Кондратюк Єлізавєта Степанівна,

студентка економічного факультету

Національного університету «Острозька академія»

Науковий керівник: Аверкина Марина Федорівна,

доктор економічних наук, професор

професор кафедри економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ НА ПРИКЛАДІ РАДИВИЛІВСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

У статті розкрито теоретичні та практичні аспекти туристичної привабливості об’єднаної територіальної громади. Проведено SWOT-аналіз Радивилівської об’єднаної територіальної громади. Розроблено рекомендації щодо напрямків розвитку туристичної привабливості територіальної громади.

Ключові слова: туристична привабливість, оцінка туристичної привабливості, інвестиції, ефективність.

В статье раскрыто теоретические и практические аспекты туристической привлекательности объединенной территориальной общины. Проведен SWOT-анализ Радивиловской объединенной территориальной общины. Разработаны рекомендации по направлениям развития туристической привлекательности территориальной общины.

Ключевые слова: туристическая привлекательность, оценка туристической привлекательности, инвестиции, эффективность.

The article deals with the theoretical and practical aspects of the tourist attractiveness of the united territorial community. A SWOT-analysis of the Radivilovsky United Territorial Community was conducted. Recommendations on directions of development of tourist attractiveness of the territorial community are developed.

Keywords: tourist attraction, estimation of tourist attractiveness, investment, efficiency.

Постановка проблеми. В даний час існує велика кількість об’єднаних територіальних громад, які мають право самостійно регулювати та вирішувати питання на місцевому рівні, але не можуть користуватися цим право через брак фінансових ресурсів, незадовільний стан або відсутність інфраструктури, а також нестачу кваліфікованих кадрів у сільській місцевості. Таким чином, багато питань на місцевому належно не вирішуються, наприклад, не оновлюється матеріально-технічна база, не надходять кошти на утримання приміщень комунальної власності, тощо.

Ось чому підвищення туристичної та інвестиційної привабливості має стати першочерговим завданням для об’єднаних територіальних громад, які не мають достатньої дохідної бази, а отже і не можуть фінансуватися за власний рахунок. Оскільки залучення інвестицій у прибуткові проекти дозволяє акумулювати додаткові фінансові ресурси, які можуть спрямовуватися на розвиток громади.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі дослідження туристичної привабливості регіонів присвячені праці таких вчених як Ерингіс К.І., Будрюнас А.- Р.А., Божук Т.І., Гродзинський М.Д., Савицька О.В., а також роботи Бейдика О.О., Музиченко-Козловської О.В., Копач М.В. та Кузик С.П. Для оцінки привабливості туристичних об’єктів не існує єдиного підходу, кожен вчений трактує дане поняття з власної точки зору.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробленні напрямків забезпечення туристичної привабливості території. Завданнями є: розкриття теоретичних аспектів туристичної привабливості регіону, представлення характеристики Радивилівської об’єднаної територіальної громади та формування напрямків, щодо збільшення туристичної привабливості даної місцевості.

Виклад основного матеріалу. Туристична привабливість є один із ключових факторів розвитку регіону з наявними природніми об’єктами та відсутністю індустріального чи виробничого потенціалу.

Науковець Т.І. Божук виділяє туристичну привабливість, як всі туристичні ресурси, які приваблюють своїми якостями, властивостями туристів, захоплюють їх і спонукають до відвідування заданої території [1].  Доволі точно висловлюється О.В. Музиченко-Козловська: що туристично-приваблива територія – це місцевість, яка має потенціал туристичних ресурсів, сучасну розвинену матеріально-технічну базу туризму та доступну і достатню для туриста інформацію про цю місцевість, які б відповідали потребам туристів і забезпечували досягнення максимального соціально-економічного ефекту від розвитку в її межах туристичної індустрії [3].

На нашу думку, туристична привабливість є необхідною передумовою для формування інвестиційної привабливості регіону, який характеризується відсутнім індустріальним чи виробничим потенціалом.

В сучасному економічному житті особливо важливу та стратегічну роль в забезпеченні економічного розвитку відіграють інвестиції. Інвестиційне забезпечення є найважливішою умовою вирішення практично всіх стратегічних і значної частини поточних завдань розвитку певної громади. Також виділяють такий показник, як інвестиційна привабливість. Цей показник відображає вигідність або невигідність вкладення грошових коштів в певний економічний район. Цей показник вказує на ступінь економічного, законодавчого, політичного, соціального та фінансового розвитку галузі інвестування.

Оскільки наше дослідження здійснюється на прикладі Радивилівської об’єднаної територіальної громади, цілком логічним є представлення характеристики даної громади.

Радивилів (до 1940 року – Радзивилів; у 1940–1993 роках   Червоноармійськ) – місто в Україні, центр Радивилівського району Рівненської області, центр об’єднаної територіальної громади (з 2016 року), яка включає в себе села Башарівка, Перенятин, Старики, Приски (колишня Башарівська сільська рада); Дружба, Малі Гайки, Новоукраїнське  (Дружбівська); Немирівка, Батьків, Гаї-Лев’ятинські (Немирівська); Підзамче, Підлипки, Стоянівка, Казмірі, Круки, Копані, Адамівка (Підзамчівська).

Вигідне географічне розташування міста (близькість до 4 обласних центрів) в першу чергу надає широкі можливості для збуту товарів споживчого призначення. Розвиненість інфраструктури та близькість до україно-польского кордону також мають позитивний вплив на загальний розвиток міста. Значна кількість людей працездатного віку свідчить про наявність потенційних трудових ресурсів. Населення міста Радивилів 10378 чоловік. Населення громади становить 16 491 чоловік.

Проведення SWOT-аналізу (табл. 1) дає змогу виявити переваги та недоліки досліджуваного об’єкту та зосередити увагу на найважливіших. Мета SWOT-аналізу – отримання правдивої та точної оцінки об’єкту, виділення тих сильних сторін, які можуть бути ключовими факторами успіху, та тих слабких сторін, які можуть перешкоджати розвитку.

Таблиця 1

SWOT-аналіз Радивилівської громади

Сильні сторони	Слабкі сторони
Вигідне географічне розташування відносно чотирьох обласних центрів (Львів – 110 км, Рівне – 100 км, Луцьк – 80 км, Тернопіль – 70 км)Розвинута транспортна інфраструктура. Через територію міста проходять залізниця Львів-Здолбунів, біля міста проходить автошлях європейського значення Е -40.Близьке розташування до кордонів Євросоюзу. (130 км до найближчого пункту пропуску через україно-польський кордон – Рава-Руська)Наявність потужних сільськогосподарських підприємств та підприємств агропереробки.Наявність об‘єктів та земельних ділянок в межах міста та сільських населених пунктів , доступних для інвестуванняНаявність земель за межами населених пунктів, які потенційно можуть бути інвестиційними ділянками.Наявність професійно-технічного навчального закладу.Біля села Дружба починаються пагорби горбогір’я Вороняки Гологоро-Кременецького кряжу Подільської височини, розташована гора Красна – найвища над рівнем моря в Рівненській області (335 метрів). Поблизу села розташований природний заказник «Макітри» з рідкісною рослинністю, а також Гора «Цимбал» та Гора «Красна».Творчі колективи одні з найкращих в області та популяризують громаду в Україні.Велика кількість підприємців, які швидко адаптуються в нових економічних умовах.	Значна частка населення старшого за працездатний вік, природне скорочення населенняВисокий рівень безробіттяНизький середній рівень оплати праціВелика кількість осіб працевлаштованих нелегально, які отримують зарплати «в конвертах».Мала частка малих підприємств у структурі економіки громадиНеналежна якість, подекуди – відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами громадиСлабка інформатизація сіл, незначна кількість мешканців сільських населених пунктів громади мають доступ до Інтернету.Низький рівень громадської активностіВисока частка тіньової економікиЗначна зношеність основних виробничих потужностейПоганий стан очисних споруд у м.Радивилів.Велика кількість стихійних сміттєзвалищ.Погане забезпечення питною водою у деяких населених пунктах громадиНезначний досвід у залученні позабюджетних коштів.Низький рівень забезпечення адміністративними послугами
Можливості	Загрози
Зростання попиту на продовольство та екологічно-чисту продукцію на світовому ринку стимулюватиме розвиток АПК.Продовження реформ в Україні сприятиме покращенню бізнес-кліматуЗростання популярності сільського, зеленого, культурного туризму серед населення України та Європи.Початок діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об‘єднані громадиБюджетна підтримка об‘єднаних громад.Залучення інвестицій	Продовження або замороження військового конфлікту на сході УкраїниВідплив за межі громади кваліфікованих кадрівКорупція Подальше зниження рівня ґрунтових вод призводить до проблем водопостачання у місті та селах громадиПерекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів.Згортання реформ

Беручи до уваги той факт, що серед сильних сторін громади слід в першу чергу виділити наявність природних ресурсів, а також об’єктів, доступних для інвестування і земель не призначених для сільського господарства, можна зробити висновок, що розвиток туристичної сфери даного регіону є цілком можливим та реальним. А враховуючи те, що сільський, зелений та культурний туризм зараз набувають популярності, ми можемо говорити про хорошу рентабельність та дохідність проекту створення готельного комплексу для збільшення туристичної привабливості природних об’єктів Радивилівської об’єднаної громади.

Виходячи з того, що дана громада має наявний трудовий ресурс та об’єкти,  які потенційно є привабливими для туристів та дослідників, можна зробити висновок, що розвиток туристичної сфери цього краю буде приносити додаткові фінансові ресурси. Виходячи з усього вищесказаного, ми пропонуємо проектне рішення, яке умовно поділяємо на три напрямки роботи: співпраця з Рівненською Малою академією наук учнівської молоді, запровадження фестивальної культури регіону та відкриття зимової школи для лижників-початківців.

Даний проектний підхід дає нам змогу мати повний річний цикл роботи туристичних заходів. Тим самим ми уникаємо такого негативного явища, як сезонність та простою у період не сезону (рис.3).

Весняні та осінні місяці не матимуть змоги залучити таку ж кількість туристів, як літній та зимовий період. Тому в перспективі саме ці місяці потребують доопрацювання та залучення додаткових проектів, зокрема, наприклад: розширення сфери співпраці з іншими обласними малими академіями наук. Також дані періоди можуть використовуватися для здійснення поточних ремонтів приміщень комплексу, часткової або повної модернізації об’єктів і обладнання за умови фізичного чи морального зносу, тощо. Оскільки проведення даних робіт у період «не сезону» не призводить до втрати прибутків чи наявності збитків, ніж, наприклад, вихід з ладу певного обладнання у період сезону. У даному випадку, доцільно працювати на випередження та здійснювати ефективну діагностику та профілактику роботи пристроїв.

При веденні ефективної політики залучення та заохочення туристів проект по побудові комплексу будинків-котеджів буде прибутковим, оскільки під час лижного сезону вони є необхідністю та великим благом для туристів, які після виснажливого дня на схилі мають очевидну потребу у теплому затишному житлі та гарному відпочинку. В літній період можливість жити у власному чи орендованому наметі не є підходящим варіантом для усіх туристів. Оскільки, є люди, які не вважають дані умови прийнятними для них, і можливість ночувати у цілком зручному будиночку вони б прийняли як альтернативу.

Таким чином, можемо бачити, що громада має достатній потенціал для розвитку та велику кількість напрямків і шляхів покращення туристичної привабливості, яка і сприятиме даному розвитку найбільше.

Оскільки проектна пропозиція спрямована на усунення сезонного характеру використання туристичного потенціалу, ми припускаємо, що котеджами послуговуватимуться відвідувачі протягом року. Головним аспектом є аналіз капіталовкладень у проект, тому проведемо аналіз прибутковості проекту на прикладі чистої теперішньої вартості (сумарна вартість чистих дисконтованих потоків). При розрахунках за цією методикою використовують показники: сума кредиту та грошових потоків.

Здійснюючи наступні розрахунки показників, а зокрема терміну окупності проекту, ми припускаємо початкові умови, що наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Початкові умови реалізації проекту

№ з/п	Початкова умова	Одиниці виміру	Кількість
1	Котеджі	шт.	10
2	Вартість 1 котеджу	тис. грн	300
3	Кількість місць у 1 котеджі	шт.	5
4	Вартість 1 дня проживання на 1 особу	грн	150
5	Кількість робочих днів котеджу на рік	дні	360
6	Сукупна вартість котеджів	тис. грн	3000
7	Всього кількість місць	шт.	50

Вартість одного котеджу розрахована на основі даних додатку 1.

Показники дисконтованих інвестицій та грошових потоків визначаються множенням інвестицій і грошових потоків на дисконтова ний множник:

де і- розрахункова кредитна ставка,

n – рік реалізації проекту.

Планові грошові потоки за проектом:

ГП₂₀₁₉ = 50*150*360=2700,000 тис. грн.

ГП₂₀₂₀ = 50*150*360=2700,000 тис. грн.

ГП₂₀₂₁ = 50*150*360=2700,000 тис. грн.

Розрахунок Чистої теперішньої вартості наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунок ЧТВ

№ з /п	Показники	Одиниці виміру		Роки
			2019	2020	2021
1.	Інвестиції	тис. грн.	3000	–	–
2.	Грошові потоки	тис. грн.	2700,0	2700,0	2700,0
3.	Дисконтний множник для кредитної ставки 18%		1	0,8475	0,7182
4.	Дисконтовані інвестиції	тис. грн.	3000	–	–

Звідси сума дисконтованих інвестицій і грошових потоків відповідно становить:

Визначимо індекс рентабельності інвестицій:

Оскільки індекс рентабельності більший за одиницю, можна стверджувати про доцільність проекту.

Визначаємо ЧТВ проекту:

Розрахуємо термін окупності інвестицій:

де, n’ – рік на якому вже видно перевищити доходів над витратами;

ДГПі=n’+1 – дисконтова ний грошовий потік року наступного за роком в якому здійснюється перевищення доходів над витратами.

Отже, окупність проекту складає 1,6 роки, ЧТВ інвестиції становить 4227,39 тис. грн. Дані розрахунку проводились у розрахунку на 18% ставки дисконту, тобто проект є окупним і прибутковим.

Висновки. Провівши дане дослідження, окреслено перспективні напрямки розвитку серед сильних сторін громади та її можливостей, а також найбільш суттєві проблеми та загрози, які підлягають подальшому вирішенню найближчим часом. Проте, на нашу думку, Радивилівській об’єднаній територіальній громаді слід орієнтуватися на підвищення  ефективності використання туристичного потенціалу і, таким чином, зосередити всі сили у даному напрямку.

Оскільки рівень туристичної привабливості місцевості необхідно розвивати поступово, ми пропонуємо перелік найбільш важливіших  першочергових заходів.

На нашу думку, реалізація визначених цілей в першу чергу передбачає:

1. Створення веб-сайтів для туристів з усією необхідною доступною  інформацією про регіон та його об’єкти, стан цих об’єктів, наданих вигід і можливостей, тощо.

2. Розробку рекламної кампанії, щодо популяризації краю.

3. Налагодження зв’язків з Рівненською Малою академією наук учнівської молоді та комунальним закладом «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради.

4. Укладання зв’язків з організаторами подібних фестивалів українського духу та залучення їх до організації і проведення фестивалю у Радивилівському регіоні.

5. Налагодження зв’язків із гірськолижними курортами, переймання їхнього досвіду організації відпочинку.

6. Залучення досвідчених тренерів з лижного спорту до роботи у школі початківців.

7. Пошук зовнішніх інвесторів для фінансування напрямків проекту.

З нашої позиції, впровадження даних заходів сприятиме підвищенню рівня туристичної привабливості регіону, збільшуватиме інвестиційну привабливість та дозволить Радивилівській ОТГ досягнути високого рівня розвитку та життя населення.

Література:

1. Божук Т.І. Методи оцінки рекреаційних територій: анкетне опитування (на прикладі дендропарку «Софіївка»). Вісник ДІТБ. 2009. №13. С 152–157.
2. Мельник О.В.Інтегральний показник туристичної привабливості території: поняття та теоретичні аспекти. Регіональна економіка. 2004. № 4. C. 197-204.
3. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території. Монографія. Львів: Новий Світ-2000, 2012. – 176 с. URL: http://tourlib.net/books_ukr/muzychenko.htm
4. Навчальні матеріали: «Розробка інвестиційного паспорту ОТГ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lgdc.org.ua/sites/default/files/library/invest_pasport_otg_prezentaciya_sichen.pdf
5. Статут Радивилівської об’єднаної територіальної громади від 07.10.2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://rada.info/upload/users_files/04057847/30440aed79c100b8263535f8326e2a9c.doc