У статті наведено поняття креолізованих текстів та подані основні характеристики таких текстів. Було проаналізовано контент офіційних сайтів та facebook-сторінок органів державного управління на наявність креолізованих текстів. Також було простежено взаємозв’язок між офіційними сайтами та сторінками в соціальних мережах.
Ключові слова: креолізація, контент, державне управління, полікодовий текст.
Сьогодні інформаційна сфера набуває ознак саме ключової сфери людської діяльності. В сучасному світі інформація набуває все більшого значення в політичній, економічній, військовій та культурній сферах функціонуванні держави. Правильне використання інформації та організації інформаційних процесів становить, на теперішньому рівні розвитку, гармонійне зростання держави на політичній світовій арені, як сильного, конкурентного гравця. Глобальна комп’ютеризація процесів, популяризація соціальних мереж все більше активізує проблему зменшення використання усної мови. Перехід міжособистісного мовлення на рівень соціальних мереж спричиняє все більше використання зображень та ілюстрацій для демонстрації емоцій, що спрощує комунікацію. Таке середовище спричиняє появу нових комунікаційних явищ, що змушує науковців шукати нові пояснення та значення. Одним з таких нових явищ є креолізовані тексти.
На сьогодні інформаційні потоки є ключовими при вирішенні будь-яких питань в тому числі управлінських. Лише маючи якісну, достовірну та своєчасну інформацію можна прийняти правильне рішення та виконати поставлене завдання. Це ж стосується і державного управління. Лише забезпечивши персонал якісною інформацією можливе вчасне виконання завдань. А перехід до електронного документообігу відкривають нові можливості для зв’язку між персоналом, а також між органами влади та громадянами. Сучасні види інформаційних ресурсів та можливості мережі Інтернет сприяють розвитку стійкого комунікативного зв’язку з громадянами, що сприяє розвитку громад та країни в цілому.
Aнaліз oстaнніх дoсліджень і публікaцій. Наукове дослідження було б неможливо завершити без уже існуючих напрацювань таких науковців у сфері герменевтики як С. Васильєва, Т. Радзієвської, а також у напрямку дослідження креолізованих текстів: Є. Анісімової, А. Бернадської, М. Ворошилова, І. Гальперіна, Л. Головіна, О. Михальської, О. Пойманова, Т. Попова, В. Рижкова, Ю. Сорокіна та ін. А також було проаналізовано контент офіційних сайтів та facebook-сторінок органів державної влади.
Метa стaтті: дати характеристики контенту офіційних сайтів та facebook-сторінок органів державного управління та прослідкувати появу на них креолізованих текстів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні одну з найважливіших ролей у житті та діяльності людини відграє інформація, причому це може бути інформація різного виду, записана чи передана усно. Однією з загальних тенденцій у розвитку світового суспільстві є його трансформація в інформаційне суспільство на основі використання широкого спектру технологій та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери діяльності людини. Однією з таких сфер є державне управління.
Сьогодні в умовах популяризації соціальних мереж вся особистісна комунікація стала опосередкованою. За допомогою мережі Інтернет та соціальних мереж люди обмінюються думками та емоціями, а за допомогою новітніх технологій час передачі великої кількості інформації зменшується. Для надання письмовому тексту більшої емоційності, за допомогою сучасних технологій, його доповнюють іконічними зображеннями. Такий текст називається креолізованим.
Визначення креолізований текст запропонували вчені Ю. Сорокін і Є. Тарасов. Згідно з їхнім визначення креолізований текст – це тексти, фактура яких складається з двох неоднорідних частин: вербальної (мовної) і невербальної (такої, що належить до інших знакових систем) [5, с. 41].
Як і будь який текст, креолізований має свої особливості та характеристики. Основною особливістю таких текстів є зв’язність та цілісність. В них ілюстративно-візуальний ряд має вирішальне значення для розуміння тексту. Між вербальним та візуальним компонентами тексту, в креолізованих текстах, складається нерозривний зв’язок. Відсутність або наявність одного з цих компонентів змінюють зміст цілого повідомлення, робить його неповноцінним або змінюється його інтерпретація [2, с. 108].
Сьогодні кількість креолізованих текстів збільшується. Серед них можна знайти науково-технічні, публіцистичні, ілюстровані художні тексти, рекламні тексти, афіші, інструкції, комікси, платити та інші. Залежно від наявності зображення й характеру його зв’язку з вербальною частиною Є. Анісимова виділяє три основні групи текстів:
- тексти з нульовою креолізацією,
- тексти з частковою креолізацією,
- тексти з повною креолізацією [1, с. 85-86].
Деякі вчені ведуть дискусію щодо самого терміну. Так в літературі можна знайти чимало синонімів до креолізованих текстів. Наприклад, А. Бернадська використовує термін «полікодовий текст». Цей термін точно характеризує наявність у тексті декількох складових частин, що відрізняються між собою своїм складом. Ці частини нерозривно поєднані між собою та досягають більшого ефекту при передачі інформації та її розумінням адресатом [2, с. 114].
Дослідник М. Іщук відносить полікодові тексти до багатоканальних. Багатоканальні тексти – це тексти, які включають в себе більш широкий спектр гетерогенних складових, тобто, крім вербального та зображувального компонентів, в їх склад входить звуковий усний текст діалогічного характеру, який потребує додаткових каналів сприйняття – телевізійні передачі, телереклама, кінoтексти, віртуальні електронні тексти [3, с. 179].
Оскільки, як було сказано вище, інформаційні технології стають невід’ємною частиною функціонування будь-якої системи, а сама інформація набуває все більш інтерактивного характеру, ми змушені говорити про перехід організацій до використання мережі Інтернет та всіх його функцій з метою взаємодії з суспільством.
Для успішного функціонування будь-якій системі необхідно чітко керувати інформаційними потоками та використовувати їх з метою кращого інформування зацікавлених осіб. З появою політики відкритості у веденні державних справ та зростаючої зацікавленості громадян діяльністю влади в нашій країні почалося широке впровадження так званого електронного врядування. Для цього була сформована політика на забезпечення формування умов виробництва, зберігання та поширення інформації, шляхом комплексного використання всіх видів інформаційних ресурсів.
Одним з таких ресурсів є мережа Інтернет, що дає змогу на повну використовувати всі його інформативні функції. Важливим кроком до досягнення відкритості та прозорості стало грамотне ведення офіційних web-сторінок органів державного управління. Їхнє використання та ведення регламентується українським законодавством, а також інформаційне наповнення таких сайтів контролюється відповідними нормативними актами.
Популярність комп’ютерно-опосередкованої комунікації сприяє появі лінгвістичного інтересу до повідомлень, що передаються в соціальних мережах. Не винятком стають і офіційні сайти та facebook-сторінки органів державної влади. Оскільки комп’ютерно-опосередкованому спілкуванню бракує емоційної забарвленості як при усному спілкуванні, то для вираження своїх емоцій часто використовується різні ресурси соціальних мереж. Таким ресурсом є додавання ілюстрованого матеріалу разом з використанням тексту.
Креолізований контент все частіше використовується як спосіб емоційного забарвлення тривіальному повідомленню. Найчастіше такий текст можна зустріти саме в соціальних мережах, оскільки його використання притаманне неформальному спілкуванню. Але він все частіше зустрічається й на неофіційних сайтах урядових установ.
Використання офіційних сайтів дозволяє на кращому рівні задовольнити інформаційні потреби громадян. Однак, такі сайти позбавлені такої інтерактивності як соціальні мережі. Тому, все частіше, органи влади створюють офіційні сторінки в різних соціальних мережах. Найкращою соціальною мережею в таких випадках виступає Facebook. Завдяки високому рівневі захищеності та великому поширенню серед різновікових категорій населення мережа Facebook стає найкращим способом для передачі інформації, а також для можливості отримання зворотного зв’язку від населення.
До прикладу візьмемо facebook-сторінку Львівської обласної державної адміністрації та за допомогою моніторингу прослідкуємо певну хронологію появи інформації. Взявши до уваги період часу з вересня 2015 року до лютого 2016 року можемо простежити закономірність перевіривши діаграму публікації повідомлень на facebook-сторінці (Рис. 1).
Спостереження показує, що від початку заданого періоду часу на facebook-сторінці публікувалося мало інформаційних повідомлень (лише 0 у вересні та 2 у жовтні). Певний період на сторінці взагалі не спостерігалась поява будь-яких повідомлень (0 у січні). Однак зі збільшенням зацікавленості в роботі органів влади почала збільшуватися кількість публікацій на сайті – різкий стрибок публікацій в лютому (27 повідомлень) [8].
Рис. 1. Хронологічна поява повідомлень на facebook-сторінці Львівської ОДА [8].
Проте, зважаючи на сучасний розвиток та все більшої інформатизації суспільства, розробленість сайтів органів влади Рівненської та Львівської областей дуже низька. На сайтах подається невелика кількість інформації про суспільство, події та діяльність органі, але багато офіційних та правових документів і рішень. Інформація довго не оновлюється і подається не вчасно. Інформаційне наповнення не може повністю задовольнити потреб громадян, а графічне оформлення інтерфейсу ускладнює пошук та не привертає уваги.
Те ж саме стосується facebook-сторінок. Не якісне наповнення та не своєчасність інформації не заохочують людей відвідувати ці сторінки. Не всі районні адміністрації мають facebook-сторінки. Наприклад, в Львівській області з 19 районної ради свої офіційні сторінки в мережі Facebook мають лише шість районних адміністрацій, в Рівненській області з 16 – facebook-сторінки мають лише три (Рис. 2).
Рис. 2. Наявність facebook-сторінок в РДА Рівненської та Львівської областей.
Таке пожвавлення в інформаційній сфері Львівської області пояснюється тим, що це є великий культурний та туристичний цент не лише України, а й всієї східної Європи. Для підтримання іміджу європейського міста та області України та для підтримання політики відкритості діяльності влади якісно розробляється офіційний сайт міської ради. Саме для кращого способу подання інформації, задля привернення уваги, покращення ставлення громадян та привернення уваги людей до самого міста на сайті та facebook-сторінці використовується креолізований контент.
Однак, що стосується офіційних web-сайтів органів державної та місцевої влади, то їхній контент складається з більш точної, конкретних видів інформації. Наповнення таких сайтів чітко регламентується законодавчою базою України. Стиль таких сайті більш стриманий та офіційний, а використання якихось стилізованих засобів чи форм виключене. Проте спостереження за контентом таких сайті показало, що використання креолізованих текстів допускається, а іноді є ключовим способом передачі своєрідної інформації.
Провівши порівняльний аналіз сайтів Рівненської та Львівської обласних та районних державних адміністрацій, можна спостерігати певну закономірність у використанні такого способу інформування, як креолізований контент. Наприклад, такий текст використовується, щоб привернути увагу до певних необхідних екстрених номерів чи номерів гарячих ліній або інших номерів допомоги (Рис. 3).
Рис. 3. Порівняння використання креолізованого тексту для позначення екстрених номерів допомоги в Рівненські та Львівській обласних радах (Зліва – Львівська ОДА, з права – Рівненська ОДА) [6, 7].
Таку ж тенденцію можна спостерігати й на всіх сайтах Рівненської та Львівської обласних адміністрацій, а також на всіх сайтах районних адміністрацій. Використовується такий вид креолізованих текстів для позначення подібної інформації на всіх сайтах влади. Переважно це посилання на перехід на сайти інших органів влади, приймальню президента, Кабінет міністрів та інших органів. А також для переходу на ресурси призначені для мешканців області, району, міста чи села.
Слід зазначити, що інформація на офіційних facebook-сторінках та інших сторінках в соціальних мережах, дублюється з сайтів ОДА. Переважна більшість повідомлень, що розміщуються на facebook-сторінках органів державної влади мають посилання на офіційні сайти. Для прикладу візьмемо основні офіційні сайти Рівненської та Львівської ОДА. Використавши можливості аналітичного додатку SimilarWeb ми можемо прослідкувати кількість посилань, у відсотковому позначенні, з офіційних сайтів на офіційні сторінки в соціальних мережах. Я ми можемо бачити найбільша кількість таких посилань припадає саме на facebook-сторінки. Таке зацікавлення саме мережею Facebook можна пояснити більш зацікавленою та активною аудиторією. Також, ми спостерігаємо наявність офіційної сторінки Львівської ОДА в мережі Twitter. Ця мережа має певні обмеження щодо кількості тексту в повідомлені, тому тут часто використовують посилання та зображення, що є креолізованим текстом (Рис. 4).
Рис. 4. Відображення, у відсотках, кількості посилань на офіційний сайт Львівської ОДА в соціальних мережах [6].
Таку ж тенденцію ми можемо спостерігати і щодо офіційного сайту Рівненської ОДА. Проте, в цьому випадку ми спостерігаємо меншу активність в соціальних мережа, зокрема в мережі Facebook. А офіційна сторінка в Twitter взагалі відсутня. Однак, ми бачимо більший відсоток в мережі YouTube, що є кращим способом поширення інформації, оскільки відео-вербальна комунікація сприймається людиною швидше та якісніше (Рис. 5).
Рис. 5. Відображення, у відсотках, кількості посилань на офіційний сайт Рівненської ОДА в соціальних мережах [7].
Креолізація все частіше з’являється на офіційних сайтах, незважаючи на невідповідність офіційному стилю, що притаманний викладу інформації на таких сайтах. Однак, це легко можна пояснити залученням більшої уваги відвідувачів сайту до такої інформації. Використання зображення в поєднанні з друкованим текстом забезпечує більшу концентрацію уваги громадян на певному питанні, а отже це заощаджує їхній час на пошук необхідного. Також, інтерактивність, що надає мережа Інтернет, дозволяє доносити до споживача більше інформації при застосуванні меншої кількості знаків, а отже економить місце.
Якщо веденню офіційного сайту приділяти мало часу та наповнювати його не якісним та не своєчасним контентом – це може зашкодити позитивному іміджу будь-якого органу влади. Не достатня кількість інформації, її застарілість, виклад лише правових та офіційних документів, погано оформлений інтерфейс не забезпечують достатньою кількістю інформації громадян. А не використання сучасних можливостей мережі Інтернет не може сприяти розвитку відкритого суспільства в Україні.
Отже, для того щоб якісно провести дослідження та правильно вибрати необхідну інформацію з інформаційного простору необхідно залучити певні методи дослідження. Через відносну новизну питання креолізованого тексту, не можна точно визначити підходи до вивчення цього явища. Однак, оскільки креолізований текст є лише специфічним підвидом звичайного тексту для його вивчення підійдуть лінгвістичні методи дослідження тексту. Також для кращого розуміння теми та для доповнення дослідження ілюстрованим матеріалом необхідно використати метод, що не пов’язаний з вивченням тексту, метод спостереження. З його допомогою було проведено аналіз контенту офіційних сайтів та facebook-сторінок органів державного управління.
Висновки. На основі всього вищесказаного, можна зробити висновок, що популяризація та введення на законодавчому рівні політики прозорості у ведені державних справ, спричинило стрімкий розвиток створення не лише web-сторінок органів влади, а й появи їхніх офіційних facebook-сторінок. Зважаючи на те, що таке середовище є найсприятливішим для появи та розвитку креолізації, на таких сторінка все частіше почали з’являтися креолізовані тексти. Їхнє поєднання двох неоднорідних знакових систем привертає увагу, полегшує пошук інформації та економить місце для більш конкретної, правової чи політичної інформації, що має бути зазначена на офіційних сайтах.
Список використаних джерел та літератури
1. Анисимова, Е. Е. Креолизованные тексты – тексты ХХI века? Взаимодействие вербального и паралингвистического в тексте [Текст]: учебное пособие по интерпретации текста / Е. Е. Анисимова. – Воронеж, 1999. – 148 с.
2. Бернацкая, А.А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние [Текст] / А. А. Бернацкая // Речевое общение: Специализированный вестник / Краснояр. гос. ун-т; Под редакцией А. П. Сковородникова. Вып. 3 (11). – Красноярск: Красноярский университет, 2000. – С. 109-119.
3. Ищук, М. А. Гетерогенный текст: функции его составляющих. [Текст] / М. А. Ищук // Вестник ТвГУ. – 2008. – Вып. 13 – С. 176-182.
4. Рижкова, В. В. Креолізовані тексти в аспекті вивчення реклами в банківській сфері України. [Електронний ресурс] / В.В. Рижкова – К., 2009. – Режим доступу: World Wide Web. – URL http://nauka.hnpu.edu.ua/sites/default/files/fahovi%20vudannia/2009. – Назва з екрану.
5. Сорокин, Ю. А. Креолизованные тексты и их коммуникативная функція [Текст] / Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов // Оптимизация речевого воздействия. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 180-186.
6. Львівська обласна державна адміністрація [Електронний ресурс] – Режим доступу: World Wide Web. – URL http://loda.gov.ua. – Назва з екрану.
7. Рівненська обласна державна адміністрація [Електронний ресурс] – Режим доступу: World Wide Web. – URL http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua. – Назва з екрану.
8. Facebook-сторінка «Львівська обласна державна адміністрація». [Електронний ресурс] – Режим доступу: World Wide Web. – URL https://www.facebook.com/Львівська-обласна-державна-адміністраціяLviv-Regional-State-Administration-493044524047626/. – Назва з екрану.