Тетяна Шмакова (м. Острог, Україна)
Національний університет «Острозька академія»
ЛЕКСИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ АВТОРСЬКИХ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ В.В.НАБОКОВА НА ОСНОВІ РОМАНУ „ЛОЛІТА”
У статті розкрито природу оказіональних утворень, розглянуто підходи до їх аналізу та можливі способи словотвору. Подано лексичну класифікацію авторських оказіоналізмів на матеріалі роману В.В.Набокова „Лоліта”.
Ключові слова: оказіоналізми, новотвори, класифікація, лексичний, неологізм.
В статье раскрыто природу окказиональных образований, рассмотрены подходы к их анализу и возможные способы словообразования. Предложено лексическую классификацию авторских окказионализмов на материале романа В.В.Набокова «Лолита».
Ключевые слова: окказионализмы, новообразования, классификация, лексический, неологизм.
The article deals with the nature of nonce words. Possible ways of word formation and analysis approaches are determined. Lexical classification of the nonce words based on the novelf “Lolita” by Nabokov was presented.
Key words: nonce words, new formations, classification, lexical, neologism.
Головним засобом виразного використання словотвору є створення письменниками індивідуально-авторських неологізмів, оскільки вони, на відміну від традиційних слів, експресивні та збагачують художню мову. Створення індивідуально-авторських неологізмів в художній літературі здійснюється всіма засобами словотвору – морфологічними, лексико-семантичними, морфолого-синтаксичними і лексико-синтаксичними [1: 73–74].
Процес формування оказіоналізмів позначений амбівалентністю: такі одиниці можуть створюватися як відповідно до словотворчих законів мови, так і внаслідок порушення законів емпіричної продуктивності (за нетрадиційними словотворчими зразками). З часом останнє може детермінувати збільшення кількості способів словотвору та словотворчих типів (щоправда, відбувається це нечасто) [5: 4; 2: 424].
Отже, з одного боку, процес появи оказіоналізму передбачає наявність узуального зразка. З іншого – це пошук нових шляхів реалізації і розвитку мовної системності; це наближення до меж системи і спроба виходу за них; це креативна дія, спрямована на пошук потрібного плану змісту і плану вираження створюваної відповідно до потреб ситуативного контексту одиниці. Важливими факторами процесу творення оказіоналізму виступають мовний досвід, чуття мови і знання її закономірностей. В ході цього процесу відбувається досягнення ілокутивної мети, реалізація ситуативно-образної інтенції мовця.
На думку О. Стишова, оказіоналізми слід розглядати як складне явище системного (реалізація словотворчих можливостей, закладених у системі певної мови) і асистемного (ненормативність, функціональна й емоційно-експресивна зумовленість, створення для ситуативних протреб) характеру [3: 47].
Природа оказіоналізму традиційно визначається через співвіднесення з такими типами лексичних одиниць, як неологізми, потенційні і традиційні слова. Від них оказіоналізм відріняється тим, що виступає такою мовленнєвою одиницею, яка формується конкретним мовцем відповідно до непродуктивної або малопродуктивної моделі, є ненормативною й використовується для вираження експресивних відтінків [4: 14].
Найчастіше оказіональні слова виявляються в поетичному мовленні авторів, яким притаманний новаторський підхід до слова, його естетичної цінності. Творцями оказіональних слів є митці, які прагнуть надати мові своїх поезій неповторної індивідуальності, спираючись при цьому не на колективне, а на власне бачення картини світу.
Російський письменник та перекладач В.В. Набоков відомий саме таким новаторським стилем, створенням великої кількості оказіоналізмів та надзвичайною майстерністю слова. Одним з найяскравіших аспектів творчості В.В. Набокова є словесна гра, а в ній – активна словобудова. В романі „Лоліта” ми зустрічаємо близько 200 оказіональних утворень, деякі з яких за своєю морфологічною будовою збігаються за способом словотвору.
До нашої класифікації ми включили 5 груп оказіоналізмів зі спільними словотворчими коренями та префіксами: 1) оказіоналізми з коренем nymph; 2) з коренем Lo; 3) оказіоналізми з префіксом pseudo-; 4) оказіоналізми з кореневою морфемою Humbert; 5) оказіоналізми з коренем land.
Розглянемо особливості кожної з вище зазначених груп. До першої групи належать слова з коренем nymph (з’явл. у XIV ст. у знач. „незалежні, божественні жінки”; з лат. – „жінка, наречена”; з гр. „молода гарна жінка”. В 1570-х рр в англійській мові це слово набуває знач. „молода жінка; дівчина”, у 1580-х – „стадія росту комах від личинки до зрілої особини”. Сьогодні nymph вживається у знач. „гарна дівчина, німфа”).
Завдяки словотворчому кореню nymph було утворено 10 авторських оказіоналізмів, що пояснюється широким використанням поняття nymphet як ключової складової твору. Такі оказіоналізми як Nymphette та Nympho знайшли відображення в новоутвореннях з подібним значенням: Nymphette → nymphet; Nympho → Nympholept → Nymphomaniac. Ці оказіоналізми вжиті на позначення подібних понять, а, отже, є синонімами.
До другої групи належать слова з коренем Lo (від Lolita) – утв. шляхом скорочення, відпадання останнього складу у слові (апокопа). Використовуючи корінь Lo В. Набоков утворив 9 різновидів слів на позначення відтінків значень імені головної героїні Лоліти. Тут ми зустрічаємо усі можливі варіації цього слова: пестливі форми, скорочені форми імені, використання частини імені на позначення стану, варіанти імені, запозичені з інших мов та ін.
В третій групі слів зі способом префіксації ми виокремили 2 оказіоналізми на позначення психологічного поняття та абстрактного явища. Оказіональні утворення з префіксом Pseudo- (коренева морфема – з гр. „фальшивий, хибний, брехня, обман, підроблений”). Слово Pseudolibido стало ключовим в утворенні похідного від нього Libidream, поширюючи характеристику психологічних понять.
Ще одна група – коренева морфема Humbert зі значенням імені головного героя сприяла утворенню 3 авторських оказіональних утворень для характеристики особливостей поведінки та діяльності Гумберта. Чоловіче ім’я Humbert тут використовується як коренева морфема. З її допомогою утворено оказіоналізми на позначення не лише особливостей поведінки Гумберта, але й на характеристику головної героїні Лоліти (напр. як в оказіоналізмі Pre-Humbertian childhood).
Використання словотворчого кореню land (зі знач. „земля”) сприяло утворенню 4 оказіоналізмів – топонімів, які проте у творі мають абстрактне значення. Такі оказіональні утворення вжиті з метою характеристики різних явищ, ознак простору. Слова Nymphetland та Humberland характеризують особливості головних героїв, їх поведінку, світогляд, роль в суспільстві. Незважаючи на те, що вони відіграють роль позначення слів з вузьким значенням, в контексті ці слова можуть набирати й інші конотації. Інші оказіоналізми (Movieland, Witherland) вжито для бузпосередньої просторової характеристики.
Отже, для роману В.В. Набокова характерне виразне вирокистання словотвору, а саме створення автором індивідуально-авторських неологізмів, які, на відміну від традиційних слів, експресивні та збагачують художню мову. В.В. Набоков використовує всі засоби словотвору: морфологічні, лексико-семантичні, морфолого-синтаксичні і лексико-синтаксичні. В романі „Лоліта” ми виокремили 5 груп оказіоналізмів зі спільними словотворчими коренями та префіксами.
Література:
- Ковалев В.П. Выразительные средства художественной речи / Ковалев В.П. — К.: Радянська школа, 1985. –—136 с.
- Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 716 с.
- Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (На матеріалі мови засобів мас. інформації) / О. А. Стишов. — 2-е вид., переробл. — К.: Пугач, 2005. — 388 с.
- Турчак О. М. Оказіоналізми в мові української преси 90-х років ХХ століття: автореф. дис. канд. філол. Наук: 10.02.01 / О. М. Турчак. —Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний ун-т, 2005. — 19 с.
- Юрченко Т. Г. Оказіоналізми у творчості Павла Загребельного: структурно-семантичний і стилістичний аспекти: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 / Т. Г. Юрченко. — К: Національна академія наук України, 2003. — 18 с.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ: Шмакова Тетяна Іванівна — студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».