Стаття присвячена аналізу лексично-стилістичного наповнення
художньої прози. Прикладом для аналізу є роман британської письменниці
Поли Гоукінз “Дівчина у потягу”. У статті окреслено лексико-
стилістичні маркери, які несуть основне смислове навантаження тексту
та передають його експресію.
Ключові слова: лексичні маркери, тропи, метафора, метонімія,
порівняння, оксюморон, епітет, гіпербола, зевгма.
Стаття посвящена анализу лексического и стилистического
наполнения художественной прозы. Примером для анализа есть роман
британской писательницы Полы Гоукинз "Девушка в поезде". В статьє
обозначены лексико-стилистические маркеры, которые несут основную
смысловую нагрузку текста и передают его экспрессию.
Ключевые слова: лексические маркеры, тропы, метафора,
метонимия, сравнение, оксюморон, эпитет, гипербола, зевгма.
The article deals with the lexical and stylistic content of the belles-lettres
prose. An example for the analysis is the novel of British writer Paula Hawkins
“The girl on the train.” The article outlines the most common lexical and
stylistic markers, which make the text more expresssive and vivid.
Keywords: lexical markers, tropes, metaphor, metonymy, simile,
oxymoron, epithet, hyperbole, zeugma.
Постановка проблеми. Художній стиль є нішею, яка потребує
постійного дослідження та уваги науковців. Стилістика та лексика
художнього стилю мовлення надзвичайно багата. Література подібно до
інформації, яку ми отримуємо, буває якісною та не дуже. Кожен текст є
системою засобів, які автор використовує для того, щоб достукатись до
нашого серця. Тільки проаналізувавши текст «зсередини» ми можемо
говорити про його якість. Нажаль, багато творів сьогодні створюються з
метою стати бестселерами, і тільки. Щоб побачити щось особливе в
процесі написання книг, які стають відомими широкому загалу в доволі

короткі терміни треба вміти аналізувати. Завдяки результатам аналізу,
поданим в нашій доповіді, а також кваліфікаційній роботі, шанувальники
творчості Поли Гоукінз зможуть пізнати техніку написання її романів, та
відкрити для себе методи впливу авторки на свою цільову аудиторію.
Формулювання цілей статті. Метою статті є висвітлення
результатів лексико-стилістичного аналізу англомовних художніх текстів,
на прикладі роману Поли Гоукінз “Дівчина у потягу”.
Об’єктом дослідження є роман Поли Гоукінз “Дівчина у потягу”,
предметом є дослідження лексичних та стилістичних засобів роману
британської письменниці Поли Гоукінз “Дівчина у потягу”.
Як і будь-який мовний стиль, художній наділений особливою
лексикою та стилістичними засобами. Ця властивість забезпечує функцію
впливу на мислення, почуття та сприйняття читачів.
Мову художньої літератури суттєво характеризує розгалужена
синоніміка, омоніми, пароніми, антоніми, архаїзми, історизми, емоційно
забарвлені слова (переважно із суфіксами об’єктивної, а водночас і
суб’єктивної оцінки – із значенням голубливості, пестливості,
зневажливості, згрубілості). Набагато частіше, ніж в інших стилях, у
художніх текстах вживаються фразеологізми, особливо ідіоми, прислів’я й
приказки, «крилаті» вислови. Будь-яка лексична одиниця (літературно-
нормативне чи діалектне слово, зворот, словосполучення, неологізм,
арготизм, архаїзм, екзотичне чи вульгарне слово, слова чи вирази
іншомовного походження, скорочення слів і найбільш незвична його
видозміна) може увійти до складу певних художніх текстів [3, с.21].
Стилістичні якості синтаксичних одиниць мови виступають як
своєрідні різновиди актуалізації форми висловлювання, підсилюють
експресивно-впливаючу сторону тексту, є компонентами структури
тексту, фактом послідовного чи контрастного опису явищ дійсності,

діяльності і вчинків людей. Значущість мовного засобу обумовлюється
значною мірою його роллю у структурі художнього тексту [17].
Досліджуючи вживання метафор детальніше, можна виділити такі як
the taste of holiday, golden couple, eyes filled with bland fire, sprinkling of
freckles, stone cold, fingers of sunshine і т.п. Наприклад: метафора the taste of
holiday перекладається як «смак вихідних». Авторка вжила її для того, аби
передати всю приємність вихідних, як відомо з контексту, вперше
проведених із своїм чоловіком Томом, Рейчел.
Так, метафора stone cold дослівно перекладається як «холод
каменю», що означає, що Рейчел втратила здатність відчувати та приймати
щось близько до серця. Це може бути через образу, зраду, як автор і подає
в романі. Ця метафора вжита для підвищення напруження, для того, щоб
передати важкий психологічний стан покинутої та самотньої Рейч.
Метафора golden couple перекладається як «золота пара». В цьому
контексті пара, в якої все добре та злагоджено, щаслива, якій можна лише
позаздрити. Авторка хотіла привернути увагу до Тома та Рейчел задля
того, щоб передати різкий контраст. Колись така щаслива пара на фоні
тепер нещасної та покинутої Рейчел, та щасливого вже з іншою жінкою
Тома.
Наступна поширена метафора fingers of sunshine перекладається, як
«пальчики сонячного проміння», що вжита з метою передати надзвичайно
велике бажання Рейчел бачити щось прекрасне посеред того горя, яке вона
переживає. Тобто, її бажання відволіктись від реальності, від пияцтва, та
віднайти в собі сили почати все спочатку, а «пальчики сонячного
проміння» є щось таким теплим, приємним, що дає їй надію.
З вище наведених прикладів вживання метафор помітно, що вони
досить часто вживаються в художніх текстах. Це свідчить про здатність
цих текстів впливати на почуття та емоції читачів.

Метафори художніх текстів мають на меті показати об’єкт у новому,
несподіваному світлі, привернути увагу читача яскравим образом, тобто
використовуються в метесеміотичному плані [19, с.161]. Вона виконує
естетичну функцію та позитивно впливає на читача, передає максимально
детально ознаки предмета чи ситуації, змушуючи читача ще раз і ще раз
перечитувати текст.
Метонімія – це перенесення ознак одних явищ чи предметів на інші
на основі суміжності цих ознак. Наприклад «вся аудиторія аплодувала».
«Аудиторія» є метонімією, оскільки вона ототожнюється з «студентами чи
глядачами», які були присутні в аудиторії.
Прикладів вживання метонімії в романі Поли Гоукінз значно менше.
Та все ж їх можна виділити. Наприклад:
Blenheim street slipped away дослівно перекладається як «вулиця
Бленгейм заснула». Авторка порівнює вулицю з її жителями , які вже
майже всі заснули.
Ще одним прикладом метонімії є слово hand в реченні «She needed
Tom’s hand». Дослівно слово перекладається як «рука», але в поданому
прикладі воно означає «допомога». Ця метонімія є ще одним прикладом
майстерності автора надати тексту емоційності та оригінальності.
Наступним прикладом метонімії є фраза suburbia melts, що
перекладається як «передмістя тане», хоча зрозуміло, що передмістя не
може танути, і що таке поєднання слів вжито задля того, щоб додати
тексту експресії, та й вживання поняття передмістя означає не саме
передмістя як предмет, а його жителів разом з їхніми домами.
З вище наведених прикладів вживання метонімії у романі П.Гоукінз
помітно, що їх не так багато як метафор, та все ж не мало.
Епітетом називають образне означення, яке має на меті підкреслити
ознаки предмета чи явища, надавши йому особливого поетичного

значення. Л.Єфімов поділяє епітети за семантичним значенням на
асоціативні та неасоціативні. За структурою він виділяє прості, складні,
фразові, та ті, що складаються з речень [13, с.57].
Епітети є найчисленнішими за вживанням художніми засобами в
романі. До них слід віднести такі як lonesome shoes, helpless irritation,
dappled sunlight, tiny bird-women, no-color eyes, glorious evening, lazy
descent, soft baby pink, grimy north London, insolent blank sky, pale sky,
yummy mummies, Tom Cruise smile, dark honey skin, deep unconsciousness,
undying passion та багато інших.
Так, таке художнє означення як lonesome shoes означає «самотні
черевики». Замість «a pair of shoes», Пола Гоукінз вжила «lonesome
shoes», що передає самотність, нема більше взуття Тома, тільки Рейчел,
вона тепер сама. І все це щоб надати тексту більшої емоційності, передати
страждання покинутої жінки.
Ще одним епітетом є словосполучення pale sky, що в перекладі
означає «бліде небо». Вжито це поєднання слів на позначення не надто
яскравого кольору неба, майже хмарного, щоб передати на найкращий
настрій героїні.
Наступним епітетом є комбінація слів Tom Cruise smile, що в
перекладі означає «посмішка Тома Круза». Авторка дуже точно передає
красу посмішки Скотта , саме так собі уявляла його Рейчел, називаючи
його Джейсоном.
Не може не привернути увагу і таке художнє поєднання іменника та
прикметника як yummy mummies, що в перекладі звучить як “солодкі
матусі”, які те й роблять, що доглядають за собою та своїми дітьми, тому
непогано виглядають. Таке використання епітета носить доволі
саркастичний характер.

Такий епітет як dark honey skin можна дослівно перекласти як
«темно-медова шкіра». Порівнюючи шкіру з медовим відтінком, автор
передає її приємну засмагу.
Проаналізувавши частоту вживання в тексті такого тропу як епітет,
помітно, що він є найпоширенішим. Окрім великої кількості в романі
також помітно різнобарвність та оригінальність усіх вжитих художніх
означень, а отже, тут підтверджується функція впливу художніх текстів на
уяву та мислення читачів.
Гіперболою є художнє перебільшення ознак та якостей притаманних
людям, предметам чи явищам з метою переміщення акценту на них для
вираження їх крайньо позитивних, чи крайньо негативних характеристик.
Роман «Дівчина у потягу» налічує доволі багато гіпербол, не так
багато як епітетів, наприклад, та це не зменшує їх вартісності у
формуванні художньої картини. Серед вжитих гіпербол, наприклад, такі:
strikingly lovely, blissfully happy, utterly wretched, watery blue, stone cold,
deliciously warm, for bloody ages, perfectly contented та інші.
Так, таке художнє перебільшення як strikingly lovely, перекладається
як «вражаюче милий». Авторка застосувала його для образного опису
одної з головних героїнь роману.
Наступна гіпербола blissfully happy, перекладається як «блаженно
щасливий» та вжита для того, щоб передати найвищу міру повноти щастя
героїні в її подружньому житті. Подана фраза надає тексту позитивного
відтінку.
Ще одним прикладом вживання такого художнього тропу як
гіпербола є сполучення слів utterly wretched, що перекладається як
«розбитий дотла». Послідовне використання двох прикметників, які
створють нагнітаючий настрій надає тексту найвищої міри відчуття
смутку, трагічності, нещастя, що є характерним для психофізичного стану
героїні описаного в романі.

Не меншого художнього забарвлення надає тексту таке художнє
перебільшення як watery blue, що вказує на насиченість блакитним
кольором. Оскільки прислівник «водяно» вже створює еффект голубого
відтінку, то одночасне вживання прикметника «голубий» передає
очевидне збільшення міри ознаки.
Цікавою гіперболою є словосполучення deliciously warm, що можна
перекласти як «дивовижно теплий». Прикметник delicious, від якого
утворено похідний прислівник deliciously зазвичай вживається для опису
смачної їжі, а в поданому контексті він характеризує теплоту. Дивне,
проте вдвічі приємне відчуття.
Досліджуючи особливості вживання гіпербол можна помітити
досить часте їх використання. Вони надають тексту здебільшого відчуття
якоїсь крайності та помітно впливають на емоції читачів.
Оксиморон – це троп, що виражається в поєднанні двох
непоєднуваних ознак, дій чи явищ, передаючи абсурдність ситуації.
Роман багатий і на оксиморони. До таких можна віднести dirty white,
incongruously joyful, flagrantly happy, aggressively happy, tedious yummy
mummies, convincing lie, wolfish smile, false laugh і т.п.
Так, оксиморон dirty white означає «брудно-білий». Лексична
одиниця «білий» має позитивне значення, але при її вживанні з таким
словом як «брудний» вона набуває негативного значення. Таким чином
авторка намагається розповісти про відтінок білого кольору, який є не
зовсім вже білосніжним.
Ще одним поєднанням непоєднуваного є словосполучення wolfish
smile, що означає «вовча посмішка». В цьому випадку «посмішка» також є
позитивним поняттям, але негативу воно набирає від узгодженого
прикметника. Пола Гоукінз змушує свого читача задуматись над тим,
якою могла б бути ця «вовча» посмішка.

Наступним словосполученням-окимороном є false laugh, що означає
«фальшива посмішка». Набуває абсурдності поєднання цих двох слів через
те, що «посмішка»як правило щира, така, що передає позитивні емоції, а
фальшива посмішка не може мати нічого спільного з щирістю. Авторка
вдається до такого поєднання, щоб показати неприязнь між двома
героїнями, а саме Анною та Рейчел.
Неможливо також не згадати такий оксиморон як aggressively happy,
що передає швидше відчай ніж щастя. Стан агресії має негативну
коннотацію, в той час як щастя в позитивному значенні. Письменниця
таким чином намагається підсилити абсурдність відчуття щастя самотньої
покинутої жінки.
Проаналізувавши частоту та функції вживання оксиморонів в романі
«Дівчина у потягу», можна помітити, що Пола Гоукінз використовувала їх
не рідко. Ще можна помітити те, що здебільшого оксиморони є
поєднанням іменників з прикметниками, хоча є і поєднання двох
прикметників. У першій парі значення оксиморону визначає прикметник;
у другій – перший по порядку прикметник.
Порівняння – образне пояснення одного предмета, що мають спільні
ознаки. У романі Дж. Леннокс вони становлять невеликий відсоток. Та все
ж, можна виділити такі з них як like a tracking shot in a film, as hard as a
pebble, like a bird trying to get out of a cage, like an earthquake, as drunk as
lords і т.д.
Так, таке порівняння як rolls like a tracking shot in a film можна
перекласти як «котиться як повільний кадр з фільму». Порівняння
опирається на знання про те, що tracking shot in a film є кадром, який
камера знімає повільно рухаючись за об’єктом, та має на меті передати як
повільно котиться потяг.
Ще одним порівнянням є as hard as a pebble. Означає воно «важкий
як галька». Це порівняння передає клубок,що застряг у горлі Рейчел, коли

вона дізналась про зраду чоловіка. Таке порівняння передає важкий
фізичний та психологічний стан героїні, її біль.
Не можна не згадати про таке порівняння як like a bird trying to get
out of a cage, яке перекладається «наче пташка, що намагається вирватись
на волю» та порівнюється із хвилюванням, яке намагається вирватись із
грудей Рейчел. Вживання цього тропу надає роману гостроти відчуттів.
Проаналізувавши частоту та мету вживання порівнянь, слід
відмітити, що їх не досить багато в досліджуваному романі. Уподібнення
ознак предметів має здебільшого асоціативний характер. Використання
саме цього тропу розвиває логічне мислення та уяву.
Ще одною стилістичною фігурою є зевгма. Так, зевгмою називають
стилістичну фігуру, яка має здатність художньо поєднувати два слова за
допомогою одного і того ж присудка. Здебільшого слугує зевгма для
комічного опису ситуацій, для абсурдного співвіднесення речей між якими
доволі важко провести паралелі.
Так, у романі можна зустріти поодинокі приклади вживання зевгми,
як от His glance travels over me, over the little bottle of wine on the table in
front of me. В попередньому реченні ми зустрічаємо доволі дивне
вибудовування паралелі. А саме, погляд падає на людину, живу істоту, і
тут же на пляшку вина, що є предметом неживим.
Загалом, стилістика та лексика художнього стилю мовлення
надзвичайно багата, що підтверджують лексико-стилістичні особливості
роману Поли Гоуінз «Дівчина у потягу». Це можна побачити на прикладі
вживання різноманітних художніх засобів, явищ, що є джерелами
полісемії. Адже, величезна кількість тропів та синонімів виконують всі
функції, які притаманні текстам художнього стилю мовлення.
Характерною для текстів художнього стилю є також просторічна
лексика. Це значить, що часто в цих текстах можна зустріти такі слова
зниженого тону як колоквіалізми, сленгізми, вульгаризми.

Колоквіалізми – це неформальні слова, що використовуються у
щоденному розмовному мовленні культурними й неосвіченими людьми
усіх вікових категорій [2].
Сленгізми – це неформальні та жаргонні слова, які
використовуються як засоби стилізації у публіцистичному розмовному та
письмовому стилі мовлення, а також у повсякденному житті. Здебільшого
люди вдаються до використання сленгу для того, щоб виділитись у колі
друзів, знайомих чи сім’ї, щоб бути більш колоритними та не такими як
усі.
Вульгаризми – це неформальні лайливі та грубі слова, які належать
до просторічної лексики і належать до лексичних маркерів художніх та
публіцистичних текстів.
В романі П. Гоукінз є чимала кількість вульгаризмів таких як bloody
ages, piss off, fucking bitch, bullshit і т.п. Ці слова наближають ситуації
змальовані в творі до реального життя пересічних американців, людей не
вищого ешелону.
Рідше, та все ж використовують в художньому стилі й евфемізми.
Евфемізмами є слова, що вживаються для заміни вульгаризмів та
жаргонізмів, щоб зменшити в’їдливість та різкість висловлювання.
Синтаксичний та лексико-стилістичний склад художнього стилю є
безумовно найбагатшим. Використання емоційно-забарвленої лексики та
емфатичних синтаксичних структур має неабиякий вплив на читачів, їх
мислення та відчуття. Побудову тексту забезпечують дискретність,
когезія, континуум. Експресії мові надають такі синтаксично-стилістичні
засоби як еліпсис, називне речення, апозіопезис, асиндетон, парцеляція,
художні повтори, перерахування, тавтологія, полісиндетон, паралелізм,
інверсія, відокремлені члени речення, риторичні питання та інші. Явище
полісемії є джерелом синонімії, антонімії, омонімії та багатьох тропів. Дух
епохи передається за допомогою архаїзмів, неологізмів, історизмів,

прислів’їв та приказок. Використання величезного арсеналу тропів
свідчить про багату уяву, талант та майстерність творців художніх текстів.
Навіть вживання сленгізмів, вульгаризмів та колоквіалізмів, діалектизмів в
художніх текстах є виправданим. Вони наділяють тексти пікантністю та
колоритом.
Список використаних джерел
1. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993.
(25)
2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. – Л.:
Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с. (3)
3. Ладиняк Н.Л. Естетична функція синтаксису прози Івана Багряного:
[автореферат] /Наталія Богданівна Ладиняк – Кам’янець-
Подільський: Видавництво Кам’янець- Подільського державного
університету – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://mydisser.com/en/catalog/view/312/862/20713.html (17)
4. Ющук П. Українська мова. Підручник / П.Ющук – К.: Либідь, 2004.
– 640с. (40)
5. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых
информационных процесов / Шерковин Ю.А. – М.: Мысль, 1973. –
215с. (39)
6. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sus_dusct/classes_stud/e
n/med/lik/ptn/professional%20%28ukrainian%29%20language/1/03.%20
%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%20%D1%81%D1%83
%D0%BB%D0%BC.htm. – Заголовок з екрану. (30)
7. Стилістична диференціація української мови [Електронний ресурс].
– Режим доступу:

http://subject.com.ua/reference/mova/professional/4.html. – Заголовок з
екрану. (31)
8. Мацько Л. Стилістика української мови [Текст]: підручник / Л.І.
Мацько, О.М.Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. – 2-ге
видання., виправлення. – К: Вища школа., 2005.- 462 с. (19)
9. Єфімов Л. Стилістика дискурсивної мови і дискурсивний аналіз.
Учбово-методичний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240с.
(13)
10. There is also the brief list of additional literature sources in the end of
the book [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://mir.zavantag.com/kultura/25015/index.html. – Заголовок з екрану.
(2)

ДЖЕРЕЛО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Hawkins, Paula. The Girl on the Train, 338 p. Headline. Kindle Edition