У статті розглянуто роль інтерактивних методів навчання під час вивчення синтаксису, представлено і описано методи і способи їх застосування.
Ключові слова: інтерактивні методи, синтаксис, активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів. The role of interactive methods of teaching during the learning of syntax were scrutinized in the article, methods and ways of their using were presented and described. Key words: interactive methods, syntax, intensification of educational and cognitive pupil’s activity. В умовах всезростаючого інформаційного простору якість роботи педагогічних працівників значною мірою залежить від інтенсифікації та оптимізації навчального процесу на основі ефективного використання традиційних і нових методик, що базуються на найширшому використанні різноманітних технічних засобів навчання. Науково-технічний прогрес та сучасна педагогічна наука, забезпечуючи вчителя найновішими методиками і технічними засобами подачі навчального матеріалу, вимагають від нього постійної самоосвіти та зусиль щодо вдосконалення педагогічної майстерності як однієї з найвагоміших умов забезпечення належного рівня навчально-виховного процесу. Ефективність засвоєння матеріалу значною мірою залежить від доцільності добору і використання методів навчання для конкретної теми. У сучасних українських школах навчання відбувається за діяльнісним підходом, в основі якого лежить активна позиція школяра як співтворця навчально-виховного процесу. Плануючи урок, педагог повинен віддавати перевагу тим методам навчання, які спонукають учнів до активних дій, до творчої діяльності. Метою нашого дослідження є аналіз інтерактивних методів навчання, які сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках засвоєння синтаксису. Активізації розумової і пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови, у тому числі і на уроках засвоєння синтаксису, сприяє використання інтерактивних методів навчання, в основі яких лежить підвищення ефективності навчального процесу за допомогою “активного спілкування: учня з учнем; учня з групою учнів; учня з учителем; учителя з представником групи; учителя з групою учнів; учителя з класом” [4, с. 130]. Дослідженню проблеми інтерактивних методів навчання приділили увагу Л. Варзацька, Р. Балан, О. Вербило, Л. Кратасюк, М. Олійник, М. Пентилюк та ін. Технологія інтерактивного навчання передбачає активну взаємодію учнів і педагога. Це така форма співпраці, в якій учитель і учні є рівноправними суб’єктами навчального процесу. Використання інтерактивних методів навчання сприяє посиленню інтересу учнів до здобування знань, виробленню пізнавальної самостійності учнів, кращому засвоєнню навчального матеріалу, формуванню навичок аналізу навчальної інформації, розвитку творчих здібностей учнів. Інтерактивні методи навчання мають значний потенціал для формування комунікативної, мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенції учнів. “Ці методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, у якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, відкриті й активні” [3, с. 2]. Одним із найпоширеніших інтерактивних методів М. Пентилюк визначає кейс-метод, “який ґрунтується на концепції розвитку розумових здібностей учнів і спрямований на розвиток творчого мислення” [4, с. 132]. Використання цього методу сприяє отриманню учнями нових знань, розвитку творчих здібностей, навичок самостійної роботи з книгою, комунікативних якостей. Вдосконалення комунікативних навичок є особливо важливим на уроках вивчення синтаксису. Застосовуючи цей метод, потрібно розподілити клас на три групи, обравши у кожній із них спікера. Перед початком роботи “вчитель і учні повинні провести певну доаудиторну підготовку: написання конспекту заняття; з’ясування методів і форм роботи; поділ на блоки-завдання; підготовку контрольних запитань; розробку методичних рекомендацій для самостійної роботи учнів; укладання списку рекомендованої літератури; розподіл класу на групи” [3, с. 2]. Кожен учень у групі має свої обов’язки. Групи отримують завдання шляхом жеребкування і гуртом працюють над їх вирішенням. Після обговорення завдань у групах спікери доповідають про результати роботи. Всі інші учні слухають, обмінюються думками, роблять висновки. Кожен із спікерів представляє думку своєї групи, опоненти ставлять запитання, обмінюються думками. До інтерактивних методів навчання належать також методи: “Займи позицію”, “Два — чотири — всі разом”, “Асоціативний кущ”, “Гронування” та інші [5, с. 5]. Метод “Займи позицію” побудований на основі дискусії. Кожен із учнів має можливість висловити свою думку, обґрунтувати свою позицію або змінити свою думку і підтримати думку іншого. Спочатку вчитель називає тему і пропонує учням висловити свою думку щодо неї. Найбільш ґрунтовні думки записуються. Учні, які мають однакові погляди, об’єднуються у групу. Кожна із груп обґрунтовує свою думку. Учні можуть переходити у інші групи, якщо погляди представників із цих груп є переконливішими. Метод “Два — чотири — всі разом” дає можливість учням удосконалити навички роботи у групах, виробити вміння вести дискусію і переконувати. Школярі, одержавши інструкції від учителя, об’єднуються в невеликі групи, виконують отримане завдання. Всі члени групи прагнуть до успішного виконання поставлених завдань. Учні усвідомлюють, що успіх групи залежить від кожного із них. Переможцем є група, а не окремі її члени. Підготовчим етапом роботи у групі може бути робота в парі. Метод “Два — чотири — всі разом” є похідним саме від парної роботи. Спочатку 1 ― 2 хвилини діти розглядають матеріал індивідуально. Потім починають працювати в парах. При цьому обов’язково мають дійти згоди щодо відповіді або висновку. Далі пари об’єднуються в четвірки і обговорюють заздалегідь зроблені висновки. Після цього переходять до колективного обговорення висновку. Метод “Асоціативний кущ”: вчитель визначає тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують все, що виникає в їхній пам’яті з цієї теми. Спочатку діти висловлюють найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного “куща”, який поступово “розростається”. Цей метод може використовуватись під час вивчення будь-якої теми. Він сприяє розвитку логічного мислення, творчої уяви школярів. Метод “Гронування” може використовуватися на різних типах уроків. Залежно від мети застосування методу вчитель може запропонувати учням утворити асоціативне або інформативне гроно. Асоціативні грона використовуються на етапі актуалізації та усвідомлення знань. Цей метод базується на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Робота над ними допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять, що розглядаються на уроках. Інформативне гроно застосовується для перевірки знань учнів, домашнього завдання, виявлення компетентності учнів із теми і може оцінюватись як окремий вид діяльності на уроці. Застосування методу “Гронування” може проводитись двома способами ― побудова однорівневого або багаторівневого грона. Однорівневе гроно ― це гроно, у якому всі зв’язки в його побудові відбуваються на одному рівні. У багаторівневому гроні кожне слово наступного рівня стає опорним для добору інформації. Отже, використання інтерактивних методів навчання відіграє важливу роль на уроках засвоєння синтаксису. Ці методи сприяють розвитку мовної і мовленнєвої компетенції учнів, комунікативних якостей, які значною мірою залежать від рівня знань школярів про синтаксичні конструкції і можливість їх використання у мовленні. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках української мови забезпечує реалізацію принципу особистісно-зорієнтованого розвивального навчання. ЛІТЕРАТУРА 1. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади / Л. Варзацька, Л. Кратасюк // Дивослово. ― 2005. ― №2. ― С. 5 ― 9. 2. Воробйова Л. Інтерактивне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mova.dn.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=235&Itemid=32. 3. Горошкіна О. М. Особливості використання інтерактивних методів навчання української мови в старших класах. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/znpbdpu/Ped/2009_4/Goroshkina.pdf. 4. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах: підручник / [Пентилюк М. І., Караман С. О., Горошкіна О. М. та ін.] ; за ред. М. І. Пентилюк. ― К.: Ленвіт, 2005. ― 400 с. 5. Пащук Н. М. Використання мало апробованих інтерактивних методів навчання під час уроків української мови і літератури. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://209.85.135.132/search?q=cache:fxlA1nMr4zQJ:cherosvita.at.ua/pedagogam/vuk_inter_metod.doc. 6. Яцик І. С. Використання інтерактивних методів навчання при викладанні гуманітарних дисциплін з метою виховання толерантності. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://conf.vstu.vinnica.ua/humed/2008/txt/Jazik.php.
Науковий керівник ― Хом’як І.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови НаУ”ОА” академік АН ВШ України