Cтаття присвячена дослідженню позитивних та негативних аспектів впливу електронної комунікації на англійську мову.

Ключові слова: електронна комунікація, вплив, англійська мова, «Нетспік»,  Кіберпростір.

Cтатья посвящена исследованию позитивных и негативных аспектов влияния электронной коммуникации на английский язык.

Ключевые слова: электронная коммуникация, влияние, английский язык, «Нетспик», Киберпространство.

The article is devoted to the study of positive and negative impacts of electronic communication on English language.

Keywords: electronic communication, impact, English language, “Netspeak” Cyberspace.

 

Термін «комунікація» походить від латинського «communicatio» – повідомлення, передача, в той час як «communicare» означає зв’язувати, робити спільним, розмовляти, передавати та повідомляти. Таким чином, термін електронної комунікації (е-communication or electronic communication) відноситься до передачі та обміну текстом, документами, звуками, відео, зображеннями, та будь-яким іншим видом інформації через телеграф, радіо, електромагнітні, фотоелектронні чи фотооптичні системи (будь-який вид електронних пристроїв). Типовими прикладами електронного спілкування є електронна пошта, текстові повідомлення, обмін миттєвими повідомленнями у соціальних мережах та обмін фотографіями [2].

За останніми дослідженнями електронні повідомлення складають понад 90% комунікацій в інтернет-середовищі. Власне тому не дивно, що такий формат повідомлень впливає на мови, при чому найбільшою мірою це стосується англійської, частка якої в електронному спілкуванні складає близько 70%. Саме носії англійської є головними провокаторами трансформацій, які сьогодні відбуваються в мові [4].

Проблема електронної комунікації в англійській перебуває у центрі уваги лінгвістів. Найяскравішими представниками є О.Н. Галичкіна, О.І. Горошко, А.О. Жичкіна, Л.Ф. Компанцева, Т.В. Крутько та Н. Барон, Дж. Бремер і П. Раух, Д. Крістал, П. Грінфілд, K. Субрахманіам, Ч. Херріс, С. Херрінг, Л. Ленджел, A. Томік, Х. Мардріх, M. Mарріот  та ін.

Актуальність статті полягає в тому, що вона виступає складником важливого напряму сучасної філології – комунікативної лінгвістики, у межах якої робота представляє вивчення англомовної електронної комунікації. Аналіз і опис цього відносно нещодавно створеного, хоча швидко популяризованого, виду опосередкованого спілкування підкреслює актуальність обраної теми.

Мета статті полягає у дослідженні позитивних та негативних аспектів впливу електронної комунікації на англійську мову та культуру.

Об’єктом дослідження обрано англійськомовну електронну комунікацію.

Інтернет, разом з радіо та телебаченням, телефонним зв’язком та друкованими матеріалами, створює універсальну інформаційну мережу, яка називається «Кіберпростір» – “Cyberspace“. Усі люди, які використовують онлайн комунікацію означаються «користувачами мережі» – “Netizens“,  регулярні користувачі – “Webies“, а новачки – “Newbies”, та мова, якою ми спілкуємось в інтернеті – “Netspeak”.

Сьогодні Netspeak можна вважати окремою формою мови, так як її не можна віднести ні до усної, ні до писемної. Також, беручи до уваги те, що значну частину часу ми проводимо в інтернеті, багато нових виразів, символів та слів виникає і використовується власне в електронній комунікації [7]

Як відомо, в інтернеті домінує англійська мова. Візьмемо до прикладу молодь, яка спілкується з представниками інших націй та культур або більшість інтернет-публікацій – в обох випадках використовують інтернаціональну мову. Власне тому, так звана електронна англійська зазнає багато змін в процесі глобалізації та привертає увагу лінгвістів [8].

Як і будь-який минулий винахід, інтернет та електронна комунікація здійснюють надзвичайно великий вплив на суспільство в цілому, і зокрема на мову, що встановлює протилежні точки зору [10].

Певний відсоток людей вважає, що електронна комунікація загрожує мові на кількох рівнях. По-перше, вони стверджують, що електронне спілкування спричинило значні збитки у відношеннях використання мови та написання слів. Саме тому, у свідомості багатьох, інтернет-комунікація  – це лінгвістичний вандалізм, неграмотність, та помилки у правописі. Це не дивно, адже мова, яка  використовується в електронній комунікації, створена пересічними людьми, і їх продукція зазвичай невідредактована коректорами. По-друге, за їх словами, це загрожує національним кордонам через іноземний вплив та панування. По-третє, на рівні мовного гноблення, вони стверджують, що англійськомовна інтернет-комунікація ставить під загрозу існування мовних меншин та лінгвістичну самобутність народів [1].

В США більшість мовних експертів також вважають, що електронна комунікація негативно впливає на писемну англійську. Саме тому вони звертають увагу на пунктуацію, яка, як правило, мінімальна або навіть повністю відсутня в деяких електронних повідомлення та чатах [3].

Загальновідомо, що електронна комунікація вимагає швидкості та спрощень. Зазвичай нові покоління, зокрема підлітки, пропонують відхилення від норм правопис. Вони розробили власні версії написання слів та виразів, які за правописом занадто складні або громіздкі. Таким чином, слово «night» стає «nite», kool = cool, fone = phone, B4 = before [5].

Таким чином, Кемпбелл, ще один дослідник, який критикує електронну комунікацію, зазначає: «Електронні пошти, блоги, чат-кімнати, MySpace та Facebook слід розглядати як форми комунікації, які необхідно «викинути у сміття», оскільки правопис та граматика у них не мають місця». На його думку, такий хід справ перетворює текстові повідомлення в кіберпросторі на «писемну комунікацію, яка виглядає еквівалентною трущобам». На захист ясності та ефективності комунікації, Кемпбелл додає: «Якщо щось варте написанню, воно має бути написане хоча б з найменшою увагою до правильної  конструкції речень та орфографії» [6].

В середніх школах, вчителі повідомляють, що деякі з цих словоформ починають з’являтися в учнівських роботах. Цей феномен безсумнівно викликає питання: «Що впливає на якість письмових робіт: еволюційний ступінь зміни мови чи погана орфографія та її юнацьке альтернативне використання?»

З іншого боку, даючи оцінку електронному дискурсу, британський лінгвіст Девід Крістал зазначає:«Ми знаходимося на межі найбільшої революції в мові». Він впевнений, що Netspeak не є монолітнім явищем, а навпаки, складається з різних способів та типів комунікації, включаючи e-mail, chatrooms, Internet Relay Chat, World Wide Web pages, Websites та інші. Він значною мірою спростовує загальну думку, щодо відсутності грамотності та неправильного правопису. Девід Крістал захоплюється її нестандартнісю, грайливісю, терпимістю до орфографічних помилок  та наповненістю новими словами та виразами. Він говорить про її різноманітність та інноваційність: «The phenomenon of Netspeak is going to change the way we think about language in a fundamental way, because it is a linguistic singularity – a genuine new medium» [8].

Прихильники електронної комунікації вважають, що вона сприяє навчанню та розумінню культури. Вони впевнені, що зміни є неминучими, адже мовиє відкритими системами. У багатьох колах, у тому числі й наукових, англійська мова розглядається як лінгва-франка світу. Прихильники стверджують, що інтернет сприяє ефективній комунікації та ліквідовує розрив між культурами та націями. Також вони стверджують, що інтернет сприяє відродженню зникаючих мов [6].

Крім цього, популярність електронної комунікації збагатила англійську мову шляхом додавання нових слів з американського лексикону, наприклад: pin, broad band, bandwidth та cookie. Це певною мірою впливає на культурну ідентичність англійців [3].

Підсумовуючи вищесказане, англомовне електронне спілкування спричинило дискусію на рахунок його впливу та ролі у соціальному середовищі. Одні вважають, що воно поширює неграмотність і придушує розвиток національних особливостей комунікації інших народів. В цей же час інші переконані, що воно є позитивною силою соціальних змін, адже англійська електронна комунікація створює платформу, яка сприяє масовому контакту та просуванню англійської мови та культури. Попри все це, у процесі розвитку та популяризації електронного спілкування змінюється наш тип мислення та трансформується мова і культура. .

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Ковальчук І. В. Спілкування як один з основних факторів становлення іншомовної комунікативної культури особистості / І. В. Ковальчук // Наукові записки Національного університету “Острозька академія” / І. В. Ковальчук. – Острог: НаУОА, 2012. – (“Психологія і педагогіка”; вип. 19).
2. Реконвальд Н.В. Особенности коммуникации в Интернете / Н.В. Реконвальд // Записки з романо-германської філології. — Одеса: Фенікс, 2004. —№15.—С. 198-206.
3. Abdullah S. K. Electronic discourse: Evolving conventions in online academic environments / Saifuddin Kumar B. Abdullah // RIC Document Reproduction Service. — Malaysia, 2010. — C. 51-57.
4. Baron N. Digital Media Changing Language? / Naomi Baron. // Educational Leadership Literacy 2.0. — 2009. — №6. — С. 42—46.
5. Derks D., Bakker A. The Impact of E-mail Communication on Organizational Life [Електронний ресурс] / Daantje Derks, Arnold B. Bakker. — Режим доступу : http://www.cyberpsychology.eu/view.php?cisloclanku=2010052401
6. Experts Divided Over Internet Changes to Language / Voice of America. [Електронний ресурс]. — Режимдоступу : http://www.voanews.com/ content/experts-divided-over-internet-changes-to-lang81898572/162216.html.
7. Guo-Ming Chen. The Impact of New Media on Intercultural Communication in Global Context / Guo-Ming Chen. // China Media Research. — 2012. — №8. —С. 44—56.
8. Kinsella N. Btw its just Netspeak lol / Naomi Kinsella // Griffith Working Papers in Pragmatics and Intercultural Communication, 2010 — C. 64-75.
9. Mohd, Saifuddin The impact of electronic communication technology on written language / Mohd. Sahandri Gani B. Hamzah, Mohd. Reza Ghorbani, Saifuddin Kumar B. Abdullah // US-China Education Review. — Malaysia, 2009. — C. 72-78.
10. Straw R. The Internet: communication corruptor or language liberator [Електронний ресурс] / Rebecca Straw // Journal of yang investigators. — 2005. — Режимдоступу : http://www.jyi.org/issue/the-internet-communication-corruptor-or-language-liberator/