Автори: Стукан Ірина Павлівна, Сопіга Іван Сергійович

Анотація. В умовах трансформації українського суспільства стратегічні інтереси нашої держави вимагають її інтеграції у світовий, передусім європейський, політичний, економічний, науковий та культурно-інформаційний простір. У статті досліджено проблеми формування іміджу України світовими мас-медіа, на прикладі друкованих видань Франції та Німеччини. Визначенні чинники, що впливають на тональність публікацій, та труднощі при створенні зовнішнього образу України у німецьких та французьких друкованих ЗМІ.

Strategic interests of Ukrainian society are it integration in world, foremost European, political, economic, scientific informative space, in the conditions of transformation. In the article was investigational problems of forming image of Ukraine by world mass-media, on the example of printing editions of France and Germany. Determination factors, which influence on the key of publications, and difficulties of creation a external appearance of Ukraine in germany and french printing MASS-MEDIA.

В умовах інформаційного суспільства та глобалізації помітним стає взаємопроникнення журналістики та політики, що виражається у новому статусі мас-медіа. Нині мас-медіа із простого передавача відомостей перетворилися у важливого учасника внутрішнього та зовнішнього життя країни, у результаті чого різко зросла роль ЗМІ у формуванні як внутрішнього та зовнішнього курсу держави, так і громадської думки та впливу мас-медіа на масову свідомість.

Постановка проблеми: Для більшості європейських громадян безпосереднє знайомство з Україною є неможливим. Їхні уявлення формуються за допомогою засобів масової інформації, які є посередником в передачі існуючої інформації та продукуванні нових інформаційних приводів. На сьогоднішній день дослідження сучасного стану іміджу України є практично відсутніми. Так, останній аналіз міжнародного іміджу України був проведений ще в 2005 році. Відтоді політична ситуація як в Україні, так і за її межами зазнала значних змін. Тому актуальним буде провести комплексне дослідження, присвячене особливостям формування іміджу України в країнах Європейського Союзу.

Аналіз попередніх досліджень: говорячи про теоретичні надбання в галузі дослідження іміджу, варто виокремити таких науковців як Г.Почепцов, Ю.Палеха, А.Шепель, О.Перелигіна, В.Королько.У працях Ю.Шепеля, В.Королька, О.Перелигіної зроблено акцент на теоретичному досліджені іміджу. Ю.Палеха крім теоретичної о дослідження іміджу пропонує шляхи практичного його використання. Праці Г.Почепцова характеризуються поєднанням теорії іміджу з дослідженням особливостей іміджу в політичній сфері.Питаннями дослідження міжнародного іміджу України займалися фахівці Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова.

При написанні даної роботи нами поставлено наступну мету: дослідити особливості формування іміджу України в засобах масової інформації Франції та Німеччини та запропонувати шляхи покращення державногоіміджу серед європейської спільноти.

Для досягнення мети дослідження нами поставлено ряд завдань:

–з’ясувати особливості формування іміджу країни;

–дослідити вплив ЗМІ на формування суспільної думки;

–відслідкувати динаміку формування міжнародного іміджу України;

–проаналізувати особливості формування іміджу України в друкованих ЗМІ Франції та Німеччини;

–запропонуватишляхипокращенняміжнародного іміджу України.

Для дослідження іміджу України в засобах масової інформації Франції та Німеччини нами було обрано такі найпопулярніші в даних країнах друковані ЗМІ як “Le monde” та “Le Figaro”(для Франції) та “Ostsee-Zeitung” і “Landeszeitung Lüneburg” (для Німеччини).

“Le monde” — щоденна газета, яка публікує матеріали актуальних питань внутрішньої політики і міжнародних відносин, економіки, фінансів, соціального життя, культури, релігії, охорони здоров’я та спорту.

“Le Figaro” є найбільшим конкурентом “Le monde”. Це праве видання, яке читають представники середнього класу в Парижі та у провінціі, а також значна частина людей похилого віку.

“Ostsee-Zeitung” – щоденна газета Німеччини, особливістю якої є подання фактичних подій без попереднього їх аналізу. В той же час, “Landeszeitung Lüneburg” характеризується поєднанням аналітичних матеріалів з моніторингом подій, що відбуваються в світі. Це впливова, щоденна німецька газета, яка виходить в Берліні.

У пресі Німеччини питання України висвітлюються більшою мірою, аніж у друкованих ЗМІ Франції. Так, 64 % матеріалів, опублікованих в досліджених виданнях, належать саме до видань Німеччини.

В даному дослідженні нами було проаналізовано ті повідомлення, що стосувалися України за період від 1 січня 2004 року по 1 лютого 2009 року.

Таким чином, в значній частині публікацій Україна згадується лише побічно, поруч з матеріалами, основним семантичним навантаженням яких є повідомлення про події у світі загалом або про події в конкретній країні. З одного боку, навіть побічне повідомлення створює інформаційний привід, що сприяє популяризації країни, але з іншої сторони – смислове навантаження статті може автоматично перейти на уявлення про Україну. Тому в випадку негативних повідомлень автоматично спотворюється й український імідж.

Розміщення повідомлень щодо української тематики в ЗМІ Франції та Німеччини є неоднорідним: якщо певний період часу немає ніяких повідомлень щодо України, то згодом з’являється значна кількість статей, присвячених українському питанню. Зумовлено це насамперед тими подіями, що відбуваються в нашій державі (економічні зміни, суспільні рухи, політично-соціальні реформи), а також змінами в міжнародна відносинах та тією роллю, яку відіграє в них Україна. Так, збільшення повідомлень про Україну відбувається в кінці 2004 року, після чого помітним стає сталий інтерес до України в західних ЗМІ.

Так, починаючи з кінця 2004 року кількість повідомлень про Україну значно збільшується. Це зумовлено насамперед зміною політичної ситуації в державі, що викликало значний інтерес в європейської спільноти. Збільшується загальна кількість повідомлень з українською тематикою, проте, поки що не можна говорити про те, що всі ці повідомлення мають сприятливий для України контекст. Поряд із позитивними статтями публікуються також ті, де засуджується нерішучість української влади, протистояння у владній верхівці, невизначеність політичного курсу України.

Найбільша увага приділяється політичному життю держави, а також міжнародним відносинам України. Повідомлення щодо економічного розвитку подаються в контексті політичного життя країни. А спортивні події та культурно-науковий розвиток держави освітлюються лише в період великих спортивних змагань (таких як Чемпіонат світу з футболу, Олімпіади), або приурочені до певних культурних подій чи візитів.

Говорячи про міжнародні відносини України, варто зазначити, що розглядаються вони в кількох напрямах. Перш за все, Україна сприймається в контексті двох геополітичних векторів: прозахідного та проросійського. При цьому перевага одного з цих векторів залежить насамперед від тих політичних сил, які мають пріоритет на даний момент в державі.

Особливе місце в ЗМІ Франції та Німеччини відведено українським спортсменам. У випадку власне українських футболістів, найбільша кількість повідомлень стосується трансферу, а також їхній грі не так за власну країну, як за спортивні клуби, які вони представляють. 

Для покращення іміджу України потрібно насамперед в межах держави створити певний орган, що нестиме відповідальність за покращення державного іміджу України. При цьому на його керівництво повинна лягати відповідальність за несвоєчасне відстеження інформаційних потоків, присвячених українському питанню.

Розпочинати будівництво державного іміджу варто всередині України. Це обумовлено тим чинником, що більшість повідомлень, які з’являються за кордоном, найчастіше ґрунтуються на даних українських 3МІ.Тому важливо створити спеціалізоване інформаційне агентство, основним завданням якого буде продукування повідомлень, які надаватимуться в іноземні ЗМІ.

Однією із складових національної PR-програми має бути активізація інформаційної політики України. Необхідно доносити до міжнародної спільноти правду про нашу країну, пропагування її надбання і цінності. Головний акцент має бути поставлений на тому, що Україна – це європейська держава з багатим сировинним потенціалом, родючою землею, сприятливими кліматичними умовами та високим інтелектуальним потенціалом. Українське суспільство володіє значним ринком кваліфікованої робочої сили. В економіці є перспективні напрямки міжнародної співпраці – це галузі, що здатні виробляти високотехнічну продукцію для завоювання міжнародних ринків.

Іміджова кампанія України повинна базуватися на дослідженнях щодо вже існуючого іміджу країни, враховувати національні особливості цільових груп та досвід зарубіжних країн.

Виходячи з результатів проведеного дослідження, можна виділити пріоритетні напрямки створення позитивного іміджу України. Першим її завданням має стати вирішення внутрішніх проблем, другим – донесення повідомлень про Україну, її потенціал, здобутки і цінності.

Серед факторів, що сприяють іміджу України за кордоном, можна визначити:

·високий рівень двосторонньої співпраці в політичній сфері;

·наявністьактивноготоргівельно-економічногоспівробітництва, стійких бізнес-інтересів;

·реалізація спільних економічних проектів;

·гуманітарна допомога;

·міжпарламентські зв’язки;

·регіональне співробітництво;

·прямі контакти між вищими навчальними закладами, науковими установами, бізнес-структурами;

·створення асоціацій дружби, земляцтв,випускників українських ВНЗ;

·участь у миротворчих операціях;

·активна та систематична співпраця з українською діаспорою;

·проведеннякультурологічнихакцій,участьуфестивалях, конкурсах, спортивних змаганнях тощо. 

Отже, для покращення іміджу України в країнах Європейського Союзу необхідно:

1.Реформувати економіку: Основними орієнтирами є створення нових робочих місць, зростання реальних доходів і платоспроможного попиту населення, відновлення позицій вітчизняного виробника.Треба створити в Україні привабливий інвестиційний клімат, спростити систему оподаткування, забезпечити прозорість прийняття державних рішень (насамперед, стосовно приватизації і надання кредитів під гарантії Уряду), забезпечити реальне право приватної власності на землю.

2.Адміністративна реформа: головними цілями цієї реформи мають стати: підвищення ефективності дій влади відповідно до завдань, що стоять перед державою на нинішньому етапі; забезпечення прозорості прийняття рішень і персоніфікованої відповідальності за їх реалізацію; підвищення престижу державної служби. Серед основних завдань – раціональний розподіл функцій між органами влади, ліквідація надмірних структур;

3.Правова реформа: треба закріпити в законодавстві зрозумілі і стабільні “правила гри” на економічному та політичному просторах, які стимулюють ініціативу і дають можливість задіяти інтелектуальний потенціал суспільства. Національне законодавство треба зближувати до стандартів Європейського Союзу.

4.Реформувати соціальну сферу: держава має довести, що її турбота про громадян, їх права і свободи втілюються в життя. Треба визначити мінімально необхідні і досяжні рівні медичного забезпечення житлом -гарантувати їх дотримання.

5.Підвищити ефективність зовнішніх стосунків: Україні потрібна нова зовнішньополітична доктрина, в якій були б визначені пріоритети, стратегія і тактика реалізації зовнішньополітичного курсу держави в нових умовах. Курс на європейську інтеграцію має бути підкріплений потужною інформаційною кампанією в ЗМІ..

Більш активному просуванню іміджу України в світовий інформаційний простір буде сприяти впровадження наступних заходів:

·створення, за підтримки держави, потужного неурядового Фонду, який би сприяв формуванню позитивного іміджу країни;

·утворення у складі МЗС групи експертів з PR- технологій для проведення моніторингу зовнішньої політичної та економічної діяльності державних органів з точки зору іміджевого ефекту, підготовки пропозицій щодо координації дій владних структур у просуванні позитивного іміджу України, розробки заходів щодо усунення негативних чинників, що впливають на авторитет держави;

·організація системи професійної підготовки з PR-технологій для державних службовців, які представляють Україну за кордоном.

·створення інформаційних центрів при посольствах України із залученням іноземних фахівців, пошук джерел спонсорського фінансування їх діяльності.

·організація каналу супутникового телебачення для трансляції на зарубіжні країни; розповсюдження державних офіційних видань за кордоном

·поглиблення співпраці із світовими ЗМІ, підготовки спільних програм (телемостів, ток-шоу);

·створення WEB-сторінок, на яких можна буде дізнаватися оперативну інформацію про Україну;

·Залучення громадських організацій, незалежних експертів до обговорення проблем формування іміджу України, підготовки і проведення окремих заходів. 

Виконання даних пропозицій сприятиме покращенню державного іміджу України і дозволить відкоригувати наявні на сьогоднішній день стереотипні уявлення щодо української держави.

Таким чином, покращення іміджу держави має стати одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. При цьому відповідальність за його зміни лягає насамперед на владу України. В свою чергу, покращення державного іміджу сприятиме покращенню ділової репутації України, що в свою чергу сприятиме створенню розгалуженої системи міждержавних зв’язків і покращенню економічно суспільного життя держави.

Список використаної літератури:

1. Зубик О. Імідж України – погляд з-за меж. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.experts.in.ua/analytics/document7779.shtml

2. Почепцов Г.Г. Имеджелогия. – М., К.: Рефл-Бук, Ваклер, 2001. – 669с.

3. Шевченко О.В. PR-технології в міжнародних відносинах: Європейський досвід та перспективи України. – К.: Відділ оперативної поліграфії Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім.. Т.Шевченка, 2003. – 187 с

4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.politdumka.kiev.ua

5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.landeszeitung.de/

6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lefigaro.fr/

7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lemonde.fr/

8. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ostsee-zeitung.de/