Останні декілька років в засобах масової інформації ми дізнаємося про діяльність хакерів. Зазвичай діяльність цих людей становить суспільну небезпеку, однак трапляються випадки коли діяння, які вчиняються хакерами не є суспільно небезпечним. Виходячи з цього, необхідно з’ясувати питання чи може хакерство бути суспільно корисним?
Це питання малодосліджене і в даному випадку, на нашу думку, слід виходити із наявних досліджень про явище хакерства. Питання хакерства досліджувались вченими (Р. Дремлюга, В. Цимбалюк, І. Європіна, К. Юртаєва) і самими хакерами – С. Леві. Крім того, деякі вчені розглядали психологічний образ хакера (П. Д. Біленчук та О. Скородумова).
Метою цієї статті є висвітлення хакерства як суспільно корисно діяння.
Сучасна діяльність хакерів здебільшого пов’язана з такими діяннями як крадіжка інформації, крадіжка грошей з рахунків користувачів кредитних карток, різні види зломів веб-сайтів та інших інтернет ресурсів.
Саме по собі хакерство не є позитивним явищем, оскільки тим чи іншим способом спричиняє збитки особам, проти яких здійснюється такий захід. Наслідком діяльності хакерів, згідно чинного Кримінального кодексу, що визначається статтею 361, є несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку, що призводить до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації [8]. Такі наслідки не є бажаними для об’єктів, щодо яких вони застосовуються. А тому говорячи про хакерство як суспільно корисне чи суспільно небезпечне явище, потрібно враховувати мету здійснення таких діянь. Виходячи з цієї точки зору, визначається чи становлять небезпеку для суспільства такі діяння чи ні. Законодавець чітко не визначає, що є суспільно небезпечним і суспільно корисним діянням. В контексті цих видів діянь розкривається зміст кримінально-правової поведінки. Протиправність свідчить про те, що така дія (бездіяльність) завжди порушує заборону закону про кримінальну відповідальність, а тому є кримінально протиправною [3]. Таким чином, такі діяння становлять небезпеку для охоронюваних державою прав та інтересів. Що ж стосується суспільно корисного діяння, слід сказати про те, що така діяльність сприяє здійсненню захисту державою охоронюваних прав та інтересів, а тому держава здійснює суспільно корисну діяльність в процесі захисту своїх прав та інтересів і прав та інтересів своїх громадян. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, можна дійти висновку, що держава, здійснюючи свої функції щодо захисту прав та інтересів, використовує методи, які при їх застосуванні некомпетентними органами є суспільно небезпечними.
Так, для прикладу, Британська Секретна служба проводить набір на роботу молодих хакерів-самоучок, влаштувавши, як повідомляє інтернет-видання “Die Welt”, інтернет-конкурс, переможець якого має шанс отримати посаду в Секретній службі [4]. Саме у такий спосіб, держава використовує фактично суспільно небезпечні діяння для захисту охоронюваних державою прав та інтересів, перетворюючи суспільно небезпечне діяння у суспільно корисне. Іншим прикладом хакерства, як суспільно корисного діяння є те, що хакери-активісти групи Anonymous на короткий час вивела з ладу 40 сайтів, які, за твердженням авторів акції, торгували знімками дітей, яких піддавали сексуальному насильству… На думку експерта, подібні атаки могли поставити під загрозу зриву розслідування, що проводяться, і позбавити поліцію можливості збору речових доказів [11].
У зв’язку з цим учасники групи підлягають притягненню до кримінальної відповідальності. Однак, важливим залишається питання суспільної моралі. На сьогоднішній день в Україні діє Закон України “Про захист суспільної моралі”, який встановлює правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. Так, статтею 2 цього Закону вказується: “Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються”[10]. Звичайно, експерти негативно оцінили таку діяльность хакерів, однак саме ці дії стали заходом захисту суспільної моралі. З іншої сторони Кримінальний кодекс забороняє в статті 356 забороняє самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями булла заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, тобто самоправство. Самовільність характеризується здійсненням особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленого порядку і без законних повноважень. Дійсним визначається право, яким особа володіє і силу закону, договору чи іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку [6]. Враховуючи це, слід зазначити, що в даному випадку членів групи Anonimous слід було б притягнути до кримінальної відповідальності і за самоправство за Кримінальним кодексом України. Однак, є обставина, яка може послужити виправдовувальним фактором є положення ч. 1 ст. 39 Кримінального кодексу. Саме ця норма дозволяє зашкодити правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі.
Так, розвиток дитини та підлітка визначається тим, що вони бачать, відчувають та пізнають в навколишньому середовищі… Світова практика свідчить, що комп’ютерні ігри та спілкування в мережі стали заміняти дітям “реальне” життя і вони не завжди можуть відрізнити, в якому з цих світів вони знаходяться і хто насправді є другом для них [9]. “З розвитком комп’ютерних технологій діти можуть стати жертвою, не усвідомлюючи навіть протиправность дій дорослих”. Це те, що загрожує здоровому соціальному розвитку людства в цілому [2]. Здоровий соціальний розвиток є мірою соціальної активності, діяльності, відношення людського індивіда до світу. “Соціальне здоров’я нерозривно пов’язане з духовним здоров’ям особистості, її спрямованістю, ціннісними орієнтирами, ставленням до життя. Всі складові здоров’я невід’ємні, внутрішньо взаємопов’язані і саме їх інтегральний вплив визначає здоров’я людини як цілісний складний феномен, як сутнісну характеристику її як особистості”[5], що згідно з статтею 3 Конституції України “…визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”[7].
Виходячи з усього вищезазначеного, слід зазначити, що здоров’я в усіх його відношеннях, в тому числі фізичне, соціальне, психологічне здоров’я дорослих та дітей. Як стверджують психологи та нейрофізіологи вказують на те, що “перегляд еротичних картинок на деякий час позбавляє мозок життєздатності. Такі картинки діють навіть сильніше, ніж зображення з насильством і катастрофами… Найбільшу шкоду порнографія без сцен насильства наносить дітям… На думку багатьох вчених, порнографія перешкоджає нормальному розвитку дитячого мозку”[1]. Виходячи з того, скільки на сьогоднішні день сайтів, які містять порнографію, в тому числі дитячу, про повноцінний нормальний психічний та соціальний розвиток дітей, їх психічне і соціальне здоров’я говорити не просто. Саме це становить небезпеку і безпосередньо загрожує суспільству та, зокрема, нормальному розвитку кожної особистості. Враховуючи все вищезазначене, в світлі Кримінального кодексу України, члени групи Anonimous в цьому випадку діяли в стані крайньої необхідності.
Діяльність сучасних кракерів в цілому є кримінально переслідуваною і відрізняється від діяльності, яка пропагувалася етикою хакерів, якої дотримувались хакери Масачусетського технологічного інституту. Замість забезпечення вільного доступу до інформації та знань, сучасні кракери почали діяти всупереч принципам, які стали основою хакерського руху. Практично в усіх випадках діяльність кракерів відбувається з порушенням Кримінального закону, який, на нашу думку, потребує вдосконалення. Однак, враховуючи вищезазначене варто звернути увагу на те, що не тільки держава в особі компетентних органів використовує хакерство для захисту охоронюваних нею прав та інтересів, шляхом використання хакерства як суспільно корисного діяння, але є випадки коли діяльність безпосередньо хакерів (кракерів) є суспільно корисною. Хоч і діяльність професійних хакерів (кракерів) не підтримується державою, однак в аспекті захисту суспільної моралі є ефективною. Виходячи з усього вищезазначеного, на переконання автора, хакерство не можна назвати однозначно суспільно небезпечним явищем, оскільки хакерство як у випадку використання його уповноваженими органами держави, так і в діяльності хакерів може приносити користь для інтересів держави та для охоронюваних державою прав та інтересів громадян.

Використані джерела
1. Forfun.org.ua Вплив порнографію на психіку: [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.forfun. org.ua/?p=893.
2. Sprosimam Дитяча порнографія в Інтернеті: наскільки це небезпечно?: [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.sprosimam.org.ua/a/ dityacha-pornograf%D1%96ya-v-%D1%96nternet%D1%96-nask%D1%96lki-tse-nebezpechno.
3. Александров Ю. В. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К.: МАУП, 2004. – 328 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravouch.com/ugolovnoe-pravo-ua/suspilno-nebezpechne-diyannya.html.
4. Британська секретна служба набиратиме на роботу молодих хакерів / Тиждень 2 грудня 2011: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ut.net.ua/News/36716.
5. Васильєва І. В.. Соціальні аспекти здоров’я як предмет філософського дослідження / І. В. Васильєва: [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnpu_filos/2009_29/40.html.
6. Коментар до Кримінального кодексу України: коментар до статті 356: [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.yurist-online.com /ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/353.php.
7. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
8. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
9. Матвіївський всесвіт Безпечний інтернет. Дитяча порнографія: [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.znvkvsesvit.zp.ua/ ?page=bezpechniy/zustrich.
10. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 10. – Ст. 105.
11. Хакери Anonymous зламали 40 сайтів, які поширювали дитячу порнографію / Волиньinfo.com, 25.10.2011: [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.news.volyninfo.com/analituka/43146-hakeri-anonymous-zlamali-40-saytiv-yaki-poshiryuvali-dityachu-pornografiyu.html.