Стаття має на меті розкрити суть поняття «гендер», проаналізувати аспекти гендерного перекладу та його подальший розвиток.
Ключові слова: гендер,гендерні відносини, гендерні стереотипи, словникові варіанти.
The main goal of the article is to explain the meaning of ‘gender’, analyze its aspects in translation and further development.
Key words: gender, gender relations, gender stereotypes, vocabulary variants.
Одним із основних критеріїв професіоналізму перекладача є здатність адекватно реагувати на необхідність правильного підбору слів при перекладі та максимально повній передачі змісту оригіналу твору. Таким чином, психолінгвістичні особливості гендеру в перекладі важливі так само, як і професійні якості перекладача [22,1].
Актуальність наукового дослідження полягає у вивченні здатності представників чоловічої та жіночої статі адекватно реагувати на мовне середовище і контекст перекладу та підбирати правильний варіант перекладу лексичної одиниці.
Об’єктом дослідженняє окремі синтаксичні одиниці художнього твору Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Переклад твору здійснювався двома перекладачами різної статі.
Предметом дослідження є гендерні особливості вибору словникового варіанту при перекладі художніх творів.
Метою дослідження є встановлення гендерних особливостей вибору словникових варіантів перекладачами-жінками та перекладачами-чоловіками згідно специфіки викладення інформації різностатевими перекладачами.
Гендер як поняття визначається концепцією завдань, функцій та ролей, які суспільство визначає для жінок та чоловіків з метою виконання їх в суспільному та особистому житті. Гендер слід вивчати як компонент колективної та індивідуальної свідомості, що проявляється як в стереотипному мисленні, так і в мовній поведінці індивідів [3,161].
Проаналізувавши переклади Є.Калашніковой та М.Лаврова англомовного роману Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі», де перекладачі розрізняються за гендерним параметром, можна побачити помітні ознаки гендеру при інтерпретації оригіналу твору двома перекладачами.
Мова перекладачів у порівнянні з мовою автору оригіналу при передачі образу головної героїні відрізняється як посилення виразності, так і її послаблення. Але виразнимє той факт, що перекладач-чоловік частіше посилює виразність мовлення. Так, наприклад, оригінальну фразу, яка описує голос героїні…but there was an excitement in her voice…a promise that she had done gay, exciting things just a while since that there were gay, exciting things hovering in the next hour, перекладач-жінка перекладає наступним чином: но в голосе было многое… от звук веселья и радостей, только что миновавших, и отзвук веселья и радостей, ожидающих впереди [34,4]. Тут можна побачити прийом трансформації, коли excitement перекладається як многое. Перекладач також використала прийом генералізації, що призводить до зниження емоційності мовлення. Метафоричне використання дієприкметника hovering(парящих) трансформується в стилістично нейтральний дієприкметник – ожидающих, який також знижує виразність мовлення в перекладі.
У перекладача чоловічої статті при перекладі цього фрагменту можна побачити більше експресивності: но голос – это было нечто необыкновенное… слышались в нем отголоски буйного веселья и шальной радости, и, главное, обещания еще более неземных блаженств, ожидающих вас в недалеком будущем [36,5]. Іменник an excitement перекладач-чоловік передає як нечто необыкновенное, де за рахунок додавання позитивної оцінки «нечто» компенсується частина втраченої емоційності. В сполученні буйное веселье и шальная радость експресивність висловлювання вище, ніж у Фіцджеральда та у перекладача жіночої статі. Прикметник буйный вказує на найвищий ступінь емоційності і таким чином гіперболізує ситуацію. Розмовний прикметник шальной також посилює експресивність мови перекладача. Перекладач-чоловік використовує прийом трансформації, передаючи оригінальне сполучення gay, exciting things в суміжне за значенням сполучення неземные блаженства. Таким чином перекладач актуалізує прийом гіперболізації. Але при перекладі метафоричного дієприкметника hovering (парящих) у перекладача-чоловіка нейтралізуються метафори (hovering-ожидающих), тому знижується виразність оригіналу мови автора.
Стилістичні порушення можна побачити лише у перекладача чоловічої статі в сторону зниженого стилю та брутального мовлення: …bright eyes and a bright passionate mouth, перекладач-чоловік передає як сияющие глаза и броский чувственный рот. Прикметник броский належить до розмовного стилю російської мови та робить мову перекладу грубою.
Також перекладач чоловічої статі використовує терміни, які не зовсім властиві для стилю Фіцджеральда жанру художньої літератури в цілому. В наступному прикладі манірність Дейзі підкреслюється в оригіналі таким чином: She laughed again, as if she said something very witty. Перекладач-чоловік конкретизує семантику словосполучення very witty та використовує термінологічне слово каламбур. Таким чином, перекладач чоловічої статі прагне досягнути додаткового іронічного ефекту.
Наведені вище приклади говорять про те, що між чоловічим та жіночим перекладами є певні розбіжності: чоловіки здатні частіше використовувати знижену лексику та терміни, ніж жінки. До того ж даний аналіз показав, що мова перекладачів чоловічої статі виразніша і чоловіки частіше використовують образні засоби. Це, з одного боку, підтверджує той факт, що гендер є нестійким параметром у мовному акті, а з іншого боку, це свідчить і про те, що при виборі засобів впливу на читачів, чоловік-перекладач діє «сміливіше» в той час, як перекладач-жінка намагається «слухняно» іти за текстом оригіналу, рідко згадуючи про те, що в американській традиції художньої літератури прийнятий більш нейтральний стиль мовлення, тому виникає необхідність удодаванні виразніших засобів мови [3,162].
Література:
Хоміч М.П.
Національний університет «Острозька академія»
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ СЛОВНИКОВОГО ВАРІАНТУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
Стаття має на меті розкрити суть поняття «гендер», проаналізувати аспекти гендерного перекладу та його подальший розвиток.
Ключові слова: гендер,гендерні відносини, гендерні стереотипи, словникові варіанти.
The main goal of the article is to explain the meaning of ‘gender’, analyze its aspects in translation and further development.
Key words: gender, gender relations, gender stereotypes, vocabulary variants.
Одним із основних критеріїв професіоналізму перекладача є здатність адекватно реагувати на необхідність правильного підбору слів при перекладі та максимально повній передачі змісту оригіналу твору. Таким чином, психолінгвістичні особливості гендеру в перекладі важливі так само, як і професійні якості перекладача [22,1].
Актуальність наукового дослідження полягає у вивченні здатності представників чоловічої та жіночої статі адекватно реагувати на мовне середовище і контекст перекладу та підбирати правильний варіант перекладу лексичної одиниці.
Об’єктом дослідженняє окремі синтаксичні одиниці художнього твору Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Переклад твору здійснювався двома перекладачами різної статі.
Предметом дослідження є гендерні особливості вибору словникового варіанту при перекладі художніх творів.
Метою дослідження є встановлення гендерних особливостей вибору словникових варіантів перекладачами-жінками та перекладачами-чоловіками згідно специфіки викладення інформації різностатевими перекладачами.
Гендер як поняття визначається концепцією завдань, функцій та ролей, які суспільство визначає для жінок та чоловіків з метою виконання їх в суспільному та особистому житті. Гендер слід вивчати як компонент колективної та індивідуальної свідомості, що проявляється як в стереотипному мисленні, так і в мовній поведінці індивідів [3,161].
Проаналізувавши переклади Є.Калашніковой та М.Лаврова англомовного роману Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі», де перекладачі розрізняються за гендерним параметром, можна побачити помітні ознаки гендеру при інтерпретації оригіналу твору двома перекладачами.
Мова перекладачів у порівнянні з мовою автору оригіналу при передачі образу головної героїні відрізняється як посилення виразності, так і її послаблення. Але виразнимє той факт, що перекладач-чоловік частіше посилює виразність мовлення. Так, наприклад, оригінальну фразу, яка описує голос героїні…but there was an excitement in her voice…a promise that she had done gay, exciting things just a while since that there were gay, exciting things hovering in the next hour, перекладач-жінка перекладає наступним чином: но в голосе было многое… от звук веселья и радостей, только что миновавших, и отзвук веселья и радостей, ожидающих впереди [34,4]. Тут можна побачити прийом трансформації, коли excitement перекладається як многое. Перекладач також використала прийом генералізації, що призводить до зниження емоційності мовлення. Метафоричне використання дієприкметника hovering(парящих) трансформується в стилістично нейтральний дієприкметник – ожидающих, який також знижує виразність мовлення в перекладі.
У перекладача чоловічої статті при перекладі цього фрагменту можна побачити більше експресивності: но голос – это было нечто необыкновенное… слышались в нем отголоски буйного веселья и шальной радости, и, главное, обещания еще более неземных блаженств, ожидающих вас в недалеком будущем [36,5]. Іменник an excitement перекладач-чоловік передає як нечто необыкновенное, де за рахунок додавання позитивної оцінки «нечто» компенсується частина втраченої емоційності. В сполученні буйное веселье и шальная радость експресивність висловлювання вище, ніж у Фіцджеральда та у перекладача жіночої статі. Прикметник буйный вказує на найвищий ступінь емоційності і таким чином гіперболізує ситуацію. Розмовний прикметник шальной також посилює експресивність мови перекладача. Перекладач-чоловік використовує прийом трансформації, передаючи оригінальне сполучення gay, exciting things в суміжне за значенням сполучення неземные блаженства. Таким чином перекладач актуалізує прийом гіперболізації. Але при перекладі метафоричного дієприкметника hovering (парящих) у перекладача-чоловіка нейтралізуються метафори (hovering-ожидающих), тому знижується виразність оригіналу мови автора.
Стилістичні порушення можна побачити лише у перекладача чоловічої статі в сторону зниженого стилю та брутального мовлення: …bright eyes and a bright passionate mouth, перекладач-чоловік передає як сияющие глаза и броский чувственный рот. Прикметник броский належить до розмовного стилю російської мови та робить мову перекладу грубою.
Також перекладач чоловічої статі використовує терміни, які не зовсім властиві для стилю Фіцджеральда жанру художньої літератури в цілому. В наступному прикладі манірність Дейзі підкреслюється в оригіналі таким чином: She laughed again, as if she said something very witty. Перекладач-чоловік конкретизує семантику словосполучення very witty та використовує термінологічне слово каламбур. Таким чином, перекладач чоловічої статі прагне досягнути додаткового іронічного ефекту.
Наведені вище приклади говорять про те, що між чоловічим та жіночим перекладами є певні розбіжності: чоловіки здатні частіше використовувати знижену лексику та терміни, ніж жінки. До того ж даний аналіз показав, що мова перекладачів чоловічої статі виразніша і чоловіки частіше використовують образні засоби. Це, з одного боку, підтверджує той факт, що гендер є нестійким параметром у мовному акті, а з іншого боку, це свідчить і про те, що при виборі засобів впливу на читачів, чоловік-перекладач діє «сміливіше» в той час, як перекладач-жінка намагається «слухняно» іти за текстом оригіналу, рідко згадуючи про те, що в американській традиції художньої літератури прийнятий більш нейтральний стиль мовлення, тому виникає необхідність удодаванні виразніших засобів мови [3,162].
Література:
Гендер: лінгвістичні аспекти [Електронний ресурс]/ Кириліна А.В. – Режим доступу: http://www.feminist.org.ua/library/gender/lingvistic.php
Земская Е. А. Особенности мужской и женской речи / Е. А. Земская, М. А. Китайгородская, Н. Н. Розанова // Русский язык в его функционировании / Под ред. Е. А. Земской и Д. Н. Шмелева. – М., 1993. – С. 90-136.
Студентські наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.5. – 2012. С.160-163.
http://fitzgerald.narod.ru/gatsby/velg1.html
http://fitzgerald.narod.ru/gatsby/vg1.html
Гендер: лінгвістичні аспекти [Електронний ресурс]/ Кириліна А.В. – Режим доступу: http://www.feminist.org.ua/library/gender/lingvistic.php
Земская Е. А. Особенности мужской и женской речи / Е. А. Земская, М. А. Китайгородская, Н. Н. Розанова // Русский язык в его функционировании / Под ред. Е. А. Земской и Д. Н. Шмелева. – М., 1993. – С. 90-136.
Студентські наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.5. – 2012. С.160-163.