У статті досліджено ключові особливості взаємозв’язку політичної стабільності та економічного розвитку в Україні у 2005 – 2011 роках. Спираючись на макро – показники політичної стабільності та економічного розвитку (взяті з міжнародних дослідницьких установ) автор підтверджує висунуту гіпотезу про залежність економічного розвитку від політичної стабільності.

Ключові слова: політична стабільність, економічний розвиток, кореляційний аналіз, регресійний аналіз.

This paper analyses the  link between  political  stability  and  economic  development in Ukraine during 2005 – 2011. Based on macro – indicators of political stability and economic development (taken from the international research institutions) author proves that economic development is depended on political stability in Ukraine.

Keywords: political stability, economic development, correlation  analysis, regression analysis.

Постановка проблеми. Вивчення проблеми взаємозв’язку політичної стабільності та економічного розвитку є одним з типових завдань сучасних політичних досліджень. Водночас, це питання, залишається одним з найменш досліджених в українських умовах. На основі аналізу кількох показників політичної стабільності та економічного розвитку в Україні у період з 2005 по 2011 рік, ми спробуємо встановити, чи впливала політична стабільність на економічний розвиток. Пошук відповіді на це та інші питання лежить в основі даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед іноземних досліджень проблем взаємозв’язку політичної стабільності та економічного розвитку найбільш відомими є праці таких дослідників, як Р. Барро (R. Barro), Е. Заблоцький (E. Zablotsky), О. Кампус (O. Campos), О. Дімітракі (Dimitraki О), А. Алесіна (А. Alesina), М. Палдам, П. Мауро (P. Mauro), Р. Джон-а-Пін  (R. Jong-A-Pin). Е. Заблоцький (E. Zablotsky) у статті «Політична стабільність та економічний розвиток: два шляхи взаємодії» дає теоретичні приклади співвідношення економічного зростання і політичної стабільності. Р. Джон-а-Пін (R. Jong-A-Pin) у статті «Виміри політичної нестабільності та їх вплив на економічне зростання» визначає як впливає зниження політичної стабільності на економічний розвиток. Перевірки взаємодії політичної стабільності та економічного розвитку на прикладі Україні ще не було.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – встановити чи впливала політична стабільность на економічний розвиток в Україні у 2005 – 2011 роках; Відповідно до цієї мети були поставлені такі дослідницькі завдання:

• визначити основні підходи до розуміння взаємозв’язку політичної стабільності та економічного розвитку;
• провести статистичний аналіз економічних показників та індикаторів політичної стабільності в Україні за 2005 – 2011 роки;
• визначити ключові аспекти взаємозв’язку політичної стабільності та економічного розвитку в Україні.

Гіпотеза.Політична стабільність позитивно впливала на економічний розвиток в Україні у період 2005 – 2011рр.;

У наукових колах на даний час немає єдиної точки зору на проблему взаємозв’язку політичної стабільності та економічного розвитку. О. Дімітракі у своїй статті «Політична нестабільність та економічний розвиток у Західній Європі: аналіз за 55 років» виділяє декілька течій у дослідженні взаємозалежності політичної стабільності та економічного розвитку.Перша хвиля досліджень була спрямована на пошук будь-якого зв’язку між даними явищами. Наприклад, такі дослідники як Н. Кампус і Дж. Нюгент [N. Campos, J. Nugent] стверджували, що порушення політичної стабільності так чи інакше впливають на економічний розвиток, сповільнюючи його, або пришвидшуючи. Представники другої хвилі досліджень стверджують, що економічний розвиток є однією з передумов політичної стабільності. Одним з найяскравіших прихильників даного підходу був Е. Заблоцький, який досліджував вплив економічного розвитку на політичну стабільність, аналізуючи військові перевороти як чинники дестабілізації в різних країнах [1]. В результаті аналізу Е. Заблоцький дійшов наступних висновків:По-перше, гіпотеза про те, що економічний розвиток сприяє політичній стабільності була підтверджена;По-друге, не було спростовано протилежного, що політична стабільність сприяє економічному розвитку [2].Також у рамках другого підходу працювали турецькі вчені Т. Акарка і А. Тансел [T. Akarca, A. Tansel] емпірично дослідили результати 25 виборів у Туреччині і дійшли висновку, що економічні умови відіграють важливу роль переобрання чинного уряду, що є позитивним для збереження політичної стабільності [ 3 ]. Науковець А. Фрідман (А. Freedman) досліджував економічні кризи протягом 1997-1998 років у Індонезії, Південній Кореї і Малайзії, і виявив, що вони створюють величезний вплив на політичні зміни в країні, що зрозуміло негативно впливає на політичну стабільність. Отже, можна стверджувати, що економічний розвиток є однією з передумов політичної стабільності в країні, проте тут є й інший шлях зв’язку, який можна спостерігати в роботах інших дослідників.Нарешті, науковці третьої хвилі наголошували на тому, що між даними явищами існує двосторонній причинний зв’язок, який визначає вплив одного процесу на інший залежно від історичних передумов, та враховуючи умови та виклики, які стоять перед країною в певні часові періоди. Найяскравішим представником цієї шрупи вчених був Х. Кірманоглу (Н. Kirmanoglu), який досліджував взаємозв’язок між ВВП на душу населення і політичною нестабільністю в 19 країнах за допомогою тесту Грейнджер-причинності [ 4 ]. Таке розмаїття точок зору на проблему, засвідчує що взаємозв`язок політичної стабільності та економічного розвитку є по своїй суті неоднозначним і складним. Крім того, цей зв`язок не є одностороннім, тобто як один процес може впливати на інший, так і навпаки. Це зумовлено тим, що політична стабільність як наукова категорія в теорії і практиці є багатовимірною, тому в певних ситуаціях виникає двосторонній зв’язок даних явищ.

Емпіричний аналіз. При проведенні статистичних розрахунків були використані дані Державного комітету статистики, Світового банку, Міжнародного центру досліджень політичних ризиків (Political Risk Services), Міжнародного центру дослідження миру, Фонду миру, Міжнародного центру політичного аналізу (Economist Intelligence Unit). Політична стабільність вимірювалась за допомогою індексу «Political Stability and Absence of Violence», який відображає масове сприйняття вірогідності неконституційного усунення уряду від влади, а також проявів політичного насилля, в тому числі терористичних актів; індексу політичної нестабільності  (The Political Instability Index), який демонструє рівень загрози уряду через соціальні протести; індексу недієздатності держав у світі (Failed States Index Scores), який в свою чергу звертає увагу на потенціал виникнення внутрішнього конфлікту в державі; індексу крихкості держав (State Fragility Index), який відображає здатність (або нездатність) влади контролювати цілісність території, а також демографічну, політичну та економічну ситуацію в країні. Ще одним показником, за допомогою якого вимірювалась політична стабільность є наявність в країні урядових криз у визначений період.Економічний розвиток вимірювався за допомогою показників ВВП на душу населення, приросту інвестицій, зростання населення та рівнем імпорту та експорту країни.

Кореляційний аналіз. Для того, щоб з’ясувати силу зв’язку між двома змінними у статистиці використовується критерій взаємозв’язку під назвою коефіцієнт кореляції Пірсона. Даний коефіцієнт завжди позначається літерою «r» , він може приймати значення між -1 та +1, і якщо значення показника наближається до 1, то це свідчить про існування сильного зв’язку, а якщо ближче до 0, то слабкого. Якщо коефіцієнт негативний (зі знаком мінус), то це означає , що зв’язок обернений: чим вище значення одної змінної, тим нижче значення іншої. Сила зв’язку характеризується також і абсолютною величиною коефіцієнта кореляції. Розрахунок даного коефіцієнта кореляції між двома показниками має сенс лише тоді, коли зв’язок між ними є лінійним (однонаправленим).

За допомогою програмного статистичного пакету SPSS, було розраховано коефіцієнти кореляції Пірсона для макро – показників політичної стабільності та економічного розвитку в Україні у часовий проміжок 2005 – 2011 років: Таблиця 1. Коефіцієнт кореляції ВВП та індикаторів політичної стабільності:

Індикатори політичної стабільності	ВВП (Залежна змінна)
Наявність урядових криз	-,027
Індекс політичної стабільності та відсутності насилля (PSAV)	-,318
Індекс недієздатності держав (FSIS)	-,672
Індекс крихкості держав (SFIndex)	-,886
Індекс політичної стабільності (PSI)	– ,531
Індекс політичної нестабільності (PIIndex)	-,148

Як ми можемо спостерігати, урядові кризи в Україні у період з 2005 по 2011 роки справляли негативний вплив на економічний показник ВВП на душу населення на рівні = (– 0, 027). Зв’язок між цими показниками є дуже слабким, оскільки показник наявності урядових криз в Україні не є комплексним і відображає лише певні суперечливі тенденції у межах політичної системи України. Коефіцієнт кореляції Пірсона між ВВП та індеком політичної стабільності і відсутності насилля (Political Stability and Absence of Violence), який розраховується Міжнародним центром досліджень політичних ризиків Political Risk Services знаходиться на рівні (– 0, 318). Це свідчить про наявність слабкого оберненого зв’язку між економічним розвитком (ВВП на душу населення) та динамікою рівня політичної стабільності в Україні у вказаний період. Схожий показник коефіцієнта кореляції можна спостерігати між індексом політичної нестабільності (The Political Instability Index) та рівнем ВВП, який знаходится на рівні ( – 0, 148) і також свідчить про середній обернений зв’язок між політичною стабільністю та економічним розвитком. Коефіцієнт кореляції Пірсона між ВВП та індексом недієздатності держав у світі (FSIS) знаходиться на рівні (– 0, 672). Це свідчить про наявність середнього оберненого зв’язку між економічним розвитком (ВВП на душу населення) та динамікою рівня політичної стабільності в Україні у вказаний період. Також оберений характер середнього зв’язку продемонстрував індекс політичної стабільності (PSI), який розраховується Міжнародною науковою дослідницькою установою World Bank Grouр. Тут коефіцієнт кореляції становить (– 0, 531). Коефіцієнт кореляції Пірсона між ВВП та індексом крихкості (стабільності) держав (SFI) знаходиться на рівні (– 0, 886). Це свідчить про наявність сильного оберненого зв’язку між економічним розвитком (ВВП на душу населення) та динамікою політичної стабільності в Україні у вказаний період, що також підтверджує уже наявну тенденцію про наявність оберненого зв’язку між політичною стабільністю та економічним розвитком.Отже, можна підсумувати, що в Україні протягом 2005 – 2011 років існував обернений зв’язок між політичною стабільністю та економічним розвитком, проте в залежності від того чи іншого індикатора політичної стабільності цей зв’язок коливається від слабкого до сильного, оскільки кожен з цих індикаторів робить наголос на різні виміри політичної стабільності, які менше чи більше впливали на економіку.

Регресійний аналіз. Наявність зв’язку між досліджуваними змінними,  що було встановлено в результаті кореляційного аналізу, дає нам можливість застосувати регресійний аналіз для того, щоб визначити вплив кожної незалежної змінної у варіацію досліджуваної залежної змінної величини. Тобто, для перевірки гіпотези дослідження про існування залежності економічного розвитку від політичної стабільності за допомогою програмного пакету SPSS був здійснений також регресійний аналіз даних показників:

Таблиця 2. Регресійний аналіз показників економічного розвитку та політичної стабільності з 2005 по 2011 роки

Незалежні змінні(Значимість коефіцієнтів)	Залежна змінна
	ВВП
Урядові кризи	– 0, 035(0,027)
FSIS	– 0, 065(0,45)
SFIndex	– 0, 779(0,785)
PIIndex	– 0, 069(0, 022)

Як бачимо, індикатори політичної стабільності, які були визначені як найбільш значимі в результаті регресійного аналізу, тобто значимість даних показників знаходиться в проміжку від 0 до 1, демонструють нелінійну залежність ВВП від індикаторів політичної стабільності. Регресійний аналіз проводиться на основі побудованого рівняння регресії і визначає внесок кожної незалежної змінної у варіацію досліджуваної залежної змінної величини (ВВП). Рівняння регресії показує як в середньому змінюється результативна ознака (ВВП) під впливом зміни факторних ознак (індикаторів політичної стабільності). Наприклад, спробуємо побудувати рівняння регресії  за таким показником політичної стабільності як індекс крихкості держави (SFIndex), за результатами аналізу рівняння регресії має наступний вигляд:

ВВП = (– 0, 779 * х ) + 7,966 , де х – значення індексу крихкості держави (SFIndex), що відображає рівень політичної стабільності в Україні в той чи інший рік. Тобто, як бачимо зростання політичної нестабільності (в нашому випадку це демонструється індексом крихкості держави) призводило до зменшення показника ВВП на душу населення в Україні у 2005 – 2011 роки, що демонструють наступні діаграми:

Діаграма 1. Динаміка показників економічного розвитку (ВВП) на душу населення з 2005 по 2011 рік

* Діаграма створена автором даної роботи; Дані взято з   офіційного сайту державного комітету статистики Україні в  розділі «Статистична інформація. Національні рахунки.  Валовий внутрішній продукт» [ 5 ]

Діаграма 2. Динаміка показників індексу крихкості держави в Україні з 2005 – 2011 роки

* Діаграма створена автором даної роботи; Дані взято з офіційного сайту Центру вивчення миру[ 6 ].

Зростання політичної нестабільності в Україні протягом 2008 – 2011 років призводило до зменшення рівня ВВП на душу населення, і відповідно це мало негативний вплив на економічний розвиток. Проте тут виникає певна суперечність, оскільки показник ВВП на душу населення в Україні невпинно зростає у період з 2005 – 2008 рік, хоча даний період характеризується високим рівнем політичної нестабільності. Отже, можемо стверджувати, що гіпотеза нашого дослідження має право на існування, проте вона підтвердилася лише частково. Період з 2005 по 2008 рік характеризується зростанням рівня ВВП при високих показниках політичної нестабільності, тому ця проблема потребує окремого дослідження.

Висновки.

За результатами проведено дослідження було підтверджено існування причинно-наслідкового зв’язку між економічними показниками, як складовими економічного розвитку та індикаторами політичної стабільності в Україні за 2005 – 2011 роки. Отже, можемо підсумувати, що так чи інакше, порушення політичної стабільності в Україні у період з 2005 по 2011 роки негативно впливало на всі показники економічного розвитку.

Список використаних джерел та літератури:

1. Campos N. Who is Afraid of Political Instability [Text] / N. Campos, J. Nugent // Journal of Development Economics. – 2002. – №1. – С. 5 – 12.
2. Zablotsky E. Political stability and economic growth : a two way relation [Текст] / E. Zablotsky. -Feruary, 1996. – №1. – С. 5-12
3. Akarca T. Economic Performance and Political Outcomes: An Analysis of the Turkish Parliamentary and Local Election Results Between 1950 and 2004 [Текст] / Т. Akarca, А. Tansel // Public Choice. – № 129 (1). – С.77–105
4. Kirmanoglu H. Political freedom and economic well-being: a causality analysis. [Text] / H. Kirmanoglu // International Conference on Policy Modelling. Istanbul, Turkey. – Feruary, 2003. – С. 6 – 11.
5. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]: Валовий внутрішній продукт. – Режим доступу до матеріалів: www.ukrstat.gov.ua. – Назва з екрану.
6. State Fragility Index and Matrix [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалів: http://www.systemicpeace.org . – Назва з екрану.