Сергій Жадан в одному зі своїх блогів висловив думку: “У 20 легко закохуєшся й довго приходиш до тями. А прийшовши, починаєш усе спочатку.” [5] Схоже, починати все спочатку — звичний стан Жаданівського героя-коханця . Тобто, він боїться переступити межу “за 20-ть”. Любовні справи у текстах Жадана — річ, яка нагадує сверблячку, автор повсякчас розчухує до крові. Крайнощі — супровідна тема усіх інтимних текстів автора. Ліричним героєм керує момент, який ніколи не буває випадковим. Усе в світі закономірно: після великої пристрасті приходить безмежне розчарування, після виснажливих пошуків — омріяна винагорода. Його кохання — стихійна істина, яка відкривається лише обраним, хто в силі повірити у магію, перед тим провівши мільйони циганських окультних обрядів, де не обходиться без проливання крові: «Закохані моєї країни добивають одне одного своєю любов’ю, вони не здатні обмежитись любовними стосунками, їм і секс як такий не цікавий, під час сексу вони виривають один одному язики і видавлюють очі, розрубують тіла коханих тяжкими важкими різницькими сокирами, підливають отруту в спільний алкоголь, тому що померти вони мають лише разом, бо вони кохають одне одного і жити одне без одного просто не зможуть» [4, с. 104]. Автор переосмислює світ, себе у ньому, існування кохання як такого. Неоднозначність автора у своїх думках — уже стало закономірністю. А його ліричний закоханий герой повсякчас додає драйву у це святе почуття, воно постає для нього річчю передусім духовною, а лише потім – метафізичною. Автору довподоби гратися з поняттям любові, вона у нього неоднозначна і не завжди традиційна, у книзі «Лілі Марлен» зображує і лесбійське кохання і ці тексти — спокусливі. Так вважає і Т. Потапова, що закоханості персонажів цієї збірки « Лілі Марлен» вирізняються не стільки флером романтики та заспокоєності, скільки відчуттям невідворотності та безумним бігом наввипередки до краю прірви, де виграє не той, хто швидше добіжить, а той, хто яскравіше бігтеме, бо єдиним, що ти зможеш сказати падаючи, буде [7]:
…не плач, моє серце, не плач,
не муч душу свою картонну,
ми ще зустрінемось
з того боку кордону. [3, с.27]
Щодо фізичного боку любові, то його герой-коханець торкається не часто. Вперше більш-менш відверті описи сцени кохання з’являються у книзі «Ворошиловград», проте у віршах сцен кохання немає. У своїх ліричних текстах автор пише від першої особи, щоразу ніби переживаючи заново описані почуття. Таким чином, Жадан виілює в собі того ж героя-коханця, який розповідає свою самобутню історію і вражає ніжністю та гостротою. Славносвісним став вірш «І жінка з чорним як земля волоссям» зі збірки «Вогнепальні і ножові» 2012 року:
І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.
Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,
поміж усіх своїх снів і фріків. [1, с.79]
Таким чином, кохання літературного героя — обов’язково жінка сильної волі, жінка незалежна, проте він завше залежних від неї. У його ліриці проскакують біблійні мотиви, він підносить почуття на вищий рівень, який є над людиною, над її можливостями: “Я готовий позбавити місто керування і на портвейн перетворювати озерну воду, лише б вона, згадуючи про моє існування, писала мені листи про життя і погоду” [1, с. 80]. Коли він пише уже про двох, то ця історія обов’язково з нотами катастрофи, у Жадана просто не існує спокою, “жаданівські” стосунки повсякчас надлюдські, божевільні, скажені. Вони або гармонійні, або навпаки — порушуть світовий рух як такий: «І коли їх вчергове ламало і кидало і планети над ними пливли розхитано….» [1, с.80]
Щодо художніх засобів, якими автор зображує життя ліричного героя, то вони повторюються і переплітаються крізь роки. В ранніх творах його герой губить себе посеред вокзалів, залізниць, ночей. Це зустрічається і в пізніших текстах. Періодично твори Сергія Жадана мережать і наскрізні образи. Колись це була косметика, її фактура, кольори тощо, потім, наприклад, жіноча білизна. Як приклад, рядки з поезії «Пластунка N»:
Ти одягала військові боти,
бігла до школи — пенал, олівчик.
Все ще попереду — перші аборти,
татові джинси, мамин ліфчик. [2, с. 8]
Як зазначає Олег Коцарев, Жаданівський герой-коханець оточений стабільними образами, серед яких залишаються сипучі речовини – тютюн, мелена паприка, наркотики рослинного походження, – а також серце та інші вічні людські органи[6]:
З легенями, повними тютюну,
з кишенями, повними алкоголю,
він мовби пробив заслону міцну,
не відчуваючи зовсім болю. [3, с. 116]
Варто відзначити, що стосунки героя-коханця будуються на вулицях, серед сірих буденних речей: книг, медичних карток, квитків, тюрем. Проте він вдихає у ці речі душу і таким чином вони стають уже не просто частиною реальності, вони будують світ, який розташовується на межі прірви. Щодо манери передачі людських почуттів, мови автора, якій притаманні постійні риторичні фігури. Герої часто задають собі питання, на які ж і відповідають, вони смачно повторюють необхідні фрази, роблячи акцент на головному.
Насамкінець зауважимо, що герой-коханець Жадана особливий, він не має звичних потреб, він прагне лише найвищого. Постійно розриваючи себе на частини, роздираючи себе на шматки, які потім покладе до ніг тій, обраній. Його закохані не розцінюють цей світ раціонально. І попри пекучий біль та відчай у цьому є щось до болю зворушливе. Робити певні висновки ще зарано, адже ліричний герой досі не знайшов себе, досі у пошуках. Але незважаючи на це, він знає, що таке любов: «Любов — це бажання мати дітей після дефолту.» [4, с. 163].
Список використаних джерел
- Жадан С. Вогнепальні й ножові. [Текст] / Сергій Жадан. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 160 с.
- Жадан С. Історія культури початку століття. [Текст] / Сергій Жадан. – К: Критика, 200. – 83 с.
- Жадан С. Лілі Марлен [Текст] : книга нових та вибраних віршів / Сергій Жадан. – Харків: Фоліо, 2009. – 183 с.
- Жадан С. Марадонна. [Текст] / Сергій Жадан. – Харків: Фоліо, 2007. – 176 с.
- Жадан С. Новорічне. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/analitika/novorichne.html
- Коцарев О. Безнадійні віра і любов Сергія Жадана [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litakcent.com/2011/04/08/beznadijni-vira-i-ljubov-serhija-zhadana/
- Потапова Т. «Марадона» Сергія Жадана. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sumno.com/article/maradona-sergiya-zhadana-buty-nokautovanym-chy-pob/