У статті проводиться практичний аналіз формування Інтернет-дискурсу в соціальній мережі «Facebook» з конкретно наведеними репліками за тематикою Євромайдану 2013 р. Розкриваються початкові аспекти «вибуху» Євромайдану у соцмережах. До уваги надаються деякі роз’яснення змісту повідомлень у соціальній мережі: їх очевидний та дещо прихований характер.

The article provides practical analysis of Internet discourse in the social network ‘Facebook’ with specified utterances concerning Euromaidan 2013. Initial aspects of Euromaidan outbreak in social networks are discovered. Some interpretations of messages in the social network are provided for consideration, namely, their obvious and covert nature.

Поширення цифрових інформаційних технологій, постійне оновлення їх характеристик призводить до постійного їх вивчення і подальшого вдосконалення існуючих відомостей. Відомо, що деякі сфери, що входять у елементи функціонування Інтернет-мережі, відносяться до кола лінгвістичних досліджень. Все частіше ведуться дискусії про сучасну культуру мовлення в мережі, ведення комунікації, створення нових складових ознак комунікативного середовища, тому найактуальнішим питанням на сьогодні є проблема створення Інтернет-дискурсу у соціальних мережах, як центру спілкування сучасності.

Новий комунікативний простір як особлива сфера ведення мовлення, потребує нових мовних засобів комунікації або трансформації чи переосмислення вже існуючих.

Інтернет збагачує можливості людини та форми комунікації. Спілкуючись в соціальних мережах, люди, ніби, знаходяться в особливому віртуальному просторі, що є відмінним від реального простору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роботи присвячені проблемі мови Інтернету, лінгвістичним аспектам досліджень Інтернет-дискурсу представлені такими вітчизняними авторами, як В.А. Маслова «Сучасні напрямки в лінгвістиці», Ю.Є. Прохоров «Концепт, текст, дискурс у структурі та змісті комунікації», М.Л. Макаров «Основы теории дискурса».

Метою статті є проаналізувати Інтернет-дискурс в соціальних мережах на прикладі Євромайдану 2013 р.

Виклад основного матеріалу дослідження. За даними BBC, термін «Євромайдан» вперше використали у соціальній мережі 21 листопада. До 22 листопада, коли акції вже проводились у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Ужгороді та Львові, використання цього слова сягало 21 000 раз. Тоді ж «Євромайдан» протягом кількох годин був першим у переліку «трендів» мережі «Twitter» [5].

У соціальних мережах, як найбільш провідних джерелах інформаційних впливів, відразу створювались офіційні сторінки «Євромайдану». З часом найбільш популярними віртуальними спільнотами стали «Євромайдан», «Євромайдан SOS» та «Автомайдан». На початок 2014 року у «Twitter» налічувалось близько 54 000 підписників офіційної сторінки «Євромайдан». На сторінку «ЄвроМайдан» у мережі «Facebook» підписано понад 213 тисяч людей, ще понад 10 000 людей підписалися на сторінку «Maidan 2.0» та понад 58 000 підписані на «Євромайдан SOS». Ще численніша спільнота «Євромайдану» у соціальній мережі «Вконтакті», де кількість її підписників сягає 278 000.

Інтернет-дискурс містить в собі багато поєднаних між собою особливостей, та одна з них зумовлює дифузну природу, що проявляється у поєднанні різних дискурсів. У комунікативному сегменті Інтернету такий аспект репрезентований формами міжособистісної комунікації (соціальні мережі, електронна пошта, блог). Огляд цих форм слугує своєрідним технологічним, дискурсивним фоном, що дає можливість визначити особливості дискурсу в соціальних мережах

Специфіка Інтернет-дискурсу, на відміну від інших типів дискурсу, значною мірою зумовлюється технологічними параметрами середовища, у якому він існує [1].

Cоціальна мережа «Facebook» – сайт, що використовується для публічного обміну повідомленнями (пости, або постинг) між комунікантами. Такі повідомлення є репліками полілогу. Кожна репліка має заголовок і розміщена на окремій Інтернет-сторінці (або на кількох Інтернет-сторінках, пов’язаних між собою гіперпосиланнями). Робота соцмережі як сайту особливого типу забезпечується спеціальними програмними засобами. Обов’язковим елементом постинга є позначаючі елементи, серед яких обов’язкові – ім’я автора (нік, під яким даний користувач зареєструвався) та час опублікування.

Отже, за допомогою спеціалізованих програмних засобів, обов’язкова зовнішня рамка повідомлення в досліджуваній соціальній мережі формується автоматично.

Автор створює текст, укладений в зовнішню рамку повідомлення в на сторінці «Facebook» (постинга). Він може опублікувати розгорнутий монолог, наприклад:

Запис на доступній для всіх сторінці «Facebook».

Автор: Мустафа Найем. Додано Литопад 21.11.2013 р.

«Встречаемся в 22:30 под монументом Независимости. Одевайтесь тепло, берите зонтики, чай, кофе, хороше настроение и друзей. Перепост всячески приветствуется!»

Також повідомлення на сторінці соцмережі може являти собою і не багатослівну реакцію на запис співрозмовника, наприклад:

Автор: Андрій Шевченко. Додано Литопад 21.11.2013 р., 22:51

«На Майдані стає цікаво»

Об’єм та етику тексту повідомлення в соцмережі встановлює сам адресант. Формулювання тексту повідомлення також є прерогативою автора. Якщо повідомлення першопочатково є коротким: складається з одного висловлення, то варіантів його розташування в полі для друкування «основної частини», як правило, не буває [3].

Тексти повідомлень соціальної мережі «Facebook» демонструють:

1. Високий ступінь варіативності структури та обсягу (детальне пояснення, висловлення емоційної реакціі на попереднє повідомлення тощо).
2. Відсутність істотних відмінностей від текстів, що функціонують поза Інтернетом. Однією із особливостей, що характеризують лише Інтернет-комунікацію є креолізованість. Ця ознака виділяє тексти в мережі від реальних текстів за допомогою спеціальних смайлів, або емотиконів, які характеризуються великим ступенем різновидності [2].

Базові категорії тексту – цілісність (виражається в єдиній темі, сформульованій в заголовку) і зв’язність (забезпечується замінами синонімів, не заміщеними синтаксичними позиціями, порядком слів тощо.) – в Інтернет-дискурсі, зокрема в соціальній мережі «Facebook», реалізуються традиційними для всіх текстів способами:

Крім того, зв’язність підтримується прагматичним співвідношенням інтенцій окремих реплік:

Автор: Леся Оробець. Додано 22.11.2013 р.

«Рідні, дякую кожному, хто прийшов;) і кожному, хто ще прийде! Це було неймовірно: бачити, як з 50 людей починали. До нас з Андрій Парубій підійшли менти – «шо тут у вас?!!» А ми не зговорюючись: зустріч з нардепами (відкатана під Межигір’ям схема – бо так не мають права заборонити;). Було помітно, як кожні 5 хв люди прибували-з кожним поїздом метро! І просто на очах зібрався ‪#‎євромайдан у 2000 чоловік. Це був просто якийсь справжній ходячий фейсбук. Відчуття неймовірного піднесення! Дякую;) це було неймовірно важливо!»

З вище наведених даних можна стверджувати, що саме спеціальні програмні засоби забезпечують формування Інтернет-дискурсу на сторінках соціальних мереж. Це здійснюється за допомогою зовнішньої рамки, у якій автоматично відзначаються ім’я (нік) автора, дата відправки (публікації) та інші відомості.

Зв’язки між дискурсом та Інтернет-дискурсом встановлюються на основі пізнавальної свідомості, відзеркаленої у реальному дискурсі.

Дискурс за межами Інтернет-мережі являє собою першопочаток Інтернет-дискурсу. Таким чином, свідомість і дискурс є тією методологічною основою осмислення Інтернет-дискурсу, цінність якого характеризується новими технологіями спілкування, що робить відмінним Інтернет-дискурс від звичайного/реального спілкування, зумовлюючи при цьому дискурсивні видозмінення загальномовних структур і категорій.

Висновки. Отже, можемо підсумувати такі моменти:

1. Інтернет-дискурс – це висловлювання на базі Інтернет-мережі, об’єднані певною проблематикою, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції між партнерами, що створюють даний тип дискурсу, а також значення, які він творить, використовує, репродукує або перетворює.

Проведене дослідження Інтернет-дискурсу у соціальній мережі «Facebook» дозволяє стверджувати, що Інтернет-дискурс являє собою дискурс, який виникає й існує у новому просторі комунікації – кіберпросторі.

Інтернет-спілкування в соціальній мережі є продовженням реального спілкування. Однією з форм Інтернет-дискурсу є – соціальна мережа, що має певну структуру, спрямовану на представлення і підтримку стосунків з іншими користувачами Інтернету.

Формування Інтернет-дискурсу здійснюється на основі спеціальних програм, орієнтованих на стале оформлення та розміщення постингів.

1. Проаналізувавши роль соціальних мереж у формуванні сучасного Інтернет-дискурсу можна визначити ряд причин його творення, що виникають при спілкуванні в мережі Інтернет:
2. Створення комунікаційного майданчика, інформування та донесення позиції до користувачів соціальних мереж.
3. Оперативне доведення до свідомості користувачів деяких висновків щодо поточних подій у вигляді коротких постів. Пости стають полігоном для опрацювання тез розширеніших аналітичних текстів.
4. Поширення термінової інформації, формулювання політичної повістки протесту, продукування смислів тощо.

 Список використаних джерел та літератури.

1. Прохоров Ю. Є. Концепт, текст, дискурс у структурі та змісті комунікації [Текст] : Автореф. дисертації. доктора філологічних наук: 07.00.02 / Ю.Е. Прохоров. – М., 2006. – 31с.
2. Хештег #Євромайдан возглавил список трендов Твиттер [Електронний ресурс] : новини // УНІАН. – 22.11.2013 – Режим доступу до статті: http://www.unian.net/politics/854892-heshteg-evromaydan-vozglavil-spisok-trendov-tvitter.html. – Назва з екрану.
3. Макаров М. Л. Основы теории дискурса [Текст] / М.Л. Макаров. – М.: ИТДК «Гнозис», 2003. – 280 с.
4. Молодий учений [Текст]: наук.-практ. журн. / засн. М-во освіти і науки України; голов.ред. Л. М. Гриценко. – К.: Знання, 2011. – № 6.
5. Маслова В. А. Сучасні напрямки в лінгвістиці [Текст] / В. А. Маслова. – М.: Видавничий центр «Академія», 2008. – 272 с.