Ця стаття розглядає концепт добра і засоби його вираження в англійській мові. Поняття концепту розглянуто з позицій лінгвістики, культури, філософії,а концепт добра, зокрема, обґрунтовано з точки зору етики . Прослідковано вживання поняття добра в англійській мові.
Ключові слова: добро, благо, задоволення, насолода, перевага.
This article is devoted to the concept of goodness and investigate the lexical means of its expression in the English language. The notion of concept is examined from the point of view of linguistics, culture, philosophy, and the concept of goodness is examined in ethics. Usage of the notion of goodness in English is also reviewed.
Key words: goodness, welfare, pleasure, enjoyment, benefit.
В сучасній когнітивній лінгвістиці науковці, які займаються мовними питаннями, у своїх дослідженнях все частіше використовують термін «концепт» ( лат. conceptus – “ поняття ”). Це і зумовило сучасну науку зосередити свою увагу на дослідженні такого явища як «концепт», що і слугує об’єктом дослідження цієї статті. Вже наприкінці ХХ – початку ХХI ст. поняття концепту привернуло увагу низки науковців-лінгвістів, серед яких Ю. С. Степанов, В. І. Карасик, В. А. Маслова, Н. Д. Арутюнова, Ю. Нікішина, Н. В. Гришкова, О. О. Потебня та багато інших. На теперішній час, поняття концепту не досліджено повністю, і також існує низка питань, які постають перед наукою для вирішення. Зараз чимало науковців своїх працях вони розглядають термін «концепт» зі сторін лінгвістики, філософії, культурології, спираючись на визначення поняття науковців-попередників, що займалися дослідженням концепту, і формулюють свої дефініції поняття. У цьому і полягає актуальність дослідження.
Отже, розглянемо поняття «концепт» детальніше. Згідно дефініції з Oxford Advanced Learner’s Dictionary концепт – це ідея або принцип, який пов’язаний з чимось абстрактним (an idea or a principle that is connected with something abstract) [9, с. 309]. Звідси можемо зробити висновок, що поняття концепту позначає конкретне явище, узагальнюючи його, не вказуючи якихось конкретних деталей. На сучасному етапі лінгвісти трактують це поняття дещо інакше. Існує два підходи щодо тлумачення терміна «концепт»: концепт як загальне поняття (традиційний підхід) і концепт як система уявлень про певний предмет. Останнє визначення дає підстави вважати, що концепт по своїй суті неподільно пов’язаний з культурою людини. У своїй науковій статті «До проблеми визначення концепту», О. Ю. Лозова, роблячи огляд теорій та підходів щодо визначення і розуміння концепту в різних галузях знання, виокремлює його основні ознаки. За її словами, концепт – це «ментальне утворення», яке неподільно пов’язане з світобаченням людини, що певною мірою формує картину світу; «у концепті відбито ціннісну орієнтацію суб’єкта (особистості, колективу тощо), концепт не пов’язаний з вербальним кодом, хоча у мові він виноситься у словесній об’єктивній формі; концепт має відбиток тієї культурної системи, у якій він перебуває» [3, с. 140]. Розглядаючи концепт з точки зору культурології, ми знаходимо підтвердження такої думки. На думку Ю.Степанова, з однієї сторони концепт – це « згусток культури, що входить у ментальний світ людини», а з іншої – як «засіб введення людини в культуру». Вивчення концептосфери (термін запроваджено Д.С.Лихачовим [2] ) допомагає нам виокремити особливості ментального світу певного народу і цим самим пізнати його культуру.[8] Як пише науковець, концепт став актуальним для розуміння процесів, що відбуваються в сучасній культурі. У свою чергу, В. Маслова розуміє «концепт» як «семантичне утворення, відзначене лінгвокультурною специфікою, і таке, яке так чи інакше характеризує носіїв певної етнокультури» [4, с. 38].
Аналізуючи концепт як лінгвістичне явище, науковці прийшли до висновку, що концепт – це конструкт, який і репрезентує понятійне поле імені, а йому не дорівнює. Він зароджується на базі слова, вміщуючи в собі конотацію і конкретно-чуттєві асоціації. Концепт є може бути одним словом, бо вміщує в собі уже багато слів, текстів і підтекстів, на яких базується загальне розуміння певного факту [5, с.116].
Науковець Ю. Прохоров, вивчаючи концепт, визначає універсальні складники, які сповна визначають розуміння концепту. В першу чергу, концепт є певною ланкою, що пов’язує елементи свідомості і мовні знаки. По-друге, це щось, що поєднує людей різних рівнів з огляду на їхнє бачення і ставлення до дійсності. По-третє, концепт – це водночас віртуальне і реальне, але при цьому і узагальнююче явище [6].
Визначення концепту в рамках філософської теорії пізнання і відображення дійсності розглядаються у такому діапазоні: від широкого (складні ментальні утворення – думки, знання, віра, причина, – осмислені на основі широкого онтологічного фону речей, які складають оточуючий світ, та власного досвіду людини) і до вужчого (смисли, якими оперує людина у процесі згортання, або інтеріоризації, знання про оточуючий світ, які зберігаються у вигляді квантів – таких, як життя, смерть). Фактично, філософська традиція, як і раніше, трактує концепт як «згорнуті знання людини про світ, як складову світобачення, концептуальної картини світу, яка, в разі означення, явлена як мовна» [1]. Філософи вкладають у поняття «концепт», на відміну від культурологів, не певний образ, а дію, «акт думки» при спостереженні того чи іншого явища чи предмета, саме «появу» певних асоціацій та образів.
Одним з ключових понять в сфері духовного життя людини є поняття добра. Ідея добра є вищою цінністю моральної свідомості. Сутність цього осердя моральності здавна привертала до себе увагу філософів, духовних діячів, моралістів. Від розуміння добра залежало, як правило, принципове спрямування всієї системи відповідних етичних поглядів. Найбільш формальне визначення добра звучить як інтегральний зміст всієї сукупності моральних вимог, свого роду цілісний образ того, що моральність узагалі вимагає від людини. Якщо розглянути основні змістовні визначення добра, які висувалися в історії етики, можна виділити гедоністичні теорії добра (від гр.hedone – насолода), відповідно до яких вищим єдиним добром вважалося задоволення. Частково з гедоністичною концепцією добра перехрещується утилітаристична (від. лат.utilitas – користь, вигода), яка робить більший наголос на розмежуванні цілей і засобів, але саму корить нерідко тлумачить теж як задоволення або відсутність страждань. Афінський філософ і мораліст Епікур (341-270 до н.е.) є найяскравішим представником евдемоністичної концепції морального добра (від. гр. eudaimonia – щастя, блаженство), відповідно до якої сутністю добра є щастя. Поняття блага тісно пов’язане з поняттям добра. В англійській мові ці два поняття позначаються єдиним терміном. Благо розуміють як сукупність певних позитивних засад, що приносять користь людині.
Мовними засобами вираження поняття добра в англійській мові є іменник goodness , що означає здатність бути добрим (a quality of being good – Oxford Advanced Learner’s Dictionary [9]).
e.g. We like to think that goodness exists in everyone.
Похідним словом є прикметник good (добрий, хороший).
e.g. Did you have a good time in America?
Good може вживатись в англійській мові ще як прислівник та іменник. Синонімічний ряд слова goodness складають такі іменники як welfare (благо),
e. g. We are concerned about the children’ welfare.
benefit (перевага)
e.g It will be to your benefit to arrive earlier.
А також іменники value (користь), pleasure (насолода),і прикметники fine (хороший), well (добрий, чудовий), що вживаються в розумінні good. Інтегральними ознаками концепту «добро» в англійській мові є два компоненти, на думку С. Пушминої, які складають ядро концепту: 1. friendly ( дружелюбний); 2. carrying about other people’s happiness (той, що робить добро іншим)
[7]. Аналізуючи поняття добра у творі “Twin Peaks”, вона робить висновок, що компонент «feature of being friendly» має 15 лексичних одиниць:popular, nice, good, friendly, perfect та ін., а для компоненту «carrying about other people’s happiness» характерні такі прикметники як “straight”, “helpful”, дієсловами “to read to somebody”, “to buy to somebody”. Всього науковець виокремила 13 лексем-компонентів (однокорінні семи helpful-help, good-better, understanding-understand були об’єднані): архісеми (семи, які притаманні цілим групам слів) “being helpful, good”; диференційні відносні семи (що виражають відношення між предметами) “success, sympathy, understanding [7]. що представляють компоненти концепту «goodness».
Зараз поняття «концепт» стало актуальним явищем для дослідження у сучасній лінгвістиці. Кожен науковець у своїй праці, спираючись на роботи своїх попередників, розглядає це поняття з різних сторін і, сформулювавши своє розуміння концепту, спростовує або підтверджує результати своїх колег. Щодо концепту добра в англійській мові , то вищезазначені слова − це лише незначна кількість слів в англійській мові, які залежно від контексту набирають значення добра. У англійській мові є достатня кількість лексичних засобів, що виражають поняття добра, і в кожному творі цей концепт представляють різні слова, які на перший погляд не мають жодного відношення до поняття добра. І можна простежити, як у кожній роботі певні поняття відіграють важливу роль у формуванні змісту і образів. Концепт вміщує культуро-творчі чинники, які допомагають краще зрозуміти світобачення певного народу, певного суспільства.
Література
1. Гришкова Н. В. Концепт як мовно-культурний феномен / Н. В. Гришкова // Наукові записки НаУОА. Серія: Філологічна. − Острог.: Вид-во НаУОА, 2009. − Вип. 11. − C. 187 − 193.
2 . Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Известия АН России. − Сер. Л-ра и яз. − 1993. − Т. 52. − № 1. − С. 2 − 9.
3. Лозова О. Ю. До проблеми визначення концепту / О. Ю. Лозова // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Філологічна. − Луцьк.: Вид-во ВДУ. − 2007. − С. 139 − 143.
4. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. − Учеб. пособ. − Мн.: Тетра Системс, 2004. − 220 с.
5. Матвеева Т. В. Учебный словарь: русский язык, культура, речи, стилистика, риторика / Т. В. Матвеева. М.: Флинта; Наука, 2003. − 300 с.
6. Прохоров Ю. Е. В поисках концепта. / Ю. Е. Прохоров − М.: Наука, 2004. − 204 с.
7. Пушмина С. А. Мир героя: Реализацыя картины мира (на материале цикла произведений «Twin Peaks») [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://frgf.utmn.ru/mag/21/21
8. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю. С. Степанов. − М.: Шк. «Языки рус. культуры», 1997. − 300 с.
9. Oxford Advanced Learner’s Dictionary. 8th edition. Oxford University Press. , 2010.
Науковий керівник — доктор педагогічних наук, професор Жуковський Василь Миколайович