У статті розкривається зміст комунікативної активності територіальної громади у процесі використання місцевою владою соціальних мереж. Формулюються комунікативні завдання територіальної громади у процесі здійснення її самостійної діяльності в мережі Інтернет. Класифікуються способи та форми прояву комунікативної активності громади міста в соціальних мережах. Також досліджується роль соціально-медійних інструментів у процесі реалізації комунікативної політики міст, встановлено взаємозв’язок тенденцій розвитку соціальних мереж та вплив даних тенденцій на процес формування іміджу міст, розглянуто практику застосування соціальних мереж для реалізації комунікативної стратегії органу влади.
Ключові слова: соціальні мережі, комунікативна політика, місцеве самоврядування, територіальна громада, комунікативна активність, форми та способи комунікації.
Одним із завдань міста при використанні у своїй діяльності соціально-медійних інструментів є формування позитивного іміджу місцевої влади. Виникає потреба динамічно розвивати місцеву демократію та самоорганізацію населення міст. Враховуючи основні тенденції використання соціальних мереж в управлінні містами за кордоном, одних із показників успішної співпраці муніципалітету міста з громадою є рівень відкритості міської влади, та залучення громади міста до процесу прийняття рішень на загальноміському рівні. Для досягнення даної цілі постало питання використання органами муніципальної влади нових інформаційно-комунікативних технологій та спеціальних сервісів. Тому виникає необхідність дослідження аспектів взаємодії муніципалітетів з громадою міста.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем щодо форм і методів в системі місцевого самоврядування в цілому та взаємодії органів міської влади з громадськістю з допомогою соціально-медійних інструментів є новим напрямком у галузі науки «Державне управління». Є багато праць вчених, в яких акцентується увага лише на загальноприйнятих формах комунікації влади міста і міської громади. Зокрема, ґрунтовні дослідження С. Штурхецького щодо формування комунікативного потенціалу місцевого самоврядування, розробки та реалізації комунікативних стратегій у місцевому самоврядуванні України. Різні аспекти комунікативної діяльності муніципалітетів також вивчали: Коноплицький С. М., Пісоцький В., Руднєва В. Ю., Третяк О. А., Штурхецький С. В., Эйдман И. В той час майже не вивчаються аспекти комунікативної активності міської громади та влади міста з допомогою соціальних медіа.
Мета статті: визначити роль комунікативної активності територіальної громади та міської влади в контексті використання соціальних мереж в управлінні містами.
Виклад основного матеріалу дослідження. Особливим аспектом діяльності медіа як складової сучасної публічної сфери політики є розвиток політичних та соціальних мереж, у яких громада міста може спілкуватися, відстоювати власні позиції на умовах анонімності оцінювати роботу міської влади або окремих чиновників. Водночас розвиток новітніх комунікаційних систем не сприяє формуванню справжньої публічної сфери, оскільки політичні суб’єкти намагаються використати їх у своїх цілях. Один із сучасних аналітиків І. Ейдман вважає, що мережева активність політиків у соціальних мережах носить авторитарний характер. Політики Сходу і Заходу використовуючи в своїй діяльності соціальні мережі не розуміють їх реальну соціальну та комунікативну природу [8].
У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст. Відповідно, форми виявлення комунікативної активності територіальної громади мають відповідати функціям і повноваженням територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування [3].
Враховуючи основні риси інформаційного розвитку громади міста, основним принципом, який відрізняє нижчий рівень від вищого, є ступінь забезпечення інтерактивності. Тобто ступінь включення жителів міста до процесу прийняття рішень на місцевому рівні. Найвищий ступінь включення громадськості досягається за проактивної моделі, коли взаємодія з громадськістю або ведення діалогу відбувається в режимі онлайн через спеціальні онлайн-сервіси. У свою чергу, більшість офіційних веб-сайтів муніципальної влади з тих чи інших причин не забезпечують проактивний рівень включення громадськості [4]. Таким чином муніципальна влада перешкоджає розвитку комунікативної активності територіальної громади та міських чиновників в мережі Інтернет.
Створення, функціонування та розвиток інтернет-сторінок муніципалітетів в соціальних мережах вносять свої корективи у бачення національного інформаційного простору, а також спричиняють необхідність перегляду відношення до міського інформаційного простору. Ці два фактори зумовлюють виникнення потреби перегляду концепції розвитку комунікативної політики муніципалітетів міст і громад міста [4].
Значення соціальних мереж для муніципальної сфери політики полягає у технічній можливості публікування думок кожного окремого індивіда. Водночас, через брак самодіяльних і індивідуальних виступів у мережах міська, місцева та державна влада намагається організувати своєрідний діалог з громадою в мережі Інтернет з метою розширення свого впливу та успіху на виборах [9]. Про діалог між муніципалітетом і громадою щодо вирішення повсякденних управлінських питань мова не йдеться.
Ставлення до соціальних мереж в українського суспільства неоднозначне. Аналізуючи думки користувачів соціальних мереж, можна розділити їх на два типи. Перші використовують соціальні мережі у якості платформи для спілкування з друзями, отримання інформації розважального характеру. А інші користуються соціальними мережами не тільки з метою розваги, а й підтримки бізнесу, розвитку клієнтської мережі, підтримки ділових контактів зазначає В.Ю. Руднєва [4].
А щодо використання соціальних Інтернет-мереж для спілкування з місцевою владою, допомозі у прийнятті рішень, які стосуються місцевого самоврядування або простого ведення спілкування громади з міськими чиновниками, то такі новації ще на жаль до нас не дійшли [1]. Тенденцію створення міськими чиновниками України та органами місцевого самоврядування сторінок в соціальних мережах слід досліджувати окремо.
Враховуючи, що органи влади приймають участь у формуванні інформаційного національного простору, а також те, що від рівня забезпечення органів влади сучасними інформаційними технологіями, впливає на формування іміджу міста і всієї держави, важливо враховувати нові тенденції розвитку інформаційного простору. Так, протягом останніх років в Україні владою міст активно використовуються соціальні мережі для взаємодії представників муніципальної влади зі спільнотами, а також проведення органами муніципальної влади інформаційно-роз’яснювальної роботи [4]. Але це тільки на папері. Насправді сторінки в соціальних мережах створюються не для розширення комунікації та діалогу між міською владою та спільнотами. Чиновники починають спілкуватись з громадою для отримання однобічної вигоди. Для того щоб отримати підтримку населення на виборах, або у вирішенні інших питань [2].
Муніципальна влада розробляючи концепцію мережевої політики як альтернативу чинної політики, де ініціатива належить формальним структурам, основним моментом стає забезпечення привабливості віртуальної політичної участі. Важливим чинником тут є залучення жителів міста до процесу обговорень і вироблення спільної концепції дій. З огляду на це у своїй статті «Мережева демократія та політичні соціально-мережеві рухи» І. Ейдман зазначає, що найбільшої ваги серед чинників, які приваблюють учасників Інтернет-форумів і регулярних мереж, набуває право на безпосередню участь у прийнятті рішень [9].
Сам факт співпраці муніципальної влади з громадянами забезпечує отримання відповідей на наступні запитання, які є важливими при прийнятті рішення про створення акаунта органу міської влади. Для початку потрібна цільова аудиторія. У соціальних мережах вона вже сформована і постійно доповнюється новими користувачами [4].
Змістом забезпечення комунікативної активності територіальної громади та муніципалітету в контексті використання соціальних мереж є усунення делегованих відносин у межах організаційної структури політичних рухів.
Оцінюючи комунікативні можливості територіальної громади, доцільно також звернутися до поняття «комунікативний потенціал місцевого самоврядування», уведеного в науковий обіг С. Штурхецьким на означення організаційної, структурної та креативної здатності елементів комунікативного процесу в місцевому самоврядуванні до здійснення ефективної комунікації [7]. Значення цього комунікативного потенціалу, на думку дослідника, залежить від таких основних факторів: відстані між комунікатором і комунікантом (у тому числі з урахуванням ступеня доступу до певних комунікативних каналів і засобів); спроможності учасників комунікативного процесу в місцевому самоврядуванні продукувати й сприймати потік повідомлень; обмежувальних чинників суспільного регулювання: нормативного забезпечення комунікативного процесу, з одного боку, та потреби в такій комунікації – з іншого [6].
Таким чином, якщо цей ступінь розвитку комунікативного простору територіальної громади та її значний комунікативний потенціал суттєво розширити з допомогою соціально-медійних інструментів (тобто вести спілкування муніципалітету з громадою з допомогою мережі Інтернет). Це суттєво розширить можливості вибору форм і способів прояву комунікативної активності в соціальних медіа між муніципалітетом і громадою, для вирішення різного роду управлінських завдань [5].
Для конкретизації та класифікації способів прояву комунікативної активності територіальної громади з використанням соціально-медійних інструментів в процесі здійснення місцевого самоврядування потрібно структурувати відомі нам форми та способи цієї активності за критеріями їх належності до окремих видів комунікації [2].
Безпосередня комунікація між муніципальною владою та спільнотою через соціальні медіа покликана забезпечити обмін інформацією щодо питань самоврядної діяльності територіальної громади та влади міста, які стосуються певних соціальних груп у їхньому складі. Це, наприклад, раніше вирішувалось в процесі більш комплексної комунікативної взаємодії у формі загальних зборів жителів міста, під час внесення місцевих ініціатив, що здійснюється в спосіб генерування певних ідей (повідомлень), їх обговорення, проведення консультацій, адресного поширення цих повідомлень на цільові групи [4].
Зараз же з розвитком інформаційних та комп’ютерних технологій, такого роду загальноміські збори можна проводити з допомогою соціальних Інтернет-мереж, де можна буде цілком і повністю прослідкувати комунікативний потенціал як спільноти міста так і влади [1].
Форми та способи безпосередньої масової комунікації з допомогою соціальних медіа є комплексними за своєю структурою, і потребують певної організованої підготовки, але загалом вони будуються на безпосередній взаємодії муніципалітетів зі спільнотами міста. Такими формами та способами виявлення комунікативної активності є громадські слухання, мітинги та інші масові заходи [5].
Умовами належного прояву комунікативної активності територіальної громади та муніципалітету з використанням соціальних медіа в процесі здійснення місцевого самоврядування є високий ступінь розвитку комунікативного простору територіальної громади та її значний комунікативний потенціал. Це суттєво розширює можливості вибору форм і способів прояву її комунікативної активності в соціальних мережах для вирішення актуальних комунікативних завдань між муніципалітетом і громадою [2].
Висновки. В умовах розвитку інформаційного суспільства та електронної демократії соціальні мережі все більше впливають на глобальний інформаційний простір, а також спричиняють необхідність перегляду відношення до інформаційного простору та комунікативної активності громади міста та місцевої влади. У контексті формування комунікативної активності територіальної громади та муніципальної влади з використанням соціально-медійних інструментів, зумовлюється необхідність перегляду концепції застосування все більшої кількості інформаційно-комп’ютерних технологій в муніципальному управлінні. Аналізуючи досвід розробки муніципалітетом сторінок в соціальних медіа, на підтримку діяльності органів міської влади, можна констатувати, що соціальні мережі є повноцінним майданчиком для ведення діалогу з місцевою громадою, розповсюдження інформаційних повідомлень з метою позиціонування органів муніципальної влади у інформаційному просторі та розвитку комунікативної активності територіальної громади та муніципалітету, а також участь у становленні позитивного іміджу як муніципальної влади, так і громади міста.
Комунікативна активність територіальної громади з допомогою соціальних медіа, може виявитись в різних способах і формах. Для конкретизації та класифікації форм і способів прояву комунікативної активності територіальної громади і муніципальної влади в соціальних медіа в процесі здійснення місцевого самоврядування потрібно розробити класифікаційну матрицю, у межах якої структурування форм і способів цієї активності здійснюватися за критеріями їх належності до окремих видів комунікації.
Список використаних джерел та літератури
1. Какова роль социальных сетей в украинской политике? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http//institute.gorshenin.ua/news/332_Kakova_rol_sotsialnih_setey_v_u.html – Название с экрана.
2. Коноплицький С. М. Соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет: феноменологічний аналіз [Текст]: автореф. дис. канд. соціол. наук: 22.00.01/ С. М. Коноплицький; НАН України; Інститут соціології. – К., 2007. – 17 с.
3. Пісоцький В. Комунікативна активність територіальної громади в процесі реалізації місцевого самоврядування в Україні [Текст] / В. Пісоцький // Вісник «Державне управління та місцеве самоврядування». – Дніпропетровськ., 2013. – Вип. 4. – С. 240 – 251.
4. Руднєва В. Ю. Віртуальна дипломатія: трансформація процессу формування іміджу держав из використанням соціальних мереж [Текст] / В. Ю. Руднєва // Науковий вісник Академії муніципального управління. – К., 2013. – Вип. 4. – С. 328 – 336.
5. Третяк О. А. Вплив новітніх комунікаційних інтернет-мереж на розвиток публічної сфери політики [Текст] / О. А. Третяк // Економічний чсопис ХХІ. – Д., 2011. – С 37 – 39.
6. Штурхецький С. В. Комунікативний потенціал місцевого самоврядування в Україні [Текст]: монографія / С. В. Штурхецький. – Рівне: Овід, 2011. – 148 с.
7. Штурхецький С.В. Комунікативні стратегії в місцевому самоврядуванні України [Текст]: автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / Штурхецький Сергій Володимирович. – К., 2011. – 20 с.
8. Эйдман И. Политические социальные сети : «спам» или ключ к победе? [Электронный ресурс] / И. Эйдман. – Режим доступа: http://igeid.livejournal.com/38647.html – Название с экрана.
9. Эйдман И. Сетевая демократия и политические социально-сетевые движения [Электронный ресурс] / И. Эйдман. – Режим доступа: http://forum-msk.org/material/politic/712087.html – Название с экрана.