Проаналізовано стан та тенденції розвитку інвестиційної сфери України. Розглядаються напрями підвищення інвестиційної активності в Україні.

Ключові слова: портфельні інвестиції, прямі інвестиції, інвестиційний клімат, ділова активність, потенціал національної економіки.

Проанализировано состояние и тенденции развития инвестиционной сферы Украины. Рассматриваются направления повышения инвестиционной активности в Украине.

Ключевые слова: портфельные инвестиции, прямые инвестиции, инвестиционный климат, деловая активность, потенциал национальной экономики.

In This article has been analyzed the current status and trends in the investment sphere in Ukraine. In The article shown particular areas of increased investment activity in Ukraine.

Keywords: portfolio investments, direct investment, investment climate, business activity, the potential of the national economy.

Постановка проблеми. У сучасному динамічному світі інвестиції відіграють важливу роль. Їм можна відвести роль ядра економіки, рушійної сили національного виробництва. Проте внутрішніх ресурсів України для забезпечення фінансами національного господарства в належному обсязі не вистачає. У такій ситуації гостро постає питання залучення інвестицій з інших джерел, у т.ч. числі з-закордону. Економіка України має значний ресурсний потенціал, в який чимало інвесторів можуть і хочуть вкладати свої кошти. Нестабільність, суперечливість та непрозорість законодавства не дозволяють повністю використати наявний інвестиційний потенціал. У сукупності із значним рівнем зношеності основних виробничих фондів (до 76,7%), проблема залучення іноземних коштів  стає ще гострішою [2].

В Україні інвестиції є одним із найважливіших засобів забезпечення виходу країни з кризи, досягнення реальних структурних зрушень в економіці, технологічного переозброєння, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях, оновлення застарілих основних виробничих фондів. Тому вирішення питань ефективного залучення та використання іноземних інвестицій в Україні є одним із найбільш актуальних завдань економічної науки [3].

Аналіз останніх публікацій. Проблематикою створення привабливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій, реалізацієї інвестиційного потенціалу займаються такі вчені: Задніпрянна Т.С., Євтушенко Г.І., Лівківський Т.А., Карлін M.I., та інші.

Метою дослідження є оцінка інвестиційного клімату в Україні, та шляхи поліпшення інвестиційного середовища.

Виклад основного матеріалу. Іноземні інвестиції сприяють економічному зростанню приймаючої економіки, її інтеграції в світове господарство на основі перенесення виробничих потужностей, передачі технологій, капіталу, управлінського досвіду, навичок, інновацій. Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект [4].

Існує декілька класифікацій інвестицій, зокрема щодо:

• об’єкту інвестування;
• характеру участі в інвестуванні;
• періоду інвестування;
• форм власності інвестора;
• регіональном характеру інвестицій;
• ступеня ризику [5].

Ключову роль в процесі акумулювання коштів та їх відтворення відіграють саме іноземні інвестиції. Цьому сприяє нерівномірність розвитку економік, політичне становище в країні, географічне розташування, зони скупчення продуктивних сил, розвиток інфраструктури, історичні передумови, диференціація прибутковості різних галузей у різних частинах світу та неоднорідний поділ праці.

Динаміку прямих іноземних інвестицій в економіку України наведено на рис.1.

Рис.1 Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2010-2013 рр. [2].

Як бачимо, піком залучення інвестицій був 2012 р. (5,1 млрд. дол. США). 2012 рік був роком проведення футбольної першості. Знайшлося чимало охочих вкласти свої кошти у розвиток інфраструктури, спортивних споруд, об’єктів готельно-ресторанного бізнесу та інших об’єктів.

На обсяги вкладення коштів впливає економічна, соціальна та політична ситуація, що розгортається в країні. Всю сукупність факторів, що впливає на бажання інвестора вкладати свої власні кошти в країну, можна назвати інвестиційним кліматом.

Інвестиційний клімат – це узагальнена характеристика сукупності соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних, соціокультурних передумов, що зумовлює привабливість і доцільність інвестування в ту або іншу господарську систему (економіку країни, регіону, корпорації).

Інвестиційний клімат можна розділити на:

• потенціал народного господарства – сукупність об’єктів народного господарства, привабливі підприємства, наявність значних природних ресурсів з можливістю подальшої розробки, наявна інфраструктура та енергоресурси;
• українські бізнес реалії очима іноземців – доступ до основних джерел інформації про стан народного господарства, нормативно-правова база, менталітет робочої сили, участь провідних світових ТНК у національній економіці.

Про ресурсний потенціал економіки України можна навести безліч інформації . Особливо варто відзначити земельні, лiсовi та водні ресурси; багаті надра та ґрунти. Більш як 60% сільськогосподарських угідь представлені високоякісними родючими чорноземами. У бiльшостi регіонів України достатня кiлькiсть опадів, сонячної енергії, сприятлива температура, що дає змогу провадити господарську діяльність з обмеженими затратами у будь-яких галузях економіки.

Людські ресурси є однією з ключових конкурентних переваг економіки України. Країна має один з найсприятливіших серед держав світу показників щільності населення (станом на 1 січня 2013 року густота населення становила 75,5 осіб на 1км²) [2].

Як зазначалося, основні фонди України дуже зношені. Станом на кінець 2012 р. ступінь їх зношеності становить 76,7%, у т.ч. в промисловості – 57,3%, сільському господарстві – 34,6%, будiвництвi – 55,1%, на транспорті та зв’язку катастрофічні 96% . Ці показники неухильно зростають, а коефіцієнт оновлення основних фондів становить лише 3%. За останні десять років середній термін служби основних засобів збільшився в 3,5 раза, у виробничій сфері – у 4,5 раза [2].

Для інвесторів значний рівень зношеності основних фондів не є негативним чинником. Це більше позитивний чинник, оскільки навіть незначне технічне переоснащення за рахунок інвестора одразу дає відчутний результат на працюючому, налагодженому, збалансованому виробництві. Тому не випадково придбання техніки, обладнання, будівництво цехів, фінансова діяльність є найпоширеніші форми інвестування.

Протилежним чинником, який впливає на інвестування країни є ті інвестиційні можливості, які іноземці вбачають в Україні.

За даними щорічного проекту Doing Business у 2014 році Україна посіла 112 місце (серед 189 країн). У 2013 р. цей показник склав 137 місце в рейтингу [7].

European Business Association представила свої дані щодо інвестиційної привабливості України за 2009-2013 рр. З 25 листопада по 12 грудня 2013 року було проведено 22-гу хвилю трекінгового дослідження інвестиційного клімату в Україні. Здійснено опитування 105 керівників компаній з метою визначення індексу інвестиційної привабливості – оцінки інвестиційної привабливості України [6]. Детальна інформація наведена на рис. 2.

  Рис. 2 Динаміка коефіцієнту інвестиційної привабливості та загального коефіцієнту розвитку в Україні з ІІІкв. 2008 – по ІІІкв. 2013рр.

 Як бачимо, кінець 2010 року та початок 2011 року були найсприятливішими для інвестування. Починаючи з кінця 2011 року спостерігається спад інвестиційної активності, який можна пов’язати з наслідками світової фінансової кризи. Також причинами цього є відсутність цілісної економічної стратегії у 2011 року, невиконання базових завдань, ігнорування необхідності в інституціональних перетвореннях. У результаті Україна не змогла залучити іноземний капітал у значних обсягах.

Підготовка до підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС спричинили зріст індексу інвестиційної привабливості у 3-му кварталі 2013 р.  після майже дворічних стабільно низьких експертних оцінок. Те, що ці очікування бізнесу не справдилися, призвело до суттєвого подальшого падіння індексу у 4-му кварталі 2013 р. до найнижчого рівня за всю історію його вимірювання – до 1,81.

Очікування на перший квартал 2014 року є також негативними, експерти вважають, що інвестиційний клімат в Україні буде й далі погіршуватися.

Враховуючи ситуацію, що склалася в Україні та на кримському півострові, більшість бізнесменів утримуються від капіталовкладень в українську економіку. Станом на початок березня 2014 р. ситуація в країні дуже динамічна. Кожного дня можна чекати самих непередбачливих події та їх наслідків. Вперше за всю історію спостережень експерти практично не називали позитивних змін у інвестиційному кліматі. Були лише поодинокі спроби знайти позитив у тому, що в процесі підготовки до Вільнюського саміту були зроблені деякі кроки у напрямку Євроінтеграції.

Перелік та структуру негативних змін, що впливають на інвестиційний клімат в Україні, наведені на рис.3.

 

Рис.3 Структура змін, які негативно вплинули на інвестиційний клімат  України наприкінці 2013р. (за даними European Business Association) [6].

Найбільш вагомою причиною спаду інвестиційної активності стали провалені переговори про підписання угоди Євроасоціації. Саме з цими переговорами багато підприємців пов’язували нову еру в веденні бізнесу з закордонними партнерами.  Далі в списку традиційна проблема для більшості країн пост радянського простору – корупція та тиск. Замикає трійку проблем – відсутність змін до кращого.

Вплив революційних подій в Україні наприкінці 2013-2014 рр. на інвестиційний клімат можна оцінити по-різному. Наприкінці 2013 р. інвестиційна діяльність значно скоротилася [2]. Проте в перспективі такі корінні зміни в політиці та адміністрації країни, значно підвищать зацікавленість до економіки в цілому. В період революції значно підвищився інтерес до подій в Україні. «The New York Times», «Washington Post», та інші провідні світові видання опублікували масу матеріалу про події в Україні. Такі бурхливі події пожвавлено обговорювалися на всіх рівнях, у більшості країн світу.

Висновки. Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний  природно-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне положення, наявність кваліфікованої робочої сили, значний внутрішній ринок, місце в світовій геополітичній політиці провідних країн світу тощо.

Економіка України для іноземців – це об’єкт світового господарства, в який можна і варто вкладати капітал. Іноземці проявляють значну зацікавленість до інвестування народного господарства України. Наступним логічним кроком в залученні інвестиційних ресурсів повинні бути рішучі кроки із сторони реципієнта. Зокрема врегулювання політичної ситуації, стабілізація курсу гривні до основних світових валют, зменшення згубного впливу корупції, «відкатів» та інших згубних корупційних принципів діяльності типової пострадянської республіки.

Також для України як реципієнта іноземних інвестицій варто наполегливо попрацювати над нормативно-правовою базою. Деякі закони можуть трактуватися по-різному, деякі бюрократичні тяганини суперечать здоровому глузду. У цій ситуації вирішальна роль належить державній політиці щодо іноземних інвестицій. Вона полягає в співпраці з іноземними інвесторами, сприянні залученню капіталу, контролі за станом ринку, регулюванні економічної, політичної та соціальної діяльності.

Мовний та географічний бар’єр все частіше втрачають свою актуальність, перед потенційними економічними та соціальними вигодами. Деякі галузі народного господарства просто катастрофічно потребую фінансування у вигляді інвестицій (особливо галузі, основні фонди яких сильно зношені) [8]. Навіть незначні фінансові ресурси можуть стати наслідком значних економічних та соціальних вигод.

 

Література

1. Цісик, Н.В. Проблема залучення іноземних інвестицій в економіку України [Текст]   /  Цісик Н.В. К., – 2006. – C. 10.
2. Офіційний сайт державної служби статистики. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Євтушенко Г.І., Левківський Т.А.  Іноземне інвестування в Україні: Сучасний стан та перспективи: наук. стат. збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2012. – №1. –С. 13.
4. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності: навч. посібн. /   А.П. Дука. – К.: Вид-во «Каравела», 2007. – 236 с.
5. Іванілов О.С.Економіка підприємства.Підручник. 2-ге вид. ––К. :ЦУЛ, 2011. –– 728 с.
6. Офіційний сайт European Business Association. [Електронний ресурс] Режим доступу – http://www.eba.com.ua/uk.
7. Офіційний сайт Проекту Doing business // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://russian.doingbusiness.org.
8. Савчук, Н. Стан інвестиційного клімату  України  та напрямки його покращення [Текст] / Н. Савчук // Науковий вісник «Демократичне врядування». – 2011. – №  8. – C. 3.