться на банківських рахунках підприємства, але також спеціальні розрахунково-платіжні документи, службовці замінниками грошей або є їх еквівалентами;
• «Розрахунки до отримання» призначені для обліку сум короткострокової дебіторської заборгованості клієнтів по відношенню до підприємств, яке надало їм певного роду послуги, виконала роботи, поставило продукцію на умовах наступної оплати. Документальною підставою для віднесення сум подібного роду бухгалтерського ринку є виставлення звичайних типових платіжних вимог до покупців. За кордоном традиційною назвою платіжних вимог чи інших аналогічних за призначенням розрахункових документів є «Розрахунок». Ніяких спеціальних документів при цьому, як правило, не складається;
• «Векселі до отримання» за своїм змістом багато в чому аналогічні «Розрахунку до одержання». Вони також відображають дебіторську заборгованість підприємства. Однак векселями оформляються боргові зобов’язання особливого роду. По-перше, зазвичай вони носять довгостроковий характер. По-друге, поряд з номінальною вартістю, яка, як правило, відповідає базовій продажної ціни товару (робіт, послуг), вексель містить ще й певну фіксовану накидку або відсоток, які боржник також зобов’язується погасити до певного моменту або за першою вимогою векселедержателя.

В умовах сьогодення актуальним є проведення внутрішнього контролю на підприємстві на основі використання досвіду США. З метою підвищення достовірності обліку розрахунків з різними дебіторами і фінансової звітності на підприємстві необхідно організувати систематичне проведення контролю, для чого доцільно створити спеціальну службу контролю або посаду ревізора.

В рамках проведення внутрішнього контролю можна проводити звірку розрахунків. На сьогодні чинним законодавством не визначено типову форму акта звірок взаєморозрахунків між контрагентами, тому він складається в довільній формі, але з дотриманням основних вимог, які висуваються до первинних документів. Проведення внутрішнього контролю контролем на підприємстві сприятиме підвищенню ефективності організації обліку розрахунків з різними дебіторами та бухгалтерському обліку в цілому [2].

Також можна визначити наступні проблеми обліку розрахунків з різними дебіторами: якість змісту бухгалтерських записів, що визначається в процесі визнання та оцінювання розрахунків та відсутність наукових і практичних розробок можливих форм бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, що забезпечило б надання якісної бухгалтерської інформації про розрахунки з дебіторами різним користувачам.

З метою удосконалення обліку розрахунків з різними дебіторами при його автоматизації на основі зарубіжного досвіду, необхідно здійснити наступні заходи [9]:

1. застосувати програмний «конструктор» на базі інтеграції функціонального модуля з підсистемами, що пов’язані з фінансовими та виробничими аспектами управління;
2. створити інформаційну базу дебіторської заборгованості учасників розрахунків;
3. звірити в електронній формі взаємні вимоги та зобов’язання і знайти найбільш раціональні способи погашення взаємної заборгованості;
4. провести взаємозаліки, поступово скорочуючи обсяги заборгованості;
5. вести облік та звітність проведених взаєморозрахунків.

Створення ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків з дебіторами вимагає розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного обліку. Потребують розробки моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, які вже використовуються у всіх країнах Європи, а зокрема в Італії.

Висновки. Отже, можливості вдосконалення організації та здійснення обліку розрахунків з різними дебіторами на основі використання досвіду країн Європейського Союзу та США може відбуватися шляхом розрахунків активу. Важливу роль повинен відігравати внутрішній контроль. Значно сприятиме удосконаленню обліку розрахунків з різними дебіторами його автоматизація. Покращенню організації та здійснення обліку розрахунків з різними дебіторами сприяло б удосконалити класифікації дебіторської заборгованості.

Література:

1. Дебіторська заборгованість : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99 (дата звернення: 12.05.2020).
2. Волкова І. А. Фінансовий облік І. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 228 с.
3. Орлова В.К., Орлів М.С., Хома С.В. Фінансовий облік. Навч. посібник. Вид. 2-ге, доп. і перероб. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 510 с.
4. МСБО 39 «Фінансові інструменти:визнання та оцінка» :Положення від 12.03.2013 №929, поточна редакція від 17.10.2013.
5. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року. № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 12.05.2020).
6. Цивільний кодекс України від 19.06.2013 № 980-VІ зі змінами й доповненнями від 05.04.2017 № 1999-VІІІ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 12.05.2020).
7. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України № 196-14, прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р. URL: https://buhgalter.com.ua/zakonodavstvo/buhgalterskiy-oblik/zakon-ukrayini-pro-buhgalterskiy-oblik-ta-finansovu-zvitnist-v-ukrayini/ (дата звернення: 11.05.2020).
8. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 16.06.1993 № 3292-XІІ зі змінами й доповненнями від 23.03.2017 № 1983-VІІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 (дата звернення: 12.05.2020).
9. Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються ( фіксуються) за рахунок бюджетних коштів : Постанова КМУ від 13.04.2011 № 411 зі змінами й доповненнями від 22.11.2017 № 880. URL:  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-п (дата звернення: 12.05.2020).